Класифікація норм за формально юридичними ознаками

До числа найважливіших формально юридичних ознак правових норм, шо регулюють процеси інтеграції в системі Євросоюзу, належать такі елементи: типи суб’єктів норм; типи форм (джерел) норм; кількіс­ний склад суб’єктів норм; термін дії норм; об’ємно-функціональний ха­рактер зобов'язань, що фіксуються в нормах; спосіб вираження норма­тивних приписів.

II. Класифікація нормвідповідно до ступеня юридичної сили

, треба підрозділяти на імперативні та диспозитивні.

Імперативним нормам надається найбільш важливе значення, і від них суб’єкти не в змозі відступати ані у своїх взаємовідносинах, ані у нор­мах, що ними виробляються. Імперативні норми є критерієм оцінки юри­дичної чинності всіх інших норм і можуть бути скасовані лише наступ­ною нормою, що має той самий характер. Імперативні норми — це, як правило, договірні, загальні, безстроко­ві, однозначні норми.

Диспозитивні норми здебільшого є договірними, двосторонніми або груповими, строковими нормами, які повинні відповідати імперативним нормам і які припускають можливість інших варіантів поведінки, ніж це передбачено їх приписами і наприклад, норми, які дозволяють держа­вам-членам за певних обставин відступати віл положень установчих до­говорів

Від юридично обов'язкових треба відрізняти рекомендаційні норми, які, хоча й не мають зобов’язальної сили, тим не менш, входять до систе­ми права Євросоюзу. тісно з нею пов’язані та відіграють важливу роль у механізмі правового регулювання інтеграційних процесів у рамках ЄС.

Рекомендаційні (факультативні) норми — це норми, приписи яких фіксують моделі доцільної поведінки, що с бажаними, а не юридично обов'язковими. Тому приписам рекомендаційних норм притаманний не облігаторннй, а факультативний характер.

К Класифікація норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій

З огляду на зміст норм, що аналізується і який позначається на ха­рактері закріплених у них прав та обов’язків, норми слід поділити на дві загальні категорії: матеріальні правові та процесуальні правові.

Матеріальні правові норми є основою договірного та інституційного механізмів європейської інтеграції, що здійснюється у рамках Євросоюзу.

За допомогою проце­суальних норм упорядковується процес створення та реалізації матері­альних норм, і, таким чином, забезпечується функціонування договір­ного та інстіїтуціііного механізмів інтеграції.

Залежно від властивостей регулятивних функцій матеріальних норм останні треба підрозділяти на три типи: визначальні, охоронні та компен­саційні, а процесуальні норми — на чотири типи норм: організаційні, про­цедурні, протокольні та церемоніальні.

VI. Класифікація норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу

Залежно від організаиійио-цільової направленості їх приписів та особливостей їх регулюючого впливу серед визначальних норм треба ви­ділити: а) норми-приншіпи; б) норми-програмн; в) норми-плани; г) опе­ративні норми.

Норми-принципи встановлюють загальний правовий режим до­сліджуваного типу європейської інтеграції та її організаційно-правові основи.

Залежно від об'єкта регулювання серед норм-принципів треба ви­ділити універсальні принципи, та спеціальні принци­пи, покликані регулювати відносини в спеціальних галузях.

Норми-програмн визначають напрям розвитку та цілі процесів ін­теграції, здійснюваної в рамках Євросоюзу

Норми-плани спрямовані на реалізацію програмних норм у ході здій­снення європейської інтеграції. Вони є засобом поетапного виконання приписів правових актів, які вміщують програмні норми

Оперативні норми забезпечують безпосереднє виконання запрогра­мованих та запланованих інтеграційних заходів. Це найбільш чисельний різновид норм, що регулюють процеси інтсі рації в рамах Євросоюзу.

VII. Класифікація норм за методами та способами здійснення іх приписів

треба підрозділяти на норми прямої дії; норми, які потребують націо­нально-правової імплементації; норми, які вимагають міжнародно-пра­вової імплементації, та норми, які забезпечують імплементацію приписів права Євросоюзу.