ХАРАКТЕРИСТИКА, НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ГОРНОГО КРИШТАЛЮ ТА ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ ПРО НЬОГО

Форма № Н-6.01

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кафедра землеробства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

на тему : Агровиробнича характеристика заданого ґрунту та

заходи щодо покращення його родючості

Студентки ІІ курсу 3 групи

напрямку підготовки «Агрономія»

спеціальності 6.090101 «Агрономія»

Стеценко І.І.

Керівник: кандидат сільськогосподарських

наук, доцент Сидякіна О.В.

Національна шкала ___________

Кількість балів: ­­­­­­­­­______ Оцінка ECTS _____

Члени комісії Сидякіна О.В.

Сидоренко О.І.

Берднікова О.Г.

М. Херсон – 2014 рік

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП3

РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА, НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ГОРНОГО КРИШТАЛЮ ТА ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ ПРО НЬОГО4

РОЗДІЛ 2 МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА І ХАРАКТЕРИСТИКА ОС­НОВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СОЛОНЦІВ ЛУЧНО- ЧОРНОЗЕМНИХ, ГЛИБОКОСТОВПЧАСТИХ, СОЛОНЧАКОВАТИХ НА ЛЕСОПОДІБНИХ СУГЛИНКАХ8

2.1. Межі і площа зони Українського Полісся. Умови процесів ґрунтотворення8

2.2. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак14

2.3. Гранулометричний склад ґрунту18

2.4. Агрегатний склад ґрунту21

2.5. Фізичні властивості25

2.6. Фізико-механічні властивості27

2.7. Водні властивості33

2.8. Теплові і повітряні властивості40

2.9. Агрохімічні властивості43

2.9.1. Вміст поживних елементів у ґрунті43

2.9.2. Гумус49

2.9.3. Ґрунтовий розчин і його властивості64

2.10. Класифікація заданого типу ґрунту68

2.11. Сільськогосподарське використання71

2.12. Агромеліоративні заходи по збереженню і підвищенню родючості72

РОЗДІЛ 3 СУПУТНИКИ ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА 75

РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ103

ВИСНОВКИ117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ122

ВСТУП

Раціональне, ощадливе, ефективне, рентабельне використання природних ресурсів є одним з головних пріоритетів нашого народного господарства. Чільне місце тут неодмінно посідає проблема раціонального використання землі, збереження та підвищення родючості ґрунтів у сучасних ринкових умовах господарювання за різних форм власності на землю, адже переважну більшість продуктів харчування ми отримуємо завдяки ґрунтам.

Ґрунтознавство вивчає ґрунти, їх утворення (генезис), еволюцію, будову, склад, властивості, закономірності поширення, шляхи раціонального використання у різних галузях народного господарства, передусім у зв’язку з формуванням родючості та її підвищенням у різних природно-антропогенних ландшафтах.

Метою курсової роботи є набуття уявлень щодо головних факторів формування ґрунтів та ґрунтового профілю, а також закріплення теоретичних знань про умови ґрунтоутворення та основні типи ґрунтів нашої країни.

Завданням курсової роботи являється набуття практичних навичок оцінки типової приналежності та якості ґрунту, вміння використовувати наявну інформацію для визначення процесів ґрунтотворення та оцінки типової приналежності ґрунту, вміння систематизувати науково обґрунтовані заходи щодо раціонального використання ґрунтів з метою розширеного відтворення їх родючості.

Значення курсової роботи: отримання глибоких ґрунтово-екологічних знань, що є базовими для фахівців-аграрїїв, перед якими стоїть вічна проблема — збільшення валових зборів рослинницької та пов’язаної з нею тваринницької продукції на шляхах активного, раціонального, екологічно орієнтованого, освяченого мудрістю народних традицій землекористування.

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА, НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ГОРНОГО КРИШТАЛЮ ТА ЦІКАВІ ВІДОМОСТІ ПРО НЬОГО

Гірський кришталь вважають найбільш поширеним мікроелементом на Землі і різновидом кварцу.

Гай Пліній Старший стверджував, що гірський кришталь (рис.1.1.) утворюється під дією холоду і що він сам є «вічним льодом». Стародавні греки вважали цей камінь льодом, замерзлим настільки, що його неможливо розтопити. Вони назвали мінерал «крісталлосом», що в перекладі означає лід. Проте в XVII в. встановили, що гірський кришталь таки камінь і ніякого відношення до льоду не має.

Хімічний склад – чистий природний діоксид кремнію (SiO2). Містить у невеликих кількостях домішки Al, Fe, Ca, Mg, Ti, Na, K, Li, OH. Встановлено 12 поліморфних модифікацій кристалічного SiO2, з них основні α-кварц, β-кварц, β2-тридиміт, β-кристобаліт. Чистий кварц безбарвний, прозорий (гірський кришталь), залежно від домішок набуває чорного (моріон), фіолетового (аметист) та інших відтінків.

