РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ БАЛАДНОЇ ЛІРИКИ Т. ШЕВЧЕНКА

Огляд шкільних програм з огляду означуваної проблеми

Українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, вона є невід’ємною складовою його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українську людину. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості та підсвідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах нацiонального державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, життєствердність, ідея подолання труднощів, воля до перемоги, досягнення мети тощо), однак це не зводилося до абсолюту.

Балади Т. Шевченка вивчаються у старших класах загальноосвітньої школи. Назвемо клас, теми для вивчення, навчальний зміст і завдання для учнів.

У 7 класі учні вивчають баладу «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності (“Тополя”). Учні мають аналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби змалювання природи, драматизм ситуації, внутрішній світ героїв як ознаки балади (“Тополя”).

У 9 класі відводиться 15 годин на вивчення творчості Т. Шевченка, з них 9 годин – на твори раннього етапу творчості.

Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. Вісь неперервності історичного часу (“До Основ’яненка”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови...”). Умовність у баладі, тривога за жіночу долю (“Причинна”, “Лілея”). Учні мають вміти розрізняти лірику й ліро-епіку, визначати жанрову групу, до якої належить твір. Розрізняти елементи, що посилюють емоційну напругу елегії (думки) та балади. Виразно читати поезії, коментувати їх ідейно-художній зміст [27].

Наприкінці проводиться підсумковий урок: Світова велич українського поета Огляд вивченої поетичної спадщини Т. Шевченка. Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам’яті поета. Учні мають розуміти той великий духовний імпульс, який подала діяльність Шевченка у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України. Вміти схарактеризувати внесок Т. Шевченка у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ. Усвідомлення краси українського художнього слова, представленого в поезії Шевченка; того, що Т. Шевченко — гордість України [27].

Методика вивчення балад

Намітимо кілька можливих варіантів уроків під час вивчення балади.

1-й варіант. Вивчення твору відбувається послідовно-цілісним шляхом. Після вступного слова, яке підготує учнів до його сприймання, учитель «бере на себе» основну роботу з аналізу балади — читає окремі уривки, коментує їх. Іноді з метою активізації сприймання твору звертається до учнів з проблемними запитаннями, при цьому стежить, щоб не «загрузнути» в них, інакше темп уроку загальмується, не вистачить часу, щоб завершити аналіз балади.

Готуючись до уроку такого структурного типу, вчитель повинен наперед ретельно продумати «партитуру» читання й аналізу балади — визначити, які фрагменти читає, які моменти в цих фрагментах коментує, коли і як звертається до учнів з проблемними запитаннями тощо. Тут важливо уміло йти за сюжетом балади, вдаючись при цьому до спеціальних прийомів, які загострюють його сприймання учнями [26, c. 17].

2-й варіант. Учитель вибирає невеликий фрагмент твору і вдається до його розгляду «під мікроскопом». Звичайно ж, присвячувати урок повністю такому аналізу не варто, він може зайняти значну його частину, але не весь урок. Якщо вивченню твору можна присвятити більше часу, то є сенс у тому, щоб розгляд «під мікроскопом» якогось фрагмента відбувався протягом усього уроку. Методичний сенс такого повільного прочитання полягає в тому, що за його допомогою, по-перше, вдасться побачити високу організованість тексту, відкрити окремі, добре замасковані секрети художності. По-друге, виходячи з відомого наукового положення, що будь-який фрагмент високохудожнього твору тією чи іншою мірою «працює» на вираження головного художнього смислу твору, тобто його головної ідеї, можна отримати можливість через вивчення «під мікроскопом» окремого фрагмента вийти на що ідею, побачити її втіленою в живу художню плоть.

Кожний такий розгляд «під мікроскопом» має сенс тільки в тому випадку, якщо він скеровується певним завданням (наприклад, виявляє джерела виражально-зображувальної сили тексту, аналізує принципи характеротворення, досліджує буття головної ідеї на рівні мікротексту і т. д.).

