Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936)
|
Обвинувальна промова прокурора: зміст і побудова
Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті остаточні і кінцеві висновки, до яких він дійшов у результаті судового розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинувальної діяльності Виступ прокурора з обвинувальною промовою є одним з найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення у суді. Відповідно до ст. 264 КПК України прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення. Він це робить від імені держави, від імені суспільства. Промова прокурора в судових дебатах, в якій підтримується державне обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та інші питання, які мають значення для винесення законного і обґрунтованого вироку, називається обвинувальною промовою прокурора. Закон не визначає змісту обвинувальної промови. Але оскільки доказування обвинувачення в суді КПК України поклав на прокурора, то в своїй промові він повинен висвітлити питання, передбачені КПК: • чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; • чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; • чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; • чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин; • чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність підсудного і які саме; • чи слід у випадках, передбачених ст. 26 Кримінального кодексу України, визнати підсудного особливо небезпечним рецидивістом; • яка міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати; • в якому вигляді виправно-трудової чи виховно-трудової колонії або у в'язниці повинен відбувати покарання засуджений до позбавлення волі; • чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; • що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову, і можливою його конфіскацією; • що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом; • на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі; • який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного; • чи слід у випадках, передбачених ст. 14 КК, застосовувати до підсудного примусове лікування чи встановити над ним опікування. Такі питання вирішуються судом при постановленні вироку. До цих питань прокурор повинен дати також суспільно-політичну оцінку обставин справи, що розглядається; характеристику особи підсудного; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Зміст і структура обвинувальної промови визначаються передусім обставинами справи, місцем її розгляду (справа розглядається в суді чи виїзному засіданні), складом аудиторії, індивідуальними якостями прокурора і зайнятою ним позицією у справі. Йдучи в суд, прокурор повинен знати, що він буде говорити, мати тези чи принаймні план. Ось план промови одного з київських прокурорів: 1. Суть пред'явленого обвинувачення. 2. Що пояснює підсудний. 3. Неправдивість його показань підтверджується: • протоколом огляду від 10.03.19... р. (а. с. 16); • протоколом обшуку (а. с. 19); • показанням свідка — дружини підсудного (а. с. 28); • висновком криміналістичної експертизи (а. с. 41). 4. Матеріальні цінності розтратив підсудний, що побічно підтверджується: • показаннями працівників магазину і сусідів про те, що підсудний часто пиячив; • показаннями шинкарки, що за випивку завжди розплачувався підсудний; • показаннями дружини підсудного, що зарплату чоловік повністю їй віддавав. 5. Обґрунтування юридичної кваліфікації. 6. Пропозиції про міру покарання і долю цивільного позову. Можна виступати і без плану, як «виступив» один із прокурорів у справі про хуліганство: «Товариші судді! Нам все достатньо ясно. Підсудний Карган зірвав з клумби квітку. І нецензурно лаявся на жінку з дітьми, а потім влаштував бійку з мужчиною. У справі є дані про те, що бійка була, шум і крики також були. Прошу визнати підсудного винним і дати йому три роки». Прокурорська практика виробила таку структуру обвинувальної промови: • вступна частина; • фабула справи (виклад фактичних обставин злочину); • аналіз і оцінка зібраних у справі доказів (аналіз доказів); • обґрунтування кваліфікації злочину; • характеристика особи підсудного; • обґрунтування пропозицій про міру покарання цивільному позову; • аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і пропозицій щодо їх усунення; • заключна частина промови. Не завжди обвинувальна промова вміщує всі перераховані елементи в такій послідовності. Але на практиці саме така послідовність закріпилася і виправдала себе. Зміст і структура обвинувальної промови, її побудова не можуть бути однаковими і незмінними для будь-якої справи. Як не існує кримінальних справ абсолютно схожих одна на одну, так і не повинно бути промов, які збігаються між собою. Тому прокурор повинен уміти віднайти правильні пропозиції різних частин промови, розподілити матеріал логічно й послідовно. Експозиція, розподіл матеріалу — досить важливий момент у риторському мистецтві. «Уміла готувати, та не вміла подавати» — влучна характеристика експозиції і про це слід пам'ятати
|