Основні шкідники, хвороби та бур’яни ячменю, пшениці, вівса, проса, гречки

Основні шкідники ячменю: п’явиця червоногруда, смугаста хлібна блішка, звичайна стеблова блішка злакові мухи (шведська і гессенська), зеленоочка, хлібна жужелиця, хлібний пильщик, злакові попелиці, злакові трипси.

Основні хвороби ячменю: тверда (кам’яна) сажка, летюча сажка, лінійна (стеблова) іржа, карликова іржа, кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, смугаста плямистість, ринхоспоріозна (облямівкова) плямистість, сітчастий гельмінтоспоріоз (сітчаста плямистість).

Основні шкідники вівса: п’явиця червоногруда, злакові трипси, шведська муха, смугаста хлібна блішка, злакові попелиці.

Основні хвороби вівса: летюча сажка, тверда (покрита) сажка, кореневі гнилі, борошниста роса, корончаста іржа, лінійна (стеблова) іржа.

Основні шкідники ярої пшениці: злакові трипси, клопи шкідливої черепашки, смугаста і стеблова хлібні блішки, зеленоочка, злакові мухи (шведська, гессенська), злакові попелиці.

Основні хвороби ярої пшениці: кореневі гнилі, борошниста роса, лінійна (стеблова) іржа, тверда сажка, летюча сажка, бура листкова іржа, жовта іржа, септоріоз, фузаріоз колоса.

Основні шкідники проса: стебловий метелик, просяна жужелиця, просяний комарик, смугаста хлібна блішка, злакові попелиці, злакові мухи, злакові трипси.

Основні хвороби проса: звичайна сажка, стеблова сажка, смугастий бактеріоз, антракноз, меланоз, гельмінтоспоріоз проса, склероспороз, меланоммоз, мозаїка.

Основні шкідники гречки:

Ø спеціалізовані: блішка гречкова (бурякова), листоблішка гречкова, комарик гречковий, стеблова нематода (картопляна);

Ø багатоїдні: личинки західного травневого хруща, дротяники, несправжні дротяники, піщаний мідляк, кравчик, озима совка, совка-гамма, лучний метелик.

Основні хвороби гречки: аскохітоз, фітофтороз, несправжня борошниста роса (пероноспороз), сіра гниль, філостиктоз, борошниста роса, бактеріоз, мозаїка.

Основні бур’яни ярих зернових культур:

Ø багаторічні коренепаросткові: осоти (рожевий, жовтий), березка польова;

Ø багаторічні кореневищні: пирій повзучий;

Ø однорічні злакові: мишій сизий і зелений, просо півняче, вівсюг звичайний.

Ø однорічні двосім’ядольні: редька дика, лобода біла, щириця звичайна, гірчаки (березковидний, шорсткий), підмаренник чіпкий, гірчиця польова, гречка березкоподібна;

2. Інтегрований захист ярих зернових колосових культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Попередники ячменю, пшениці, вівса, проса, гречки. Обробіток ґрунту. Внесення добрив під пшеницю, ячмінь, овес, просо, гречку. Добір сортів. Підготовка насіння. Строк сівби пшениці, ячменю, вівса, проса, гречки. Проведення захисних заходів в період вегетації. Підготовка складських приміщень. Збирання врожаю. Проведення профілактичних заходів в післязбиральний період.

Допосівний і посівний періоди.Для зниження чисельності шкідників та бур'янів, знищення збудників хвороб необхідно дотримуватися сівозмін, проводити лущення і зяблевий обробіток грунту. Длязахисту посівів ярого ячменю та пшениці від усіх видів сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння проводять протруювання насіння із зволоженням або водною суспензією (10 л води на 1 т) одним із препаратів: байтаном універсалом, 19,5%-й з.п. (2 кг/т), бенлатом, фундазолом, 50%-й з.п. (2—3 кг/т), вітаваксом 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5-3,0 л/т), дерозалом, 50%-й к.с. (2,0-2,5 л/т), сумі-8, 2%-й з.п. (1,5—2,0 кг/т), раксилом, 2%-й з.п. (1,5 кг/т) Проти сажок і кореневих гнилей вівса насіння протруюють такими препаратами: бенлатом, фундазолом, 50%-й з.п. (2—3 кг/т).

З метою обмеження шкідливості шведських мух, смугастої хлібної блішки, п'явиць, попелиць сівбу слід проводити у гранично стислі строки на початку оптимального весняного періоду.

