Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної вла­сності є міжнародні угоди, що регулюють правовідносини у сфері промислової власності, авторського права і суміжних прав.

Адмініструє міжнародні договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16 спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

- поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної ко­ристі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;

- модернізація та підвищення ефективності адміністрування міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охороналітературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція,що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Ко­ординаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швей­царської Конфедерації – країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї у Конференції беруть участь усі держави, що є чле­нами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 краї­ни, у тому числі Україна. Координаційний комітет – це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет – щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

Україна приєдналася до 18 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів.

Договори про захист інтелектуальної власності:

- Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів;

- Брюссельська конвенція про поширення сигналів, що передають програми через супутник;

- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм;

- Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;

- Найробський договір про охорону олімпійського символу;

- Паризька конвенція про охорону промислової власності;

- Договір про патентне право (РLТ);

- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організа­цій мовлення;

- Договір про закони про торговельні марки;

- Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;

- Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем;

- Договір ВОІВ про авторське право;

- Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

- Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

- Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

- Договір про патентну кооперацію.

Договори про класифікації:

- Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків;

- Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

- Страсбурзька угода про міжнародну патент­ну класифікацію;

- Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

4.1 Мета і принципи правової охорони

4.2 Охорона прав на об’єкти промислової власності

4.3 Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності

4.4 Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав

4.5 Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном