Тема 8. Етика науковця. (2 год)

Кафедра правознавства

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

“Основи науково-правових досліджень”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Навчально-методичний комплекс розробила к.і.н., доц. С.І.Поляруш

Кіровоград - 2016

УДК
ББК

Навчально-методичний комплекс курсу «Основи науково-правових досліджень».– КДПУ ім.. В.Винниченка. - 2016. - 28 с.

Розробник: к.і.н., доцент С.І.Поляруш

Рецензенти: (профільна кафедра іншого ВНЗ та два рецензенти: з установи, в якій ви-кладається навчальний курс, та з іншого ВНЗ або НДІ).

Затверджено методичною комісією кафедри правознавства КДПУ ім.В.Винниченка.

Протокол № _1__від _28 серпня__2015 р.

ББК
©КДПУ ім.В.Винниченка, 2016.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Основи науково-правових досліджень»

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Метою даного курсу є ознайомлення студентів із основами науково-дослідної роботи студентів І-ІУ курсів у вищому навчальному закладі.

Завдання:

- розкрити специфіку різних видів науково-дослідних робіт (рефератів, курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських);

- охарактеризувати методологію та методику наукового пошуку;

- дати основні уявлення про правила оформлення науково-дослідної роботи;

- прищепити навички самостійної роботи з досліджуваним матеріалом.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: структуру організації науки в Україні, особливості науково-правової діяльності, основні правила написання науково-дослідних робіт.

вміти:практично організувати свою роботу по написанню рефератів, курсових, бакалаврських і дипломних досліджень з правознавчих дисциплін.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Специфіка науково-дослідної діяльності в Україні.

Тема 1. Наука і наукове дослідження.

Поняття науки як системи уявлень про світ. Мета науки та її ознаки. Анти наука, лженаука. Етапи розвитку науки. Поняття наукової революції, три наукові революції та їх вплив на розвиток людства. Класифікація наук. Робота в каталогах.

Поняття наукового дослідження та його мета Класифікація наукових досліджень та їх специфіка. Логіка наукового дослідження (етапи): загальна характеристика.

Види навчально-дослідницьких робіт. Реферати. Курсова робота. Дипломні (кваліфікаційні ) роботи. Магістерська дисертація.

Організація і планування наукового дослідження.

Поняття науково-технічної інформації. Висхідні та нисхідні інформаційні потоки. Зберігання інформації у бібліотеках. Основний та довідковий фонди. Правила роботи в Інтернеті та в довідкових фондах бібліотек.

Загальна характеристика джерел і посібників.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Логіка наукового дослідження.

Тема 2. Підготовка до написання науково-дослідницької роботи і накопичення наукової інформації.

Поняття наукового напряму, наукової проблеми та наукової теми. Універсальні вимоги до теми. Основні вимоги до формулювання теми. Програма(план) дослідження.

Актуальність дослідження. Новизна дослідження.. Теоретична та практична значущість теми дослідження.

Визначення об’єкта та предмета дослідження. Поняття мети та завдань дослідження. Поняття гіпотези та її види.

Складання робочих планів. План-проспект. Вивчення літератури і відбір фактичного матеріалу. Виписки. Анотації. Конспекти. Структурні схеми. Тематичні огляди. Рецензії.

Поняття наукового факту та його основні характеристики (новизна, влучність, об’єктивність, достовірність).

Загальні правила складання бібліографії.

Тема 3. Методологія і методи наукового дослідження.

Поняття методології як вчення про основи пізнання, як вчення про способи та прийоми дослідження. Методологічний апарат та його складові. Основні принципи методології пізнання.

Поняття методу наукового дослідження. Загальні методи наукового пізнання. Методи емпіричного дослідження ( спостереження, вимірювання, опитування, порівняння, експеримент). Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження (абстрагування, аналіз-синтез, індукція-дедукція, аналогія, моделювання). Методи теоретичного дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, гіпотетико-дедуктивний, системний). Спеціальні методи: прогнозування, дисперсний аналіз, кореляція і регресія, факторний аналіз.

Застосування логічних законів і правил.

Тема 4. Загальні вимоги та правила оформлення науково-дослідної роботи.

Підготовка рукопису наукової роботи. Мова та стиль наукового дослідження. Універсальні вимоги до наукової роботи: чіткість і логічність, переконливість аргументації, точність формулювань, конкретність викладення результатів, обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.

Структура (композиція) наукової роботи. Загальні вимоги до вступу, основної частини, висновків та додатків.

Загальні вимоги до оформлення наукової роботи: нумерація сторінок, та титульна сторінка. Представлення табличного матеріалу та окремих видів текстового матеріалу. Використання та оформлення цитат і посилань. Окремі види ілюстративного матеріалу. Складання та оформлення допоміжних вказівників.

Тема 5. Публікації та доповіді.

Поняття наукової публікації. Основні види наукових публікацій у залежності від мети, завдань, змісту та упорядкування матеріалу. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача. Поняття монографії. Наукова стаття. Тези наукової доповіді.

Методика підготовки та оформлення публікації. Техніка написання тексту.

Рецензія (відгук про наукову роботу). Доповідь (повідомлення).

Тема 6. Етика науковця.

Етика як невід»ємна характеристика наукової діяльності.

Цитування авторської думки. Уміння працювати з авторським текстом: аналіз та узагальнення на рівні висновків.

Ерудиція дослідника та коректність роботи із науковими джерелами. Плагіат та його негативні наслідки.

Рецензент – професіонал, фахівець, позбавлений упередженої думки та амбітних позицій. Критика сутності роботи, високий рівень наукового аналізу, аргументованість оцінок та висновків.

Дискусія – фахове обговорення проблеми. Роль альтернативної думки в ході дискусії. Види дискусій, принципова позиція в них дослідника. Коментар – чітка позиція дослідника із врахуванням певних етичних норм спілкування.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

i.

6. ТЕМи і зміст семінарських занять

Змістовний модуль І. Специфіка науково-дослідницької діяльності в Україні.

Тема 1. Наука і наукове дослідження. (6 год.).

Заняття 1. Наука як сфера людської діяльності. (4 год.).

План.

1. Поняття науки, наукової школи та наукової комунікації.

2. Аналіз розвитку науки. Структура організації науки в Україні.

3. Поняття, основні риси, предмет, система і функції сучасної юридичної науки.

4. Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів юристів в Україні. Бакалаврат, магістратура, аспірантура, докторантура.

5. Організація науково-дослідницької роботи студентів-юристів у вищих навчальних закладах Ш-1У рівнів акредитаці.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література

1. Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу: Закон України від 07.02.2002 р. № 3065-Ш //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. zakon.rada.gov.ua
2. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1558-УІІ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. zakon.rada.gov.ua
3. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-УШ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
4. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: Постанова Кабінету Мінстрів України від 01.03.1999 р. № 309 // Там же.
5. Положення про порядок проведення кандидатських іспитів у Дрогобицькому

державному педагогічному університеті імені Івана Франка: Затверджено наказом ректора ДДПУ імені Івана Франка № 405 від 30.08.2013 р. //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspu.edu.ua/sites/default/files/polozh_kand_isp_ddpu.pdf

1. Андрощук А.Г. Професійна підготовка юристів у Німеччині : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / АПН України; Інститут вищої освіти. — К., 2006. — 178арк. — Бібліогр.: арк. 155-168.
2. Дробноход М.І. До концепції реформування наукової сфери України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Drobnokhod1.htm

8. Еннан Р. Шлях до науки починається зі студентських гуртків // Офіційний сайт Одеської Національної Юридичної академії.

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

10. Ковальчук В.В., Маоїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень : Навчальний посібник. – 5-е вид. – К., 2008. – 240 с.

11. Пилипчук М.І., Григор'єв А.С., Шостак В.В. Основи наукових досліджень : Підручник. – К.: Знання, 2007. – С. 9-29.

12. Стріха М. Українська наука: на роздоріжжі між набуттям і відродженням // Самостійна Україна. – 2004. – 15 березня.

13. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 6-те вид. – К.: Знання, 2008. – 307 с.

14. Шульман Л. Реформа організації науки та процессу взаємодії наука-держава // www. osvita. org. ua.

15. Юридична освіта в Україні потребує негайної реформи // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrosvita.at.ua/publ/1-1-0-52

Методичні вказівки.

Наука - поняття багатогранне. У плані семінару пропонується розглянути її як вид людської діяльності. Необхідно звернути увагу на поняття «наукова комунікація» - обмін наковою інформацією між ученими і спеціалістами. Доцільною є реконструкція моделі наукової комунікації, на її класифікація.При визначенні наукової школи слід звернути увагу на її основні ознаки та функції. Спиратися необхідно на визначення, за яким наукова школа – це неформальний творчий коллектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною программою і стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера.

У другому питанні особливу увагу бажано приділити історії розвитку світової науки, її тенденціям та значенню наукових революцій. Доцільним є характеристика науково-дослідницьких закладів України.

У третьому питанні студентам необхідно спиратися на визначення юридичної науки як системи узагальнених знань про специфічні державно-правові закономірності, а також про наукову діяльність, спрямовану на їх отримання. Сучасна юридична наука є частиною наукового світогляду з плюралізмом методології, з орієнтецією на глобальні проблеми людства.

У четвертому питанні необхідно опрацювати "Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів", "Положення про порядок проведення кандидатських іспитів", "Перелік спеціальностей наукових працівників" і на їх основі зробити висновки про систему підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів юристів в Україні. Відповідь значно виграє, якщо студент звернеться до досвіду підготовки кадрів юристів і науковців у економічно розвинутих країнах.

У п'ятому питанні необхідно звернути увагу на значення залучення студентів до наукових досліджень через написання дослідницьких робіт різного рівня та участь у наукових гуртках.

Заняття 2. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. (2 год.).

План

1. Сутність і структура самостійної роботи.

2. Організація і методика самостійної роботи студентів.

3. Методика вивчення наукової, навчальної, навчально-методичної літератури.

4. Правила конспектування лекцій та друкованого джерела.

Література.

1. Алгоритм конспектування друкованого джерела наукової інформації // [Електронний ресурс].– Режим доступу: /kor_inf/algoritm_konspektuvannja_drukovanogo_dzherela_nauk.docx
2. Головко Л.О. Самостійна робота студентів – шлях до підвищення якості знань // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bcmc.kiev.ua/docs/studentmyselfwork.pdf
3. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификационная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.
4. Мостова І. Першокурснику: поради психолога. – К.:Тандем, 2000. – 76 с.
5. Основні риси конспектування // //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nayrok.com.ua/teoria/3649-konspektuvannya.html
6. Передумови успіху у самостійній навчальній діяльності студента // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lappovv.ucoz.ua/index/korisna_informacija/0-44

7. Птушка А.С. Основні правила конспектування лекцій у вузах// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: periodical.karazin.ua

8. Скуратівська С.П. Особливості організації самостійної роботи студентів//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/education/36615/

9. Степанищев А.Т. Читать можно быстрее. – М.: Моск.рабочий, 1988. – 204с.

10. Сусь Б.А., Міночкін А.І., Кравченко О.Б. Організація самостійної роботи студентів під час лекційних занять // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2011-3/04-ped-Sus_Minochkin_Kravchenko.pdf

11. Тесленко А. Конспектування лекцій: 10 корисних порад //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://openstudy.org.ua/tips/6381/

12. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К.,: Академвидав, 2005, С. 138-153.

13. Шишкіна Н.О. Особливості організації самостійної роботи студентів при вивченні юридичних дисциплін //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=economy_legal_science&id=1805

Методичні вказівки.

Самостійна робота – одна з найважливіших складових навчального процесу у вищому навчальному закладі. Зараз їй надається переважне значення. Правильна її організація є запорукою успішного навчання студента і закінчення ВНЗ.

У процесі підготовки даної теми необхідно з»ясувати, що самостійна робота – це навчальна діяльність, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача. Самостійна робота охоплює три етапи: підготовка до виконання завдання (теоретичне, психологічне, організаційно-методичне та матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи), безпосереднє виконання навчального завдання та аналіз виконаного завдання.

Організація і методика самостійної роботи студентів мають бути підпорядковані таким вимогам: розвиток мотиваційної установки у студентів, систематичність і неперервність, послідовність, правильне планування самостійної роботи, використання відповідних методів, способів і прийомів роботи, професійне керівництво з боку викладачів.

При підготовці до третього питання, необхідно опрацювати вказані джерела і оволодіти методикою вивчення різної літератури, враховуючи її специфіку.

У четвертому питанні особливу увагу звернути на специфіку техніки конспектування усного мовлення та друкованих джерел.

Заняття 3. Підготовка до написання науково-дослідної роботи.

Психологія та технологія наукової творчості (2 год.)

План

1. Поняття наукової творчості. Особистісні та творчі якості науковця.

2.Психологія наукової творчості.

3.Організація робочого дня та робочого місця науковця. Календарний план роботи науковця.

4.Ділове спілкування та листування науковця.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

2. Лесько О.Й., Прищак М.Д., Залюбівська О.Б., Рузакова Г.Г. Етика ділових відносин // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/et_/p.htm

3. Мотивація та стимулювання творчої діяльності //www. referatik. com. ua/referat.

4. Радомський І.П. Професійне спілкування в юридичній діяльності // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2006-2/07_Radonskii.pdf

5. Організація творчої діяльності // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://helpiks.org/4-70154.html

6. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджен: Конспект лекцій. – К.: Академвидав, 2005.- 208 с.

7. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – К.: Знання, 2006. – С.39-54.

Методичні вказівки

У першому питанняі бажано дати визначення поняття «наукова творчість», вказати на специфіку та ознаки наукової творчості. Пам»ятаймо, що це вузьке поняття Для реалізації науковця велике значення має самореалізація, самоорганізація та самообмеження. До творчих та ділових якостей науковця відносять професійні знання, допитливість, спостережливість, ініціативність, почуття нового, зацікавленість у справі, відповідальність та інші. Необхідно дати їх характеристику.

У другому питанні звернути увагу на особливості розумової праці.

У третьому питанні необхідно пам»Тита, що головними правилами організації робочого дня науковця є – поступове входження в роботу, ритмічність праці, планування роботи. Велике значення для плідної творчої праці має організація робочого місця науковця та органызація робочого часу.

У четвертому питанны необхыджно звернути увагу на етикетны норми спылкування як опосередковане, так ы безпосереднэ.

Заняття 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень (2 год)

План

1.Види та джерела наукової інформації.

2. Пошук та накопичення наукової інформації:

2.1. Бібліографічний пошук наукової інформації.

2.2. Пошук інформації у мережі Internet.

3. Формування інформаційної бази дослідження.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література.

1. Електронні ресурси та проекти інформатизації Обласної універсальної наукової бібліотеки ім.. Д.І.Чижевського. – Кіровоград, 2003. – 15 с.

2. Єріна А.М. Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 30-49.

3. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

4. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.:»Курс», 1997. – С. 25-30.

5. Обласна універсальна наукова бібліотека ім.. Д.І.Чижевського. – Кіровоград, 2003. – 8 с.

6. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – С. 80-89.

7. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К.: Академвидав, 2005. - С. 144-153.

8. Цехмісторова Г.С. Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-3033.html

Методичні рекомендації.

Інформаційні ресурси – це сукупність інформаційних матеріалів. – документів і масивів інформації у формі публікації , наукових звітів, електронних записів (баз даних). Структурною одиницею інформаційного ресурсу є науковий документ, тобто матеріальний об’єкт, який містить науково-технічну інформацію і призначений для її збереження і використання.

Документи поділяються на первинні і вторинні. Первинні (фактологічні) документи містять безпосередньо результати наукових досліджень , проектно-конструкторських робіт, виробничої діяльності. Носіями первинної інформації є книги (підручники, посібники, монографії), періодичні друковані видання(журнали, наукові праці, бюлетені), оптичні компакт-диски, нормативні документи, а також неопубліковані матеріали (депоновані рукописи, дисертації, наукові звіти, матеріали нарад, доповіді з окремих галузей науки).Необхідно чітко розрізняти їх специфіку.

Традиційним засобом упорядкування документальних фондів є бібліотечно-бібліографічні класифікатори. Студент повинен знати основні правила роботи у каталогах бібліотек, вміти відшукати шифр книги. Вторинні інформаційні документи – це бібліографічні та реферативні видання, метою яких є оперативна інформація про самі публікації та їх зміст.

Internet – це глобальна інформаційна мережа , що з”єднує мільйони комп’ютерів з метою спільного використання інформаційних ресурсів. Інформація в ньому організована у вигляді комп”ютерних файлів, які називаються Web-сторінками. Сукупність пов”язаних між собою Web-сторінок, створених конкретною особою чи організацією, утворюють Web-сайт. Зараз це основний і найбільш поширений тип інформаційних ресурсів. Важливу роль у технології пошуку відіграє повнота інформації. Як свідчить практика., одна пошукова система забезпечує близько третини розміщених у Web-просторі документів. Серед українських пошукових систем найбільш відомі InfoRes (http: // el.visti.net) і МЕТА (http: // meta-ukraine.com). Щодо російського ресурсу, то більшу його частину охоплюють такі інформаційно-пошукові сервери, як Rambler, Rndex, Апорт. Допоможе у роботі з пошуку необхідної інформації ряд правил (див. матеріали до семінарського заняття).

Формування інформаційної бази становить цілеспрямований добір відповідних інформативних показників – основного матеріалу для теоретичних узагальнень, аналізу, планування та прийняття оперативних і стратегічних рішень. Правильний підхід до цього процесу значно допоможе при написанні наукової роботи.

Змістовний модуль 2. Логіка наукового дослідження.

Тема 5. Категоріальний апарат наукового дослідження (4 год.).

Заняття 1.

План

1. Поняття наукового напряму, наукової проблеми. Вибір теми наукового дослідження.

2. Складання робочих планів. Вивчення літератури і відбір фактичного матеріалу. Значення наукових фактів.

3. Поняття наукової теорії, наукової парадигми та наукової гіпотези.

Заняття 2.

План

1. Обґрунтування актуальності проблеми у "Вступі".

2. Проведення огляду джерел та літератури.

3. Поняття об'єкта і предмета наукового дослідження та їх визначення у "Вступі".

4. Поняття мети та завдань дослідження.

5. Новизна наукового дослідження. Теоретична та практична значущість роботи.

6. Поняття хронологічних і територіальних рамок у дослідженнях з історії держави і права.

7. Поняття апробації наукової роботи. Поняття структури роботи.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література.

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

2. Ковальчук В.В., Мойсеєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – 5-е вид. – К., 2008. – 240 с.

3.Стеченко Д.М., Чмир О.С.Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 317с.

4. П»ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі.: Навчальний посібник. – К., 2003. – С.37-43.

5. Філіпенко А.С.Основи наукових досліджень: Конспект лекцій, - К.: Академвидав, 2005.

Методичні вказівки.

Студент повинен розуміти, що науковий напрям- набагато ширше поняття, ніж наукова проблема. Вибір теми – половина успіху наукового дослідження. Крім його обрання велике значення має правильне і лаконічне формулювання теми.

Для вчасної здачі накового дослідження необхідне правильне планування часу за графіком робіт. Для цього треба вміти скласти робочий план. Вивчення літератури має декілька етапів і наслідком його є виписки, конспекти, анотації, рецензії, особисті каталоги. Першокурсник повинен із тексту наукової праці уміти вибрати наукові факти і використати їх у себе в роботі.

Знаючи категорії наукової теорії, наукової парадигми і наукової гіпотези молодий дослідник може досить легко визначитися із об”ємом матеріалу, який потрібен для аргументованого доведення його наукової позиції.

На основі вивчення літератури та складання словника термінів студенти повинні чітко розрізняти об»єкт і предмет дослідження, мету і завдання. Вони мають добре орієнтуватися у понятійному апараті наукового дослідження. У своїх курсових роботах, а у подальшому і у кваліфікаційних та магістерських роботах вони повинні вміти у декількох реченнях викласти актуальність теми, її наукову новизну (якщо така присутня у дослідженні), виділити теоретичну і практичну значущість роботи. Складання словника допоможе розібратися з такими поняттями, як “парадигма”, “ідея”, “артефакт” і т.д.

Заняття 1.

План

1. Поняття та завдання методології наукового дослідження.

2. Загальна характеристика та класифікація методів наукового дослідження.

3. Методи емпіричного рівня дослідження.

Заняття 2.

1 Методика організації і проведення соціологічних досліджень у юридичній науці.

2. Методи емпірико-теоретичного рівня.

3.Теоретичні методи дослідження.

Заняття 3.

1. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

2. Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ.

3. Застосування логічних законів і правил у ході написання тексту наукової роботи.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література.

1. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.М. Вказ.праця.

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

3. Пилипчук М.І., Григор»єв А.С., Шостак В.В. Основи наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2007. – С. 39-52.

4. П’ятницька Позднякова І.С. Вказ. Праця.

5. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Вказ. Праця.

6. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К.: Академвидав, 2005. – С. 49-94.

7. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Вказ.праця. – С. 54-127.

Методичні вказівки.

У першому питанні необхідно чітко визначитися з поняттям «методологія». Це вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Звернути увагу на функції методології. Під методологією дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується дане наукове дослідження.

Друге питання буде доцільним висвітлити з урахуванням визначення методу як способу пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя, як сукупність прийомів і операцій практичного та теоретичного освоєння дійсності.

При висвітленні третього питання звернути увагу на спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

У першому питанні другого заняття необхідно детально зупинитися на методиці організації соціологічних досліджень та опрацюванні отриманих результатів.

У другому питанні другого заняття необхідно охарактеризувати такі методи дослідження, як абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання.

Висвітлюючи теоретичні методи дослідження, необхідно детально зупинитися на системному методі, методі наукового моделювання і т.д.

У третьому занятті запропонована інша класифікація методів дослідження: загальнонаукові та спеціальні методи. Студент повинен зрозуміти, що у кожного автора склад цих двох групп методів різний. У третьому питанні третього заняття необхдно використати знання з логіки і охарактеризувати способи застосування законів логіки у тексті наукової роботи.

Тема 7. Загальні вимоги та правила оформлення науково-дослідної роботи (4 год).

Кваліфікаційна робота.

Заняття 1.

План

1. Загальні вимоги до науково-дослідної роботи. Складання плану науково-дослідної роботи.
2. Правила оформлення науково-дослідної роботи:

а/представлення табличного матеріалу та окремих видів текстового матеріалу.

б/ використання та оформлення цитат і посилань.

в/ представлення окремих видів ілюстративного матеріалу

г/ складання та оформлення допоміжних вказівників.

1. Поняття та види стилів наукового дослідження. Мова наукової роботи.

Заняття 2.

План.

1. Поняття, мета і функції курсової роботи.
2. Особливості написання і структура бакалаврської роботи.
3. Поняття магістерської роботи та її значення для становлення науковця.
4. Понятття кандидатської та докторської дисертації та їх структура.

5. Загальні правила складання бібліографії. Особливості складання бібліографії у юридичних дослідженнях.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література.

1. Видання. Основні види та визначення: ДСТУ 3017-95. – Введ. 23.05.95. – К.:Держстандарт України, 1995. – 45 с.

2. Єріна А.М. ті ін. Вказ.праця. – С. 183-202.

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.

4. Ковальчук В.В,, Маїсеєв Л.М. Вказ.праця. – С.146-162.

5. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и процедура защиты. – М., 1998. – С. 92-128.

6. Літнарович Р.М., Кубай О.В. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. МЕГУ, Рівне, 2010,- 44 с.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream

7. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб.пособие/ Под ред. А.А.Лудченко. – К.:О-во «Знання», КОО, 2000. - С. 91-105.

8. Мороз І.В. Вказ. Праця. – С. 30-35.

1. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводиться у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті // Бюлетень ВАК України. – 2008. - № 3. – С. 9-13.

Методичні рекомендації.

Наукова робота – це документ, який містить вичерпні, систематизовані відомості про виконану роботу.

Загальні вимоги до науково-дослідної роботи: чіткість і логічна послідовність викладеного матеріалу, переконливість аргументації, точність формулювань. Конкретність викладу результатів роботи, обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.

Окремо слід розглянути вимоги до різних видів досліджень (рефератів, курсових робіт, дипломних чи кваліфікаційних та магістерських робіт.

Загальні вимоги до оформлення стосуються друкування на папері формату А4 через півтора між строкових інтервали з відповідними полями, нумерацію сторінок.

Таблиці повинні мати заголовки і розміщуватися у додатках . Так само оформляються і малюнки. Цитати беруться у лапки і оформляються з посиланнями. Посилання оформляються у квадратні дужки з першою цифрою, що, означає вказівку на номер джерела у списку джерел та бібліографії, а потім через кому с. номер сторінки.

У третьому питання необхідно знати визначення поняття «мовний стиль», знати класифікацію стилів і особливості написання наукових досліджень у науковому стилі. Особливу увагу звернути на мовні формули, які надають роботі беземоційності, чіткості і переконливості.

На другому семінарському занятті увага приділяється питанням об»єму, структурі курсової та кваліфікаційної роботи, особливостям оформлення джерел і літератури у дослідженнях з юриспруденції.

Тема 8. Публікації та доповіді.(4 год.).

Заняття 1.

План

1. Наукова публікація: поняття, функції та основні види.

2. Структура наукового реферату.

3. Наукова монографія та наукова стаття.

Заняття 2.

План

1. Тези наукової доповіді (повідомлення).

2. Методика підготовки та оформлення публікації, техніка написання тексту.

3. Доповідь (повідомлення) на науковій конференції.

4. Структура звіту про результати науковиї досліджень.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література.

1. Кивалова Т.С., Короткий Т.Р., Полевой Н.А. Квалификацонная работа юриста: методика написания и защиты. – Одесса: Феникс, 2010. – 312 с.
2. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Вказ.праця. – С. 234-236.
3. Лудченко А.А. та інші. Вказ.праця. – С. 108-112.
4. П'ятницька-Позднякова І.С. Вказ.праця. – 94-97.
5. Текст лекції "Робота над публікаціями, рефератами та доповідями".

Методичні рекомендації.

Студенти опрацьовують такі поняття : «публікація», «монографія», «наукова стаття», «тези», «доповідь». Необхідно розрізняти поняття «публікація» (текст, надрукований у будь-якому виданні) та «наукова публікація» (видання результатів теоретичних чи експериментальних досліджень). Серед наукових видань розрізняють науково-дослідні (монографії, автореферати дисертацій, препринт, тези доповідей, матеріали наукової конференції, збірники наукових праць) та джерелознавчі (документальні наукові видання). За обсягом розрізняють такі неперіодичні видання: книга (понад ;* сторінок) та брошюра (обсягом 4-48 сторінок). Студентам необхідно з»ясувати функції публікацій.

Наукова монографія – це науково-дослідницька праця, предметом викладу якої є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формуванням нових наукових концепцій. Розрізняють два типи монографій : наукові і практичні. Студентам необхідно уяснити специфіку структури монографії. Наукова стаття – виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, вона висвітлює окреме конкретнее питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Тези – коротко, точно, послідовно сформульовані основні ідеї, думки, положенння, наукової доповіді, повідомленн,.статті або іншої наукової праці. Необхідно добре знати і дотримуватися правил оформлення тез.

При півдготовці публікації необхідно пам'ятати про існування певних методичних прийомів викладу наукового матеріалу: послідовний підхід, цілісний, вибірковий.

Наукова доповідь – це публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання). Структура тексту доповіді – вступ, основна частина, підсумкова частина.

Тема 8. Етика науковця. (2 год).

План

1. Поняття професійної етики.

2. Ерудиція дослідника та коректність роботи з науковими джерелами. Плагіат.

3. Етика рецензента.

4. Етичні правила ведення дискусій.

Література.

Лозовой В.О., Петришин О.В. Професійна етика юриста. – Х.: Право, 2004.- 176 с.

П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К., 2003. – С. 97-106.

