Семінарське заняття з історії України

Тема: «Національно-визвольні змагання на Західній Україні під час Першої світової війни».

2 год.

Мета: пояснити процес становлення Легіону Українських Січових Стрільців як національно-визвольної військової формації українського народу на основі довоєнних парамілітарних молодіжно-спортивних рухів; розглянути структурно-організаційну еволюцію та воєнні акції усусів у складі армії Австро-Угорської імперії на фронтах Першої світової війни; висвітлити питання їхньої суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності.

Сприяти формуванню у студентів навичок пізнавальної та творчо-пошукової діяльності студентів, розвитку аналітичних вмінь і навичок при роботі з науковою інформацією.

Виховувати у студентів толерантне ставлення до історіографічного доробку науковців, розвивати професійну етику історика.

План

1. Становлення Легіону УСС: від товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт» до повноцінної армії.

2. Структура й внутрішньо-організаційні зміни УСС під час Першої світової війни.

3. Бойові дії за участі січовиків на австро-російському фронті у 1914 – 1918 рр.

4. Суспільно-політична й культурно-просвітницька діяльність стрільців.

А) Плани щодо національно-визвольної боротьби на Західній Україні та спроби їх реалізації.

Б) Культурно-освітній доробок учасників стрілецького руху.

Теми рефератів:

1. Сучасна вітчизняна історіографія діяльності Легіону УСС.

2. Портрет Д. Вітовського – полковника Легіону УСС та державного діяча ЗУНР.

3. Пісенна творчість усусів.

Методичні рекомендації:

Підготовка до першого пункту плану включає перш за все висвітлення процесу зародження перших молодіжно-спортивних (сокільський, січовий, пластунський) рухів на Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Слід акцентувати увагу на поширенні в західноукраїнському середовищі настроїв щодо активізації воєнно-політичного аспекту національно-визвольної боротьби та їх впливу на мілітаризацію цих рухів. По-третє, необхідно відстежити роль останніх у становленні безпосередньо Легіону УСС.

Другий пункт передбачає аналіз структури Легіону та функцій окремих його частин на тлі внутрішньо-організаційних змін. Важливою складовою відповіді на поставлене питання є наведення бойових характеристик формації: чисельність особового складу, озброєння, матеріально-фінансове забезпечення, соціальний склад, організаційне підпорядкування австрійському командуванню тощо. Особливу увагу доцільно надати очільникам Легіону або його окремих частин, їх бойовому шляху.

Готуючись до третього пункту плану, слід опрацювати необхідну літературу на предмет конкретних відомостей щодо участі усусів у бойових діях на австро-російському фронті. Розкриттю підлягає питання ефективності як ведення українцями боїв, так і дій австрійського командування.

Четвертий пункт має двоїсту структуру. У першому підпункті слід відслідкувати еволюцію українського національного самоусвідомлення на зламі ХІХ – ХХ ст. і, як наслідку, поступового поширення серед учасників стрілецького руху та їхніх однодумців з числа цивільного населення думки вести збройну боротьбу суто заради проукраїнських ідей. При аналізі другого підпункту, відповідач має охарактеризувати просвітницькі заходи, а також літературно-музичну, театральну, художню творчість стрільців та її вплив на розвиток української культури.

Основні терміни та поняття: парамілітарний рух, січове стрілецтво, Перша світова війна.

Література:

1) Андрух І. Січові стрільці на роздоріжжі / І. Андрух // Літопис червоної калини: Історико-краєзнавчий часопис. – 1994. – № 10/12. – С. 21-25.

2) Арсенич П. Січові стрільці / П. Арсенич. – Івано-Франківськ, 1990. – 24 с.

3) Головай І. Їх єднала доля України (І.Франко й українські січові стрільці) / І. Головай // Українознавство. – 2006. – № 1. – С. 61-66.

4) Горак Р. Дмитро Вiтовський // Дзвiн. – 1992. – № 1-2. – С. 130-142.

5) Гордієнко В. Українські Січові Стрільці / В. Гордієнко. – Львів, 1990. – 48 с.

6) Дашкевич Я. Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний). Вільгельм Габсбург і Українські січові стрільці / Я. Дашкевич // Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич. — 2-ге вид., випр. й доповн. – Львів, 2007. – С. 509-524.

7) Думін О. Історія легіону Українських січових стрільців 1914 – 1918 / О. Думін // Дзвін. – 1991. – № 9. – С. 92-102.

8) Історія січових стрільців: воєнно-історичний нарис. – К.: Україна, 1992. – 346 с.

