Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936)
|
Відповіді та вказівки до задач математичних олімпіад
1. Нехай а — одне із чисел 1, 2, …, p – 1. Обґрунтуйте, що не ділиться на а Тоді сума остач від ділення чисел і на дорівнює тобто сума остач від ділення чисел і і … на дорівнює Залишається визначити кіль-кість таких пар. 2. Доведення можна провести методом математичної індукції. Для можливості індуктивного переходу доведіть, що найбільший спільний дільник чисел дорівнює найбільшому спільному дільнику чисел тобто чисел 4. Доведіть, що: при n = 2k при n = 4k + 1 при n = 4k + 3 5. Припустимо, що при деякому існує трійка z, y, z натуральних чисел, для яких Не порушуючи загальності, можемо вважати, що Використовуючи формулу бінома Ньютона, матимемо: Отже, Очевидно, що z > y. Для натуральних чисел y і z нерівність y < z < y + 1 неможлива. 6. Нехай числа x0, y0, z0, u0 задовольняють задане рівняння. Позначимо через а найбільше з чисел x0, y0, z0. Тоді і звідки Отже, залишається розв’язати рівняння: x! + y! + z! = 1!; x! + y! + z! = 2!; x! + y! + z! = 3!. Перші два з них розв’язків не мають, а розв’язком третього є: x = y = z = 2. Таким чином, задане рівняння має один розв’язок: x = y = z = 2, u = 3. 7. Отже, число є цілим. Оскільки, крім цього, воно додатне, то 9. Обґрунтуйте, що A + B = (x + a)n, A – B = (x – a)n. Тоді A2 – B2 = (x2 – a2)n. 10. Нехай Далі використайте розклад: 11. n кіл ділитимуть поверхню кулі на найбільшу кількість частин тоді, коли вони попарно перетинатимуться і жодні три з них не проходитимуть через одну точку. Якщо на поверхні кулі вже є k кіл і вони ділять її на певну кількість частин, то (k + 1)-е коло повинно перетнути дані k кіл у 2k точках. Ці точки поділять саме це коло на 2k частин, кожна з яких поділить область, у якій вона знаходиться, на дві частини. Отже, після проведення (k + 1)-го кола кількість частин збільшиться на 2k. Тому n кіл поділять поверхню кулі на 2 + 2 + 4 + 6 + … +2(n – 1) частин. 12. У таблиці залишимо вільними останній рядок і останній стовпець, а решту клітинок заповнимо довільним чином числами +1 та –1. Це можна здійснити способами. Доведіть, що як би ми не розставляли дані числа, вільний n-й рядок та n-й стовпець можна однозначно заповнити числами +1 і –1 так, щоб в утвореній таблиці добутки чисел кожного рядка і кожного стовпця дорівнювали 1. Тому шуканих таблиць буде Список рекомендованої літератури 1. Антипов И. М. и др. Избранные вопросы математики. Факультативний курс. 9 кл. — М.: Просвещение, 1979. – 192 с. 2. Виленкин Н . Я. Популярная комбинаторика. — М.: Наука, 1975. – 208 с. 3. Виленкин Н . Я. Комбинаторика. — М.; Наука, 1969. – 328 c. 4. Дополнительные главы по курсу математики 9 класса для факультативних занятий. Сост. Стратилатов П. В. — М.: Просвещение, 1970. – 144 с. 5. Єжов I. I. , Скороход А. В. , Ядренко М. Й. Елементи комбінаторики. — К.: Вища шк., 1972. – 84 с. 6. Завало С. Т. Арифметика, алгебра і елементи аналізу. — К.: Рад. шк., 1969. – 504 с. 7. Збірник задач з математики для вступників до втузів. За ред. М. І. Сканаві. — К.: Вища шк., 1992. – 448 с. 8. Лейфура В. М. Математичні задачі евристичного характеру. — К.: Вища шк., 1992. – 92 с. 9. Маланюк М. П. , Лукавецький В. Г. Олімпіади юних математиків. — К.: Рад. шк., 1985. – 88 с. 10. Математика. Посібник для факультативних занять у 10 класі. За ред. І. Є. Шиманського. — К.: Рад. шк., 1970. – 196 с. 11. Олимпиады: Алгебра. Комбинаторика. Под ред. Л. Я. Савельева. — Новосибирск: Наука, 1979. – 176 с. 12. Соминский И. C. , Головина Л. И. , Яглом И. М. О математической индукции. — М.: Наука, 1967. – 144 с. ЗМІСТ Передмова..................................................................................................................... 3 § 1. Метод математичної індукції.................................................................. 8 § 2. Прості задачі комбінаторного типу..................................................... 13 § 3. Загальні правила комбінаторики......................................................... 17 § 4. Основні поняття комбінаторики............................................................ 18 .. 4.1. Перестановки....................................................................................... 18 .. 4.2. Розміщення............................................................................................ 20 .. 4.3. Комбінації............................................................................................. 22 .. 4.4. Деякі комбінаторні тотожності....................................................... 23 § 5. Сполуки з повторенням елементів........................................................ 25 .. 5.1. Перестановки з повтореннями........................................................ 26 .. 5.2. Розміщення з повтореннями............................................................. 27 .. 5.3. Комбінації з повтореннями.............................................................. 28 § 6. Приклади розв’язування комбінаторних задач................................ 29 § 7. Формула бінома Ньютона...................................................................... 32 Заключне зауваження............................................................................................. 36 Задачі для самостійного розв’язування............................................................. 37 Задачі для підготовки до математичних олімпіад.......................................... 42 Відповіді та вказівки до задач математичних олімпіад................................. 43 Список рекомендованої літератури.................................................................... 45 Навчальне видання Мирон Петрович Маланюк, Василь Ростиславович Кравчук Метод математичної індукції Та елементи комбінаторики За редакцією В. О. Тадеєва Обкладинка Михайла Окаринського Видання 2-е, виправлене
Підписано до друку 18.11.2003. Формат 60х84/16. Папір офсетний.
БІБЛІОТЕЧКА ЗАОЧНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ШКОЛИ
Мирон Маланюк, Василь Кравчук
|