Сходи — кущення.Для захисту посівів від смугастої хлібної блішки (60—100 особин на 1 м²), шведських мух (30—50 на 100 помахів сачком), п'явиць (10—15 жуків на 1 м²) обприскування крайових смуг завширшки до 100 м, застосовуючи децис, 2,5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га), золон, 35%-й к.е. (1,5 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15—0,2 л/га), сумі-альфу, 5%-й к.е. (0,2 л/га), Б1-58 новий, 40%-й к.е. (1,0-1,2 л/га),ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), волатон 500, 50%-й к.е. (1,5 л/га).

Для боротьби з однорічними дводольними бур'янами (10—50 шт./м²) для обприскування застосовують один із гербіцидів: агрітокс, 50%-й в.р. (1,4—2,3 л/га), 2,4-Д, 50%-й в.р. (0,9-1,7 л/га), 2М-4Х, 75%-й в.к. (0,9-1,5 л/га); базагран, 48%-й в.р. (2—3 л/га), базагран-Новий, 48%-й в.р. (2—4 л/га), банвел 4С, 48%-й в.е. (0,15—0,5 л/га), діален супер, 40%-й в.р. (1,9-2,5 л/га). З однорічними злаковими (просо півняче, мишій, вівсюг, пажит-ниця — 10—30 шт./м²) — ілоксан, 28,4%-й к.е. (2,0—2,5 л/га), пума супер, 7,5%-й е.м.в. (1 л/га). З однорічними та деякими багаторічними дводольними (10— 50 шт./м²): ковбой, 40%-й в.р. (0,12-0,19 л/га), крос, 16,4%-й в.р. (0,1-0,15 л/га).

Для захисту посівів пшениці та ячменю від клопа-черепашки (3—4 особини на 1 м²) обприскування БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6-1,0 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га).

При своєчасному проведенні обприскування (період масового заселення посівів) часто достатньо обмежитися обробкою крайових смуг поля завширшки до 100 м.

Вихід у трубку (IV—VII етапи органогенезу).Захист посівів від личинок п'явиць (0,5—1,0 особина на стебло) проводять шляхом обприскування крайових смуг або осередків інсектицидами в нормах, рекомендованих проти жуків у період сходів.

Для захисту посівів пшениці та ячменю від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1%, при високій вологості повітря 95—100% і температурі 14—17°С), усіх видів іржі (при ураженні рослин понад 1% при вологості повітря 95—100%, тривалих і частих росах, дощовій погоді та температурі для бурої і стеблової іржі 18—25°, жовтої іржі — 11—13°С, карликової іржі ячменю 15—18°С), септоріозу (при ураженні рослин понад 5%, частих дощах, високій вологості повітря і температурі 20—25°С); гельмінтоспоріозних пля-мистостей (при ураженні рослин понад 1%, високій вологості повітря і температурі понад 15°С) застосовують один із таких фунгіцидів: альто 400, 40%-й к.е. (0,15-0,25 л/га), байлетон, 25%-й з.п. (пшениця,— 1 кг/га, ячмінь — 0,5 кг/га); бампер, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), рекс, 49,7%-й к.е. (0,4-0,6 л/га), танго, 50%-й к.е. (0,6—0,8 л/га), тілт-преміум, 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га). Овес проти борошнистої роси, іржі, септоріозу обприскують альто 400, 40%-й к.е. (0,15—0,2 л/га) або байфіданом, 25%-й к.е. (0,5 л/га).

Фаза колосіння - цвітіння — формування зерна пшениці та ячменю Якщо у цей період спостерігається зараженість рослин пшениці та ячменю борошнистою росою, септоріозом або плямистостями і складаються сприятливі для їх розвитку погодні умови ефективне обприскування фунгіцидами, рекомендованими для фази виходу рослин у трубку. Для захисту посівів від злакових попелиць (15—25 особин на стебло) застосовують такі інсектициди: БІ-58 новий, 40%-й к.е. (1,0—1,2 л/га), децис, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га).

Проти личинок клопа-черепашки (понад дві особини на 1 м² на насіннєвих і посівах цінних та сильних пшениць) посіви обприскують одним із препаратів: децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2-0,3 л/га). На вівсі в період викидання волоті — формування зернівки проти злакових попелиць (понад 10—15 особин на стебло) та вівсяного трипса (50—60 личинок на волоть) застосовують БІ-58 новий, 40%-й к.е. (1,0—1,2 л/га).

Повна стиглість зерна та післязбиральний період. Для зниження чисельності та шкідливості хвороб і шкідників необхідне своєчасне збирання врожаю з негайним лущенням стерні.

З метою запобігання перезараження зерна хворобами провести очищення та просушування його до 13— 14%-ї вологості.