УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШ­НІХ СПРАВ ПРИ НАДЗВИЧАЙНОМУ СТАНІ

Окремі події надзвичайного характеру можуть ста­ти приводом для введення спеціального правового режиму - надзвичайного стану.

Під надзвичайним станом, відповідно до ст. 1 За­кону України «Про надзвичайний стан» , розуміється пе­редбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені зазначеним Законом об­меження в здійсненні конституційних прав і свобод грома­дян, а також прав юридичних осіб та покладає на них до­даткові обоє 'язки.

Цей стан може бути введено за умов:

- стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епі-зоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;

- масових порушень правопорядку, що супрово­джуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

' Див.: Відомості Верховної Ради України. 1992. № 37. Ст.538.

- блокування або захоплення окремих особливо ва­жливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці гро­мадян і порушує нормальну діяльність органів внутрішніх справ, державної влади і управління, місцевого самовряду­вання;

- спроби захоплення державної влади чи зміни кон­ституційного ладу України шляхом насильства;

- посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

- необхідності відновлення конституційного право­порядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан на всій території України або в окремих місцевостях вводиться Постановою Верховної Ра­ди України або Указом Президента, що потребує затвер­дження Верховною Радою України. Надзвичайний стан може бути введений в Україні на строк не більше ЗО діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях.

Якщо передумовами оголошення надзвичайного стану є внутрішні соціальні катаклізми, його введення в дію має передувати офіційне звернення Президента Украї­ни, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра Ка­бінету Міністрів або керівників місцевих органів влади че­рез засоби масової інформації чи в інший спосіб до групи осіб, організацій, установ, що порушують закон, з вимогою припинення протизаконних дій, з роз'ясненнями наслідків, що можуть бути викликані такими діями, та з попереджен­ням про відповідальність. Надзвичайний стан може бути введений на всій території держави, в окремих регіонах або в окремих місцевостях чи населених пунктах.

Органи внутрішніх справ як складова частина сис­теми державного управління в умовах надзвичайного стану можуть наділятися додатковими повноваженнями для про­ведення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормаліза­ції обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян.

Міністр або начальник УМВС в області в таких ви­падках оголошують окремий наказ про порядок дій органів внутрішніх справ в умовах надзвичайного стану, в якому детально розробляються функціональні обов'язки, встанов­люється режим зони, на якій вводяться особливі умови, який погоджується з місцевою владою та з іншими право-

<<>>
охоронними структурами. Як правило, в процесі виконання наказу створюються нові організаційні структури, залучаю­ться додаткові сили, організується нова система управління і зв'язку, проводяться спеціальні операції.

На органи внутрішніх справ при надзвичайному стані покладаються обов'язки:

- організації здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварії, пожеж, катастроф та при ліквідації їх наслідків;

- збереження високої бойової і мобілізаційної гото­вності органів внутрішніх справ і внутрішніх військ;

- виконання усіх передбачених правовими нормами завдань і заходів щодо забезпечення режиму надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях.

Згідно з пп. 15-17 ст. 10 Закону України «Про мілі­цію» органи внутрішніх справ зобов'язані:

- повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкла­дних заходів для ліквідації їх наслідків і надання необхід­ної допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

- брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

- сприяти забезпеченню відповідно до законодавст­ва режиму військового або надзвичайного стану в разі їх ого­лошення на всій території України або в окремій місцевості.

Працівники органів внутрішніх справ, залучені до підтримання режиму надзвичайного стану, можуть бути за-діяні для забезпечення особливого порядку в'їзду й виїзду і обмеження свободи пересування по території, де запрова­джено надзвичайний стан; для обмеження руху транспорт­них засобів і їх огляду; охорони об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та об'єктів народного господар­ства; для виконання заборони на проведення мітингів, ву­личних походів і демонстрацій, а також інших масових за­ходів; запровадження комендантської години; обмеження окремих видів торгівлі (зброєю, спиртними напоями, от­руйними, сильно діючими хімічними речовинами); тимча­сового вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і

холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - навчальної військової техніки, вибухових та інших небезпечних речовин; для вислання окремих поруш­ників громадського порядку до місця їх проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан; проведення карантинних та інших обов'язкових санітарно-протиепіде­мічних заходів; для підтримання особливого порядку роз­поділу продуктів харчування і предметів першої необхід­ності; для проведення невідкладних аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт тощо.

