Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



КОНСУЛЬТАЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА



Миколаївської міської ради

Науково-методичний центр

Дошкільний навчальний заклад № 5


М.Миколаїв, 2014р

КОНСУЛЬТАЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА

"Елементарні математичні уявлення: ключові питання методики та організації занять."

· Що на сьогодні є державним стандартом дошкільної освіти України?

· Цей стандарт реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти.

· У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років.

- Це Базовий компонент дошкільної освіти України

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ» складається з таких розділів (Додаток 1):

· Сенсорні еталони;

· Пізнавальна активність;

· Сенсорно-пізнавальна компетенція;

· Елементарні математичні уявлення;

Ці розділи об'єднуються і узагальнюються в розділі "Математична компетенція".Так дитина в 6-7 років виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Практичні настанови навчального процесу закріплені у принципах навчання.Дидактичні принципи виникли з узагальнення практики навчання і глибокого теоретичного осмислення її результатів.

Загальнодидактичні принципи вивчення основ математики(Додаток2):

Принципи (від лат. ргіпсіріиm— початок, основа) — це основні вихідні положення, якимислід керуватися в різних галузях діяльності.

Як і кожна наука, математика має свої основні поняття, якими вона оперує: множина, число, лічба, , цифра, розмір, величина, геометричні фігури, орієнтація в просторі, орієнтація в часі та ін.

 

 


Уявлення про ці поняття даються дітям у такому обсязі й на такому рівні, щоб це було їм доступно, відповідно віку дітей, особливостям сприйняття, пам'яті, уваги, мислення і закріплені програмою «Дитина» у Змісту педагогічної роботи та у "Створенні фонду ХОЧУ" прграми "Дитина в дошкільні роки"(Додаток 3)

Серед завдань формування елементарних математич них уявлень і понять слід виділити основні, а саме:

1. Набування знань про множину, число, розмір, фор му, простір і час.

2. Формування широкої початкової орієнтації у кількісних, просторових та часових відношеннях навколишньої дійсності.

3. Формування навичок і вмінь з лічби, вимірювання, обчислення.

4. Оволодіння математичною термінологією.

5. Розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, розумовий розвиток дитини в цілому.

Ці завдання розв'язуються вихователем одночасно на кожному занятті з математики, а також у процесі організації різних форм роботи: дидактичних ігор і вправ, спілкування, побутової діяльності, самостійної дитячої діяльності. Математичні вправи і завдання виконуються і під час занять з внших розділів програми. Особливе місце у організації навчання математики займає планування навчально-виховної роботи на заняттях і поза ними.

Розглянемо орієнтовний перспективний план:

У практиці роботи дитячих садків найпоширеніші заняття комбінованого виду (на одне заняття виносяться два-три програмних завдання; поєднання занять із математики з іншими видами діяльності — конструюванням, образотворчою діяльністю, фізичним вихованням екскурсіями в природу тощо). Ефективними є заняття, що грунтуються на інтеграції різних видів дитячої діяльності (ігрової, конструктивної, рухової, зображувальної, пізнавальної).

Пропнуємо вам пригадати, пофантазувати і навести приклади дидактичних ігор та вправ для ФЕМУ дітей на прогулянці і в груповому приміщенні - по1 прикладу, та проіграти її з комндою. На допомогу вам будуть листи зі Змістом педагогічної роботи

Ступень розвитку дитини залежить від змісту навчання, форми та методів навчальної роботи.

Метод (грецькою «шлях», «спосіб поводження») — це спосіб спільної діяльності вихователя і вихованців, внаслідок якої у дітей формуються знання, вміння і навички, а також розвиваються пізнавальні здібності. У методі навчання відображується характер діяльності вихователя і дітей. Однією з основ класифікації методів є класифікація за джерелами, з яких діти здобувають знання. Такими джерелами є слово, наочний образ, практична діяльність.

Практичні методи Наочні методи Словесні методи
вправи, ігри, досліди, продуктивна діяльність демонстрування об'єктів та ілюстрацій, спостереження, показ, розгляд таблиць, моделей розповідь, пояснення, бесіда (запитання до дітей), словесні дидактичні ігри

Знання, що засвоюються на заняттях з математики під керівництвом вихователя, глибоко усвідомлюються дітьми сприяють інтелектуальному розвитку дитини. На початку року (І квартал) у молодшій групі (четвертий рік життя) доцільно провадити заняття з підгрупами з 10—12 осіб.

Відповідно до психофізіологічних даних про найбільшу розумову працездатність і стомлюваність дитячого організму рекомендуються заняття з математики провадити у вівторок, середу або четвер. Оскільки програмовий зміст занять з математики передбачає досить значне розумове навантаження, ці заняття провадяться першими.(Додаток 5)

Друге заняття у цей день доцільно планувати і проводити з фізкультури, музики або образотворчої діяльності.

