Основні шкідники, хвороби та бур’яни соняшнику

Основні шкідники соняшнику:

Ø багатоїдні: дротяники, несправжні дротяники, личинки західного травневого хруща, піщаний мідляк, кравчик, сірий буряковий довгоносик, лучний метелик, озима, люцернова, полинова, капустяна совки, ягідний, люцерновий, польовий клопи, павутинний кліщ;

Ø спеціалізовані: соняшниковий вусач, соняшникова вогнівка, соняшникова шипоноска.

Основні хвороби соняшнику: біла, сіра і вугільна гнилі, суха гниль кошиків, несправжня борошниста роса (пероноспороз), іржа, аскохітоз, фомоз, заразиха, вертицильозне в’янення, фомопсис.

Основні бур’яни соняшнику:

Ø однорічні двосім’ядольні: лобода біла, щириця звичайна, гірчаки (розлогий, березковидний), зірочник середній, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, підмаренник чіпкий, паслін чорний;

Ø однорічні злакові: півняче просо, мишій сизий і зелений;

Ø багаторічні коренепаросткові: березка польова, осоти (рожевий, жовтий);

Ø багаторічні кореневищні: пирій повзучий, хвощ польовий.

2. Інтегрований захист соняшнику від шкідників, хвороб та бур’янів. Попередники, повернення в сівозміні на попереднє поле, обробіток ґрунту, боротьба з бур’янами, внесення добрив, добір гібридів, підготовка насіння. Використання гербіцидів в допосівний, досходовий період. Строк сівби. Проведення захисних заходів в період вегетації. Збирання врожаю. Проведення профілактичних заходів в післязбиральний період.

Агротехнічні заходи. Розміщувати соняшник у сівозміні з розрахунком, щоб він повертався на попереднє місце вирощування не раніше як через 8 років. Кращими попередниками його є зернові культури. Насінницькі ділянки повинні бути віддаленими від товарних не менше як на 1000 м. Не слід сіяти соняшник поряд з багаторічними травами — резерваторами різних видів трав'яних клопів.

Для запобігання епіфітотійному розвитку білої й сірої гаилей та інших захворювань, зниження напруги збиральних робіт у кожному господарстві, особливо у північних районах, слід вирощувати не менше двох сортів чи гібридів соняшнику різних за тривалістю вегетаційного періоду. Потрібно уважно стежити за чистотою посівного матеріалу. Забороняється висівати соняшник з домішками насіння вовчка і склероціїв збудників білої й сірої гнилей, насінням, ураженим фомопсисом.

У роки після епіфітотій білої й сірої гнилей насіння для сівби доцільно завозити з областей і районів, де ці хвороби відсутні або поширені набагато менше. На території України такими є Крим, південні райони Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей.

На насінних і товарних посівах у фазі 2—4 пари справжніх листків необхідно видаляти з корінням усі рослини, уражені несправжньою борошнистою росою, і спалювати їх. Це запобігає вторинному ураженню і забезпечує одержання здорового насіння.

На насінницьких ділянках перед цвітінням необхідно повторно видаляти рослини, уражені несправжньою борошнистою росою, а також сірою, білою та сухою гнилями, перед збиранням урожаю вибраковувати усі рослини з пізньою формою з'явлення несправжньої борошнистої роси, а також видаляти кошики, уражені гнилями.

Велике значення у зменшенні ураженності кошиків і насіння білою та сірою гнилями й іншими хворобами має своєчасне та швидке збирання врожаю. Для підсушування і прискорення строків збирання соняшнику застосовують десикацію рослин авіаобприскуванням посівів. Використовують баста, 14%-й в.р., реглон Супер, 15%-й в.р. (2—3 л/га). Витрата робочої рідини — 100 л/га. Цей захід проводять у фазі жовтих кошиків при вологості насіння 33—37%. Урожай починають збирати через 7—10 днів після обприскування посівів десикантами.

Зібране насіння очищають і сушать, доводячи вологість посівного до 7, а товарного — до 12%.

Хімічні заходи. Допосівний період та під час сівби. Насіння проти дротяників та довгоносиків обробляють прометем, 40%-й к.с. (ЗО л/т). До сівби під передпосівну культивацію проти злакових і двосім'ядольних однорічних бур'янів вносять трефлан, 24%-й к.е. (4—10 кг/га), дуал, 96%-й к.е. (1,6—2,6 л/га). До з'явлення сходів соняшнику при наявності бур'янів поля обприскують гезагардом, 50%-й з.п. (2-4 кг/га), харнесом, 81,5%-й к.е. (1,5-3,0 л/га).

Сходи — дві пари листків. Проти однорічних злакових бур'янів поля обприскують фуроре супер, 7,5%-й е.м.в. (0,8—2,0 л/га), коли вони перебувають у фазі двох листків до кінця кущення.

Формування кошиків — цвітіння. У роки, сприятливі для епіфітотій білої й сірої гнилей, посіви обприскують ровралем ФЛО, 25,5%-й к.с. (З л/га), перший раз на початку масового цвітіння і другий — через 2 тижні.

Біологічні заходи. Проти лучного метелика під час масової яйцекладки випускають трихограму. Проти вовчка можна застосовувати муху фітомізу, яку треба випускати на поля у період з'явлення квітконосів паразиту.

Визначення доцільності застосування пестицидів .

Шкідники. Після підсихання ґрунту проводять грунтові розкопки. Визначають чисельність дротяників і несправжніх дротяників.

Під час з'явлення сходів вегетації обстежують посіви, оглядаючи рослини, виявляють гусениць лучного метелика та інших листогризучих видів.

У фазі формування кошика обстежують посіви з метою виявлення попелиць та соняшникової молі, оглядаючи по п'ять рослин у 10 місцях поля. Визначають кількість рослин, кошики яких заселено колоніями попелиць.

Хвороби. У фазі формування кошиків та на початку цвітіння обстежують посіви, оглядаючи по п'ять рослин у 20 місцях поля. При виявленні білої або сірої гнилей більше як на 3% кошиків сигналізують про доцільність обприскування ровралем ФЛО.

Бур'яни. Восени після збирання культури-попередника на полі, відведеному під соняшник, визначають ступінь засміченості та видовий склад бур'янів. На підставі цих даних вирішують питання про внесення гербіцидів під передпосівний обробіток грунту.

Після сівби напередодні з'явлення сходів проводять облік бур'янів на ділянках та визначають переважаючі види. При середній кількості понад п'ять рослин на 1 м² посіви доцільно обробити гербіцидами.