Національна система контролю державної допомоги

Для виконання зобов’язань, наведених у статтях 262–266 цієї Угоди.

1. Україна протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою має, зокрема, прийняти національне законодавство про державну допомогу, та створити незалежний у своїй діяльності орган, який матиме повноваження, необхідні для застосування у повному обсязі статті 262 цієї Угоди. Цей орган, серед іншого, матиме повноваження дозволяти схеми державної допомоги та індивідуальні випадки надання допомоги відповідно до критеріїв, визначених у статтях 262 та 264 цієї Угоди, а також вимагати повернення державної допомоги, яка була надана незаконно. Будь-яка нова допомога, яка надається в Україні, має відповідати положенням статей 262 та 264 цієї Угоди впродовж одного року з дати створення такого органу.

2. Україна протягом п’яти років з дати набрання чинності цією Угодою має створити повний реєстр схем державної допомоги, яка надавалася до створення органу, визначеного у пункті 1 цієї статті, та має привести ці схеми допомоги у відповідність до критеріїв, визначених у статтях 262 та 264 цієї Угоди, протягом строку не більше ніж сім років з дати набрання чинності цією Угодою.

3. (а) Для цілей застосування положень статті 262 цієї Угоди, Сторони визнають, що протягом перших п’ятироків після набрання чинності цією Угодою, будь-яка державна допомога, надана Україною, буде оцінюватись з урахуванням того факту, що Україна має розглядатися як територія, ідентична до тих територій Співтовариства, які описані у статті 107(3)(a) Договору про функціонування Європейського Союзу.

(b) Протягом чотирьох років з дати набрання чинності цією Угодою, Україна має надати Європейській Комісії показники валового внутрішнього продукту на душу населення, гармонізовані до рівня NUTS ІІ. Орган, визначений у пункті 1 цієї статті, та Європейська Комісія мають спільно оцінити відповідність регіонів України, а також відповідну максимальну інтенсивність допомоги, для того щоб скласти регіональну карту згідно з відповідними керівними принципами ЄС.

ГЛАВА 11

ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ ЕНЕРГОНОСІЯМИ

Стаття 268

Визначення

Для цілей цієї Глави та без шкоди положенням, викладеним у Главі 5 «Митні питання та сприяння торгівлі» Розділу IV цієї Угоди:

1) «енергетичні товари» означає природний газ (код ГС: 27.11), електроенергія (код ГС: 27.16) та сиру нафту (код ГС: 27.09);

2) «стаціонарна інфраструктура» означає будь-які трансмісійні та розподільчі мережі, устаткування скрапленого газу та сховища, як визначено у Директиві № 2003/54/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2003 року про загальні правила для внутрішнього ринку електроенергії (далі – Директива № 2003/54/ЄC) та Директиві № 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2003 року щодо загальних правил для внутрішнього ринку природного газу (далі – Директива № 2003/55/ЄС);

3) «транзит» означає транзит, як це описано у Главі 5 (Митні питання та сприяння торгівлі) Розділу IV цієї Угоди, енергетичних товарів через стаціонарну інфраструктуру або нафтопровід;

4) «транспортування»: означає передачу і розподіл, як це визначено у Директиві № 2003/54/ЄC та Директиві № 2003/55/ЄС, та перевезення або транспортування нафти через трубопроводи;

5) «несанкціонований відбір» означає будь-яку діяльність, що включає в себе незаконний відбір енергетичних товарів зі стаціонарної інфраструктури.

Стаття 269

Ціни, що регулюються на внутрішньому ринку

1. Ціни на постачання газу та електроенергії для промислових споживачів визначаються виключно попитом та постачанням.

2. На часткову відміну пункту 1 цієї статті, Сторони можуть встановити в загальних економічних інтересах[42] зобов’язання стосовно ціни на постачання газу і електроенергії (далі – регульована ціна).

3. Сторони гарантують, що таке зобов’язання буде чітко визначеним, прозорим, пропорційним, недискримінаційним, таким, що піддається перевірці та з обмеженим терміном дії. При застосуванні цього зобов’язання Сторони також гарантують рівний доступ для інших зобов’язань щодо споживачів.

4. Якщо ціна, за якою продаються газ та електроенергія на внутрішньому ринку, регулюється, то Сторона забезпечує, щоб методологія, яка визначає розрахунок регульованої ціни, була опублікована до набрання чинності регульованою ціною.

Стаття 270