Тривалість і зміст кожного заняття визначають, виходячи з принципу доступності та врахування вікових особливостей і можливостей дітей.

Тривалість заняття

Молодша група Середня група Старша група
15 хв 20 хв 30 хв

За змістом кожне заняття — це частина (ланка) програми і має певну дидактичну мету. На кожному з них матеріал вивчається невеликими частинами й обов'язково повторюється, закріплюється на наступних заняттях.

План-конспект заняття з математики містить такі структурні компоненти: тема заняття; програмні завдання; активізація словника дітей; дидактичний матеріал; хід заняття (методичні прийоми, використання їх в різних частинах заняття). Вихователь проводить заняття відповідно до плану. Проте, в разі потреби, в нього можна вносити зміни.

На кожному занятті в будь-якій групі передбачається самостійна практична робота дітей з різноманітними роздавальними матеріалами.

Молодша група Середня група Старша група
7—8 хв 8-10 хв 10—12 хв

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Кожне заняття, незалежно від його тривалості і форми проведення,— це організаційно, логічно та психологічно завершене ціле.

Організаційна цілісность Логічна цілісність Психологічна цілісність
Заняття починається і закінчується чітко визначеним часом. Логічна цілісність виявляється у змісті заняття, в логічних переходах від однієї частини заняття до іншої. Психологічна цілісність характеризується досягненням мети, почуттям задоволення, бажанням продовжувати роботу.

Список літератури:

 

1. Дошкільна педагогіка : Підручник / Під ред. В.І.Ядишко, Ф.А.Сохина. - 2-і ізд, іспр. і доп. - М., 1986

2. Ерофєєва т.І., і ін. Математика для дошкільників: Кн. для вихователя подітий. саду. - М., 1992

3. Обухова л.Ф. Дитяча психологія: теорія, факти, проблеми. - М., 1995 Панова е.П. Розвиток пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку // Початкова школа. - 2002.

4. Петерсон л.Г., Кочемасова е.Е. Ігралочка: Практічеськ. курс математики для дошкільників. - М., 2001

5. Петерсон л.Г., Холіна н.П. Раз - сходинка. два - сходинка: Метод. рекомендації. - М. 2002

6. Поддьяков н.Н. Мислення дошкільника. - М. 1977

7. Сербіна е.В. Математика для малюків: Кн. для вихователя подітий. саду. - М., 1992

8. К.Й. Щербакова, Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників, К., 2005.

 

 


Додаток 1

Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

Зміст освіти Результати освітньої роботи
СЕНСОРНІ ЕТАЛОНИ   Знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості); користується словами, що їх характеризують (кольори та їх відтінки; форми ― об’ємні, площинні: циліндр, куб, прямокутник, трикутник тощо); визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталону. Розрізняє і називає властивості і якості предметів (гладкий, шорсткий, м’який, металевий, дерев’яний, скляний, бавовняний тощо). Класифікує предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперує множинами (посуд, одяг, тварини тощо); упорядковує об’єкти в напряму зростання чи зменшення певної ознаки та за їх розміщенням. Орієнтується у просторі на основі його безпосереднього сприйняття та словесного позначення просторових категорій (місцеположення, віддаленість); визначає своє місцезнаходження відносно об’єктів, що її оточують, розташування предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, всередині, під, над, біля, зверху, знизу, назад, вперед). Орієнтується на площині аркуша паперу, книги; вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором. Визначає, встановлює часову послідовність подій, користується словами «вчора», «сьогодні», «завтра», «раніше», «пізніше», «зараз», «спочатку», «тепер», «давно», «скоро». Розуміє властивості часу, володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, о півдні, о півночі, доба, тиждень, місяць, рік). Має уявлення про причинно-часові залежності ритмічних природних явищ: тривалість секунди, хвилини, години. Спромагається визначити час за допомогою годинника, знає, що година складається із хвилин, оцінює часові інтервали. Називає порядок та пояснює послідовність пір року, днів тижня, частин доби; встановлює причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами в природному та соціальному довкіллі.
ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ Виявляє інтерес до довкілля та самої себе. Активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події. Спостережлива, кмітлива, допитлива, робить висновків. Виявляє інтерес до дослідництва, експериментує з новим матеріалом; за допомогою моделей матеріалізує математичні, логічні, часові відношення, використовує умовно-символічні зображення тощо.
Сенсорно-пізнавальна компетенція Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує в довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
ЕЛЕМЕНТАРНІ МАТЕМАТИЧНІ УЯВЛЕННЯ Усвідомлює зміст понять «число», «цифра», «лічба», «рахунок», «задача». Має уявлення про натуральний ряд чисел. Лічить у межах 10 у прямому та зворотному порядках; користується кількісними та порядковими числівниками. Знає цифри від «0» до «9». Визначає кількісний склад числа в межах 10. Порівнює суміжні числа. Складає числа із двох менших; розуміє і оперує поняттям «на 1(2) одиниці менше / більше». Уміє виділяти в предметах, об’єктах окремі частини, поділяє ціле на окремі частини, за частинами визначає ціле. Здійснює найпростіші усні обчислення на додавання та віднімання. Розв’язує елементарні математичні задачі; складає задачі-драматизації (про себе, свою сім’ю, найближче природне і предметне оточення) та задачі-ілюстрації (відтворюють знання дітей про довкілля, їхнє життя), пропонує власний спосіб їх розв’язання.
Математична компетенція Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.

