Тема 9. Регресійний метод аналізу взаємозв’язків між явищами та процесами

Рівняння регресії як форма аналітичного виразу статистичного зв’язку соціально-економічних явищ. Парна лінійна регресія та знаходження її параметрів. Оцінка значущості результатів. Однофакторна лінійна регресійна модель. Нелінійні залежності (параболічна, гіперболічна, логарифмічна). Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. Рівняння множинної регресії. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язку між ознаками.

Тема 10. Індексний метод.

Роль індексів у економічному аналізі. Класифікація індексів та принципи їх побудови. Базисні та ланцюгові індекси. Агрегатні індекси. Індекси товарообігу, цін та фізичного обсягу товарообігу. Економічний зміст індексів. Індекси зі змінними та постійними вагами. Середньозважені індекси. Індекси структурних зрушень. Індекси Фішера, Ласпереса та Пааше. Індекс споживчих цін. Інфляція та методи її виміру. Індекси дефлятори.

Тема 1. Методологічні засади статистики. Статистичне спостереження.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:теорія ймовірностей та математична статистика, економічна теорія, макроекономіка, мікроекономіка, маркетингом, економетрика.

Мета лекції : з’ясувати основні поняття статистики та суть статистичного спостереження його види та форми.

План лекції

1. Вступ до дисципліни. її методичне забезпечення. Предмет статистики. Зміст поняття "статистика".

2. Статистична методологія. Облік і статистика в державі.

3. Суть статистичного спостереження і його роль у формуванні статистичної інформації. Організаційні питання статистичного спостереження.

4. Форми, види та способи статистичних спостережень. Класифікація статистичних спостережень. Помилки спостережень.

Література:[1; 3, с.4-9; 4, с.3-11; 7; 9-11, 2, с. 9-18; 3, с.9-15; 4, с. 1-29; 7; 9-11].

Вступ до дисципліни. її методичне забезпечення. Предмет статистики. Зміст поняття "статистика".

Статистика – це сукупність фактів, відомостей про соціально-економічні явища та процеси.

Предметом статистикиє розміри і кількісні співвідношення притаманні масовим суспільним явищам, закономірностям їх формуванням, розвитку та взаємозв'язку.

Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ.

Міждисциплінарні зв’язки

Теоретичною основою статистики є економічна теорія, політична економія, мікро- і макроекономіка, які досліджують розвиток соціально-економічних явищ та визначають їх значення у житті суспільства. В зв’язку з тим, що статистика вивчає і кількісні сторони масових соціально економічних явищ вона застосовує методи та поняття дисциплін математичного циклу (вища математика, теорія ймовірностей та математична статистика). Математична статистика – це розділ математики, що присвячений вивченню закономірностей, які мають місце в масових явищах. Математична статистика складається з методів, за допомогою яких систематизують, обробляють та аналізують масові статистичні дані. Ці методи мають імовірнісну оцінку результатів. З огляду на це дисципліни вища математика та теорія ймовірностей та математична статистика є основою для вивчення методів обробки статистичних даних. Застосувати же вивченні методи обробки та аналізу даних, що описують масові соціально економічні явища можливо при вивченні дисциплін Банківська статистика, Фінансова статистика, Економетрика.

Схематично міждисциплінарні зв’язки наведено на рисунку.

Рис. 1 Міждисциплінарні зв’язки.

Статистика має справу з числовою інформацією, з великими і малими вибірками, з різного роду обчисленнями, які доцільно проводити із застосуванням засобів обчислювальної техніки. Знання статистики, системи економічних показників, методики їх розрахунку забезпечує можливість працювати в будь-якому секторі економіки. Це досягається єдністю методологічних принципів побудови системи економічних показників і методики їх розрахунку на всіх рівнях господарювання. Наявність специфічних особливостей розрахунку деяких показників не порушує єдності загальних методологічних принципів їх розрахунки й порівняння.

Саме статистика представляє економіку країни на світовому рівні, використовується для міжнародних зіставлень, служить інструментом розробки і реалізації економічної політики країни і регіонів. Її інформація використовується при ухваленні різноманітних управлінських рішень.