Порядок роботи з мегомметром

Встановити перемикач вимірювальних напруг в потрібне положення.

При розімкнених клемах; "r_x" і натисненні кнопці "Изм.І" встановити за допомогою ручки "Уст.0" стрілку мегомметра на відмітку "0" .

Замкнутиклеми"r_x " і натиснути кнопку "Изм.І", встановити ручкою "Уст.О" стрілку приладу на відмітку "О", а потім натиснути, обидві кнопки "Изм.ІІ”, перевірити встановлення показника на відмітку "О".

У випадку відхилення стрілки від відмітки "О", встановити у першому і в другому випадках так, щоб відмітка "О" опинилась посередині цих двох показів.

Впевнившись у відсутності напруги на об'єкті, підключити об'єкт до затискачів "r_x". При необхідності екранування, для зменшення впливу струмів втрат, екран об'єкта підключити до клеми "З" з'єднувальним дротом 4.

Для проведення вимірювань натиснути кнопку "Изм.1", подаючи тим самим на об'єкт високу напругу. Під час вимірювання кнопку необхідно тримати натиснутою.

Після заспокоєння стрілки зробити відлік значення опору по шкалі І.

При необхідності проведення вимірювань з підвищеною точністю, не відпускаючи кнопку "Изм.І", натиснути на кнопку "Изм.ІІ", зробити відлік опору по шкалі ІІ. Загорання індикатора КНТ ПТН свідчить про зменшення напруги хімічних джерел струму нижче допустимого (це для випадку, коли мегомметр живиться від хімічних джерел, а не від мережі).

При живленні від мережі допускається слабке горіння індикатора КНТ ПТН при будь-якому пошкодженні мережі.

Стан ізоляції в значній мірі визначає ступінь надійності роботи електрообладнання електроустановок та їх експлуатаційну електробезпеку.

Контроль ізоляції - вимірювання її активного або омічного опору з метою виявлення дефектів пошкоджень і попередження замикання на землю і коротких замикань між фазами.Такі вимірювання проводяться при дослідженнях ізоляції, періодично після монтажу електроустановок або після ремонтів. Терміни періодичності встановлюються ПУЕ та місцевими інструкціями.

Перевірка стану ізоляції обмоток електродвигунів після їх монтажу або ремонту. Після монтажу електричних машин перевірка стану ізоляції обмоток, як правило, проводиться з метою визначення можливості включення двигуна без попередньої сушки, так як на сушку витрачається значна кількість енергії. З цією ж метою проводять вимірювання опору ізоляції після ремонтів.

Перед вимірюванням обмотки двигунів ретельно очищують від забруднень і пороху шляхом продування сухим, чистим стиснутим повітрям. Особливо ретельно очищають поверхню ізоляції вивідних кінців і клем.

Опір ізоляції обмоток класів А і В електродвигунів постійного і змінного струму, напругою до 1000 В вимірюють за допомогою мегомметра на 1000 В.

Електродвигуни постійного струму з ізоляцією обмоток класу А і В можуть бути включені без сушки при додержанні наступних умов:

- двигуни на напругу до 500 В з ізоляцією класу А повинні мати опір R_60, виміряний при температурі не нижче 10⁰С, не менше значень, приведених в табл. 4.2. Якщо опір ізоляції R₆₀ будуть меншими від тих, які потрібно, обмотки повинні піддаватись контрольному прогріву, а у випадку необхідності – просушуванню.

При визначенні можливості включення двигунів змінного струму без попередньої сушки їх ділять на дві групи:

- електродвигуни потужністю до 5000 кВт і швидкістю обертання не більше 1500 хв^-1;

- електродвигуни потужністю більше 5000 кВт та швидкістю більше 1500 хв^-1, генератори, синхронні компенсатори.

Другу групу ділять на машини напругою до 15.75 кВ і вище 15.75 кВ.

Для включення без сушки асинхронних двигунів першої групи досить одержати задовільні результати про величину опору R₆₀. Опір ізоляції обмоток R₆₀ і R₁₅ цієї групи вимірюють мегомметром на 1000±2500 В. Опір ізоляції обмоток роторів двигунів усіх груп, виміряний при температурі 10± 30⁰ С , повинен бути не менше 0,5 МОм.