Порушення режиму надзвичайного стану тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом та іншими законодавчими актами України.

Порушення правил комендантської години тягне за собою затримання особи до закінчення комендантської годи­ни. Затримані підлягають особистому огляду, оглядаються їх речі, перевіряються документи. Про затримання складається протокол.

За порушення вимог режиму надзвичайного стану передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Злісне або неодноразове порушення режиму надзвичайного стану, вчинення дій, що провокують порушення правопорядку або розпалюють на­ціональну ворожнечу, активне перешкоджання громадянам і службовим особам у виконанні їх законних прав та обов'язків, непокора законному розпорядженню або вимозі співробітника органів внутрішніх справ, Служби безпеки, Національної гвардії України чи інших осіб, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, а також пору­шення правил адміністративного нагляду, вчинене у місце­вості, де введено надзвичайний стан, тягнуть більш суворі штрафні санкції або адміністративний арешт на строк до тридцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кри­мінальної відповідальності.

<<>>
12.4. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ 3 ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНА­МИ ЗА ОСОБЛИВИХ УМОВ

Надзвичайні ситуації, викликані явищами соціаль­ного криміногенного і некриміногенного характеру, яви­щами техногенного, природного і біологічного походжен­ня, вимагають комплексного вирішення, участі різних ві­домств та владних структур у забезпеченні правопорядку, захисту інтересів держави і громадян, усуненні тяжких на­слідків. Органи внутрішніх справ охороняють громадський порядок за особливих умов у тісній взаємодії з органами Служби безпеки, охорони державного кордону, Національ­ною гвардією. Збройними Силами, підрозділами цивільної оборони, органами охорони здоров'я та ветеринарної ме­дицини, місцевими органами виконавчої влади тощо.

У випадках загострення ситуації, коли для забезпе­чення правопорядку необхідною є участь різних відомств, створюються спеціальні штаби, об'єднані оперативні групи і підрозділи, проводяться спільні оперативно-розшукові і охоронні заходи, вживаються заходи запобігання тяжким наслідкам, здійснюються карантинні і рятувальні роботи. При цьому кожне відомство і владна структура діють від­повідно до своєї компетенції в межах чинного законодавст­ва, узгоджуючи між собою спільні заходи. Керівникам ор­ганів внутрішніх справ при підготовці особового складу до діяльності в особливих (надзвичайних) умовах належить знати відповідну компетенцію державних і виконавчих ор­ганів. Верховна Рада України відповідно до Конституції України приймає постанови та закони, які регламентують діяльність Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, міс­цевих органів влади щодо забезпечення правопорядку, вво­дить надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях; вводить військовий стан, оголошує стан війни у разі військового нападу (агресії) чи загрози та­кого нападу та при необхідності виконання міжнародних договорів по спільній обороні від агресії, а також за подан­ням Президента України в разі військового нападу на Україну.

Президент України у разі запровадження на тери­торії України чи в окремих місцевостях військового або

надзвичайного стану може призначати своїх представників в адміністративно-територіальних одиницях та на окремих об'єктах, оголошує загальну чи часткову мобілізацію, стан війни у разі військового нападу на Україну і невідкладно вносить це питання на розгляд Верховної Ради України, за­проваджує військовий стан в окремих місцевостях, вводить у дію нормативні акти військового часу і припиняє їх дію;

вводить надзвичайний стан на всій території України або в окремих місцевостях, видає укази і розпорядження з питань охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю.