Методичні вказівки.

У процесі підготовки до теми, необхідно з»ясувати поняття «етика» в його багатогранності. Для визначення кола теоретичних і практичних проблем, що пов!»язані із мораллю тої чи іншої професії. Застосовується термін «професійна етика». Етика не дає «рецептів» або «канонів поведінки» вченого, а ставить його перед вибором. Етика науки вивчає принципи, якими керується вчений у своїй пізнавальній діяльності, а також поведінці в науковому колективі, його стосунках із суспільством в цілому.

Необхідно добре засвоїти, що багато помилок у науці здійснюються від незнання, через відсутність глибокої ерудиції дослідника. При роботі з науковими джерелами, необхідно враховувати суспільну обстановку, в якій писався твір, навіть психологічні особливості автора, При вивченні питання плагіату, студенти повинні розуміти, що це свідоме запозичення чужих ідей, фактично крадіжка. Він є неприйнятним для порядного вченого.

У третьому питанні слід з»ясувати, що рецензент – це професіонал, фахівець, позбавлений упередженої думки, який понад усе цінує істину. При рецензуванні наукового дослідження необхідно критикувати сутність роботи, аргументувати свої думки.

Дискусій – фахове обговорення проблеми. Її позитивним наслідком є виявлення альтернативної думки. Цей наслідок буде позитивним, якщо кожен з учасників дискусії буде вести себе коректно, пам'ятаючи, що істина дорожча понад усе.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРШОГО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ

Варіант 1.

1. У чому відмінність понять «наукова школа» та «наукова установа».
2. Продовжіть думку : «Правила конспектування передбачають…»
3. У чому особливості розумової праці?
4. Яка методика формування інформаційної бази дослідження?

Варіант 2.

1. Чим наукова комунікація відрізняється від наукової інформації?
2. Продовжіть думку: «Структура самостійної роботи включає…..»
3. Охарактеризуйте календарний план роботи науковця.
4. Особливості бібліографічного пошуку наукової інформації.

Варіант 3.

1. У чому особливості структури організації науки в Україні?
2. Продовжіть думку: «Методика самостійної роботи передбачає…»
3. Чим наукова творчість відрізняється від технічної або літературної?
4. Розкрийте поняття «інформаційна культура користувача бібліотекою».

Варіант 4.

1.Яка система підготовки кадрів юристів в Україні і чим вона відрізняється від таких систем у економічно розвинених країнах світу?

2. Продовжіть думку: «Самостійна робота у вузі характеризується такими особливостями…»

3.Які особистісні якості повинні бути у науковця?

4.Охарактеризуйте джерела наукової інформації..

Варіант 5.

1. Як організована науково-дослідна робота студентів у ВУЗах Ш-1У рівнів акредитації в Україні.
2. Продовжіть думку: «Самостійна робота при вивченні літератури передбачає…»
3. Чим ділове спілкування науковця відрізняється від ділового спілкування, скажімо, менеджера підприємства?
4. Особливості пошуку наукової інформації для юриста-науковця в мережі Інтернету?

Варіант 6

1. Які етапи проходить наука у процесі свого становлення?
2. Назвіть особливості самостійної роботи у ВУЗі для студентів-юристів.
3. У чому складність організації робочого дня науковця?
4. Які вимоги висуваються до інформації у наукових дослідженнях з юридичного профілю?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДРУГОГО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ

1. Абстрагування(від лат. abstrahere - відволікати) це –

а) процес вичленовування якої-небудь ознаки об'єкта, досліджуваної системи, відволікання від інших;

б) результат уявного відволікання (абстрагування) тих чи інших визначених властивостей від безлічі властивостей досліджуваного конкретного предмета;

в) методологічна характеристика дослідження;

г)набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому.

2. Задачі дослідженняце –

а) методологічна характеристика дослідження;

б) об'єктивно існуючий, повторюваний, стійкий, істотний зв'язок для групи явищ, що визначає процеси становлення та існування систем, що розвиваються,

в) відношення, при якому зміни якоїсь однієї сторони спричиняють зміни іншої сторони,

г) відношення, при якому зміни якоїсь однієї сторони спричиняють зміни іншої сторони.

3. Контент-аналіз(англ. contens - зміст) це –

а) формалізований метод аналізу змісту документів за допомогою математичних засобів;

б) величина (характеристика, фактор), підтримувана на постійному рівні протягом всього експерименту,

в) група випробуваних, котрих не піддають ніяким експериментальним впливам, тому що вона служить для порівняння під час експерименту;

г) розділ статистики, задача, якого полягає в тім, щоб установити можливий зв'язок між двома показниками, отриманими на одній і тієї ж чи на двох різних вибірках.

4. Концепція(лат. conceptio) це –

а) система взаємозалежних і виникаючих один з одного поглядів, спосіб розуміння, трактування явищ, процесів; основна ідея якої-небудь теорії, єдиний визначальний задум, основна думка добутку, наукової праці і т.д.;

б) ознака, по якій класифікуються, визначаються, оцінюються явища, дії чи діяльність (зокрема, при їх формалізації),

в) складання конспектів літературних джерел різного типу;

г) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту.

5. Методи дослідження в економіціце –

а) прийоми, процедури і операції емпіричного і теоретичного пізнання і вивчення явищ дійсності, що є знаряддям одержання наукових фактів;

б) шлях дослідження чи пізнання, теорія, навчання;

в) розумовий процес, спрямований на обґрунтування якого-небудь положення чи одержання нового висновку з декількох посилок,

г) теоретичний метод дослідження різних явищ, процесів і станів за допомогою їх реальних (фізичних) чи ідеальних (знакових, математичних) моделей.

6. Науковий пошукце –

а) особливий вид наукового дослідження, у результаті якого виходять принципово нові результати, що мають значення наукових відкриттів нових закономірностей;

б) категорія, що позначає те явище чи стан, що викликаний, обумовлено іншим явищем; те, що логічно з необхідністю випливає з чогось іншого, як зі своєї підстави;

в)величина (характеристика, фактор), керована експериментатором,

г) різновид спостереження

7. Опитуванняце –

а) метод збору емпіричних даних про об'єктивні факти, думки, знаннях і т.д., заснований на безпосередньому (інтерв'ювання) чи опосередкованому (анкетування) взаємодії дослідника (інтерв'юера) з опитуваним (респондентом);

б) вид психологічного тесту; призначений для виявлення різних сторін особистості випробуваного за допомогою набору тверджень, з якими респондент погоджується або не погоджується,

в) сукупність методів і форм представлення інформації (графіки, виміру показників), що дозволяють охарактеризувати вибірки даних,

г) дослідницький підхід, що припускає відношення до вихованця як до особистості, як до самосвідомого суб'єкта власного розвитку і як до суб'єкта виховного впливу.

8. Первинні документи і видання це-

а) першоджерела, містять переважно нові,, оригінальні ідеї, наукові зведення, нове осмислення відомих фактів, вихідні данні, що підлягають обробці;

б) явища, процеси, характеристики суб'єктів, що можуть бути представлені у виді величини, що змінюється, і описані математичними засобами;

в) поняття, відносини яких до базового поняття дослідження наступні: "вищестоящі", "вищестоящі", а також відносини асоціації та ін.

г) поняття, відносини яких до базового поняття дослідження наступні: "вищестоящі", "вищестоящі", а також відносини асоціації та ін.

9. План наукової праці(від лат. planus - плоский, рівний) це –

а) порядок, послідовність у викладі наукового добутку, статті і т.д.

б) критерій, за допомогою якого характеризується відповідність гіпотези, закону чи теорії фактам, що спостерігаються, чи експериментальним результатам,

в) пропозиція, що виражає недолік інформації про який-небудь об'єкт, що володіє особливою формою і вимагає відповіді, пояснення,

г) пробно-пошукове дослідження, що проводиться до початку активного застосування розробленого методичного апарата з метою його доробки, уточнення.

10. Бібліографічний оглядце -

а) огляд, що містить характеристику джерел інформації, що з'явилися за визначений час чи об'єднаних по якій-небудь іншій загальній ознаці;

б) бібліографічні зведення (опису) про документи, що згадуються, цитуються у науковій праці чи використовуваних яким-небудь іншим способом при його підготовці;

в) сукупність бібліографічних зведень про цитований, розглянутий чи документи, що згадується;

г) метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації дослідника і респондента, що відповідає на питання, які передбачені програмою дослідження.

11. Аспект(від лат. aspectus - погляд, вид) це –

а) кут зору, під яким розглядається об'єкт (явище, поняття) дослідження;

б) необхідна, істотна, невід'ємна властивість об'єкта.

в) процес чи зареєстроване яким-небудь методом явище, невластиве досліджуваному об'єкту що не с метою дослідження;

г)раціональний спосіб переконання, що спирається на ретельне обґрунтування й оцінку доводів у захист визначеної тези, сукупність аргументів на користь чого-небудь.

12. Анотація(від лат. annotatio - примітка, позначка) це –

а) коротка роз'яснювальна чи критична примітка, що випливає за бібліографічним описом якого-небудь твору (на звороті титульного листа книги, на каталожній картці і т.д.);

б) процес створення анотації;

в) думка, істинність якої перевірена і доведена практикою і яка тому може бути приведена в обгрунтування істинності чи хибності іншого положення.

г) складова частина всякого доказу.

13. Конкретизація(від лат. concretus - згущений, ущільнений) це –

а) один із прийомів, використовуваних у процесі пізнання, за допомогою якого абстрактне поняття включається в різноманіття дійсних властивостей, зв'язків і відносин;

б) дослідницький підхід і принцип організації практики навчання і виховання, що розглядає об'єкт дослідження, практику з позицій цілісності і системності;

в) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту;

г) складання конспектів літературних джерел різного типу. У науковому дослідженні використовується на етапі аналізу стану досліджуваного питання.

14. Синтез(від грец. synthesis - складання, з'єднання) це –

а) метод дослідження; практичне уявне з'єднання частин властивостей (сторін) досліджуваного об'єкта в єдине ціле;

б) сукупність елементів і їхніх взаємозв'язків, що утворюють деяку, здатну до функціонування цілісність;

в) розумова діяльність, у процесі якої досліджувані об'єкти організуються у визначену систему на основі обраного принципу;

г) метод, заснований на принципі системного підходу.

15. Соціометрія (від лат. societas - суспільство і metreo - вимірюю) це –

а) метод соціальної психології (запропонований Дж. Морено), що дозволяє виразити кількісно, графічно структуру між особистісних відносин у групі, виходячи з числа і характеру взаємних виборів її членів по визначеному соціометричному критерії;

б) наочне графічне чи схематичне зображення емоційної сторони між особистісних відносин у групі; виміри проводяться за

допомогою соціометричної техніки;

в) один з найбільш часто використовуваних статистичних показників, що характеризують центральну тенденцію у вибірці даних. її обчислюють, розділивши суму всіх значень даних на число цих даних;

г) один з найбільш часто використовуванихстатистичних показників, що характеризують центральну тенденцію, у вибірці даних. її обчислюють, розділивши суму всіх значень даних на число цих даних.

16. Таблиця (від лат. tabula - дошка, таблиця) це -

а) один зі способів представлення даних.