Розгляд «під мікроскопом» фрагмента займає багато часу. Та треба врахувати, що через аналіз якихось вузлових, особливо значущих частин «витягується» якщо не весь зміст твору, то значна його частина. Аналіз фрагмента «Реве та стогне...» дає можливість ознайомити учнів

3-й варіант. Особливість цього варіанту визначається тим, що вивчення твору відбувається через його висвітлення в якомусь одному аспекті. Глибина осягнення твору тут цілком залежить від вибору аспекту, що є значущим як для змісту, так і для форми твору [28, c. 5].

Аспект, в якому розглядається твір, треба розуміти як проблему, що потребує розв'язання. Ось чому розглядати твір у якомусь одному аспекті — це розв'язувати якусь конкретну проблему. Розглянемо кілька таких проблем.

Аналіз балади «Причинна» можна проводити двома шляхами — послідовно-цілісним і проблемним. І то вже справа вчителя вирішувати, який шлях буде найбільш оптимальним. При цьому він враховує особисті можливості, рівень підготовки учнів тощо.

Вивчаючи баладу «Причинна», учень має одержати певне уявлення про романтизм Учитель має розповідати так, щоб змалювати учням якомога реальніший образ молодого поета. Чим реальнішим поставатиме цей образ, тим з більшою увагою учні слухатимуть розповідь, і у вчителя з'явиться більше можливостей здійснити потрібний виховний вплив. При цьому варто враховувати юнацьку психологію. Кілька разів застосовується так званий маятниковий принцип збудження уваги слухачів. Суть його — у свідомому коливанні настроїв — від негативних до позитивних, що створює певну емоційну напругу з її наступною розрядкою. Інакше кажучи, створюються драматизовані мікросюжети, розвиток яких завершується емоційним піднесенням.

Ознайомлюючись із «Причинною», учні мають можливість наблизитись до розуміння двох теоретико-літературознавчих понять — «балада» і «романтизм», важливість осмислення яких для літературної освіти учнів не викликає сумніву. Увагу слухачів активізує такий прийом: учитель ставить проблему (наприклад: чому Шевченко почав писати українською мовою незважаючи на те, що покинув Україну ще в підлітковому віці? Чим пояснити велику любов молодого поета до рідного слова?), а потім шукає відповідь на неї. В такому випадку рух думки вчителя — це своєрідний сюжет, за яким починають стежити учні [25, c. 9].

Проблему образу автора «Причинної» можна розглядати в такій послідовності:

- У чому виявляється романтизм світобачення поета?

- Виявіть у баладі елементи, які засвідчують глибоке знання поетом українського фольклору, його міфології, звичаїв і традицій.

- Чи можна, виходячи тільки з твору, зробити висновок про любов поета до рідного краю?

- У чому виявляється гуманізм поета?

Розв'язання цих проблем змусить учнів заглибитися в текст твору. Таким чином відбуватиметься інтенсивне осягнення його сутності. Інтелект учня отримає серйозне навантаження. Учень робитиме для себе відкриття, а це є запорукою того, що вивчення літератури стане для нього цікавою справою.

Можливо застосувати кілька шляхів аналізу образу. Вони традиційні, добре відомі. Перший шлях: учитель бере на себе створення образу автора — самостійно «вичитує» його з тексту при повній увазі учнів; тут усе залежить від майстерності у володінні монологічним мовленням. Другий шлях: учитель виявляє образ автора за допомогою евристичної бесіди, тобто послуговується продуманою системою проблемних запитань.

ВИСНОВКИ

Підчас поглибленого дослідження даної теми ми виявили, що Шевченко як поет доби романтизму, розпочав свою творчість баладами, в яких описав красу української землі з багатими картинами народної фантастики й вірувань, з таких як «Причинна», «Тополя», «Утоплена», «За байраком байрак», «Русалка», та ін.

Балади у творчості Т. Г. Шевченка і в українській поезії його доби – явище органічне, це українська варіація романтичного жанру.