На Службу безпеки України Законом покладені обов'язки сприяти виконанню надзвичайного та військово­го стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епі-зоотій та інших надзвичайних ситуацій, надавати силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам внутрішніх справ. Оперативно-розшуковим підрозділам Служби безпеки України, Державного управління охорони, прикордонних військ разом з органами внутрішніх справ надано право проводити операції по захопленню озброє­них злочинців, припиненню тяжких злочинів, розвідуваль­но-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, ор­ганізацій та окремих осіб.

Внутрішні війська відповідно до Закону беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах охорони:

- в разі необхідності надають наявними силами і за­собами допомогу адміністрації закладів виконання пока­рань у ліквідації фактів групової непокори і масових безпо­рядків;

- виділяють сили і засоби для ведення разом з орга­нами внутрішніх справ розшуку осіб, які втекли з-під охо­рони або нагляду;

- надають допомогу адміністрації об'єктів охорони у ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха;

' Закон України «Про Службу безпеки України» // Відо­мості Верхоної Ради України. 1992. №27. Ст.382.

² Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верхоної Ради України. 1992. №22. Ст.ЗОЗ.

<<>>
- беруть участь у воєнній чи територіальній обороні в районах розміщення об'єктів охорони;

- разом з органами внутрішніх справ або самостійно беруть участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, забезпеченні громадської безпеки під час проведення масових заходів, припиненні масових безпо­рядків у населених пунктах .

Національна гвардія відповідно до чинного законо­давства повинна;

- готувати сили, озброєння і засоби, забезпечувати боєздатність та бойову готовність підрозділів, частин і з'єднань гвардії для захисту суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від спроб змінити їх насильницьким шляхом, брати участь у бойових діях при відбитті нападу ззовні та здійсненні територіальної оборо­ни й захисту безпеки України;

брати участь у ліквідації диверсійно-розвідувальних і терористичних груп та незаконно створе­них військових збройних формувань;

- при запровадженні режиму надзвичайного стану брати участь у забезпеченні правового режиму, громадсь­кого порядку і безпеки громадян; охороняти та захищати від нападу найбільш важливі для збереження життєдіяль­ності населення та нормального функціонування управлін­ських і господарських структур об'єкти за переліком, ви­значеним Кабінетом Міністрів України; забезпечувати пе-репустковий режим та особливий порядок в'їзду й виїзду громадян;

- забезпечувати, разом із Збройними Силами Украї­ни та іншими військовими формуваннями, створеними від­повідно до законодавства України, дотримання режиму во­єнного стану в окремих місцевостях або на всій території України у випадках оголошення стану війни чи загрози на­паду (агресії");

- брати участь у здійсненні невідкладних заходів щодо ліквідації аварій, катастроф, стихійного лиха, у вря­туванні людей і наданні їм допомоги, забезпеченні прове-

' Закон України «Про війська внутрішньої та конвойної охорони» // Відомості Верховної Ради України. 1992. №29. Ст.397.

дення карантинних і санітарно-епідеміологічних заходів під час епідемій та єпізоотій . -

Прикордонні війська України відповідно до Закону зобов'язані відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань, припиняти збройні та інші провока­ції на державному кордоні, захищати від злочинних пося­гань населення і власність у всіх її формах.

Закон України «Про оборону України» обумовлює загальні основи оборони України, ситуацію, при якій збройні сили можуть бути використані «для забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу» , передбачає мобіліза­ційну підготовку народного господарства, державних орга­нів і систем управління до дій в умовах військового стану, визначає компетенцію Верховної Ради України, Президен­та України, Ради оборони України, Кабінету Міністрів, Мі­ністерства оборони, інших міністерств та центральних ор­ганів державного управління, місцевих органів державної влади і управління на випадок стану війни, військового ча­су, військового стану, мобілізації і територіальної оборони.

Підрозділи Цивільної оборони України, згідно з За­коном , зобов'язані забезпечити:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та від застосування засобів ураження;

' Закон України «Про Національну гвардію України» // Відомості Верховної Ради України. 1992. №1. Ст.1; №32. Ст. 460.

" Закон України «Про прикордонні війська України» // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 2. Ст.7.

³ Закон України «Про оборону України» // Відомості Верховної Ради України. 1992. №9. Ст.106.