9) Історія українського війська. – Львів: Світ, 1992. – Т. 2. – 712 с.

10) Кузьменко Т.Г. Історичний розвиток стрілецької пісні / Т.Г. Кузьменко // Рідна школа. – № 5. – К., 2003. – С. 74-76.

11) Кузьменко Т.Г. Культурно-освітня діяльність Українських Січових Стрільців в Наддніпрянській Україні / Т.Г. Кузьменко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ століть. – Вип. VІІ. – К. : Інститут історії України, 2004. – С. 21-24.

12) Кузьменко Т.Г. Літературно-публіцистична та пісенно-поетична спадщина Українських Січових Стрільців / Т.Г. Кузьменко // Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій : зб. матеріалів Міжнарод. науково-практ. конф. – К. : ДАКККіМ, 2007. – С. 48-50.

13) Кузьменко Т.Г. Педагогічна та освітня діяльність Українських Січових Стрільців на Волині / Т.Г. Кузьменко // Вісник КНУКіМ. – Вип. 3. – К., 2005. – С. 11-14.

14) Лазарович М.В. «Гей, ви, стрільці січовії…». Формування українського стрілецького руху в Галичині: причини, передумови, наслідки / М.В. Лазарович. – Тернопіль: Джура, 2004.

15) Лазарович М. Зародження українського стрілецького руху в Галичині: причини й наслідки / М. Лазарович // Розбудова держави. – 1996. – № 3. – С. 53-58.

16) Лазарович М. Культурно-просвітницька діяльність Українських Січових Стрільців у роки Першої світової війни. – Тернопіль: Тайп, 2003. – 114 с.

17) Лазарович М. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба / М. Лазарович. – Тернопіль : Джура, 2005. – 592 с.

18) Лазарович М. Українські Січові Стрільці: національно-політична та культурно-просвітницька діяльність. – Тернопіль: Економічна думка, 2000.

19) Липовецький C. Українські Січові Стрільці (УСС): Галицькі воїни Архистратига Михаїла. – Українська Видавнича Спілка, 2010. – 96 c.

20) Литвин М., Науменко К. Історія Галицького стрілецтва. – Львів, 1991. – 138 с.

21) Литвин М., Науменко К. Українськi Сiчовi Стрiльцi. – К.: Знання, 1992.

22) Матейко Р., Мельничук Б. Воєнними дорогами синiв Галичини. УСС на Тернопiльщинi / Р. Матейко, Б. Мельничук. – Тернопіль, 1991. – 70 с.

23) Монолатій І. Формування та бойовий шлях Українських січових стрільців 1914 – 1918 рр. / І. Монолатій. – К.: Темпора, 2008. – 88 с.

24) Папенко Є. Українські січові стрільці: присяга на вірність Австро-Угорщини чи боротьба за українські державні інтереси / Є. Папенко // Етнічна історія народів Європи. – Вип. 39. – С. 102-107.

25) Ходак Д. Дмитро Вiтовський – провiдник листопадового чину / Д. Ходак // Лiтопис Червоної Калини. – 1991. – № 2. – С. 45-49.

26) Хома І.Я. Січові Стрільці: створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917 – 1919 рр. / І.Я. Хома. – К.: Наш час, 2011. – 103 с.

Контрольні запитання:

1. Назвіть причини зародження молодіжно-спортивних рухів у Західній Україні на зламі ХІХ – ХХ ст. Чому різні верстви українського населення сприйняли ідею мілітаризації цих рухів?

2. Які події вплинули на рішення австрійської влади дозволити створити українські збройні формування? Якою була роль парамілітарних молодіжних товариств у цьому процесі?

3. Якою була внутрішня організація Легіону УСС, чи вдало ним керували командири? Чому австрійська влада не завжди наважувалася дати право керувати усусами військовим українського походження? Які верстви населення були представлені у рядах формації?

4. Коли і за яких умов січовики брали участь у бойових зіткненнях на фронтах Першої Світової війни? Якою була доля Легіону після її закінчення?

5. Що спонукало усусів та їхніх однодумців дійти рішення воювати суто за українську державність? Якою була реакція на це австрійської влади? Чи підтримуєте ви твердження, що січовики змогли налагодити воєнно-політичну співпрацю з побратимами, які воювали на боці Російської імперії?

6. Окресліть культурно-освітній доробок усусів. У чому, на вашу думку, полягає їхній вклад у розвиток як народної, так і академічної української культури?