Двосторонній характер процесу навчання

Навчання - цілеспрямований спеціально організований процес взаємодії вчителя та учнів з метою формування знань та засвоєння умінь, навичок

Процес навчання складається з двох процесів: викладання (діяльність викладача), учіння (діяльність учня чи колективу).

Навчання не можливе без одночасної діяльності викладача і тих, кого він навчає, без їх дидактичної взаємодії, в результаті якої реалізується єдність навчального і особистісного впливу педагога, внутрішнього відображення цього впливу, виникненню самостійних бажань учня по оволодінню знаннями, вміннями, навичками, певними елементами вихованості І розвиненості.

Учіння - це власне навчальна діяльність учня. Це не лише оволодіння тим, що дає вчитель, і процес пізнавальної діяльності учнів, завдяки якій: учень усвідомлює мету навчання; розвиток і поглиблення потреб, мотивів; осмислення нового матеріалу; запам'ятовування, застосування, самоконтроль. Пізнавальна діяльність учнів стоїть у центрі навчання.

Акт засвоєння знань.

Сприйняття - відображення в свідомості людини властивостей предметів і явищ, які діють в цей момент на органи чуття. Сюди входять не тільки дані безпосередніх відчуттів учня (зорових, моторних і ін.), але і дані його попереднього досвіду.

Осмислення, розуміння.Сприйняття обов'язково повинно переростати в осмислення і розуміння вивченого. На цьому етапі появляється певне відношення до вивченого, зародження переконання, міцне уміння доводити справедливість певних висновків. В результаті учень глибоко осмислює матеріал і впевнено оволодіває ним.

Узагальнення - виділення головного, загальних характерних рис предметів і явищ. Для цього треба: аналізувати факти і властивості; синтезувати їх певним чином, абстрагуватися від деталей і конкретностей, порівнювати їх значимість І робити висновки, які з деталей найважливіші. Цей процес протікає при активній допомозі і управлінні з боку вчителя.

Закріплення - здійснюється шляхом заучування основних фактів, визначень, зв'язків, методів доведення, шляхом узагальнення висновків, виконання письмових і лабораторних вправ спеціально направлені на закріплення, застосування і отримання знань.

27. К.Д.Ушинський(“Людина як предмет виховання”) про різнобічний розвиток особистості.

Ушинський російський педагог українського походження, один із засновників педагогічної науки в Росії.

У своїх філософських поглядах К.Ушинський поєднував ідеалістичні та матеріалістичні аспекти , насамперед тому ,що був глибоко віруючою людиною .

У своїх поглядах на природу, людину він дотримувався еволюційного вчення Ч.Дарвіна. Вважаючи людину части­ною живої природи, в роботі "Людина як предмет виховання" Ушинський розпочинає свій виклад з характеристики організму взагалі, його зв'язку з середовищем, і переходить далі до особливостей тваринного і людського організмів.

Йдучи за Ч.Дарвіном, він розглядає живі організми як предмет і продукт біологічного їх розвитку, вказує на зміну спадковості під впливом зміни умов існування, виступає проти віталізму, хоч і зберігає це поняття "сила розвитку". Водночас Ушинський зважає і на специфічні особливості людського організму, суспільно-історичні умови їх похо­дження, вказує на значення праці в житті людини, хоч і не піднімається до розуміння тієї ролі, яку вона відіграла в іс­торичному становленні її природи.

К Ушинський розглядає великі півкулі головного мозку як орган свідомої діяльності людини зі своєї точки зору про будову і функції нервової системи він робить ряд важливих педагогічних висновків про фізичне виховання дітей раціо нальну організацію режиму їх праці і відпочинку про по требу організму в сні як засобі відновлення його сил

Широке використання К Ушинським даних анатомії і фізіології в ряді розділів праці Людина як предмет вихованёня свідчать про його матеріалістичний підхід до висвітлення проблем психології пізнання

Серед шляхів і засобів форм .всеб. розв.особ у школі педагог вирізнив:навчання, праця, рідна природа, слово, традиції, експерементування, багате духовне життя вихованців. Школа є колискою народу, якщо в ній панують культ Матері, Батьківщини, Слова за цих умов і можливе формування юного громадянина.