Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта)

Основною складовою нормативної бази реформування вищої освіти сучасної України є Конституція України, Державна національна программа “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти та Закон України “Про вищу освіту” № 2984-ІІІ із змінами від 4 листопада 2005 р. Відповідно до Конституції України, кожен громадянин країни має право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23) та право на освіту, навіть при цьому держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі за Державним замовленням, розвиток вищої і післядипломної освіти різних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53). У 2007 р. вийшов у світ перероблений і доповнений офіційний збірник вищих органів влади у сфері вищої освіти України. Розглянемо деякі нормативні акти, які наводяться в збірнику, що регулюють питання:

1. Управління у сфері вищої освіти. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади здійснює державну політику в галузі освіти, у межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти та забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту . 2. Державні стандарти вищої освіти. За Законом “Про вищу освіту” система стандартів вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності ВНЗ незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання . 3. Освітня діяльність на території України здійснюється ВНЗ на підставі ліцензій, які видаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 4. Прийом до вищих навчальних закладів. Прийом осіб на навчання до ВНЗ здійснюється на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел його фінансування. 5. Платні навчальні послуги. ВНЗ відповідно до свого статусу може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги в галузі вищої освіти за умови забезпечення провадження освітньої діяльності. 6. Організація навчального процесу. Навчальний процес у ВНЗ має два головні аспекти: навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр, що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних стей, та навчання як діяльність студентів. 7. Фізичне виховання. Невід’ємною складовою освіти, яка забезпечує можливість набуття кожною особою необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я і засоби його зміцнення, удосконалення фізичної та психологічної підготовки до ведення активного довгострокового життя та професійної діяльності є фізичне виховання осіб, що навчаються. 8. Учасники навчально-виховного процесу: - студенти, молоді вчені. Для підтримки молоді було засновано та встановлено багато соціальних, іменних стипендій для студентів, аспірантів та обдарованої молоді указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, наказом Державної податкової адміністрації України 9. Наукова та науково-технічна діяльність. Акти впорядковують питання підготовки і захисту дисертаційних робіт, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань 10. Фінансово-господарська діяльність, матеріально-технічна база навчальних закладів. Наказами МОН України та Мінкультури України затверджені правила користування бібліотеками в Україні, визначено порядок обліку, перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України через систему обмінних фондів 11. Міжнародне співробітництво. 12. Вища освіта і Болонський процес. Освіта України відповідно до руху країни в Європу беззаперечно і однозначно визначила як основний напрям інтеграцію в європейський освітній простір. Болонською декларацією , передбачено реалізацію багатьох ідей і перетворень: формування єдиного, відкритого європейського простору у сфері освіти, упровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців у межах європейського регіону, прийняття системи освітньо-кваліфікаційних рівнів, яка складається з двох циклів, спрощення процедури визнання кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці, розвитку європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти та підсилення європейського виміру освіти з метою практичної реалізації положень Болонського процесу МОН України розробило програму дій та заходи щодо реалізації положень

21. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).Сучасна спеціальна освіта в Україні - складна, розгалужена і диференційована система корекційних закладів, реабілітаційних і медико-психологічних центрів, навчально-вихованих комплексів, спеціальних класів при масових школах та ін.Нині спеціальна освіта в Україні має складну, розгалу­жену і диференційовану систему навчально-виховних (ко­рекційних) закладів, реабілітаційних і медико-педагогічних центрів, навчально-виховних комплексів, спеціальних (ко­рекційних) класів при середніх закладах освіти та ін. Роз­виток системи спеціальної освіти пов'язаний з подальшою диференціацією і вдосконаленням діючої мережі корекційних закладів, відкриттям нових типів закладів, в яких надається комплексна допомога і підтримка дітям з особливими потребами, а також з інтеграцією цих дітей в загальноосвітню школу.Після прийняття Закону України "Про освіту" та Законі України "Про загальну середню освіту" у батьків і дітей з'явилася можливість вибору різних форм навчання (у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі» у корекційних класах при загальноосвітній школі, дитсадку-школі, надомного навчання, у формі екстернату та ін.).У 24 областях (крім Вінницької, Житомирської і Хмельницької) працюють штатні психолого-медико-педагогічні консультації, які створюють банк даних дітей з особливими потребами, що дає змогу прогнозувати розвиток мережі спеці­альних навчально-виховних закладів, надавати дітям на ранній періодах розвитку корекційну допомогу, а батькам — консультативно-методичну. Відповідно до постанови Уряду України від 29.04.91 № 103 у країні має функціонувати 100 штатних консультацій (1 на 120 тис. дітей до 18 років), проте вони на сьогодні працюють на громадських засадах.Провідною ідеєю сучасної спеціальної освіти є орієнтація на ефективне ви­користання збережених систем та функцій, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямо­ваний розвиток психічних процесів, які обумовлюють рівень опанування знань, умінь, навичок та відповідну освіченість дитини, її інтеграцію в суспільство.Концепція державного стандарту базується на:· розумінні особистості дитини з урахуванням закономір­ностей її розвитку;· визначенні ступеню компенсаторно-корекційного впливу на розвиток дитини залежно від характеру та глибини ура­ження (сенсорного, фізичного чи інтелектуального) в умовах спеціального навчання;· проектуванні віддалених цілей та результатів навчання і виховання з відповідним змістом, технологічним та ма­теріальним забезпеченням.

22. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (позашкільна освіта).Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Державна стратегія спрямована на: · забезпечення прав громадян на здобуття позашкільної освіти; · визначення основних засад державної політики щодо позашкільної освіти; · створення нормативно-правової бази для її подальшого розвитку; · встановлення правових засад діяльності позашкільних навчальних закладів; · визначення основних напрямів, змісту і форм навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах; · створення умов для благодійної діяльності юридичних і фізичних осіб з метою розвитку позашкільної освіти; · створення умов для соціального захисту педагогічних працівників, вихованців, учнів і слухачів позашкільних навчальних. Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на: · створення умов для здобуття вихованцями, учнями та слухачами позашкільної освіти; · збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття тощо; · координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об′єднань громадян щодо розвитку позашкільної освіти. Державне управління позашкільною освітою здійснюють: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; · інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; · Рада міністрів Автономної Республіки Крим; · обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; · органи місцевого самоврядування. Здобуття позашкільної освіти. Громадяни України мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.

Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів. Іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають позашкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України. Структура позашкільної освіти включає позашкільні навчальні заклади, інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час.

23. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (професійно технічна освіта)

Перспективи щодо поліпшення якості, рівного доступу та ефективності професійно-технічної освіти відповідно до «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки». у професійно-технічній освіті: - розроблення та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій; - оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів, професійних спрямувань та форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці; - розроблення Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах; - удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти шляхом розширення мережі профільних ПТНЗ, на базі яких здійснюється підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання; - утворення центрів забезпечення нової якості професійно-технічної освіти на базі діючих навчально(науково) – методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти; - відкриття до кінця 2015 року 27 навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. Законодавство України про освіту та його завдання.

Закон України “Про освіту”. Право громадян на освіту. Основні принципи освіти. Державна політика в галузі освіти. Професійно-технічна освіта – невід’ємна складова частина освіти України. Закон України “Про професійно-технічну освіту” та його завдання. Мета професійно-технічної освіти. Права, обов’язки та відповідальність учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу. Особливий соціальний захист учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів. Документи про професійно-технічну освіту.

Визначення та загальні положення адміністративного права. Поняття та організація державного управління.

24. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта) див. пит. 20. повторюється