Основні шкідники, хвороби та бур’яни кукурудзи

Основні шкідники кукурудзи:

Ø багатоїдні: дротяники, несправжні дротяники, стебловий (кукурудзяний) метелик, лучний метелик, мідляки (кукурудзяний, широкогрудий, чорний), личинки західного травневого хруща, підгризаючі совки;

Ø спеціалізовані: шведська муха, злакові попелиці.

Основні хвороби кукурудзи: пухирчата і летюча сажки, фузаріоз, нігроспороз, гельмінтоспоріоз, бактеріоз качанів, кореневі і стеблові гнилі (біла, фузаріозна, вугільна, бактеріальна), іржа, пліснявіння зерна і качанів, почорніння судинних пучків, червона гниль качанів, біль, сіра гниль, бактеріальне в’янення, мозаїчна хвороба кукурудзи, мозаїка цукрової тростини, залялькування кукурудзи, огіркова мозаїка.

Основні бур’яни кукурудзи:

Ø однорічні злакові: мишій сизий і зелений, просо півняче;

Ø однорічні двосім’ядольні: лобода біла, щириця звичайна, гірчаки (розлогий і березковидний), редька дика, капуста польова, гірчиця польова, паслін чорний, зірочник середній, підмаренник чіпкий;

Ø багаторічні коренепаросткові: осоти (рожевий, жовтий), березка польова;

Ø багаторічні кореневищні: пирій повзучий.

2. Інтегрований захист кукурудзи від шкідників, хвороб та бур’янів. Попередники, обробіток ґрунту, боротьба з бур’янами, внесення добрив, добір гібридів, підготовка насіння. Використання гербіцидів в допосівний, досходовий період. Строк сівби. Проведення захисних заходів в період вегетації. Збирання врожаю. Проведення профілактичних заходів в післязбиральний період.

Передпосівний період.Вибір попередників відіграє вирішальне значення в плані забезпечення біологічної потреби рослин кукурудзи у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідливих організмів. У сівозмінах короткої ротації, де кукурудзу висівають після трьох років вирощування культур суцільної сівби, чисельність шкідників, які мешкають у грунті, збільшується у 4 рази.

Сівба кукурудзи після кукурудзи, особливо неодноразова, призводить до наростання ураження кореневими і стебловими гнилями, в меншій мірі — пухирчастою сажкою і сприяє нагромадженню чисельності стеблового метелика і південного сірого довгоносика у зоні його поширення. Сівозміна — єдиний ефективний метод боротьби з летючою сажкою.

Частота чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Для Степу повернення цієї культури на одне й те саме поле через 2—3 роки достатньо для повного біологічного очищення грунту від більшості хвороб. У цій зоні кукурудзу доцільно розміщувати після озимої пшениці, по пару, який зайнятий культурами на зелений корм, після зернобобових. На зрошуваних землях — після озимої пшениці, зернобобових і коренеплодів, а також злаково-бобових сумішей післяжнивного посіву.

Пшениця має здатність очищати грунт від збудників сажок і гнилей, обмежує розвиток личинок південного сірого довгоносика. У Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця і картопля. У поліських і західних районах кращі попередники — картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос.

Внесення органічних і мінеральних добрив, особливо фосфорно-калійних, здійснюється з метою оптимізації мінерального живлення рослин кукурудзи, а також підвищення стійкості проти хвороб і шкідників. На підвищення стійкості рослин проти кореневих і стеблових гаилей впливають також мікродобрива — сірчанокислий марганець і сірчанокислий цинк. Азотні добрива в помірних нормах також сприяють зниженню ураженості рослин хворобами, але ступінь їх дії залежить від форми. Для захисту кукурудзи від летючої сажки, гнилей раціональніше вносити азот у вигляді нітратної форми. При можливості розвитку пліснявіння насіння азотні добрива слід взагалі обмежити або використовувати в амонійній формі.

Під основний обробіток грунту норми органічних і мінеральних добрив диференціюють залежно від попередника, фактичної родючості грунту і агрохімічних картограм.

Основна обробка грунту спрямована на ефективне придушення шкідливих організмів і створення сприятливих для рослин повітряного, водного і поживного режимів. її виконують з урахуванням фунтово-кліматичних умов, попередників і сфоків їх збирання, а також ступеня забур'яненості поля.

В усіх зонах вирощування кукурудзи, крім районів, де спостерігається вітрова ерозія, обробіток грунту включає лущення стерні після колосових попередників і оранку на зяб. Після кукурудзи, соняшнику та інших великостебло-вих культур перед оранкою післяжнивні рештки необхідно подрібнити дисковими або фрезерними знаряддями, що є також ефективним засобом придушення патогенних організмів. Глибока зяблева оранка сприяє знищенню джерел інфекції пухирчастої та волотевої сажок, кореневих і стеблових гнилей, хвороб листків та качанів.

У зоні дії вітрової ерозії доцільно застосовувати плоскорізний обробіток грунту, який включає післязбиральне дискування на 5—6 см і культиваціїо протиерозійними культиваторами на 16—18 см. Навесні на площах, які відведені під кукурудзу, проводять боронування і культивацію для збереження і нафомадження вологи у посшному шарі та боротьби з бур'янами.