У баладах Шевченка яскраво відбилася природа художнього світу поезії Кобзаря, уся символічна язичницька система його міфологічного коду, серед якої важливе місце займають астральні погляди наших предків.

Оригінальністю відзначається структура й поетика балад Шевченка, де відсутня звичайна баладна композиція з елементом повторювання, яка збільшує враження, затримує увагу. Автор не милується красою вигадки, його безпосередня текстова увага до фантастичності сюжету мінімальна. Навпаки, на перший план у Шевченка виходить природність почуття і переживання, жанрова баладна атрибутика цьому підпорядкована.

У баладах Шевченка тільки зрідка говориться про мерців, чортів та інші демонічні сили. Відсутній дух містики, не властиве звернення до демонологічних сюжетів, панує здоровий подих життя, навіть тоді, коли до розповіді залучено елементи поетичної фантастики.

Деякі побутові елементи, мотиви і форми українських пісень про кохання і розлуку, сюжети народних легенд – органічно входять до балад Шевченка. Ліричні відступи у них завжди наближені до народних пісень сентиментального характеру.

Проаналізувавши балади Шевченка на символічному рівні, ми відзначаємо їхню художню майстерність, композиційний поліфонізм, оригінальне мислення, індивідуально-авторську неповторність.

Усю систему символічних назв у баладах можна розбити на такі групи: українське довкілля, рослини – символи, образи-символи птахів і тварин, світ українських звичаїв і обрядів, демонологія, історичні символи. Окремі з них, образи-домінанти, мають ширше значення і виступають у творчості Шевченка символами України. Коли перечитуємо його ранні балади, перед нами постає вимріяний поетом романтичний образ України з її чарівною природою, світом первісних уявлень людини.

При здійсненні огляду шкільних програм ми виявили що творчість Тараса Шевченка, а саме його балади, вивчаються в 7 та 9 класах загальноосвітньої школи. Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українську людину. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості та підсвідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії.

В методиці викладання балад Шевченка ми виділили три актуальних методи викладання балад Т. Г. Шевченка:

1. Вивчення твору відбувається послідовно-цілісним шляхом;

2. Розгляд невеликого фрагменту твору «під мікроскопом»;

3. вивчення твору відбувається через його висвітлення в якомусь одному аспекті.

Уважаємо, що порушена у роботі проблема має широку перспективу дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бандура, О. М. Теорія літератури: Посібник для вчителів / О. М. Бандура. – К.: Радянська школа, 1968. – 288 с.

2. Білецький, О. І. Українська поезія першої половини XIX століття: (від Г. Квітки до прози «Основи») / О. І. Білецький // Зібр. праць: У 5 т. – К.: Наук. думка, 1965. – Т. 2. – С. 118-197.

3. Бодик, О. П., Бодик, Л. А. Інтерпретація образу міфічної русалки у творах українських та німецьких поетів-романтиків / О. П. Бодик, Л. А. Бодик // Східнослов'янська філологія: збірник наукових праць. Випуск 8. Літературознавство. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. – 172 с.

4. Возняк, М. Історія української літератури: У 2 кн. / М. Возняк. – Львів, 1992.– Кн. 1.– 694 с.

5. Волинський, П. К. Український романтизм у зв'язку з розвитком романтизму в слов'янських літературах / П. К. Волинський. – К.: Радянська школа, 1963. – 52 с.

6. Гайдай, М. М. Розвиток стильових особливостей і мистецтво зображення людини в слов'янській народній баладі / М. М. Гайдай // Історія, культура, фольклор та етнографія слов'янських народів: Доповіді / IX Міжнар. з'їзд славістів, Київ, вересень, 1983. – К.: Наук. думка. – 1983. – С. 236-251.

7. Історія української літератури (перша половина XIX століття) / За ред. І. Скрипника. – К.: Вища школа, 1980. – 328 с.

8. Історія української літератури (Перші десятиріччя XIX століття): Підручник / За ред. П. П. Хропка. – К.: Вища школа, 1992. – 465 с.

9. Історія української літератури XIX століття: У 3 кн. / За ред. М. Т. Яценка. – К.: Вища школа, 1995-1997. – 525 с.

10. Кирилюк, Є. П. Т. Г. Шевченко (Життя і творчість) / Є. П. Киридюк. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1959. – 676 с.

11. Кирилюк, Є. П. Український романтизм у типологічному зіставленні з літературами західно- і південнослов'янських народів (перша половина XIX ст.) / Є. П. Кирилюк. – К.: Наук. думка, 1973 – 233 с.

12. Киченко, О. Фольклор як художня система (проблеми теорії) / О. Киченко. – Дрогобич: НВЦ «Каменяр», 2002 – 216 с.

13. Комаринець, Т. І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму: (проблема національного й інтернаціонального) / Т. І. Комаринець. – Львів: Вища школа, 1983. – 224 с.

14. Кравченко, В. О. Балади Тараса Шевченка / В. О. Кравченко. – Запоріжжя, 1999. – С. 2-17.

15. Лепкий, Б. Про життя і твори Тараса Шевченка / Б. Лепкий. – К., 1994. – 125 с.

16. Маланюк, Є. Ранній Шевченко / Є. Маланюк // Повне видання творів Тараса Шевченка. – Варшава; Львів, 1934. – Т. 2. – С. 348-349.

17. Мушкетик, Ю. Вiчно з нами / Ю. Мушкетик //Голос України. – № 39. – 1993. – С. 12.

18. Наєнко, М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції / М. К. Наєнко. – К.: Вища школа, 1997. – 292 с.

19. Неділько, Г. Я. Тарас Шевченко: життя і творчість / Г. Я. Неділько. – К., 1988. – 245 с.

20. Скрипник, Г. Етнографічні аспекти творчості Тараса Шевченка / Г. Скрипник // Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 2-3. – С.62-75.

21. Смілянська, В. Л. Стиль поезії Шевченка: Суб'єктна організація / В. Л. Смілянська. – К.: Наук. думка, 1981. – 255 с.

22. Ткаченко, О. Спроба типології романтизму: доба, стиль, мова / О. Ткаченко // Слово і час. – 1999. – № 6. – С. 41-44.

23. Шевченко, Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Харків, 2010. – 720 с.

24. Яценко, М. Т. Українська романтична поезія 20-60-х років ХІХ ст. / М. Т. Яценко // Українські поети-романтики: Поетичні твори. /Упор. І. О. Дзеверін, О. Т. Гончар та ін.. – К., 1987. – С. 14-15.

25. Кудряшова О. Рецепція творчості Тараса Шевченка / О. Кудряшова // Українська мова та література. – 2010. - № 48. – С. 8-9.

26. Парандич Л. О. Історичні мотиви у творчості Т. Шевченка / Л. О. Парандич // Все для вчителя. – 2007. - № 4. – С. 17.

27. Програма з української літератури 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.

28. Сліпушко О. Тарас Шевченко – художник і поет / О. Сліпушко // Літературна Україна. – 2010. - № 48. – С. 5.

29. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середній школі /Є.А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2010. – 384 с.

30. Скоць А. До проблеми періодизації творчості Тараса Шевченка / А.Скоць // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 3 - 4.

31. Бугайко Т.Ф. Українська література в середній школі / Т.Ф. Бугайко. – К.: Вища школа, 2010. – 392 с.

32. Дзюба І. Шевченко вовіки насущний / І. Дзюба. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 1. – С. 10-12.

33. Роят А. Ідейно-художній зміст творчості Т. Шевченка / А.Роят // Українська мова та література в школі. – 2010. – № 9. – С. 11- 12.

34. Оробченко Н. Історичні сюжети у творчості Тараса Шевченка / Н.Оробченко // Сучасність. – 2009. – № 3. – С. 20.

35. Харчук Р. Імперський й колоніальний етнотип у творчості Тараса Шевченка / Р.Харчук // Сучасність. – 2011. – № 3. – С. 20 -21.