Твердість за шкалою Мооса у гірського кришталю становить 7, поступаючись тільки топазу, корунду й алмазу. Піддається обробці тільки алмазом. Тому кришталь досить стійкий до впливу хімічними речовинами й фізичними ушкодженнями.

Така твердість дає можливість включити гірський кришталь у групу дорогоцінних каменів, однак його вартість однаково відносно невелика, і залежить, звичайно, від рівня його прозорості й природної цілісності кристала. Гірський кришталь має цікаві фізичні властивості. Його здатність пропускати сонячний ультрафіолет часто застосовувалася в древній медицині для знезаражування ран: гірський кришталь тримали над раною, фокусуючи на ній сонячне світло, що вбивало в рані хвороботворні бактерії. Властивість дезінфекції також застосовували й древні царі, коли використовували гірський кришталь для виготовлення кубків, чаш: вода з такої чаші вважалася, та й була насправді, цілющою.

Питома маса - 2,6 г/см³.

Колір – безбарвний.

Прозорість – прозорий.

Колір риски – білий.

Блиск – скляний.

Злам – раковистий.

Сингонія – тригональна.

Спайність – недосконала.

Гірський кришталь є діелектриком, володіє піроелектричними і п'єзоелектричними властивостями.

Розчинність у кислотах - розчиняється в плавиковій кислоті.

Включення. У кристалах гірського кришталю можуть бути присутніми найдрібніші газово-рідкі включення, що містять воду і вуглекислоту, а також тверді включення різних мінералів - рутилу, піриту та інші.

Форми знаходження у природі – зустрічаються як монокристали, так і їх друзи, щітки чи жеоди. Також для гірського кришталю характерними є двійники. Найпоширеніша в природі форма його кристалів - призма з пірамідальним верхом і низом. Великі чисті монокристали зустрічаються рідко , переважно в порожнечах і тріщинах метаморфічних сланців, в порожнечах гідротермальних жил різного типу, а також в камерних пегматитах.

Генезис. Кварц - полігенний мінерал. Утворюється з магматичних розплавів, багатих SiO2 (гранітоїди, кварцові порфіри, пегматити), газово-рідинних флуористих флюїдів (пегматити, ґрейзени) і водних лужно-хлоридних і бікарбонатних розчинів (рудоносні і нерудні кварцові жили) при гідролізі силікатних гірських порід в областях активного вулканізму (повторні кварцити).

Знаходження в земній корі. Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. Відомі кристали масою понад 1 т.

Гірський кришталь зустрічається на родовищах кварцу різного генезису. Проте з практичної точки зору найбільший інтерес представляють кришталеносні кварцові жили альпійського типу: Приполярний Урал і Південний Урал, Якутія, Швейцарські і Італійські Альпи, Мадагаскар, Бразилія, Китай.

Застосування. Ще з давніх часів кришталь відомий як камінь з високою прозорістю, який може придбати відмінний блиск після полірування. В давнину кришталевими лінзами майстри-ювеліри розплавляли метал. Лінзи з кришталю застосовували і при виконанні тонких робіт. Кулі з кришталю народи Тибету використовували для лікування ран, тому що ультрафіолетові сонячні промені, що проходять через мінерал, вбивають бактерії. У Державному музеї Грузії в Тбілісі зберігається лінза з гірського кришталю діаметром 46 і товщиною 24 мм, що має дворазове збільшення. Вона знайдена на річці Апфіс в похованні IX-X ст. Також з гірського кришталю вирізали чаші, посудини, кубки. Для виготовлення ювелірних виробів і прикрас бралися прозорі відшліфовані камені.

Череп Смерті (рис 1.2) з джунглів Гондурасу – це найбільш дивовижна і загадкова знахідка нашого часу, зроблена з гірського кришталю.

Використовувався гірський кришталь і для виготовлення окулярів, якими почали користуватися в Стародавньому Китаї починаючи з V ст. Виготовляли їх із ретельно відшліфованих шматків гірського кришталю, топазу, аметисту.

У Росії родовища гірського кришталю були відкриті на Уралі в середині XVIII ст., А першими виробами російських майстрів були намиста з гранчастих кришталевих бус.

Магічним є кристал Джона Ді (1527 – 1608) – відомого англійського вченого середньовіччя. Основним його захопленням була крісталломанія – мистецтво передбачати майбутнє за допомогою магічного кристала – кришталевої кулі (рис1.3), який в наш час знаходиться в Британському музеї.