Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги

Недоліки: виник. Конфліктів, зниження швидкості у прийнятті рішень, виникнення проблем погодженості рішень лінійного керівника.

МОТИВАЦІЯ.Це управ. Діял.Яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників. Надії спрям. На досяг певних цілей.

Контроль.Вид управ.діял. за допомогою якої відбув. Зіставлення попередньо визначеної мети та фактично досягнутого результату. Види. Попередній, поточний, завершальний

Необхідність суть та функції маркетингу.

Поняття маркетинг і збут не тотожні тому що кінцевою метою збуту є власне збут, а кінцевою метою маркетингу є задоволення потреб споживачів.

Маркетинг у вузькому розумінні – це просування товарів від виробника до споживача через економічну діяльність.

Маркетинг – це певний вид людської діяльності, який спрямований на задоволення потреб через обмін.

Функції маркетингу:

-комлексне дослідження ринку аналіз діяльності конкурентів, постачальників партнерів, вивчення потреб споживачів та їх купівельної спроможності, аналіз цін, проведення сегментації ринку.

Сигментація ринку – це класифікація окремих ринків з точки зору окремих груп споживачів за певними ознаками.

Фактори сигментації:

- демографічний (стать, вік ).

- економічна( рівень доходів, склад сімї ).

- психографічні ( риси, життєві позиції ).

- товарна політика ( створення образу товару, розробка марки та упаковки, визначення асортименту та номенклатури продукції).

- Цінова політика – мета, визначити цінову стратегію, конкретну ціну товару коли та як змінюються ціни.

Визначено 3 основні підходи до ціноутворення.

- перший в ціну включаються витрати виробництва + середній прибуток (витратний).

- другий метод – ціна встановлюється з урахуванням попиту

- третій встановлення цін з орієнтацією на рівень цін конкурентів

Збутова політика ( який вид збуту, кількість посередників, умови співпраці з ними).

Стимулювання збуту ( реклама, пропаганда, особистий продаж, короткострокові знижки).

Стратегії маркетингу

- виробнича (стратегія зменшення витрат виробництва).

- товарна (стратегія підвищення якості товару).

- збутова (покращення збутової мережі ).

- чистий маркетинг.

- соціально – оптичний маркетинг (задоволення потреб окремих споживачів).

Національна економіка як ціле. Макроекономічна рівновага.

Макроекономіка – це галузь економічної науки, яка вивчає економіку як ціле.

Об’єктом макроекономіки є вся економіка як єдине ціле, певний тип економічної системи.

Предметом макроекономіки є механізм функціонування певної економічної системи.

Макроекономічні явища: зайнятість інфляція, економічні цикли, ВВП, дефіцит, бюджет.

Макроекономічна рівновага- це рівновага, яка виражає найбільш загальні суспільні пропорції. Макроекономічна рівновага- це рівновага, яка виражає найбільш загальні суспільні пропорції. Макроекономічними рівновагами є рівновага між сукупним доходами і витратами, між сукупним попитом і пропозицією, між експортом і імпортом.

Сукупні доходи і сукупні витрати

Елементи сукупних доходів: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація ,(перенесення вартості машин на вартість продукції), непрямі податки.

Елементи сукупних витрат: споживчі витрати( витрати домогосподарств), інвестиційні витрати (витрати підприємств), державні витрати, чистий експорт (експорт-імпорт).

Сукупні доходи=сукупні витрати

Сукупний попит і сукупна пропозиція

Сукупний попит – реальний обсяг виробництва, який споживачі, підприємства і держава готові купити при будь-якому можливому рівні цін.

Нецінові чинники сукупного попиту:

Зміни в інвестиційних витратах (оподаткування, технології, зміни ставок по кредитах)

Зміни в споживчих витратах ( добробут споживачів, їх очікування, оподаткування їх доходів)

Зміни в державних витратах ( зміна політики уряду щодо витрат бюджету, валютні курси)

Зміни в торговій політиці (лібералізм чи протекціонізм.

Сукупна пропозиція – готовність всіх виробників країни виробити продукт за кожного даного рівня цін.

Кенціанський відрізок – економіка в стані кризи.

Проміжний – економіка в стані пожвавлення.

Класичний – економіка в стані піднесення.

Нецінові чинники сукупної пропозиції: подорожчання ресурсів, зміни в технологіях, зміни правових норм.

Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги.

Відповідно до класичного підходу держава має забезпечувати безпеку життя людині та розв'язувати суперечки. Сутність цієї теорії полягала в тому, що для всіх суб'єктів господарської діяльності мають бути гарантовані основні економічні свободи, зокрема: свобода вибору сфери діяльності, свобода конкуренції та свобода торгівлі.

. Дж. Кейнс висунув теорію, в якій спростував погляди класиків на роль держави. Теорію Дж. Кейнса можна назвати "кризовою", оскільки він розглядав економіку в стані депресії. Відповідно до його теорії держава має активно втручатися в економіку внаслідок відсутності у вільного ринку механізмів, які по-справжньому забезпечували б вихід економіки з кризи. При цьому Дж. Кейнс вважав, що держава має впливати на ринок з метою збільшення попиту, оскільки причина капіталістичних криз - перевиробництво товарів. Він пропонував декілька інструментів: гнучка грошово-кредитна політика, активна бюджетно-фінансова політика та пряме створення державою робочих місць.

Теоретичною основою неоконсервативної моделі були концепції неокласичного напряму економічної думки (І. Фішер, М. Фрідмен). Трансформація моделі державного регулювання полягала у відмові від впливу на відтворювання через попит і використання замість цього непрямих заходів впливу на пропозицію. Основою монетаристського підходу у рамках неокласичної теорії є постулат про жорсткий зв'язок пропозиції грошей і швидкість їх обороту з обсягами виробництва та рівнем цін.