Ізоляція вважається задовільною при опорі 1000 Ом на 1В мінімальної напруги, але не менше 0,5 МОм для низьковольтних двигунів.

Вимірювання опору ізоляції обмоток на відсутність замикань між обмотками і на корпус здійснюється мегомметром на 1000 В. Величина опору не нормується.

При вимірюванні опору ізоляції обмоток двигуна постійного струму всі обмотки, що входять в силове коло (якірна, компенсаційна, компаундна, послідовна) повинні бути з'єднані по робочій схемі.

Профілактичні випробування і вимірювання

Захист металічних оболонок кабелю від корозії входять в об'єм експлуатації кабельних ліній. Конструктивна відмінність кабелів від проводів та шнурів полягає в тому, що жили кабелів, як правило мають герметичну, полівінілхлорідну, алюмінієву, нейритову оболонку, або оболонку, виготовлену із стальних стрічок. Розрізняють кабелі з гумовою, пластмасовою і паперовою ізоляцією. Кабелі, що не мають поверх герметичної або броньованої оболонки, інших захисних покрить, відносяться до категорії голих кабелів. Якщо позначення кабелю починається з букви К (наприклад: КВРГ, КСВТ та інші), то це контрольний кабель, який застосовується для монтажу вторинної комутації. Контрольні кабелі мають від 4 до 32 мідних або алюмінієвих жил перерізом від 0.75 до 10 мм² (алюмінієві жили перерізом від 2.5 мм²).

Таблиця 4.2 - Наближені допустимі значення R₆₀ в залежності від температури

Силові кабелі виготовляють одно, двох, трьох і чотирьохжильними. В мережах з глухозаземленою нейтраллю, як правило, використовують чотирьохжильні кабелі.

Силові кабелі призначаються для розподілу електричної енергії на промислових підприємствах, в с/г і побуті. В залежності від енергоємності підприємств прокладка кабелів може бути в траншеях, кабельних каналах, лотках, на стендах, в блоках (блочна каналізація), в тунелях і колекторах, на естакадах.

З метою своєчасного виявлення і ліквідування дефектів ізоляції кабелю, запобігання аварійних пошкоджень в процесі експлуатації, кабельні лінії піддають профілактичним випробуванням, які проводять не рідше, ніж один раз на рік.

Позачергові випробування кабельних ліній проводять після ремонтних робіт і закінчення земляних робіт на трасі. Під час профілактичних випробувань перевіряють:

- опір ізоляції жил кабелю;

- цілісність жил і фазування.

Вимірювання опору ізоляції жил високовольтного кабелю здійснюють мегомметром на напругу 2.5 кВ.

Величина опору ізоляції повинна бути не нижче 0.5 МОм. Випробування мегомметром є основне для кабельних ліній після виконання монтажних і ремонтних робіт. При випробуванні кабельних ліній напругою до 1 кВ прокладених як всередині приміщень, так і в землі, керуються наступним: кабельні лінії, з’єднуючі низьковольтну сторону трансформаторів з розподільчими щитками (панелями) випробовують мегомметром на напругу 2.5 кВ, а кабельні лінії, що відходять від розподільчих щитків і електроприймачів - мегомметромна напругу 1 кВ.

Опір ізоляції кожної жили по відношенню до двох других, повинно бути не менше 0.5 МОм. Якщо величина опору ізоляції при випробуваннях виявиться нижче 0.5 МОм, потрібно провести додаткові випробування на електричну міцність підвищеною напругою.

Так як після випробування справний кабель довгий час зберігає електричний заряд, для уникнення ураження електричним струмом кожну жилу після випробування розряджають на землю за допомогою високовольтної ізоляційної штанги через обмежувальний опір.

Багато пошкоджень ізоляції кабелю починається з втрати герметичності оболонки кабелю. В цих випадках попадання вологи прискорює погіршення ізоляції. Для цього профілактичні випробування проводять в теплий час року, тобто в період найбільшої ймовірності погіршення стану ізоляції.

