Основні шкідники хвороби та бур’яни озимих зернових культур

Основні шкідники:

багатоїдні: озима совка, дротяники, несправжні дротяники, жуки-чорниші; мишовидні гризуни;

спеціалізовані: хлібна жужелиця, злакові мухи (озима, шведська, гессенська, пшенична), злакові попелиці, цикадки, клопи шкідливої черепашки, злакові трипси, хлібні пильщики, хлібні жуки (кузька, хрестоносець, красун).

Основні хвороби: кореневі гнилі (гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорильозна, офіобольозна), борошниста роса, бура листова іржа, лінійна (стеблова) іржа, жовта іржа, тверда сажка, летюча сажка, септоріоз, фузаріоз колосу, чорний плямистий бактеріоз, базальний бактеріоз, ріжки злаків.

Основні бур’яни:

однорічні двосім’ядольні: ромашка (триреберник) непахуча, волошка синя, талабан польовий, підмаренник чіпкий, грицики звичайні, сокирки польові;

багаторічні кореневищні: пирій повзучий;

однорічні злакові: метлюг звичайний;

багаторічні коренепаросткові: осоти (рожевий і жовтий), березка польова.

2. Інтегрований захист озимих зернових колосових культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Попередники, обробіток ґрунту, внесення добрив, добір сортів, підготовка насіння. Строк сівби, винищувальні заходи з шкідниками та хворобами в осінньо-зимовий період. Відновлення вегетації озимих культур. Проведення захисних заходів в період вегетації. Підготовка складських приміщень. Збирання врожаю. Проведення профілактичних заходів в післязбиральний період.

Період освоєння сівозмін при плануванні розміщення культур.

Мета: різке обмеження шкідливості хлібної жужелиці, злакових кліщів, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу колоса й зерна, фітонематод однорічних і багаторічних бур'янів та інших шкідливих організмів.

Заходи: освоєння сівозмін з насиченням колосовими культурами не більше 40—50% і часткою колосових у структурі попередників озимих до 10—15%. Після колосових попередників у Степу доцільно сіяти озимий ячмінь, на Поліссі — жито, Кращими попередниками для озимої пшениці, що забезпечують задовільний фітосанітарний стан у Степу, є чорний та зайнятий пари, горох: у Лісостепу і на Поліссі — зайняті та сидеральні пари, зернобобові, багаторічні трави, льон.

Допосівний період.

Мета: зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, шведської й гесенської мух, знищення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозів і обмеження їх поширення на сходи пшениці.

Заходи: культивація та боронування полів у міру з'явлення сходів падалиці й бур'янів і з урахуванням вологості верхнього шару ґрунту та погодних умов у допосівний період. Особливої уваги ці заходи заслуговують при догляді за полем після колосових попередників.

Мета: зменшення кількості озимої та інших видів підгризаючих совок.

Заходи: випуск трихограми на забур'янених полях після парів і гороху в роки зростання кількості совок — на початку періоду масового відкладання яєць метеликами другого покоління і через 5—8 днів. Норма випуску в перший строк — ЗО тис. самок трихограми на 1 га, у другий — залежно від чисельності яєць совок встановлюють співвідношення паразиту та шкідника: 1:1 при кількості яєць до 10 шт./м², 1:3 — при 10—15, 1:5 — при 15—30, 1:10 — понад 30 шт./м².

Мета: заготівля насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливе обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів.

Заходи: післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до Державного стандарту.

За 1—15 днів до сівби.

Мета: захист посівів від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви.

Заходи: для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії. Використовують один з протруйників: вітавакс 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5—3,0 л/т); байтан універсал, 19,5%-й з.п. (2 кг/т); берет, 5%-й с.к. (З л/т); сістан, 40%-й з.п. (0,3 кг/т); дерозал, 50%-й к.с. (2 л/т); сумі-8, 2%-й з.п. (1,5—2,0 кг/т); раксил, 2%-й з.п. (1,5 кг/т); фундазол 50%-й з.п., бенлат, 50%-й з.п. (2—3 кг/т); паноктин, 35%-й в.р. (2 л/т).

Мета: підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів.

Заходи: одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регулятором росту рослин емістимом С (5 мл/т). У Степу і південній частині Лісостепу насіння озимої пшениці для висіву після стерньового попередника обробляють прометом 400, 40%-й м.с. (2 л/т).

Період сівби та сходів.

Мета: обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, підвищення стійкості рослин проти комплексу несприятливих факторів (шкідники, хвороби, низькі температури).

Заходи: на зрошенні, а також на богарі після добрих попередників при достатніх запасах продуктивної вологи у грунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду, на суходолі після непарових попередників, залежно від стану зволоження грунту — на початку, в середині або наприкінці його.

Мета: зниження чисельності хлібної жужелиці та інших ґрунтових шкідників і оптимізація азотного живлення рослин пшениці.

Заходи: внесення аміачної води або безводного аміаку (20—30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію після колосового попередника.

