Творення та відмінювання імен по батькові

Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а)(від імен на -й):

Відповідні імена по батькові будуть від таких імен:
Григорій-Æ - Григор-ович-Æ, Григор-івн-а;
Ілл-я - Ілл-іч-Æ, Ілл-івн-а;
Кузьм-а - Кузьм-ич-Æ (і Кузьм-ович-Æ), Кузьм-івн-а;
Сав-а - Сав-ич-Æ (і Сав-ович-Æ), Сав-івна;
Хом-а - Хом-ич-Æ (і Хом-ович-Æ), Хом-івн-а;
Яків-Æ - Яков-ич-Æ, Яків-н-а.

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи.
Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Яковичу, Галино Іллівно, Михайле Кузьмичу, Андрію Сергійовичу.

Відмінювання прізвищ

Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища із закінченнями ІІ відміни - за зразком відмінювання іменників ІІ відміни.

Примітка. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються.

2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чоловічого та жіночого родів твердої чи м'якої групи.

3. Чоловічі прізвища пикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за таким зразком:

Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Савчук, добродійко Середа, пане Гончар, пані Семенова.

·Жіночі прізвища на -о, і на будь-який приголосний не відмінюються: разом з Ніною Головко, виступ сестер Байко, поздоровити Світлану Антонів.

·Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються:

премія ім.Тараса Шевченка, вулиця Івана Франка, зустрітися з Іваном Головком, розповідь про Івана Голика, квартира для Семена Палія.

·Прізвища, що співзвучні з назвами тварин або предметів рекомендується вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо:

оголосити подяку Ірині Петрівні Зозулі; схвалити пропозицію інженера Пасіки Р.О.; виступив доцент Паляниця С.І., слово надається депутату Олегу Зайцю.

·У складних прізвищах змінюються, як правило, обидві частини: Творчість Карпенка-Карого, разом з Нечуєм-Левицьким. АЛЕ: Творчість композитора Кос-Анатольського, Разом з Михайлом Драй-Хмарою.

·Не змінюються українські прізвища й псевдоніми наЕ, І: Емхе, Терзі, Трублаїні, Півторадні, Ле.

·Не відміняються іншомовні прізвища, з нетиповими для української мови закінченнями чи ті, що мають закінчення І,Е,У,О, наголошені А,Я: Гамсахурдіа, Беранже, Гюґо, Дюма, Шоу, Руставелі.

ФОРМИ ЗВЕРТАННЯ

В українській мові, на відміну від російської існуєКличний відмінок, який не відповідає на питання, але іменники в цьому відмінку означають звертання до особи, предмета, явища тощо.

·У кличному відмінку іменники твердої групи мають форму типу Василино, колего, мамо, донечко, тату, сину, Петре, Іване, Іменники м’якої групи мають форму типу Насте, Маріє, закрійнице, Ігоре, лікарю, вчителю. Пестливі імена утворюються за формою Галю, Тоню, бабусю, тітусю.

·Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку закінчення -о, імена по батькові чоловічого роду - закінчення -у: Ірино Петрівно, Надіє Михайлівно, Степане Івановичу, Петре Васильовичу.

·У звертаннях, що складаються із загального слова та власного імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: пане Олексію, друже Михайле, тітко Надіє.

·У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, у Кличному відмінку ставиться загальна назва, а прізвище виступає або у формі Називного відмінка: пане Семенов, добродійко Хомчук, лікарю Петренко,

або окремі прізвища можуть ставитися в кличному відмінку: пане Коваліве, добродію Семенове, добродію Осико.

·Якщо звертання складається із двох загальних назв, кличну форму обов’язково має перше слово, а друге може виступати у формі як називного, так і кличного відмінка: добродію секретар(секретарю), пане офіцере (офіцер).