б) категорія, що позначає єдиний внутрішній визначальний зв’язок для групи явищ, що служить основою їх існування;

в) словник мови з повною значеннєвою інформацією, повний систематизований набір термінів у будь-якій області знання;

г) процес складання тез змісту різних літературних джерел на етапі збору інформації з досліджуваної проблематики.

17. Теоретична значимість дослідження це -

а) методологічна характеристика дослідження; значення отриманих результатів для науки;

б) являє собою деякий чіткий фіксований зв'язок елементів, припускає визначену структуру, що відбиває внутрішні, істотні відносини реальності,

в) вища форма наукового мислення, система понять, категорій, законів, що відбивають істотні властивості, зв'язки і відносини предметів дійсності.

18. Узагальнення це -

а) логічний процес переходу від одиничного до загального, від менш загального до більш загального, а також результат цього процесу: узагальнене поняття, судження, закон науки, теорія;

б) розумова операція, що складається в одержанні нового висновку з декількох суджень.

в) функція організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримка режиму діяльності, реалізацію програми і мети діяльності;

г) середовище, у якій перебувають і без який не можуть існувати предмети, явища; те, від чого залежить інше.

19. Актуальністьдослідження (від лат. actualis - діяльний, дійсний, важливий, істотний для дійсного часу) це -

а) методологічна характеристика дослідження, тобто обґрунтування актуальності припускає відповідь на питання: чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?

б) набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому;

в) метод дослідження, уявне чи практичне розкладання досліджуваного предмета чи явища на характерні для нього складені елементи, виділення в ньому окремих сторін, вивчення кожного елемента чи сторони явища окремо як частини одного цілого;

г) теоретичний метод дослідження, сукупність гносеологічних операцій з науковими поняттями, у яких відбиваються явища, що виступають предметом дослідження.

20. Анкета(від фр. enquete - буквально: розслідування) це -

а) зв'язана єдиним дослідницьким задумом система питань; опитувальний лист, самостійно заповнюваний опитуваним по зазначеним у ньому правилам.

б) метод одержання інформації, заснований на опитуванні людей для одержання зведень про фактичне положення речей (наприклад, думок різних груп учнів і вчителів про різні сторони навчально-виховного процесу, методі навчання).

в) раціональний спосіб переконання, що спирається на ретельне обґрунтування й оцінку доводів у захист визначеної тези; сукупність аргументів на користь чого-небудь.

г) особлива знакова система, що включає термінологію, кліше і вираження, характерні для мови науки, структурні схеми побудови визначених наукових жанрів, системи формул, умовних позначок і т.д.

21. Вивчення документів(від лат. documentum- доказ, свідчення) це -

а) метод одержання первинної інформації на ранніх стадіях дослідження для попереднього знайомства з об'єктом;

б) процедура, за допомогою якої об'єкти дослідження, розглянуті як носії визначених відносин між ними, відображаються в деякій математичній системі з відповідними відносинами між елементами цієї системи;

в) властивість інформації, що встановлює ступінь відповідності істині;

г) вид спостереження, при якому спостерігач включений у групу, а її члени не знають, що служать об'єктом спостереження.

22. Висновки це-

а) стиснутий узагальнений виклад самих істотних, з погляду автора, результатів, отриманих у результаті дослідження.

б) частина всієї досліджуваної (генеральної) сукупності, що виступає як безпосередній об'єкт вивчення за розробленою методикою чи програмою добору;

в) метод дослідження, спрямований на аналіз вже існуючих (раніше добутих в інших дослідженнях) даних відповідно до нових задач.

г) етап дослідження; який припускає використання операцій порівняння, узагальнення та ін.

23. Глосарій(від лат. glossarium це - словник перекладів чи тлумачень слів і виразів) це -

а) тлумачний словник термінів чи виразів до якого-небудь тексту;

б) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті; У більшості випадків має тематичний заголовок, якій передує родовому найменуванню "глава" і її номер

в) один із засобів графічного представлення кількісних даних;

г) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем.

24. Гіпотеза дослідження(від грец. ЬуроіЬезіз - підстава, припущення) це-

а) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням.

б) один із засобів графічного представлення кількісних даних;

в) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі зякий з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем.

г) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті.

25. Дедукція (від лат. deductio - виведення) це -

а) вид умовиводу і метод пізнання; перехід від загальних суджень до частки, від деяких пропозицій-посилок до їх наслідків; застосування встановленого загального положення до частки.

б) логічне міркування, у процесі якого з аргументів (доводів) виводиться істинність чи хибність тези. Демонстрація є третя складова частина всякого доказу.

в) визначник; те, що обумовлює що-небудь.

г) визначення поняття.

26. Дисертація (від лат. dissertatio - міркування, дослідження) це -

а) кваліфікаційна наукова праця, представлена на здобуття вченого ступеня і захищена привселюдно здобувачем (дисертантом);

б) самостійна письмова кваліфікаційна робота, що представляється студентами при закінченні університетів і інших навчальних закладів.

в) обговорення якого-небудь проблемного питання на зборах, у публікаціях, бесіді; суперечка;

г) один з показників розкиду даних у статистиці; міра відхилення від середнього.

27. Доказ це -

а) логічна дія, у процесі якої істинність якої-небудь думки улаштовується за допомогою інших думок;

б) частина наукової праці, що містить додатковий матеріал, що не є істотним для розуміння проблеми, однак корисний із практичної точки зору, що розкриває технологію дослідження;

в) вихідний принцип, позиція і спрямованість, орієнтація дослідження.

г) різновид джерел інформації про практичну економічну діяльність і результати цієї діяльності

28. Закономірністьце -

а) об'єктивно існуючий, повторюваний, стійкий, істотний зв'язок для групи явищ, що визначає процеси становлення та існування систем, що розвиваються.

б) методологічна характерист