Мета: захист посівів від цикадок (50—150 особин на 1 м²), злакових попелиць (100—400 особин на 1 м²), вірусних хвороб, пшеничної та шведської мух, підгризаючих совок (понад 2—3 гусениці на 1 м²), хлібної жужелиці (2—3 личинки на 1 м²).

Заходи: обприскування, (крайове, вибіркове в осередках розмноження шкідників або суцільне) одним із інсектицидів: базудином, 60%-й к.е. (1,5—1,8 л/га), ,БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), волатоном, 50%-й к.е. (1,6—2,0 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1,0 л/га). Крім того, проти попелиць можна використовувати: золон, 35%-й к.е. (1,5-2,0 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15-0,20 л/га), арріво, шерпу, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумі-альфу, 5%-й к.е. (0,3 л/га), кінмікс, 5%-й к.е. (0,3 л/га), децис, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).

Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими.

Мета: захист посівів від хлібної жужелиці (4—6 личинок на 1 м²),

Заходи: обприскування посівів тими самим препаратами, що й у фазі сходів.

Мета: захист посівів пшениці від борошнистої роси у районах її стабільного і сильного виявлення за умов теплої тривалої осені та інтенсивності ураження рослин 5% та поширення 30%.

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), корбелем, 75%-й к.е. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0,5 л/га), байлетоном, 25%-й к.е. (0,5 л/га), арчером, 42%-й к.е. (0,8 л/га), райдером, 40%-й к.е. (0,8 л/га), каліксином, 75%-й к.е. (0,5-0,75 л/га), рексом, 49,7%-й к.е. (0,4-0,6 л/га), тангом, 50%-й к.е. (0,8-1,0 л/га), топсином М, 50%-й з.п. (0,6—0,8 кг/га).

Мета: захист посівів від полівок та інших мишовидних гризунів (3—5 колоній на 1 га і більше) з допомогою родентицидів.

Заходи: розкладання у жилі ходи зернових принад, отруєних гліфтором, 72%-й г (10—15 г/га). Розкладання у наземний спосіб восени, взимку чи навесні бактородентициду зернового з титром не менше 1 млрд/г або розкладання воскових брикетів шторма; 0,005%-й на відстані ] 0— 15 м один від одного та по одному в кожну нору.

Відновлення весняної вегетації.

Мета: підвищення компенсаторних реакцій рослин насамперед на ослаблених зріджених посівах,

пошкоджених хлібною жужелицею, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками.

Заходи: підживлення азотними добривами, зокрема прикореневим способом (40—60 кг/га азоту).

Фаза весняного кущення (III етап органогенезу). Мета: захист посівів від бур'янів (5—15 шт./м² дводольних).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі гербіциди: 2,4-Д, 68,5%-й в.р. (0,7—1,2 л/га), дікопур Ф, 60%-й в.р., дезормон, 60%-й в.р. (0,8—1,4 л/га), діален С, 40%-й в.р. (1,9—2,5 л/га), агритокс, 50%-й в.р. (1,4-2,4 л/га), 2М-4Х, 75%-й в.к. (0,9-1,5 л/га), бюктрил-Д, 45%-й к.е. (1,5—1,75 л/га), базагран-Новий, 48%-й в.р. (2—4 л/га), ковбой, 40%-й в.р. (0,12—0,19 л/га), сатіс, 18%-й з.п. (0,15 кг/га), гранстар, 75%-й с.т.с. (0,02-0,025 кг/га), крос, 16,4%-й в.р. (0,1-0,15 кг/га), хармоні, 75%-й с.т.с. (0,04-0,065 кг/га), пард-нер, 22,5%-й к.е. (1,0—1,5 л/га), пума супер, 7,5%-й е.м.в. (1 л/га), трезор, 60%-й з.п. (1,2 кг/га), старане, 20%-й к.е. (0,75—1,0 кг/га), лонтрел 300, 30%-й в.р. (0,16—0,66 л/га), лонтрім, 39,5%-й в.к. (1,5—2,0 л/га), дікуран-форте, 80%-й з.п. (1,5—2,0 кг/га).

Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу).

Мета: запобігання кількісним втратам урожаю зерна від клопів-черепашок (не менше двох особин на 1 м²) та гусениць злакової листокрутки (50 особин на 1 м² у роки з теплою сухою весною, 100—150 — в умовах помірного теплового режиму і достатнього зволоження).

Заходи: проти злакової листокрутки — обприскування крайових смуг поля завширшки до 150 м сумггіоном, 50%-й к.е. (1 л/га), проти клопа-черепашки — одним із препаратів: волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2—0,3 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.є. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6—1,0 л/га). При своєчасному проведенні обприскування часто достатньо обмежитися обробкою крайових смуг посіву завширшки до 100 м.

Мета: захист посівів від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості — 95—100% і середньодобової температури повітря 14—17°С).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, 25%-й з.п. (0,5 кг/га), тілт, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), топсин М, 50%-й з.п. (1,0—1,2 кг/га), корбель, 75%-й к.е. (1 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га), альто 400, 40%-й к.е. (0,15-0,20 л/га), райдер, 40%-й к.е. (0,8-1,0 л/га), каліксін, 75%-й к.е. (0,5-0,75 л/га), рекс, 49,7%-й к.е., танго, 50%-й к.е. (0,8—1,0 л/га) та додають емістим С (5г/га).

