Любое педагогическое исследование состоит из следующих этапов

1. Идея эксперимента. Эксперимент зарождается в виде задумки, догадки, предположения о возможности улучшения педагогической практики. Часто его идея состоит в том, что педагог выдвигает новую комбинацию известных приемов и способов, которая должна привести к определенному желаемому результату. Наконец, идея эксперимента может основываться на собственных авторских находках и решениях педагога.

2. Диагностический этап (объекты педагогической диагностики; формулирование проблемы, темы; актуальные проблемы эксперимента).

3. Прогностический этап (цели и задачи эксперимента; гипотезы эксперимента; составление плана-программы эксперимента). Прогностический этапэксперимента представляет собой предположительное нахождение путей решения выдвинутых проблем, разработку целей и задач, построение гипотез и конструирование плана-программы эксперимента. План (программа) эксперимента представляет собой систему мероприятий, предусматривающую порядок, последовательность, сроки и средства их выполнения.

1) уточнение формулировок проблемы, темы, целей, задач, гипотез;

2) организационно-подготовительный этап;

3) мероприятия по согласованию и утверждению эксперимента;

4) подбор объектов экспериментирования;

5) подготовка методических материалов;

6) подготовка исследовательского инструментария;

4. Организационно-подготовительный этап (выбор объектов (и субъектов) эксперимента; выбор характеристик педагогического процесса для отслеживания в эксперименте; методическое обеспечение эксперимента; организационное обеспечение эксперимента).

5. Практический этап (констатирующий, формирующий, контролирующий эксперименты; параллельный и перекрестный эксперименты).

6. Обобщающий этап (алгоритм подведения итогов эксперимента).

1) обработка полученных данных;

2) анализ данных и получение выводов;

3) написание отчетных материалов .

7. Внедренческий этап.

1) выступления – отчеты о результатах;

2) применение в практике.

Послідовність проведення педагогічного дослідження:

1. Визначення теми, проблеми, мети, об’єкту, предмету і завдань дослідження, тобто наукового апарату.

1. Розробка плану дослідження.
2. Складання списку літератури та інших джерел інформації з проблеми дослідження.
3. Визначення загальної методики, методів і бази дослідження.

5. Вивчення теорії та історії проблеми (питання), аналіз базових даних.

1. Вивчення досвіду розв’язання проблеми на практиці.
2. Збирання фактичного та констатувального матеріалів.

1. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, побудова на їх основі гіпотези (передбачення про шлях розв’язання проблеми).
2. Розробка методів перевірки гіпотези.

1. Проведення дослідно-експериментальної роботи.
2. Проведення контрольних зрізів.
3. Аналіз та узагальнення отриманих результатів (формулювання теоретичного обґрунтування проведеного дослідження).
4. Напрацювання практичних рекомендацій.
5. Оформлення результатів дослідження (курсова, дисертаційна робота, монографія, стаття та ін.).

23. Предмет исследования — это определенный аспект изу­чения объекта. Необходимо отметить, что именно предмет определяет тему исследования.

Как правило, объект и предмет исследования соотносятся между собой как целое и часть, общее и частное. При таком определении связи между ними предмет — это то, что нахо­дится в границах объекта.

Предмет исследования – это отдельный аспект объекта, точка зрения, с которой рассматривается объект. В виде вопроса его можно сформулировать следующим образом: «как рассмат­ривается объект, какие отношения, свойства, функции объекта раскрывает данное исследование?». Предмет – это то, что находится в границах объекта.

ПРЕДМЕТОМ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ МОЖЕТ ВЫСТУПАТЬ:

● элементы, звенья, стадии целостного педагогического процесса (целеполагание, прогнози­рование, проектирование и т.д.);

● метод (методы), методические приёмы;

● противоречия в педагогическом процессе;

● педагогические (дидактические) условия чего-либо;

● педагогические ситуации (учебно-познавательные, воспитательные, диагностические);

● тенденции развития педагогических процессов и систем (такой предмет характерен для историко-педагогических и сравнительно-педагогических исследований);

● педагогические отношения: между воспитанниками в (группах и коллективах, между коллективом и личностью, между коллективами, отношения в педагогическом коллективе, между семьей и школой, школой и производством, общественностью и школой, между старшими и младшими, учебным и трудовым объ­единениями или группами детей различного уровня воспитанно­сти и развития и др.;

● гра­ницы применения тех явлений и процессов, которые выступают как объект исследования.

24. Вимоги до науково-педагогічних досліджень

1)актуальність

2)новизна питання, яке вивчається, та новизна отриманих у результаті дослідження висновків, або виявлення з вивченого раніше питання нових даних, що дає можливість його нової трактовки.

3)Доказовість висновків та запропонованих дослідником положень.

4)теоретична і практична значущість

5) наукова достовірність і об'єктивність,

6)доступність для використання іншими,

7)показ міри та умов ефективного застосування одержаних результатів.

важлива вимога до наукових педагогічних досліджень: необхідно вміти передбачати соціальний розвиток, на цій основі розробити теорію і практику виховання і навчання, підпорядкувати їх цілі та завдання актуальному сьогоденню і майбутньому.

1. Педагогічне дослідження завжди потребує особливої уваги, оскільки масивом дослідження завжди є люди.

2. Треба прагнути до максимальної практичної користі Учений зобов 'язаний не тільки розробити теорію, а й вказати на способи їївпровадження в практику.

3. Педагогічне дослідження - це спільна творчість дослідника і всіхучасників експерименту, що передбачає довіру та взаємодопомогу міжними. Усім має бути цікаво та корисно.

---

Просмотров 2518

Эта страница нарушает авторские права

---