Радіаційний і хімічний захист

1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.

2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення таких заходів:

завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон можливого ураження;

своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно- та хімічно- небезпечних об'єктах;

створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного та хімічного захисту;

розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;

завчасне обладнання радіаційно- та хімічно-небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації;

розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Захист населення від несприятливих побутових

Або нестандартних ситуацій

Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає: здійснення заходів з виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;

організацію і надання допомоги населенню; розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій; проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт.

1.2.5 Сили і засоби цивільного захисту.

До сил цивільного захисту входять війська цивільного захисту, державна професійна спеціалізована аварійно-рятувальна служба, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська ЦЗ України створюються відповідно до ЗУ “Про війська Цивільної оборони” і становлять ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Чисельність військ визначається з урахуванням потреб й особливостей району призначення.

До 1992 року частини ЦЗ входили дл складу Збройних сил України і підпорядковувались міністру оборони.28 січня 1992 р. постановою Кабінету Міністрів України “Про війська ЦО” частини ЦЗ були підпорядковані штабу ЦЗ України.

До складу військ ЦЗ України входять:

- чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;

- чотири окремих мобільних механізованих полки;

- дев”ять окремих аварійно-рятувальних батальйонів;

- регіональний рятувально-координаційний центр;

- два вузли зв’язку МНС України.

Військові частини мають свої зони відповідальності і дислоковані у великих містах і промислових центрах - у містах Києві, Донецьк, Кіровоград, Вінниця,Хмельницький, А.Р.Крим, Київська , Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська, Львівська, Сумська і Рівненська області.

Основними завданнями військ ЦЗ є:

- здійснення заходів щодо підтримки органів управління, сил і засобів військ ЦЗ в стані постійної готовності до виконання поставленних завдань;

- нагромадження , розміщення, зберігання і своєчасне відновлення військової і спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення РІНР у мирний і воєнний час;

- проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, вогнищах ураження і в районах стихійного лиха;

- проведення піротехнічних робіт, пов”язаних з ліквідацією вибухонебезпечних предметів;

- участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в межах її компетенції.

Комплектування військ ЦЗ здійснюється на підставі ЗУ “Про загальну військову повинність і військову службу”, а також за контрактом.

Державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна службапідпорядкована керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Перед аварійно-рятувальною службою МНС поставлені завдання захисту населення від наслідків аварій , катастроф, стихійних лих і в осередках ураження - проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Спеціалізовані формування - це підрозділи цивільного захисту, призначені для виконання специфічних робіт, пов”язаних із радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями , аварійними ситуаціями на нафтогазовидобувних промислах та продуктопроводах, проведенням профілактичних та відновлювальних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів.

Такі формування мають три рівні підпорядкування : центральний, територіальний (не нижче міста) та обєктовий . Відповідно до рівня підпорядкування вони поділяються на:центрального підпорядкування Міністерству з надзвичайних ситуацій(МНС), створюється Кабінетом Міністрів України; територіального - створюється місцевою державною адміністрацією; об”єктового створюється адміністрацією підприємства.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються органу-засновнику, а оперативно - для застосування в разі виникнення НС - відповідному органу управління у справах цивільного захисту.

На спеціалізовані формування покладаються:

- рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

- профілактична робота по запобіганню аваріям і катастрофам;

- виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку, іншого оснащення для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Крім того, спеціалізовані формування можуть виконувати роботи неаварійного характеру, спрямовані на поліпшення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об’єктів та підготовку персоналу таких об’єктів до дій у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

До складу оперативних підрозділів зараховуються працездатні особи, які досягли 20-річного віку, мають стаж роботи на підприємствах, досвід аварійної роботи та призначення до спеціалізованих формувань. Комплектування здійснюється на підставі професійного відбору за спеціальними інструкціями.

Невоєнізовані формування (НФ)- це група робітників та службовців об’єкта, що об’єднані в окремі загони, команди, дружини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою і майном, без звільнення від основної роботи, підготовлені для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт(РІНР) при виникненні надзвичайних ситуацій.

Базою для створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи та організації, їх працівники, матеріальні та технічні засоби.

До невоєнізованих формувань цивільного захисту зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей до 8 років, жінок із середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3-х років, та осіб що мають мобілізаційні розпорядження.

За призначенням формування можуть бути загального призначення і формування забезпечення(формування служб цивільного захисту), за підпорядкованістю - територіальні та об’єктові.

Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами НФ ЦЗ, вони теж поділяються на територіальні та об’єктові.

Вони створюються на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України, на об’єктах господарювання і призначені для пошуку і порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм долікарняної допомоги , проведення невідкладних робіт, що сприяють рятуванню людей , захисту їх життя та здоров”я. Організаційно вони можуть бути зведені в загони, команди, групи.

Територіальні невоєнізовані формування загального призначення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного міського підпорядкування , підпорядковуються начальникам цивільного захисту відповідних територій і використовуються за їхніми розпорядженнями.

Об”єктові формування загального призначення підпорядковуються начальнику ЦЗ об’єкта і використовуються в інтересах об’єкта.

Невоєнізовані формування забезпечення(служб) створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об’єктах господарювання і призначені для вирішення спеціальних завдань та всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха та в осередках ураження. Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, ланки, пости. Такі структурні об”єднання можуть виконувати такі наступні завдання:

- ведення розвідки,

- забезпечення зв’язком,

- ведення медичної розвідки, надання медичної допомоги, проведення

протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів,

- локалізація та гасіння пожеж,

- ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та

дорожних споруд,

- ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунальною

енергетичного господарства,

- проведення санітарної та спеціальної обробки людей, техніки, майна а

також територій,

- перевезення людей і матеріальних цінностей,

- підтримання громадського порядку, несення комендантської служби,

- забезпечення гарячим харчуванням, питною водою, продовольством,

одягом та іншими видами забезпечення.

Територіальні невоєнізовані формування забезпечення(служби) ЦЗ створюються на базі підприємств, організацій, установ відповідного профілю, за наявності фахівців, матеріальних і технічних засобів, які підпорядковуються начальникам ЦЗ цих адміністративних одиниць.

Об”єктові формування служб створюються на базі служб або структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільш відповідає характеру завдань цих формувань.

Забезпечення формувань ЦЗ технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об’єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.