Мета: захист посівів від іржастих хвороб (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості — 95—100%, тривалих і частих рос, дощової погоди і температури повітря для бурої іржі пшениці — 15—25°С, стеблової іржі — 18—22°С, жовтої іржі — 11—13°С).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, ,25%-й з.п. (0,5 кг/га) проти бурої іржі, 1 кг/га — стеблової та жовтої іржі, тілт, 25%-й к.е. (0,5 л/га).

(1 л/га), тілт-преміум, 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), імпакт, ~25%-й с.к. (0,5 л/га), альто 400,40%-й к.е. (0,15 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га), райдер, 40%-й к.е. (0,8—1,0 л/га), фолікур, 25%-й к.е. (1,0 л/га), рекс, 49,7%-й к.е. (0,4—0,6 л/га), танго, 50%-й к.е. (0,8—1,0 л/га).

Мета: захист посівів від церкослорильозної кореневої гнилі пшениці (при появі хвороби на рослинах, прохолодній (5—7°С) та вологій погоді з частими дощами і похмурими днями, загущеному травостої посівів).

Заходи: обприскування посівів пшениці бенлатом, фундазолом, 50%-й з.п. (0,5 кг/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), дерозалом, 50%-й к.е. (0,5 л/га).

Мета: захист посівів від септоріозу (при ураженні рослин понад 5%, частих дощах з вітрами, високій вологості повітря і температурі 20—25°С); гельмінтоспоріозних плямистостей (при ураженні рослин понад 1%, підвищеній вологості повітря — 95—97% і температурі понад 15°С).

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: байлетоном, 25%-й з.п. (1 кг/га), тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпактом, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0,5 л/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), тілт-преміумом, 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), арчером, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га).

Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу).

Мета: захист посівів від борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу, гєльмінтоспоріозної плямистості (при сприятливих для їх розвитку погодних умовах, згаданих для IV—VII етапів органогенезу).

Заходи: обприскування посівів рекомендованими для IV—VII етапів фунгіцидами.

Мета: захист посівів від ураження колоса та зерна фузаріозом, септоріозом та іншими хворобами в роки з теплою та вологою погодою (температура — 28—30°С, відносна вологість повітря — 80—100%, часті дощі).

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: фолікуром, 25%-й к.е. (1 л/га), фолікуром ВТ, 22,5%-й к.е. (1,0-1,25 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0,5 л/га).

Мета: запобігання втратам врожаю від п'явиць (в осередках з середньою кількістю 1—2 личинки на стебло, 15% пошкодженої листкової поверхні).

Заходи: обприскування вогнищ масового розмноження шкідника пшениці одним з препаратів: золоном, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1,0 л/га), волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га).

Фаза формування зерна (X етап органогенезу).

Мета: запобігання відчутним втратам врожаю від злакових попелиць (10—20 особин на стебло), хлібних жуків (5—6 жуків на 1 м²), злакових трипсів (40—50 особин на колос).

Заходи: обробка посівів проти попелиць і трипсів одним з препаратів: БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), золоном, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15—0,20 л/га), кінміксом 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,3 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й"ОГ"(її;2л7га)₎ децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).

Закінчення формування — повна стиглість зерна.

Мета: збереження врожаю та якості зерна від клопа-черепаш-ки (1—2 личинки на 1 м- на посівах сильних та цінних пшениць, 4—6 особин на 1 м² — на решті полів пшениці); інших видів клопів (10—12 личинок на 1 м²); хлібних жуків (3—4 особини на 1 м²); хлібної жужелиці (8 особин на 1 м²); злакових трипсів (40—50 особин на колос); попелиць (І5—30 особин на стебло).

Заходи: обприскування посівів проти клопа-черепашки та супутніх шкідників одним з препаратів: карате, 5%-й к.е. (0,15—0.20 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (6,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6—1,0 л/га), суміцидином, 20%-й к.е. (0,3 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2— 0,25 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га).

Мета: збереження якості зерна, обмеження кількості клопа-черепашки та хлібної жужелиці.

Заходи: розробка і дотримання графіка збирання врожаю, цілеспрямований вибір способу з урахуванням стану посіву, зональних і сортових особливостей, цільового призначення врожаю, строків достигання, рівня якості зерна і заселення клопом-черепашкою. У першу чергу в оптимально стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю з високою якістю зерна (сильна, цінна), а також найбільш заселену клопом-черепашкою і уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна. На полях під повторну озимину збирати врожай рекомендується якомога раніше потоковим способом з одночасним подрібненням і вивезенням соломи, лущенням стерні.

Післязбиральний період.

Мета: запобігання перезараженню зерна в буртах на токах і в зерносховищах фузаріозом, пліснявими і бактеріальними хворобами.

Заходи: очищення та просушування зерна в господарствах і на хлібозаготівельних пунктах до 13—14%-й вологості, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураження фузаріозом.