Одним із важливих заходів, які запобігають розвитку хвороби і шкідників кукурудзи, є протруювання насіння. Його проводять для захисту насіння в період проростання від пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей, пухирчастої сажки. Протруювання здійснюють на насіннєвих заводах, для цього використовують вітавакс 200, 75%-й з.п. (2 кг/га), вітавакс 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5-3 л/т), максим, 2,5%-й т.кх. (1 л/т). Насіння обробляють водяною суспензією препаратів або способом зволоження: 5—8 л води на 1 т насіння. Вітавакс доцільно застосовувати у Лісостепу і Степу, де значно поширена пухирчаста сажка, а також на площах з повторним вирощуванням кукурудзи в інших зонах кукурудзосіяння. Протруювати насіння необхідно завчасно, що позитивно впливає на іого посівні якості високолізинової та цукрової кукурудзи, а також гібридів, які сприйнятливі до пліснявіння і схильні до різкого зниження життєздатності насіння при зберіганні.

Ефективність протруювачів підвищується при використанні плівкоутворюючих полімерів (метод інкрустації): полівінілового спирту (ПВС), натрієвої солі карбоксилметилделюлози (Nа КМЦ) та ін.

Для захисту сходів від дротяників при чисельності понад 3—5 особин на 1 м² у допосівний період насіння обробляють прометом 400, 40%-й м.с. (25 л/т).

При внесенні гербіцидів перед сівбою враховують тип забур'яненості поля, грунтово-кліматичні та інші зональні властивості вирощування кукурудзи, чергування культур у сівозміні, хімічні й фітосанітарні властивості окремих препаратів. На полях, які засмічені переважно злаковими бур'янами, застосовують дуал, 96%-й к.е. (1,6—2,1 л/га), ерадикан, 72%-й (4,5—8,0 л/га) з негайним загортанням у грунт на глибину 7—8 см. На площах із змішаним видовим складом бур'янів вносять комбінований препарат прім-екстра, 50%-й к.е. (4-5 л/га), або харнес, 81,5%-й к.е. (1,5-3,0 л/га).

Сівба. Для одержання дружніх сходів масову сівбу кукурудзи проводять у стислі строки (протягом 5—7 днів) після настання стійкої середньодобової температури грунту на глибині 10 см 10—12°С. Занадто ранні строки сівби, коли температура грунту не забезпечує нормальних умов проростання насіння, призводять до посиленого його пліснявіння. Пізні — до втрати вологи, посиленого розвитку сажкових хвороб, а також ризику неповного достигання качанів.

Післяпосівний період.Для підвищення польової схожості насіння і знищення їх пліснявіння, ураженості кореневими і стебловими гнилями в умовах недостатнього зволоження рекомендується коткування грунту.

Для знищення однорічних бур'янів при їх проростанні після сівби кукурудзи рекомендується дворазове боронування: після появи сходів та у фазі 2—3 листків. Під час вегетації можлива міжрядна культивація на глибину 6—8 см. Якщо до сівби вносили гербіциди, то культивацію проводять на глибину 4—6 см з метою запобігання вивертання препаратів на поверхню фунту.

Із хімічних заходів проти однорічних та дводольних видів бур'янів до появи сходів культури фунт обприскують одним із препаратів: аценітом, 50%-й к.е. (3—5 л/га) у Степу та Лісостепу, дуалом, 96%-й к.е. (1,6—2,1 л/га), стомпом, 33%-й к.е. (3—6 л/га), фронт'єром 900, 90%-й к.е. (1,1—1,7 л/га), харнесом, 81,5%-й к.е. (1,5-3,0 л/га).

Період сходи — 3—5 листків.При наявності в посівах 5—10 шт./м² і більше однорічних бур'янів, стійких до 2,4-Д, для обприскування застосовують один із таких препаратів: базафан, 48%-й в.р. або базафан-Новий, 48%-й в.р. (2—4 л/га), банвел 4с, 48%-й в.р. (0,4—0,8 л/га), ладдок, 40%-й к.е. (3—4 л/га). При наявності 2—3 шт./м² і більше коренепаросткових бур'янів (осоти, березка польова та ін.) застосовують 2,4-Д амінну сіль, 68,5%-й в.р. (0,7—1,2 л/га) або діален С, 40%-й в.р. (1,9—3,0 л/га). Проти багаторічних злакових видів (гумай, пирій повзучий) використовують телл, 75%-й в.г. (40 г/га).

Період викидання волотіПроти кукурудзяного метелика випускають трихограму у два строки: на початку і в період масового відкладання яєць шкідником. Норма при першому випуску — 50 тис. самок на 1 га, при другому — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин; до трьох кладок — 50 тис, 3—5 — 100 тис, 6—8 — 150 тис, понад 8—200 тис. на 1 га.

У степовій зоні, де буває і друга генерація метелика, трихограму застосовують методом багаторазових випусків через кожні 4—5 днів від початку до кінця періоду відкладання яєць.

У період масового відродження гусені і при пошкодженні понад 18—20% рослин обприскують посіви арріво, 25%-й к.е. (0,32 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,5—0,7 л/га), або карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га).

Збирання врожаю. Збирання врожаю у стислі строки і на низькому зрізі (8—12 см) зменшує чисельність гусені кукурудзяного метелика і ураженості качанів фузаріозом, нігроспорозом, пліснявінням і сажковими захворюваннями.

Післязбиральний період.

Зразу після збирання врожаю для подрібнення післязбиральних решток слід провести дискування поля дисковими боронами у два сліди у перпендикулярних напрямах, а після цього — зорати на зяб, що сприяє зменшенню чисельності кукурудзяного метелика та поширення хвороб. Зібрані качани підсушують на токах чи у спеціальних сушарках до вологості не вище 16%. Обмолот качанів насіннєвої кукурудзи, калібровку зерна та доведення його до посівних кондицій проводять на насіннєвих заводах.