Цілість жил і фазування кабелю (правильність приєднання однойменних фаз з обох кінців кабельної лінії) під час експлуатації перевіряють після перемонтажу муфт або від'єднання жил кабелю. Для визначення цілісності жил використовують мегомметр, а фазування виконують за допомогою високовольтного показника напруги типу УВН з додатковим опором.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити принцип дії мегомметра і заходи безпеки при його використанні. Ознайомитись з порядком підготовки і включення мегомметра в роботу.

2. Виміряти опір ізоляції обмоток статора короткозамкнутого АД через 60 с після включення мегомметра в роботу. Результати занести в табл. 4.3.

3. Виміряти опір ізоляції якірного кола двигуна постійного струму і обмотки збудження (ОЗ). Результати занести в табл. 4.2.

4. Виміряти опір ізоляції обмоток статора АД, якоря і обмотки збудження відносно корпусу ДПС. Результати занести в табл. 4.3.

5. Визначити мегомметром на 1 кВ опір ізоляції кожної жили кабелю відносно землі. Для цього зібрати схему приведену на рис. 4.1 та 4.2. Результати вимірів занести в табл. 4.4 та 4.5.

6. Виміряти опір ізоляції між кожною парою жил. Для цього зібрати схему приведену на рис.4.3 і 4.4. Результати вимірів занести в табл. 4.6.

Таблиця 4.3 – Результати вимірювання опору ізоляції обмоток електродвигунів

Таблиця 4.4 – Результати вимірювання опору ізоляції обмоток АД і ДПС відносно корпусу

Таблиця 4.5 – Результати вимірів опору ізоляції жил чотирьохжильного кабелю відносно землі

Таблиця 4.6 – Результати вимірів опору ізоляції жил трьохжильного кабелю відносно землі

Таблиця 4.7 – Результати вимірів опорів ізоляції між кожною парою жил трьох і чотирьохжильного кабелів

Рисунок 4.2 - Схема визначення опору ізоляції кожної

жили чотирьохжильного силового кабелю відносно землі

Рисунок 4.3 - Схема визначення опору ізоляції кожної жили трьохжильного силового кабелю відносно землі

Рисунок 4.4 - Схема визначення опору ізоляції між парами жил чотирьохжильного силового кабелю

Рисунок 4.5 - Схема визначення опору ізоляції між парами жил трьохжильного силового кабелю

4.5 Зміст звіту

1. За результатами вимірів визначити наявність пошкоджень ізоляції в асинхронному двигуні.

2. За результатами вимірів зробити висновки про стан ізоляції обмоток статора АД і якірної обмотки збудження двигуна постійного струму.

3. Вказати заходи безпеки, які потрібно виконувати при використанні мегомметра.

4.6. Контрольні запитання

1. Поясніть призначення мегомметра?

2. Який принцип роботи мегомметра ?

3. Як вимірюється опір ізоляції обмоток статора?

4. Як вимірюється опір ізоляції якірної обмотки і обмотки збудження двигуна постійного струму?

5. Яким повинен бути опір ізоляції високовольтної кабельної лінії ?

6. Які заходи з безпеки при експлуатації мегомметра ?

7. Як здійснюється перевірка стану ізоляції обмоток електродвигунів після їх монтажу або ремонту ?

8. В чому полягає конструктивна відмінність кабелів від проводів та шнурів ?

9. Як вимірюється опір ізоляції силових трьох і чотирьохжильних кабелів ?

Тест-перевірка знань теоретичних положень по темі:”Вивчення мегомметра та перевірка стану ізоляції машин постійного, змінного струму, силових трьох і чотирьохжильних кабелів ”

Лабораторна робота №5

ЗАЗЕМЛЮЮЧІ ПРИСТРОЇ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИЧНІ ВИПРОБУВАННЯ

5.1 Мета роботи: визначення опору заземлення внутрішнього і зовнішнього контурів та перевірка надійності приєднання електрообладнання і апаратів до контуру заземлення.

Програма роботи

1. Вивчення приладу для вимірювання контурів заземлення.

2. Профілактичні випробування зовнішнього контуру заземлення.

3. Профілактичні випробування внутрішнього контуру заземлення.

4. Перевірка надійності приєднання електрообладнання і апаратів до контуру заземлення.

5.3. Теоретичні положення

Заземлюючі пристрої згідно ПТЕ повинні задовольняти вимогам, які забезпечують безпеку людини та захист електрообладнання і апаратів електроустановок, а також забезпечують відповідні експлуатаційні режими роботи мережі.

Всі металеві частини електрообладнання та апаратів електроустановок, які можуть опинитися під напругою в зв'язку з пошкодженням ізоляції, повинні бути заземлені.

Металеві та інші провідні частини електроустановок, які нормально не знаходяться під напругою, можуть короткочасно або тривало опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції. Дотику людини до них може привести до травми від дії електричного струму, а інколи до смерті.

Засобом захисту людини від ураження електричним струмом є захисне заземлення, тобто приєднання частин електроустановок, які нормально не знаходяться під напругою, до заземлюючих засобів.

Заземлюючі пристрої - це сукупність заземлювача і заземлюючих провідників.

Заземлювач - це провідник (електрод), або сукупність з'єднаних між собою провідників (електродів), які знаходяться в контакті з землею.

Заземлюючий провідник - це провідник, який з'єднує частини, які потрібно заземлити, з заземлювачем.

Суть захисного заземлення, як засобу захисту від ушкодження електричним струмом, полягає в наступному:від частини електроустановки, яка опинилася внаслідок порушення ізоляції під напругою, "стікає" в землю електричний струм. Величина напруги на цій частині електроустановки відносно точок зони розтікання електричного струму і величина напруги відносно точок землі поза зоною розтікання будуть залежати від значень цього струму замикання на землю і опору розтіканню струму (при наявності заземлюючого пристрою - від .опору заземлення). Розподіл напруги в зоні розтікання буде, крім цього, залежатиме від питомого, опору землі, а також від кількості і розташування елементів заземлювача.

При замиканні на землю небезпечною є напруга дотику U_дот, тобто напруга між двома точками дотику людини до них. Наприклад, робітник доторкнувся до корпусу електричного апарату, а ногами стоїть на відстані 0.8м від цього корпусу (див. рис.6.1). Небезпеку в зоні розтікання створює і напруга кроку U_кр, тобто напруга між двома точками землі в зоні розтікання при одночасному дотиканні їх ногами людини (див. рис.5.1).

Значення U_дот і U_кр,коли інші умови незмінні, будуть прямо пропорційні значенню струму замикання на землю.

Зменшення опору заземлення, за рахунок раціонального розміщення або збільшення кількості елементів заземлюючих засобів, приводить до зниження напруги дотику і кроку.

Найбільші допустимі значення напруги U_дот і U_кр залежать від ряду умов: тривалості дії електричного струму, типу струму, його частоти, опору на шляху струму, який йде через тіло людини, опору в місці дотику та ін. (див. рис.5.1).

Для електричних установок, які працюють в електричних мережах напругою понад 1000В з глухо заземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю), встановлення норми тільки для опору заземлення виявляється або нераціональним, або в окремих випадках недостатнім для забезпечення безпечних напруг дотику та кроку. Тому для цих електроустановок нормується не тільки опір заземлення, а й обов'язкові вимоги що до розташування елементів заземлюючою пристрою з метою вирівнювання потенціалів.

Рис. 5.1 - Напруга дотику та кроку

Крім цього для цих електроустановок заземлюючі пристрої можна виконувати безпосередньо за нормами для напруги дотику (напруга кроку при цьому не досягає небезпечних значень).

В більшості випадків не підлягають заземленню частини електроустановок, які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, номінальною напругою до42В змінного струму і до 110В постійного незалежно від класу приміщення згідно ступеню небезпеки. Заземлення електроустановок, з метою забезпечення безпеки людини, не використовують тоді, коли використані інші заходи які забезпечують безпеку: захисне відключення, роздільні трансформатори, вирівнювання потенціалів, подвійна ізоляція або занулення.

Занулення широко використовують в електроустановках напругою до 1000В. Занулення - це з'єднання частин електроустановки з глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора (в мережах трифазного струму), з глухозаземленим виводом (коли є джерело однофазного струму), з глухозаземленою середньою точкою (в трипровідних мережах постійного струму). Провідник, який здійснює це з'єднання - це нульовий захисний провідник.

В якості нульових захисних провідників використовують в першу чергу нульові робочі провідники (нульовий провід), спеціально передбачені для цього провідники, а також металеві конструкції, стальні труби електропроводок, алюмінієві оболонки кабелів та інші провідники, які вказані в ПУЕ.

Треба враховувати, що заземлення "занулених" частин електроустановок підвищує рівень безпеки електроустановок, а тому рекомендується для випадків, коли виконання заземлення не є важким.

Для деяких режимів роботи електричної мережі через елементи заземлюючого пристрою може протікати електричний струм. До цих режимів відноситься замикання фази на землю в мережах з ізольованою нейтраллю. Тому заземлюючий пристрій для цих режимів повинен бути розрахованій на тривале протікання струму.

Кожний елемент електрообладнання або електроустановки повинен бути під'єднаний паралельно до заземлювача, або заземлюючого контуру з допомогою окремого заземлюючого провідника.

Категорично забороняється послідовне під'єднання до заземлюючого провідника декількох частин установок обладнання.

Заземлення або занулення обладнання, яке часто демонтують, або яке встановлено на рухомих частинах і піддається струсу та вібрації, повинно виконуватися гнучким провідником. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювача, заземлюючого контуру і до заземлювальних конструкцій робиться зварюванням, а до корпусів апаратів, машин, опор повітряних ліній електропередач - зварюванням або надійним болтовим з'єднанням.

Вимірювання опору заземлюючих пристроїв згідно ПТЕ, проводять не рідше ніж один раз на рік.

При цьому використовують або метод амперметра-вольтметра, або спеціальний прилад - вимірювач заземлення.

Для вимірювання за допомогою методу амперметра-вольтметра через досліджуваний заземлюючий пристрій (контур) на допоміжний заземлювач пропускають струм в межах 30-50А. Вольтметр включають між контуром і зондом (заземлювачем), який має нульовий потенціал. Він вимірює спад напруги в контурі заземлення. Опір заземлення визначають згідно закону Ома:

 

R_з =U/ I , Ом (6.1)

 

де U - спад напруги в досліджуваному контурі заземлення;

І - струм , який проходить через контур.

Для цього методу потрібен катодний або електронний вольтметр з великим опором, який підключають через трансформатор напруги, коли вимірювання ведеться в малих межах.

Як джерело струму використовують трансформатор з ізольованою нейтраллю, або два зварювальних трансформатори.

Для вимірювання опору контуру заземлення з допомогою вимірювача заземлення величину опору отримують зразу в Омах.

Крім випробувань контурів заземлення обов'язково треба проводити перевірку надійності під'єднання до нього електрообладнання та апаратів.

Заземлення в будь-який час року повинно задовольняти наступні вимоги:

- в установках напругою понад1000В зі струмами замикання на землю більше 500А (заземлена нейтраль) опір заземлення заземлюючого пристрою повинен бути не більше 0,5 Ом;

- в установках з малими струмами замикання на землю (ізольована нейтраль) напругою до 1000В опір заземлюючого пристрою повинен не перевищувати 4 Ом (10 Ом, якщо сумарна потужність усіх цехових трансформаторів не перевищує 1000 КВА)

- в установках з малими струмами замикання на землю (ізольована нейтраль) напругою понад 1000В, опір R_з повинен мати таку величину, щоб при протіканні розрахункового струму замикання на землю І_з, абсолютний потенціал контуру заземлення U_з був не більше 125В у випадку , коли заземлення працює одночасно на високу і низьку сторони, тобто:

U_з= I_з*R_з<125В;

а якщо воно працює лише на високу сторону, то

U_з= I_з*R_з<250В.

В першому випадку R_з не повинен бути більше ніж 4Ом (10 Ом,якщо сумарна потужність усіх цехових трансформаторів не перевищує 1000 КВА).

Опір кожного повторного заземлення нульового проводу повинен бути не більше 10Ом.

Порядок виконання роботи

 

1. Відкрити прилад для вимірювання заземлення ознайомитись зі схемою приєднання приладу до контурів заземлення. Вивчити принцип дії приладу.

