В.Філіпченко. Поле моє, поле

М.Калачевський. Українська симфонія (перша частина).

Г.Майборода. Гуцульська рапсодія.

Є.Адамцевич. Запорізький марш.

Українська народна пісняЗасвистали козаченьки.

М.Лисенко. Елегія, Увертюра до опери Тарас Бульба.

В.Кушпет. Кобзарська дума.

Додатковий матеріал

Українські жниварські пісніВ понеділок раненько, А вже сонце котиться.

Ф.Колесса. Пан отаман.

Українська народна пісня в обробці Л.РевуцькогоПрилетіла перепілонька.

Українська народна пісняОй гиля, гиля, гусоньки, на став.

Українські щедрівкиОй рано-рано кури запіли, Прийшли щедрувати.

Д.Бортнянський. Соната до мажор.

Л.Ревуцький. Друга симфонія (друга і третя частини).

Українські народні думиІван Богун, Батьку Хмелю.

С.Гулак-Артемовський. Танці з опери Запорожець за Дунаєм.

II СЕМЕСТР

Тема. Між музикою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж(19 годин).

Основні завдання: підвести учнів до усвідомлення ролі музики в житті суспільства, у зміцненні культурних зв'язків між народами, їх зближенні; допомогти осягнути національну своєрідність, спільні й відмінні риси в музиці різних народів, зрозуміти інтернаціональну сутність музичної мови.

Твори для хорового співу

Українська веснянкаВийди, вийди, Іванку.

Російська народна пісняВниз по матушке по Волге.

М.Глінка. Не щебечи, соловейку.

Г.Гусейнлі. Курчатка.

Латиська народна пісняПівник.

Е.Гріг.Захід сонця.

Чеська народна пісняПолька.

Індонезійська народна пісняПрогулянка з батьком.

Українська народна пісняКорольок.

Твори для слухання

П. Чайковський. Фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром (фрагмент).

Українська народна пісняРеве та стогне Дніпр широкий.

А.Хачатурян. Гопак з балету Гаяне.

Білоруська народна пісняБульба.

К.Мясков. Білоруський танець.

Р.Щедрін.Пустотливі частівки.

Д.Гершвін. Колискова з опери Поргі й Бесс.

М.Лисенко. Баркарола.

В.А.Моцарт. Варіації на тему французької пісні. »

Ф.Шопен. Мазурка ля мінор.

Додатковий матеріал

Українська народна пісняЖуравель.

Російська народна пісняСо вьюном я хожу.

Українська веснянкаЖенчичок-бренчичок.

Польська народна пісняЖайворонок.

П. Чайковський.Фінал Другої симфонії (експозиція).

С.Рахманінов.Третій концерт для фортепіано з оркестром (фрагмент).

К.Мясков. Туркменський танець.

ВАМоцарт. Симфонія соль мінор (перша частина, фрагмент).

Є.Станкович. Купальський танок Марина.

Основні навчальні досягнення на кінець року

Учні повинні мати уявлення про:

— музику як мистецтво інтонованого смислу, як форму відображення духовного світу людини;

— роль музики в житті кожного народу, суспільства в цілому, у зміцненні культурних зв'язків між народами, їх зближенні;

— інтонаційні особливості музики українського наро­ду, спільні та відмінні риси народної та композиторської творчості;

— національну своєрідність, спільні й відмінні риси в му­зиці різних народів, інтернаціональну сутність музичної мови;

— зв'язок музики з життям;

— єдність змісту і форми;

— зв'язок народної та професійної музики.

Учні повинні знати:

— правила співу, гігієни та охорони голосу;

— основну музичну термінологію;

— елементарну нотну грамоту;

— відомості про композиторів, історії написання музич­них творів, їх побудову і зміст;

— засоби музичної та виконавської виразності;

— найхарактерніші ознаки української народної музики і композиторської, що зросла на її основі.

Учні повинні вміти:

— сприймати музику як живе, образне мистецтво;

— розрізняти національно-стильові особливості музики, І виділяти інтонаційні зв'язки, стежити за розвитком основних інтонацій;

— роздумувати про музику, творчо інтерпретувати її;

— відчувати внутрішній зв'язок між характером музики та її виконанням;

— вільно і невимушено виконувати пісні, відчувати красу і виразність співу;

— співати по нотах прості мелодії;

— вільно й осмислено користуватися музичною терміно­логією;

— пов'язувати музично-теоретичні знання з музичною практикою.

