Вимоги ОП і ТБ до вантажних автомобілів які перевозять людей

21.4. Перевезення людей (до 8 чоловік, крім водія) у

вантажному автомобілі, що пристосований для цього, дозволяється

водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох

років і посвідчення водія транспорту категорії "С", а у разі

перевезення понад зазначену кількість (включаючи пасажирів у

кабіні) - категорій "С" і "D".

21.5. Вантажний автомобіль, що використовується для

перевезення людей, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими

в кузові на відстані не менше 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3

- 0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або

бокового борту, повинні мати міцні спинки.

21.6. Кількість людей, які перевозяться у кузові вантажного

автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних для

сидіння місць.

21.7. Військовослужбовці строкової служби, які мають

посвідчення водія транспортного засобу категорії "С", допускаються

до перевезення людей у кузові вантажного автомобіля, що

пристосований для цього, згідно з кількістю обладнаних місць після

проходження спеціальної підготовки і стажування протягом 6

місяців.

21.8. Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен

проінструктувати пасажирів про правила посадки, висадки,

розміщення і поведінки у кузові.

Починати рух можна лише переконавшись, що створено умови для

безпечного перевезення пасажирів.

21.9. Проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного

для перевезення людей, дозволяється лише особам, які супроводжують

вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для

сидіння, розташованими згідно з вимогами пункту 21.6 цих Правил і

техніки безпеки. Кількість пасажирів у кузові та кабіні не повинна

перевищувати 8 чоловік.

21.10. Водію забороняється починати рух до повного зачинення

дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.

21.11. Забороняється перевозити:

а) людей поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими

Правилами випадків перевезення людей у кузові вантажного

автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених

для перевезення людей), у кузові автомобіля-самоскида, трактора,

інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в

причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;

б) дітей, зріст яких менше 145 см, або тих, що не досягли

12-річного віку, - на передньому сидінні легкового автомобіля (за

відсутності спеціального дитячого сидіння) і на задньому сидінні

мотоцикла;

в) дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного

автомобіля;

г) організовані групи дітей в темну пору доби. ( Пункт 21.11

доповнено підпунктом "г" згідно з Постановою КМ N 619 ( 619-95-п )

від 08.08.95 )

Вимоги ОП і ТБ до автобусів

1.11. Водій автобуса забезпечується спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту: рукавиці комбіновані, жилет сигнальний, при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту (ТО та Р) додатково: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані; при виконанні робіт з ТО та Р на оглядових канавах, підйомниках і естакадах додатково, каска будівельна з підшоломником; при роботі на етильованому бензині на час роботи на лінії: фартух гумовий з нагрудником, рукавиці гумові, нарукавники хлорвінілові.

1.12. До робочого місця водія автобуса ставляться такі вимоги:
1.12.1. Огородження робочого місця водія в салоні автобуса, якщо воно передбачене, повинно бути в справному стані.

1.12.2. Вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускається використовувати додаткові предмети або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла.

1.12.3. Бокові стекла повинні плавно пересуватись від ручки склопідйомних механізмів.

1.12.4. На сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, виступи пружин та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія.

1.1.2.5. Ручки біля дверного прорізу, замки усіх дверей кабіни, а також привід керування дверима, сигналізація роботи дверей (відкрито, зачинено), аварійні виходи автобусів та пристрої приведення їх у дію повинні бути справними.

1.12.6. Підлога кабіни (салону) автобуса повинні застилатися килимком, що не має випадкових отворів та інших пошкоджень.

1.12.7. Рівень звуку в салоні автобусів не повинен перевищувати 60 дБА.

1.12.8. Санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалювання, теплоізоляція, кондиціонування) повинні бути у робочому стані і забезпечувати підтримування в кабіні (салоні) параметрів мікроклімату згідно з встановленими нормами.

1.12.9.Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації.

1.13. Органи керування автобусом повинні бути із справними ущільнювачами, що перешкоджають проникненню відпрацьованих газів до його кабіни (салону).

1.14. Системи живлення, мащення та охолодження повинні бути справними і не мати течі палива, масла, антифризу, води.

1.15. У відділеннях, призначених для пасажирів та водія, не повинно бути ніяких пристроїв та елементів паливної системи.

1.16. Розміщення елементів паливної системи повинно бути таким, щоб у разі витікання паливо попадало тільки на дорогу і повністю виключало можливість його попадання на елементи вихлопної системи.

1.1.7. Елементи і з'єднання системи випуску відпрацьованих газів повинні знаходитись у справному стані.

1.18. Вентиляція картера двигуна повинна працювати справно, не допускаючи прориву газів у підкапотний простір.

1.19. Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати нерухомий стан автобуса на шляху з уклоном не менше 23 %.

1.20. Диски коліс повинні надійно кріпитися на маточинах. Замкові кільця повинні бути справними і правильно встановлені на своїх місцях. Не допускається наявності тріщин та погнутості дисків коліс.