2. Зібрати схему для вимірювання внутрішнього контуру заземлення, яка приведена на рис.5.2. Натиснути на кнопку "ИЗМ1" і за шкалою визначити опір заземлення. Результати занести втабл.5.1.

3. Зібрати схему для вимірювання зовнішнього контуру заземлення, яка приведена на рис 5.2. Треба мати на увазі, що для цього дослідження клеми Т1-П1 приладу треба під'єднювати до зовнішнього, контуру заземлення. Результати занести в табл.5.1.

4. Для перевірки надійності приєднання контуру заземлення до електрообладнання і апаратів зібрати схему, яка приведена на рис.5.3. При надійному електричному контакті прилад при натисканні на кнопку "ИЗМ1" дає показ рівний нулю. Якщо контакт поганий - дає показ опору контакту. Коли є пошкодження контакту - прилад показує безмежність.

Провести перевірку надійності під'єднання електричних двигунів (використати двигуни постійного і змінного струму лабораторної роботи 1) до контуру заземлення. Для цього зібрати схему (рис.5.3). Результати занести в табл.5.2.

 

Таблиця 5.1 - Результати вимірювання внутрішнього і зовнішнього контурів заземлення

 

№ п/п	Назва контуру	Допустима величина опору заземлення Кздоп	Результати вимірювання опору заземлення Кзвим
	Внутрішній контур заземлення .
	Зовнішній контур заземлення

Таблиця 5.2 – Результати перевірки надійності під’єднання електрообладнання та апаратів до контура заземлення

 

№ п/п	Вид обладнання або апарату, який під'єднаний до контуру заземлення	Результати показів приладу
	Опорний ізолятор
	Двигун постійного струму
	Асинхронний електродвигун

 

 

1. Контур заземлення. .

2. Зонд.

3. Допоміжний заземлювач.

4. Вимірювач заземлення.

Рис. 5.2 - Схема для перевірки надійності з'єднання контуру заземлення з електрообладнанням та апаратами

 

1. Контур заземлення

2. Вимірювач заземлення

3.Фланець опорного ізолятора

4. Заземлюючий провідник

Рис. 5.3 - Схема перевірки надійності приєднання контуру заземлення до електрообладнання і апаратів

 

5.5 Зміст звіту

 

1. За результатами вимірів зробити висновок про стан внутрішнього і зовнішнього контурів заземлення.

2. За результатами перевірки надійності під'єднання електрообладнання і апаратів до контуру заземлення зробити висновок про якість з'єднання та його надійність.

5.6 Контрольні запитання

 

1. В чому суть захисного заземлення? Яким чином його виконують?

2. Які основні складові контуру заземлення?

3. Яким чином виконують "занулення"? Коли його використовують?

4. Яким чином електрообладнання та апарати під'єднують до контуру заземлення (паралельно чи послідовно) ?

5. Поясніть сенс напруги дотику та напруги кроку.

6. Назвіть способи вимірювання опору заземлення.

7. Назвіть основні норми опору заземлення для установок напругою до 1000В і більше 1000В, згідно ПТЕ.

8. Коли вважаєтеся надійним приєднання обладнання і апаратів до контуру заземлення?

9. Як проводиться вимірювання опору заземлення електричних двигунів?

Тест-перевірка знань теоретичних положень по темі: ”Заземлюючі пристрої та їх профілактичні випробування ”

Варіант -завдання	№ запитання
	1, 6, 9
	2, 5, 8
	3, 4, 7
	4, 2, 6
	5, 6, 8
	6, 7, 8
	7, 8, 9
	8, 1, 2
	9, 2,3
	8, 3, 4
	7, 4, 5
	6, 1, 3
	5, 1, 4
	4, 9, 2
	3, 5, 9

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. - К.: Основа, 1998. – 185 с.

2. Гажаман В.І. Електробезпека на виробництві. - К.: Охорона праці, 1998. – 272 с.

3. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. - Харків.: Форт, 2001. – 124 с.

---

⇐ Предыдущая123

---

Просмотров 2316

Эта страница нарушает авторские права

---