36. Шкурка М. Я навік з тобою, Україно! / М.Шкурка // Чумацький шлях. – 2006. – № 4. – С. 17 – 18.

ДОДАТКИ

Додаток А

Портрет Т. Г. Шевченка.

Додаток Б

Тести

До творчості Т. Шевченка

1. Вкажіть тривалість першого етапу творчості Т. Шевченка.

А. 1855-1862 Б. 1837-1840

В. 1837-1843 Г. 1855-1860

2. Укажіть рік виходу «Кобзаря» - першої поетичної збірки Т.Шевченка.

А 1838 p.; В 1840 p.;

Б 1839 p.; Г 1841 р.

3. Укажіть жанр твору Т.Шевченка «Катерина».

А. Балада;

Б. ліро-епічна поема героїчного характеру;

В. сатирична поема;

Г. ліро-епічна соціально-побутова поема;

Д. драматична поема.

4. Які з поезій Т.Шевченка належали до раннього етапу його творчості?

А. «Великий льох»;

Б. «Кавказ»;

В. Думи мої, думи мої...

Г. На вічну пам'ять Котляревському»

5. Укажіть, які реальні історичні події зображено в історико-героїчній поемі Т.Шевченка «Гайдамаки».

А. Козацько-селянське антифеодальне повстання 1768 p., відоме в історії як Коліївщина;

Б. події національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького;

В. військові походи на Туреччину під проводом П.Конашевича-Сагайдачного;

Г. участь у війні зі шведами;

Д. похід князя Ігоря Святославовича на половців 1185 р.

6. Якого персонажа поеми «Гайдамаки» Т.Шевченко називає «сирота убогий»?

А. М.Залізняка;

Б. І.Ґонту;

В. Лейбу;

Г. ксьондза;

Д. Ярему Галайду.

7. Яка з наведених рис не є характерною для раннього періоду творчості Т.Шевченка?

А. Сентиментальність;

Б. інтерес до незвичайного, яскравого, фантастичного;

В. правдиве зображення дійсності;

Г. культ держави;

Д. піднесений стиль мови.

8. Розмістіть твори Т.Г.Шевченка відповідно до хронології їх виходу у світ.

А. До Основ'яненка

Б. «Причинна»

В. «Тополя»

Г. «Тарасова ніч»

9. Хто з письменників сказав про Шевченка: «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури?»

А. І. Франко

Б. Є. Маланюк

В. М. Коцюбинський

Г. М. Рильський

10. Укажіть рік викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва.

А. 1840.

Б. 1838.

В. 1841.

Г. 1850.

11. Чий портрет було намальовано для викупу?

А. Т. Шевченка

Б. К. Брюлова

В. В. Жуковського

Г. І. Сошенка

12. Укажіть жанр твору «Причинна».

А. сатирична поема;

Б. лірична поема;

В. Балада;

Г. соціально-побутова поема.

13. Яка з назв поезій Шевченка дала назву одному з періодів творчості?

А. «Великий льох»

Б. «Кавказ»

В. «Ісая. Глава 35»

Г. «Заповіт»

Д. «Три літа»

14. Які реальні історичні події зображено в поемі «Гайдамаки»?

А. Козацько-селянське антифеодальне повстання;

Б. національно-визвольна війна під проводом Хмельницького;

В. військові походи на Туреччину під проводом Сагайдачного;

Г. участь у війні із шведами;

Д. похід князя Ігоря на половців 1185 р.

15. Яка з наведених рис не є характерною для раннього періоду творчості Шевченка?

А. сентиментальність;

Б. інтерес до незвичайного, фантастичного;

В. правдиве зображення дійсності;

Г. культ держави;

Д. піднесений стиль мови.

16. Розмістіть твори відповідно до хронології виходу їх в світ.

А. «Гайдамаки»

Б. «Давидові псалми»

В. «Кобзар» - 1 видання

Г. «Три літа»

17. Зʼясуйте ідейну, композиційну та художню роль сміху в творі «Сон».