1.21. Технічний стан електрообладнання автобуса повинен забезпечувати пуск двигуна за допомогою стартера, безперебійне та своєчасне запалювання суміші у циліндрах двигуна, безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення у проводах і затискачах. Усі проводи електрообладнання повинні бути укріплені і мати надійну непошкоджену ізоляцію, що виключає можливість їх обриву, перетирання, зношення або короткого замикання.

1.22. Запобіжники системи електрообладнання, що застосовуються для заміни спрацьованих, повинні відповідати технічним вимогам.

1.23. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена. Не допускається течі електроліту із моноблоку акумуляторної батареї.

1.24. Кожен автобус повинен бути забезпечений противідкатними упорами (не менше 2 шт.) для підкладання під колеса, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки (миготливим червоним ліхтарем), вогнегасниками (2 вогнегасника, один у кабіні водія, другий — в пасажирському салоні).

1.25. Храповик колінчастого валу повинен мати неспрацьовані прорізи, а пускова рукоятка — пряму шпильку відповідної довжини та міцності. Ручка пускової рукоятки повинна бути гладкою, без задирок.

1.26. Двері кабін (салонів), капоти повинні бути із справними обмежувачами відкривання і фіксаторами відкритого та закритого положення.

1.27. Не допускається обладнання салону автобуса додатковими елементами конструкції, що обмежують вільний доступ до аварійних виходів.

1.28. Аварійні виходи повинні бути позначені та мати таблички з правилами їх використання.

1.29.Забороняється двері основних та аварійного (запасного) виходів утримувати у непрацездатному стані, заварювати, запирати на замки, болти тощо.

1.30. Підніжки, буфери, спеціальні площадки повинні мати незношену рифлену поверхню і бути надійно закріплені у місцях, передбачених конструкцією транспортного засобу.

1.31. Для запобігання виникнення пожежі на автобусі забороняється:

1.31.1. Подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом.

1.31.2. Проводити ремонт паливної системи при працюючому або гарячому двигуні, включеному запалюванні.

1.31.3. Залишати в кабінах і на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали.

1.31.4. Підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (у т.ч. від паливних баків).

1.31.5.Палити і користуватись відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправленні автомобілів із додаткових ємностей.
1.32. Для перевірки наявності палива в паливних баках слід застосовувати спеціальні лінійки, які виключають іскроутворення в результаті ударів, переносні світильники у вибухобезпечному виконанні та інші пристрої.

1.33. Власник не має право:

1.33.1. Примушувати водія (а водій не має права виїжджати на автомобілі) виїжджати на лінію, якщо технічний стан автобуса або його обладнання не відповідають "Правилам дорожнього руху", "Правилам по охороні праці на автомобільному транспорті" та "Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту".

1.33.2.Направляти водія в рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого чинним законодавством про працю (відпочинок повинен бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній відпочинку робочий день (зміну) з урахуванням перерви на відпочинок і харчування.

1.34. При травмуванні або захворюванні необхідно припинити роботу і доповісти механіку або звернутися в медпункт.

1.35. Заявка на перевезення людей автобусом подається за два дні до початку перевезення.

В заявці вказується кількість людей, маршрут руху, прізвище, ім'я, по батькові та посада відповідального за перевезення.

1.36. На кожний маршрут складається схема руху з вказівкою про небезпечні ділянки автомобільної дороги.

1.37. Водії, вперше працюючі на автобусах, повинні пройти стажування у встановленому порядку строком до 15 днів.

1.38. Водій автобуса повинен знати і вміти застосовувати правила надання першої медичної допомоги та правила користування вогнегасником (з урахуванням горіння різних речовин і матеріалів, наявних на автобусі).

1.39. При перевезенні людей призначається старший по автобусу, прізвище, ім'я, та по батькові якого заноситься в шляховий лист.

1.40. При направленні у рейс тривалістю більше 1 доби автобуси повинні додатково укомплектовуватися підставками (козелками), лопатою, буксирним пристроєм, запобіжною вилкою (переносним пристроєм) для замкового кільця колеса, а взимку — додатково ланцюгами протиковзання.

1.41. При участі водія в технічному обслуговуванні та ремонті автобуса він повинен бути проінструктованим по інструкції слюсаря по ремонту автомобіля.

1.42. При роботі автобуса на газовому паливі водій повинен бути додатково проінструктований по правилам безпечної експлуатації газобалонних установок.

2.1. При підготовці автобуса до виїзду на лінію необхідно перевірити:

2.1.1. Технічний стан автобуса, особливу увагу слід звернути на справність гальмової системи, кермового керування, приладів освітлення й сигналізації, шин, склоочисників, а також чи правильно встановлено дзеркало заднього огляду, чи видно номерні знаки, дію дверей та чистоту в салоні.

2.1.2. Перевірити відсутність течі палива, мастила, води.

2.1.3. Наявність інструменту та пристроїв, медичної аптечки, вогнегасників, противідкатних упорів, знака аварійної зупинки.

2.1.4.Заправку автомобіля паливом, мастилом, водою, рідиною для гальм (цілісній системі пневматичних гальм), рівень електроліту в акумуляторній батареї.

2.2. Перед виїздом з гаража необхідно пройти медичний огляд та одержати підтвердження механіка про справність автобуса та інструктаж.