Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 3: 25-30 сторінок

РОЗДІЛ 4. АУДИТ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Організація та методика аудиту предмету дослідження

4.2. Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємстві (при необхідності)

4.3. Аудит предмету дослідження

4.4. Заключні аудиторські процедури

У четвертому розділі ДР розглядаються організація та методика аудиторської перевірки та проводиться аудит предмету дослідження.

На підставі вивчення організації і методики бухгалтерського обліку предмету дослідження викладається методика аудиторської перевірки (дод. М). Далі необхідно скласти програму проведення аудиту, яка включає графік роботи, виконавців, джерела інформації та перелік методів, прийомів, процедур, необхідних для реалізації запланованих робіт ( дод. Н).

При проведенні аудиту необхідно:

ü дати оцінку стану бухгалтерського обліку, звітності і системи внутрішнього контролю на базовому підприємстві, охарактеризувати ідентичність аналітичного і синтетичного обліків та їх взаємозв'язок, а також відповідність даних первинного обліку даним балансу;

ü дати характеристику здійсненим господарським операціям з точки зору законності, правильності ведення синтетичного обліку і оформлення документів (повноти відображень реквізитів, ідентичності підписів і т.д.);

ü охарактеризувати взаємозв'язок первинного, поточного і зведеного обліків.

Особливу увагу слід приділити недолікам, порушенням і зловживанням, а також охарактеризувати вплив виявлених недоліків на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. При дослідженні документації необхідно перевірити операції по складанню звітності. Після цього дослідити записи в книгах, картках і табуляграмах аналітичного обліку, первинних документах. Вся зібрана інформація повинна знайти відображення в робочих документах, які подаються по тексту ДР або виносяться у додатки (дод. П).

При узагальненні результатів перевірки наводиться перелік помилок, порушень, неточностей, що виявлені під час аудиту, а також аргументи, які вплинули на формування незалежної думки аудитора. Якщо проводився аудит повного пакету фінансової звітності для складання звіту студенту слід керуватися вимогами МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» або МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора», та МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора», якщо думка відрізняється від безумовно-позитивної.

Якщо проводиться аудит окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту слід керуватися при складанні звіту МСА 805 «Особливі міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту» (дод. Р).

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 4: 25-30 сторінок.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Правові питання з охорони праці на підприємстві

Орієнтовний обсяг РОЗДІЛУ 5: 10-15 сторінок.

ВИСНОВКИ

Це форма послідовного викладення основних результатів проведених досліджень. Ознайомлення з текстом висновків повинне сформувати у фахівця уявлення про кваліфікаційний рівень спеціаліста, щодо завдань, які поставлено і вирішено у роботі.

Орієнтовний обсяг: 2-3 сторінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині пояснювальної записки, наводять наприкінці ДР, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Наприклад: [17].

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»). Бібліографічні описи виконують мовою джерела інформації, допускається робити переклад бібліографічного опису і записувати його мовою пояснювальної записки.

ДОДАТКИ

У додатках розміщують матеріал, який:

ü є необхідний для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини пояснювальної записки може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

ü не може бути послідовно розміщений в тексті ДР через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки включаються:

ü додаткові ілюстрації і таблиці,

ü первинні документи і облікові реєстри,

ü форми бухгалтерської, податкової і статистичної звітності підприємства, на базі якого виконано дослідження,

ü формули, розрахунки, методики, інструкції, машинограми та ін.

Вони оформлюються як продовження роботи, розташовуються за порядком їх появи в тексті ДР.

РОЗДІЛ 4

ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Викладачі кафедри здійснюють контроль за виконанням роботи у вигляді атестації, яка складається з трьох етапів:

На першому етапі атестації ступінь готовності ДР у студента повинна складати 20-30%.

На другому етапі атестації ступінь готовності роботи повинна складати 80-85%.

На третьому етапі відбувається подання повністю готової ДР з підписами консультантів з розділів та керівника, з підписом нормоконтролеру, представленням демонстраційного матеріалу, відгуку і рецензії.

До захисту ДР допускаються студенти, що успішно виконали весь обсяг навчальної роботи, передбачений навчальним планом. Закінчену, належним чином оформлену ДР, виконавець подає керівникові для перевірки і підготовки відгуку на неї.

Отримання відгуку керівника

Закінчена ДР, підписана студентом і консультантами за розділами, подається керівнику для одержання від нього письмового відгуку (див. дод. Д) з оцінкою.

У відгуку керівник, дає оцінку загальноекономічної, спеціальної і виробничої підготовленості випускника, його ініціативності, ступеня самостійності при розв'язанні завдань ДР, характеризує плановість та дисциплінованість в роботі, а також вміння користуватись літературою. Керівник дає у відгуку загальні висновки та рекомендації щодо використання запропонованих рішень та розробок. Після того, як керівник перевірив роботу і зазначив, що, на його думку, робота готова до захисту перед Державною екзаменаційною комісією, він рекомендує її до захисту і зазначає це в кінці відгуку. Відгук завершується загальною оцінкою ДР за системою ECTS.

ДР і демонстраційний матеріал, підписані автором, керівником і консультантами, разом із відгуком керівника подається на рецензування.

Отримання рецензії

Рецензування ДР доручається висококваліфікованим фахівцям з числа професорсько-викладацького складу університету. Рецензент складає рецензію (дод. Е), в якій підкреслює переваги роботи та недоліки, дає загальні висновки виконаній роботі та рекомендації щодо використання запропонованих рішень та розробок на підприємстві, або в будь-якому іншому напрямку. У рецензії мають бути відображені такі питання: актуальність теми дослідження; позитивні якості роботи та недоліки з конкретними посиланнями до тексту роботи; застосування сучасних методів обробки інформації; міра повноти розробки питань і окремих проблем; самостійність студента у висновках, запропонованих варіантах управлінських рішень; практична цінність роботи; загальний висновок про рівень підготовки студента до самостійної роботи, його кваліфікацію.

Рецензент дає оцінку ДР за системою ECTS. Обов'язково записується прізвище, ім'я та по батькові та посада рецензента.

Нормоконтроль

Проведення нормоконтролю спрямоване на підвищення якості виконання та оформлення ДР; на додержання в ДР норм та вимог, що встановлені у нормативно-методичних документах кафедри, стандартах ДВНЗ та державних стандартах; на підвищення рівня знань студентів з питань стандартизації.

Нормоконтроль ДР проводить призначений для цього викладач Криворізького національного університету з виділенням йому відповідного робочого часу.

Викладач, який проводить нормоконтроль, повинен:

- керуватися нормативно-методичними документами кафедри, стандартами ДВНЗ, державними стандартами;

- знати положення чинних нормативно-методичних документів зі стандартизації, мати відомості про їх заміну та скасування;

- надавати консультації з питань стандартизації;

- проводити аналіз виявлених при нормоконтролі помилок та виносити на засідання кафедри пропозиції щодо їх усунення;

- нести відповідальність за правильність та обґрунтування своїх зауважень та пропозицій.

Нормоконтролер має право не підписувати ДР, якщо не враховані його зауваження.