Співдружність Незалежних Держав- СНД 1 часть

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................ 3

Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими

дисциплінами........................................................................................................................ 6

Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»............................................... 10

Список скорочень............................................................................................................... 14

Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі

охорони праці..................................................................................................................... 15

1.1. Стан безпеки праці в світі.......................................................................................... 15

1.2. Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна........................................ 20

1.3. Міжнародний стандарт 8А 8000 «Соціальна відповідальність»....................... 27

1.4. Міжнародний стандарт І80 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»............................................................................................................. 30

1.5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності.................... 35

1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці........................................................... 38

1.7. Міжнародна Організація Праці (МОП).................................................................. 41

1.8. Європейський Союз (ЄС).......................................................................................... 48

1.9. Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ)............................................... 50

1.10. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)................................................ 52

1.11. Співдружність Незалежних Держав (СНД)......................................................... 55

1.12. Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці................................................ 57

1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці....................................... 65

1.14. Соціальний діалог в Україні................................................................................... 68

1.15. Безпека праці в Україні............................................................................................ 71

1.16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці........... 84

Розділ 2. СИСТЕМА управління ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ОРГАНІЗАЦІЇ......... 92

2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)..................................................................................................................... 92

2.2. Настанова з систем управління охороною праці. МОП-СУОП 2001. ІЬ0-08Н 2001.................................................................................................................................. 103

2.3. Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки....................... 105

2.4. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)................................... 108

2.5. Запровадження галузевої Системи управління охороною праці на підприємствах.................................................................................................................. 116

2.6. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. 0Н8А8 18001: 2007............... 123

2.7. Політика в галузі охорони праці........................................................................... 125

2.8. Ефективність функціональної структури СУОП................................................ 130

2.9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій............................... 134

2.10. Функціональні обов'язкі з охорони праці керівників, посадових осіб

і фахівців підприємства................................................................................................... 138

2.11. Оцінка стану безпеки праці в організації........................................................... 141

2.12. Стимулювання за досягнуті результати............................................................. 145

2.13. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці.... 149

2.14. Проведення внутрішнього аудиту...................................................................... 152

2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці................. 160

2.16. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування........................................................................................... 165

2.17. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих

і небезпечних виробничих факторів............................................................................. 170

2.18. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва 176

Розділ 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі.Розслідування нещасних випадків......................................................................................................... 180

3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік........................................ 180

3.2. Розслідування та облік нещасних випадків......................................................... 189

3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок........................................................... 202

3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб.......................................... 208

3.5. Визначення причин нещасного випадку............................................................... 212

3.6. Методи дослідження виробничого травматизму............................................... 217

3.7. Шляхи попередження травматизму...................................................................... 220

3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві....................................................................................................................... 228

Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях....................................................... 235

4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу 235

4.2. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.................................................................................................. 242

4.3. Проведення медичних оглядів працівників певних категорій......................... 248

4.4. Вимоги безпеки до місць виконання робіт.......................................................... 254

4.5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних

машин (Витяг з НПАОП 0.00-1.31-99)......................................................................... 257

4.6. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони................................. 258

4.7. Організація безпечної роботи електроустановок............................................... 265

4.8. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.................................... 277

4.9. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень............................... 288

4.10. Утримання території підприємств....................................................................... 291

4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт... 300

4.12. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря................................................................................................... 305

4.13. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці....................................................... 312

4.14. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту........ 324

4.15. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці................................................................................ 326

Розділ 5. Актуальні проблеми охорони праці........................................................... 332

5.1. Основні положення Загальнодержавної цільовий програмі поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки 332

5.2. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (Пропозиція ФПУ Кабінету Міністрів України).... 337

Розділ 6. Основні заходи пожежної профілактики об'єктах.............................................................................................................................................. 342

6.1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою............................................................................................................................................. 342

6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон............................................... 348

6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості............................ 352

6.4. Протипожежні перешкоди...................................................................................... 355

6.5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні........................................................................................... 358

6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів.......................................................... 364

6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку................................. 368

6.8. Державний пожежний нагляд................................................................................. 368