А. розважання, відволікання від серйозних проблем;

Б. прийом заперечення, гострого висміювання над світом насильства і зла;

В. дотримування традицій бурлескно-травестійного жанру;

Г. традиційний прийом для української літератури.

18. В поемі «Єретик» зображено:

А. події європейського середньовіччя, інквізицію;

Б. часи Київської Русі, перших християн;

В. історично-достовірні події гуситської війни напр. 14 – поч. 15 ст. та чеського реформатора Яна Гуса;

Г. сучасне Шевченкові життя чеського народу, що боровся за своє визволення.

19. У кінці поеми «І мертвим, і живим…»

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати

Шевченко звертається:

А. до своїх родичів;

Б. до узагальнюючого образу християнських братів;

В. до селян-гречкосіїв;

Г. до вчених земляків-псевдопатріотів.

20. Розумінню художнього світу Т. Шевченка у повісті «Художник» сприяє:

А. наявність автобіографічного матеріалу та естетичних поглядів Т. Шевченка;

Б. пошук нової форми;

В. результат тривалої перекладацької практики поета, і спроби засвоєння європейських здобутків у жанрі повісті;

Г. трансформованість до прозового жанру системи образів-символів поета.

21. Укажіть, як називалася перша збірка поезій Т. Шевченка.

А. «Кобзар»

Б. «Збулося…»

В. «Художник»

Г. «Думи мої, думи мої…»

22. Скільки поезій до неї ввійшло?

А. 7;

Б. 8;

В. 9;

Г. 10.

23. Які мотиви лягли в основу поезії «Думи мої…»

А. гірка доля України;

Б. становище України в світі;

В. стосунки людини і природи;

Д. людина і суспільство.

24. З якого твору Шевченка взято ці рядки:

«Як Україну злії люде

Присплять лукаві, і в огні,

Її окраденою збудять…»?

А. «Минають дні, минають ночі…»

Б. «Мені однаково…»

В. «Думи мої…»

Д. «Думка»

25. У творі «Кавказ» з питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається до:

А. справедливості;

Б. долі людської;

В. свідомості кавказців;

Г. совісті гнобителів.

26. Т. Шевченко у творі «І мертвим, і живим…» називає Україну:

А. великою руїною;

Б. пограбованою і приниженою;

В. квітучим раєм;

Г. дівчиною красунею.

27. Художній засіб, який використав письменник у рядку поезії «Вечірня зіронька встає»:

А. гіперболу;

Б. синекдоху;

В. метафору;

Г. порівняння.

29. «Катерину» Шевченко присвятив:

А. своїм сестрам;

Б. всім дівчатам;

В. В. Жуковському;

Г. Якову де Бельмену.

30. періодом творчості письменника, до якого належить поема «Кавказ» є:

А. ранній;

Б. «Трьох літ»;

В. останніх років;

Г. «У казематі»

31. визначте твір, який не містить епіграфа з Біблії:

А. «Садок вишневий коло хати»

Б. «І мертвим, і живим…»

В. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Г. «Кавказ»

32. Визначте віршований розмір уривку: Слава! Слава! / Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям / Слава!:

А. ямб;

Б. хорей;

В. анапест;

Г. дактиль.

33. Причиною трагічної розв'язки взаємин дівчини і козака у баладі „Причинна” стало:

А. Нерозділене кохання;

Б. Перебіг війни;

В. Конфлікт із консервативними батьками;

Г. Конфлікт між бажаним , прагненям до щастя і перешкодами на шляху до нього;

Д. Засудження морального кодексу села.

34. Слова з поеми Т. Шевченка „Катерина”:

«Дура, отвяжися!

Возьмите прочь безумную!

Возьмите прочь! Что же ви стали?»

належать:

А. Москалеві, батькові сина Катерини;

Б. Батькові Катерини;

В. Панові, до якого просилася наймитувати Катерина;

Г. Управителю помістя, в якому жила родина Катерини;

Д. Матері Катерини.

Додаток В

Урок на тему: