Характер розподілу міжнародних комунікативних потоків

Концентрація комунікації зумовлює глобальні за мас­штабами зіткнення транснаціональних, регіональних та на­ціональних інтересів, норм і принципів діяльності держав, відтворює взаємодію та інтереси міжнародних блоків та угру­повань країн, що викликає гостру конкуренцію держав у міжнародних інформаційних потоках, нові підходи до роз­поділу світових інформаційних ресурсів такою ж мірою, як і розподіл продовольчих чи енергетичних ресурсів світу. У системі сучасних продуктивних сил інформація та інформа­ційні технології набули відносно самостійного значення як один із найбільш динамічних факторів розвитку. Інформаційні ресурси як стратегічна категорія міжнародних відносин ви­значають роль і місце кожної держави у світовій ієрархії, тому проблема міжнародного співробітництва в інформаційній сфері набуває глобального значення.

Розвиток нових технологій зіграв важливу роль в глобалі­зації комунікації: розгортання кабельних систем, використан­ня супутників з метою комунікації на глобальних відстанях, особливо в поєднанні з наземними оптично-волоконнимй системами, дигіталізація (використання цифрових методів обробки, зберігання і відтворення інформації) вплинули на міжнародну політику і національні політичні стратегії. Високі технології у галузі інформації і комунікації сприяли тому, Що за короткий історичний період глобальні проблеми стали головними для світової громадськості, дійсно загальноциві-лізаційними.

Інформаційні процеси мають ознаки глобальності і в інших складових компонентах міжнародних проблем, таких, як: безпека миру і народонаселення, захист довкілля, природні

ресурси, освоєння космосу, новітні біотехнології, інформа­тизація економіки, світова торгівля тощо. Без відповідного інформаційного забезпечення неможливе вирішення жодної із проблем світового значення.

Міжнародне співробітництво держав залежить від таких інформаційних і комунікаційних процесів, як обмін ініціа­тивами у рамках універсальних міжнародних форумів системи ООН/ЮНЕСКО, Ради Європи, ЄС, як проведення міжнарод­них переговорів, зустрічей, візитів на найвищому рівні, як повідомлення про військові навчання, випробування зброї, про соціальні, екологічні та інші екстремальні процеси. Ви­рішення глобальних проблем неможливе без моніторингу усіх аспектів міжнародного співтовариства.

Міжнародний інформаційний обмін сприяє розв'язанню глобальних проблем, які за короткий час набувають актуаль­ного значення для міжнародної спільноти не тільки за своєю суттю, а й за визнанням своєї важливості. Відповідне і дина­мічне висвітлення глобальної проблематики (голоду, конфлік­тів, стихійних та техногенних катастроф, проблеми біженців, епідемій тощо) впливає на адекватні міжнародні рішення, і це теж є невіддільним від процесів глобальної комунікації. Треба зазначити, що глобальні проблеми, незважаючи на міжна­родний резонанс, сприймаються у різних країнах світу дифе­ренційовано, через призму національних інтересів та інди­відуальних поглядів політичних лідерів та спільнот. Процеси інтернаціоналізації і глобалізації соціально-економічного, полі­тичного і культурного життя народів відбуваються складним, нерівномірним і суперечливим шляхом, але саме вони вирі­шальним чином визначають темпи і ступінь причетності люд­ства до всецивілізаційних проблем.

Сучасний розвиток міжнародних відносин має комп­лексний, системний характер, якому повністю відповідають глобальні процеси концентрації інформації та комунікації. Дослідники глобальних проблем відзначають такі важливі переваги і потенції глобальної комунікації, як універсальність інформації, здатність передавати знання через кордони, гнуч­кість і багатовимірність форм, використання у різних сферах та прошарках суспільства. Глобальний характер інформа­ційних процесів виявляється і у розв'язанні інформаційної кризи, яка розглядається тільки у контексті міжнародних політичних, соціальних, економічних відносин і вимагає об'єднаних дій усього міжнародного співтовариства. Інформаційна криза виявляється через такі фактори: протиріччя між обмеженими можливостями людини у сприйняттітапереробці великих обсягів інформації та глобальними між­народними інформаційними потоками і масивами дійсно необхідної корисної інформації; у виробництві значної кіль­кості надлишкової інформації, яка обмежує доступ до по­трібних даних; в порушенні цілісності системи глобальної комунікації внаслідок приватних, відомчих та вузьконаціо-нальних інтересів на шкоду всецивілізаційним. Проблема глобальної інформаційної кризи повинна розглядатися в кон­тексті суспільних відносин, міжнародної політики та правової системи міжнародного співтовариства. [5]

ООН/ЮНЕСКО, зважаючи на актуальність інформацій­них проблем, закликала до створення правової системи у галузі комунікації, інформації, інформатики і телематики, до розробки міжнародного законодавчого документу про правове регулювання кіберпростору і відповідальність держав за дотримання основних прав і свобод людини в інформацій­ному суспільстві. ЮНЕСКО сприяє створенню основополож­них етичних цінностей і правових принципів відкритого демо­кратичного інформаційного суспільства. Зокрема, ЮНЕСКО спрямовує зусилля на забезпечення вільного всезагального доступу до інформації і на створення умов, за яких інфор­маційне суспільство гарантує право невтручання у приватне життя, конфіденційність інформації приватного характеру, збагачення інтелектуального потенціалу людства, включення в глобальне інформаційне поле незахищених верств міжна­родної спільноти, забезпечення культурного плюралізму і захисту від інформації небажаного характеру та ідеологічного впливу кримінального світу.

Організація сприяє ефективності інформаційно-комуніка­ційних технологій з метою забезпечення права на вільне вираження поглядів і переконань, безперешкодного обміну інформацією в глобальному вимірі, доступу до нових знань всьому людству протягом всього життя, до наукових дослід­жень, творчої діяльності, охорони спільної культурної та суспільної спадщини. Спільно з міжнародними, регіональ­ними та національними партнерами ЮНЕСКО створила Комітет експертів та спостерігачів з проблем інформаційного суспільства і глобального кіберпростору, який проводить дослідження етичних, правових, соціальних і культурних аспектів нової доби.