⁴ Закон України «Про Цивільну оборону України» // Ві­домості Верховної Ради України. 1993. № 14. Ст. 124.

<<>>
- організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

- створення системи аналізу і прогнозування управ­ління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивними зараженнями, підтримання їх готовності для стабільного функціонування у надзвичайних, ситуаціях

мирного і військового часу;

- підготовки і перепідготовки керівного складу ци­вільної оборони, її органів управління та сил, навчання на­селення вмінню застосовувати засоби індивідуального за­хисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Основами законодавства України про охорону здо­ров'я на органи охорони здоров'я покладено обов'язки надан­ня загальнодоступної медичної допомоги населенню, вико­нання профілактичних заходів по охороні здоров'я населення, забезпечення санітарно-епідеміологічного стану держави, ор­ганізацію і здійснення роботи щодо розпізнання, лікування і профілактики захворювань, охорони території України від за­несення і розповсюдження інфекційних захворювань, прове­дення карантинних заходів, судово-медичної та судово-психологічної експертизи, здійснення державного санітарного

нагляду.

Органи охорони здоров 'я спільно з органами внут­рішніх справ при відповідних надзвичайних умовах здійс­нюють нагляд за дотриманням санітарних правил у населе­них пунктах, місцях загального відпочинку і масового пе­ребування людей, спільно ведуть боротьбу з наркоманією, пияцтвом, розповсюдженням СНІДу, венеричних хвороб, коли хворі уникають добровільного лікування, та інших інфекційних захворювань, якщо вони набули характеру епідемій і ліквідація їх вимагає карантинних заходів. Орга­ни охорони здоров'я надають невідкладну медичну допо­могу особам, які постраджали під час масових порушень громадського порядку, стихійних лих чи аварій, пожеж та катастроф. На вимогу органів внутрішніх справ вони про­водять судово-медичну та судово-психіатрічну експертизи, а також необхідні медичні огляди окремих осіб з метою ви-

явлення їх стану здоров'я, наявності у них травм, хвороб, сп'яніння чи наркотизації.

Законом України «Про ветеринарну медицину» до компетенції органів державної ветеринарної медицини віднесено:

- контроль та організація заходів щодо профілакти­ки, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних та ін­ших хвороб тварин;

- оцінка епізоотичної ситуації і вироблення обов'язкових до виконання розпоряджень щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також розпо­ряджень з питань дезінфікування та інших профілактичних заходів;

- контроль за охороною території України від занесен­ня з території інших держав інфекційних хвороб тварин, а та­кож проведення перевірки ветеринарного стану при експорті-імпорті тварин, сировини, продуктів тваринного походження, кормів;

- заборона експлуатації або тимчасове припинення функціонування тваринницьких об'єктів і підприємств по забою та переробці тварин і сировини тваринного похо­дження у разі порушення ветеринарних норм і правил.

Місцеві органи влади на підставі Закону :

- вирішують, відповідно до чинного законодавства, питання проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових громадсько-політичних заходів, контролюють забезпечення організаторами цих заходів належного громадського по­рядку;

- вживають у разі стихійного лиха, інших надзви­чайних подій необхідних заходів щодо забезпечення охо­рони державного, громадського та особистого майна гро-

' Див.: Відомості Верховної Ради України. 1992. № 36. Ст.531.

² Закон України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» // Відомості Верховної Ра­ди України. 1992. № 28. Ст. 387.

<<>>
мадян, дотримання громадського порядку, а під час страй­ків - щодо забезпечення функціонування сфери обслугову­вання населення.

Органи внутрішніх справ, здійснюючи охорону правопорядку за особливих умов, повинні використовувати обов'язкову, передбачену законодавством, участь інших міністерств та відомств у заходах щодо ліквідації, попере­дження та усунення наслідків надзвичайних подій, віднов­лення порушеного громадського порядку, оздоровлення оперативної обстановки, мають проявляти ініціативу та розробляти комплексні заходи щодо взаємодії з ними.

РОЗДІЛ XIII