Гідравлічний розрахунок паропроводу

Продовження табл. 4.10

ΔР_р= Р_поч - Р_кін+ γ_сум(z_поч-z_кін)10^-6; (4.10)

Тиск після конденсатного горщика Р_поч , МПа, визначається за формулою

Р_поч =( Р_сп-0,1)β+0,1; (4.11)

де Р_сп – тиск у теплообмінниках споживачів, β – коефіцієнт, який враховує втрату тиску в конденсатному горщику, орієнтовно приймається 0,5...0,7.

Порядок розрахунку конденсатопроводів аналогічний розрахункові водяних та парових трубопроводів.

Варто звернути увагу на те, що розрахункові таблиці (табл. 9.24 [1]) та номограми (рис.9.13, 9.14 [1]) складені для таких умов: температура конденсату 100 ^оС, еквівалентна шорсткість k_е=1,0 мм, кінематична в’язкість 0,295х10^-6 м²/с, питома вага конденсату γ_конд = 958,4 кг/м³.

Особливість розрахунку конденсатопроводів пов’язана з тим, що при протіканні через конденсатовідвідники непереохолодженого конденсату в результаті падіння тиску відбувається його вторинне закипання, тобто утворення пари. Таким чином, конденсатопроводом рухається пароводяна суміш, питома вага якої менша за питому вагу води. В гідравлічному розрахунку потрібно враховувати середню питому вагу пароводяної суміші γ_сум на кожній ділянці.

При цьому табличні значення питомих втрат тиску та швидкості руху v^н перераховуються шляхом множення їх на коефіцієнт φ:

= φ; v = v^н φ; (4.12)

Значення коефіцієнта φ можна визначити як відношення табличного значення питомої ваги конденсату та реальної питомої ваги пароводяної суміші

φ = γ_конд/ γ_сум; (4.13)

Питома вага пароводяної суміші γ_сум залежить від кількості х пари вторинного закипання, яка утворюється при закипанні конденсату в результаті падіння тиску на ділянці від початкового Р₁ перед конденсатовідвідником до кінцевого Р₂ = Р_кін в кінцевій точці ділянки, а також від значень питомої ваги насиченої пари γ₁ та конденсату γ₂ при тиску Р₂.: (4.14)

Кількість пари вторинного закипання визначається співвідношенням ентальпій і₁ і і₂ конденсату при тисках, відповідно, Р₁ і Р₂ : (4.15)

де r – прихована теплота пароутворення при тиску Р₂ .

Кількість пари вторинного закипання при відомих значеннях тисків Р₁ та Р₂ зручно визначати за табл. 9.26 [1], а питому вагу пароводяної суміші для цих умов – за табл. 9.27 [1]. Значення коефіцієнта φ можна визначити безпосередньо за табл. 9.25 [1] або табл. 4.11

Таблиця 4.11

Значення коефіцієнта φ

Приклад 4.2. Виконати гідравлічний розрахунок конденсатної мережі, розрахункова схема якої наведена на рис. 4.2.

G = 1,15

G = 0,65

l = 50

l = 40

39,5м

dy = 50

39,0м

dy = 32

40,0м

котельня

Pкін=0,12МПа

Pсп=0,25МПа

G = 0,5

41,0м

l = 40

dy = 32

Pсп=0,25МПа

Рис. 4.2. Розрахункова схема збірних конденсатопроводів

Тиск після конденсатного горщика після споживача 3, Р_поч(1-3),МПа,(β=0,7): Р_поч(1-3) =( 0,25-0,1)0,7+0,1=0,205;

Розрахунковий перепад тиску по магістралі, МПа: ΔР_р=0,205-0,120 = 0,085;

Сумарна довжина магістралі 1-3 l_Σ = 30+50= 80 м.

Середня орієнтовна питома втрата тиску на магістралі з сальниковими компенсаторами (α = 0,3): 0,085х10⁶/(80(1+0,3))=817 Па/м.

Розрахункова сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянках:

- ділянка 3-2: вентиль ζ=0,5, компенсатори П-подібні гнуті з кроком при діаметрі 32 мм -50м, тобто 1 шт, ζ = 0,3х1=0,3, всього ζ = 0,8 l_пит = 0,72 м;

- ділянка 2-1: трійник при злитті потоків прохідний ζ =1,5, компенсатори П-подібні гнуті кроком при діаметрі 50 мм -60м, тобто 1 шт, ζ = 0,3х1=0,3, засувка ζ =0,5, всього ζ = 2,3. l_пит = 1,24 м;

- ділянка 4-2: трійник при злитті потоків на відгалуження ζ =2,0, сальникові компенсатори з кроком при діаметрі 32 мм -50м, тобто 1 шт, ζ = 0,3х1=0,3, засувка ζ=0,5, всього ζ= 2,8. l_пит = 0,72 м;

Результати розрахунку мережі наведені в табл. 4.12.

Таблиця 4.12

---

⇐ Предыдущая-3-2-10123456789101112Следующая ⇒

---

Просмотров 704

Эта страница нарушает авторские права

---