6.9. Первинні засоби гасіння пожеж............................................................................. 371

6.10. Пожежна техніка.................................................................................................... 375

6.11. Оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння............................ 377

6.12. Протипожежне водопостачання.......................................................................... 378

6.13. Системи протидимного захисту.......................................................................... 383

6.14. Система пожежної сигналізації........................................................................... 386

6.15. Системи оповіщення про пожежу, засоби зв'язку............................................ 389

6.16. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.................................................... 393

6.17. Попередження пожеж та вибухів........................................................................ 399

6.18. Загальні вимоги пожежної безпеки..................................................................... 408

Розділ 7. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.................................................................................................................. 418

7.1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності...................... 418

7.2. Контроль стану умов праці..................................................................................... 424

7.3. Методика контролю стану умов праці................................................................. 428

7.4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці. 433

7.5. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях........ 436

7.6. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування 442

7.7. Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик

і страховий випадок......................................................................................................... 447

7.8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління

Фонду. Виконавча дирекція Фонду.............................................................................. 449

7.9. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження...................... 452

7.10. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду........................................................................ 453

7.11. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.................................................................................................... 455

7.12. Обов'язки Фонду. Права та обов'язки застрахованої особи. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника................................................................................... 457

7.13. Профілактика нещасних випадків....................................................................... 461

7.14. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про

охорону праці................................................................................................................... 462

Додатки.............................................................................................................................. 466

1. Основні терміни та їх визначення............................................................................. 466

2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі................................................................................................................... 475

3. Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України)...................................................................... 477

4. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці» у коллективному договорі............................................................................... 491

5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04 (витяг).............................. 505

6. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма Н-1) 523

7. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма Н-5).................................................................................................... 526

8. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма НПВ)................................................................................................................... 529

9. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) (Форма П-5)................ 532

10. Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»..................................... 534

Література......................................................................................................................... 546

Зміст................................................................................................................................... 548

В С Т У П

«Гідна робота - це безпечна робота»Хуан Сомавія / Іиап Зотауіа Генеральний директор МОП

Однією з найнебезпечніших галузей людської діяльності була і, на жаль, залишається в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, гірнича справа (останнє трагічне свідчення цьому — загибель і травмування гірників на шахті ім. Засятько Донецької області у 2007 р.). Тому вже з часів Середньовіччя вчені надавали великого значення дослідженню умов праці у гірничій галузі.

Вчені з давніх часів вивчають умови праці та безпеки людини. Ось короткий перелік деяких вчених із давніх часів до наших днів.

Розглядали умови праці Арістпотель (384-322 до н.е.), Гіппократ (460-377 до н.е.), Агрікола (1494-1555). Небезпеку, пов'язану з гірничою справою, вивчав Парацельс (1493-1541). Йому належить вислів: «Все є отрута, і все є ліки. Тільки одна доза робить речовину отрутою або ліками». (Ідея принципу нормування!). Заклав основи професійної гігієни, написав книгу «Про хвороби ремісників» — Рамацціні (1633-1714 ).

Георгій Агрикола (1494-1555 рр.) першим зробив запис у 1545 р. про випадок виділення та вибуху рудникового газу. Значний внесок у справу розвитку безпеки праці зробив М.В. Ломоносов (1711-1764 рр.), який у 1742 р. у своїй науковій праці з основ металургії та рудних справ проаналізував умови праці гірників, розглянув різні питання гігієни, безпеки та організації їх праці, відпочинку, обґрунтував режими і принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплень гірничих виробок, видалення води з шахт та ін.

К. Маркс (1818-1883) та Ф. Енгельс (1820-1895) досліджували умови праці та безпеки людини як фактор соціально-економічного розвитку капіталізму. «Економічні епохи розрізняються не тим, що виробляється, а тим як виробляється». Значний внесок у розвиток теорії безпеки внесли видатні вчені: В. Л. Кирпичев (1845-1913), А. А. Пресе (1857­1930), Д. П. Нікольський (1855-1918), В. А. Левицький (1867-1936), А. А. Скочинський (1874-1960), С. І. Каплун (1897-1943) та ін.