ЛЕКЦІЯ № 3

ТЕМА: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ШЛЯХИ МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

ПЛАН

Формування музичної культури людини.

Закономірності та принципи музичного навчання і виховання.

Шляхи музичного виховання школярів

ЛІТЕРАТУРА

31.Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. —К. Муз. Україна, 1978. — 256 с.

32.Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество //Искусетво в школе. — 1993. — № 1. — С.15—21.

33.Кабалевський Д.Б. Про трьох китів та інші цікаві ;[ речі. — К.: Муз. Україна, 1980. — 186 с.

34.Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про І музику?—К-Муз.Україна,

35.981. — 320с.

36.Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. — М.: Просвещение, 1984. — 208 с.

37.Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (3 педагогічної спадщини компози­тора). — К.: Муз. Україна, 1989. — 136 с.

38.Музыкальное воспитание в Венгрии /Ред. сост. Л.А.Баренбойм. — М.: Сов. композитор, 1983. — 400 с.

39.Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. — К.: Муз Україна, 1982. — 144 с.

40.Печенюк М.А. Дзвінкі голоси: Музична хресто­матія (пісенний матеріал): 3-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. - 76 с.

41.Леонтієв П.П., Печенюк М.А. Дзвінкі го­лоси: Музична хрестоматія (пісенний матеріал): 4-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. — 88 с.

42.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприй­мання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

43.Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 216 с.

44.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 272 с.

Музичне виховання в широкому розумінні цього слова розглядають як формування духовних запитів людини, його уявлень та естетичні оцінки життєвих явищ. В такому розумінні музичне виховання це виховання людини.

В більш вузькому розумінні цього слова не розвиток до сприймання музики. Воно здійснюється в різних формах музичної діяльності які ставлять своїм завданням розвиток музичних здібностей, виховання емоційного відгуку на музику, та глибокого емоційно – ідейного пере­живання її змісту. В такому розумінні музичного виховання – це формування музичної культури людини.

Формування музичної культури школярів є головним завданням сучас­ної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися непов­торністю музичних творів — чи буде це соната Моцарта, чи ноктюрн Шопена, чи народна пісня.

Великого значення у цьому процесі набуває вміла й цілеспрямована му­зично-освітня робота вчителя, який має орієнтувати учнів на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію ху­дожнього світу твору. Шлях, що стимулює творчість, фантазію і пошук — один із найефективніших: він учить дітей мислити, пізнавати природу музики, її виразну силу і взаємозв'язок з навколишнім життям.

Слід прагнути до єдності музики як способу пізнання світу і музики як предмета пізнання. Якщо така єдність відсутня, то музика стає дисцип­ліною, що вивчається так само, як хімія, математика, географія тощо:

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому та­ким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель прихо­дить на урок з бажанням разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей. Важливо, щоб спіл­кування з музикою викликало особистісне ставлення, власне переживання

школяра.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою зале­жить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

У чому вбачає вчитель своє призначення? У тому, щоб бути посередни­ком між музикою і дітьми? Але чи Відчуває він ту міру відповідальності, яка покладається на нього? Чи володіє сам достатньою музичною культурою, щоб бути провідником у безмежному дивовижному світі музики? Чи не ста­неться так, що через нього до учнів доходитиме лише якийсь сурогат куль­тури? Хіба немає вини вчителя в тому, що немало учнів, провчившись у школі, так і не пізнали радості повноцінного спілкування з музикою, не пере­коналися в її неперехідній цінності для людини?

Роздуми над цими запитаннями наповнюють новим значенням понят­тя "методика викладання". Адже не настільки головне те, про що розпо­відає вчитель, що виконує учням, а наскільки майстерно він це робить. Бо якщо викладання музики невміле, то наслідки будуть тим не втішніші, чим більше видатних творів світової музичної класики буде у шкільних про­грамах. Адже у цьому випадку учні можуть назавжди викреслити ці твори разом з їх авторами із сфери своїх художніх інтересів.