В. І. Ленін (1870-1924) вивчав умови праці як фактор росту революційного настрою мас. У таких творах як «Развитие капитализма в России», «Научная система вижимання пота», «Закон о вознаграждения рабочих от несчастньїх случаев» та інших містяться основоположні ідеї, покладені в основу радянської системи охорони праці та безпеки. Наприклад, «Труд должен бьть организован без всякого вреда для рабочего человека».

Інтенсивний розвиток вчення про охорону праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке разом із підвищенням

продуктивності праці, її полегшенням несло небезпеку для життя і здоров'я працюючих.

Протягом усієї історії людство прагне зробити життя зручним, облегшити працю та одночасно підвищити її ефективність і безпечність. Проте в людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють мету, людина стає додатком до створеного нею, а її власні творіння становлять загрозу для неї самої.

Завдяки набутим знанням з розвитком цивілізації рівень безпеки людей поступово зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи, чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинутих країнах світу вже наближається до 80-ти років, і це не межа. Цих результатів досягнуто завдяки зростанню економіки, культури, медицини. Остання сягає своїми коренями часів Гіппократа (460-370 рр. до н.е.), який здійснив реформу античної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), який вже в ті далекі часи вивчав фізіологію, психологію та умови праці.

З початку ХІХ ст., внаслідок зростання на виробництві травматизму, професійних захворювань, кількості аварій, з'явились публікації вчених з різних питань охорони праці. Так, у 1847 р. О.М. Нікітін (1793-1858) видав книгу «Хвороби робітників із зазначенням попереджувальних заходів», в якій вперше було описано близько 120 професійних захворювань і запропоновано заходи, що мали попереджувати професійні захворювання, травматизм та аварії.

Проблемі безпеки промислового обладнання присвятив свої праці перший ректор Харківського технологічного та Київського політехніч­ного інститутів В.Л. Кірпичов (1845-1913). Академік А.А. Скочинський (1874-1960) зробив значний внесок у розвиток техніки безпеки на вугі­льних шахтах, сконструювавши прилад для контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Значних здобутків у розвитку охорони праці досягла група вчених Московського університету під керівництвом Ф.Ф. Ерисмана (1842­1915), вивчаючи умови праці і побуту робітників. Класичним твором у галузі гігієни праці стала книга Ф.Ф. Ерисмана «Професійна гігієна, або гігієна фізичної та розумової праці», видана у 1887 р.

Видатний вчений-фізіолог І.М. Сєченов у своїй книзі «Нариси рухів людини під час роботи» (1901) теоретично обґрунтував необхідність 8-годинного робочого дня, запропонував метод активного відпочинку.

Витрати енергії в процесі роботи і дію на організм людини промис­лових отрут дослідив учений-гігієніст Г.В. Хлопін (1863-1929); витрати енергії на скорочення м'язів визначив фізіолог В.Я. Данилевський (1852-1939); вивченню виробничого травматизму та характеристиці заходів з профілактики професійних захворювань присвятив свою діяльність лікар Д.П. Нікольський (1855-1918).

У 1915 р. академіком М.Д. Зелінським (1861-1953) був створений протигаз, що став одним з найбільш відомих засобів індивідуального захисту, котрим належить суттєва роль у забезпеченні безпеки праці.

Бурхливий розвиток промисловості у XX ст. сприяв ще більшому підвищенню уваги до питань охорони праці. Значну увагу цій проблемі приділили такі вчені, як С.І. Вавілов, Б.О. Патон, Л.І. Медвідь, В.О. Левицький, С.В. Бєлов, К.Н. Ткачук, Є.М. Гряник, Г.М. Крикунов, Г.Г. Гогіташвілі, А.С. Бєліков, А.М. Бандурко, М.І. Ануфрієв, Я.Ю.Кондартьєв, В.Ц. Жидецький та ін.

Багато вчених своїми розробками у різних галузях науки сприяли розвитку охорони праці: зокрема, академік С.І. Вавілов (1891-1951) відкрив люмінесцентне освітлення, яке будучи за своїм спектром близьким до природного дало можливість краще з меншими затратами енергії нормувати освітлення приміщень; вченим-гігієністом Л.І. Медведєм розроблені методи зниження небезпечної дії пестицидів та інших хімічних речовин на людей і тварин; вчені інституту електрозварювання ім. Патона НАН України розробили і впровадили у виробництво різні способи електрозварювання з використанням промислових роботів та автоматизованих пристроїв. Створенню роботів на виробництві надається велике значення, оскільки вони замінюють людей в особливо небезпечних умовах праці: космосі, під водою тощо.

На сьогодні у виробництві з метою запобігання травматизму, про­фесійних захворювань, аварій широко використовують технічні засоби безпеки праці, розроблені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з охорони праці проводяться у Національному науково-дослідному інституті охорони праці Національної академії наук України, галузевих науково-дослідних інститутах та навчальних закладах.

В Україні створений навчальний та науково-інформаційний центр з охорони праці. Видавництво «Основа» започаткувало тиражування нормативних актів, посібників, навчальної та іншої літератури з охорони праці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та інші програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з ряду найважливіших питань охорони праці з перспективою їх подальшого об'єднання в єдину автоматизовану інформаційну систему Держгірпромнагляду.

Працями багатьох вчених створені наукові передумови для розробки засобів та методів захисту від небезпеки. Комплексною науковою дисципліною, що вивчає небезпеку та захист від неї людини, є охорона праці.

Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами

Охорона праці має тісний зв'язок з такими науками, як безпека життєдіяльності, гігієна і фізіологія праці, психологія, ергономіка, інженерна психологія, соціологія, екологія, технічна естетика та ін.

Сучасне законодавство України з охорони праці вимагає більш якісної підготовки спеціалістів з вищою освітою для всіх галузей народного господарства. Об'єктивними причинами цього є глибокі суспільно-економічні зміни, які привели до появи нових форм господарювання і власності.

Сучасний інженер повинен мати достатній обсяг теоретичних знань у галузі охорони праці та уміти з їх допомогою вирішувати практичні інженерні задачі зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві. У зв'язку з цим внесені ефективні зміни в навчальний процес вищих навчальних закладів. З 1999 року введені дисципліни «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», стало обов'яз­ковою умовою рішення конкретних задач з охорони праці в дипломних проектах. За рахунок цього, а також в результаті підсилення інженерної частини охорони праці в дипломних проектах з'явилася можливість підготовки висококваліфікованого інженера.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» «Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності» (рис.1).

З цього визначення випливає, що охорона праці — поняття інтегральне, яке включає знання різних напрямів науки і техніки, а саме:

—інженерних наук;

—наук про суспільство;

—гуманітарних наук;

—наук про людину;

—природничих наук.

Структура наук про безпеку праці зображена на рис. 2.

У Концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека праці розглядається як одна з основних (базисних) потреб людини, тому метою Концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування нинішнього і майбутнього поколінь.

«Охорона праці в галузі» — нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їх підготовки, вивчення складових і умов функціонування СУОП, шляхів, методів і способів забезпечення здорових умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з діючими законодавчими й іншими нормативно-правовими актами.

Законодавча база охорони праці

Соціально- економічні

Охорона праці - це

система заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Лікувально- профілак­тичні

Безпека вироб­ничих процесів. Теорія безпеки. Теорії надійності

Рис. 1. Складники охорони праці як системи

Рис. 2. Структура наук про безпеку праці

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) умінь та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов'язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров'я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Дисципліна «Охорона праці в галузі» вивчається на V курсі (для вузів III—IV рівнів акредитації) під час підготовки фахівців освітньо- кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр».

Відповідно до освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів при реалізації робочих навчальних планів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці» вивчаються загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві. Окремі питання охорони праці вивчаються також у курсах загальнотехнічних і професійних дисциплін з обраної професії (спеціальності).

У процесі трудової діяльності на людину впливає, як правило, комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, в результаті чого можливі виробничі травми і професійні захворювання.

Велика розмаїтість зазначених факторів, зміна їх кількості і рівня впливу, з одного боку, і обмеженість можливостей систем захисту людини, багатогранність прояву її психічних особливостей (наприклад, багатоваріантність поведінкових реакцій, неадекватність дій до