 

 

Додаток 2

Принцип розвиваючого навчання. Під впливом навчання набуваються знання, формуються уміння, розвиваються усі пізнавальні психічні процеси, пов'язані з відчуттям, сприйняттям, пам'яттю, увагою, уявленням, мовою і мисленням, тобто розвивається особистість дитини в цілому.

Принцип виховуючого навчання виражає потребу забезпечення в навчальному процесі найсприятливіших умов виховання дитини, її ставлення до життя, до знань, до самої себе.

Виховання і навчання — дві сторони єдиного процесу формування особистості, характеризуються безперервною розумовою і практичною роботою дітей, яка прищеплює їм самостійність і звичку до систематичної прац і, інтерес до знань і прагнення до активного застосування їх.

Принцип гуманізації педагогічного процесу. В основі цього принципу лежить особисто-орієнтовна модель виховання і навчання. При цьому головним у навчанні має стати не передача знань, умінь, а розвиток самої можливості набути знання й уміння і використовувати їх у житті, забезпечення почуття психологічної захищеності дитини, врахування його можливостей і потреб, створення умов для становлення дитини як особистості.

Принцип індивідуального підходу до дітей передбачає організацію навчання на основі глибокого знання індивідуальних особливостей дітей, створення умов для активної пізнавальної діяльності всіх дітей групи і кожної дитини зокрема.

Одним з головних факторів індивідуалізації навчально-виховного процесу є врахування індивідуально-типологічних властивостей дитини: типу темпераменту, характер перебігу розумових процесів; рівень знань і умінь; працездатність; рівень самостійності й активності; ставлення до навчання; характер пізнавальних інтересів; рівень вольового розвитку

Принцип науковості навчання та його доступності означає, що у дітей дошкільного віку формуються елементарні, достовірні математичні знання. Уявлення про кількість, розмір, форму, простір і час даються дітям у такому обсязі й на такому рівні конкретності та узагальненості, щоб це було їм доступно, а ці знання водночас не перекручували б змісту. Матеріал, який вивчають, розклада ється відповідно до правил: від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого.

Принцип свідомості й активності в засвоєнні та застосуванні знань передбачає організацію навчання на такому рівні, коли найкраще поєднуються активність педагога і кожної дитини.

Принцип систематичності й послідовності передбачає такий логічний порядок вивчення матеріалу, щоб нові знання спиралися на раніше здобуті.

Принцип наочності. Мислення дитини має переважно наочно-образний характер. Необхідно подавати інформацію для сприймання почуттями, а саме: видиме—для сприймання зором,почуте — слухом, запахи — нюхом, те, що належить смакові, — смаком, доступне дотикові,— дотиком

 

 

Додаток 3

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

з формування елементарних математичних уявлень за програмою «Дитина»

Вікова група Число і цифра Множина, лічба Додавання та віднімання Величина предмету Геометричні фігури Орієнтація в просторі Орієнтація в часі
Ранній вік Форми роботи: Ігри-заняття, дидакт. ігри та вправи, спілкування з дітьми, побутова діяльність.   Вчити розрізняти багато, мало предметів, один предмет.     Дати уявлення, що предмети відрізняються один від одного за величиною, вчити розуміти та використовувати у мовленні слова "великий", "маленький". Заохочувати икористання в мовленнєвому пілкуванні універсальних слів "такий - не такий", а також опредмечених слів -назв форми, величини тощо   Розвивати орієнтування в просторі. Вчити розуміти і розрізняти розміщення предметів від самого себе: "вгорі" - там, де голова, "внизу" - там, де ноги; просторові відношення: "на", "під", "в"; напрямок руху: "до мене" (дитини), "від мене" Вчити розуміти та розрізняти частини доби (день та ніч).
Молодша група Форми роботи: Побутов діяльність, дидакт. Ігри та вправи, спілкування, заняття Лічба в межах трьох у прямому порядку. Слухання й сприймання числівників у мові. (Використовувати лічилочки, побутові ситуації). Утворення чисел 2 і 3 способом додавання одиниці до попереднього числа. Ігри з кубиками, картками та пазлами, на яких зображені цифри (без вимоги їх запам'ятовування). Порів­няння контрастних за кількістю предметів (один – багато, багато - мало). Порівняння чисельності множин шля­хом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше, стільки ж). Упорядкування двох-трьох множин предметів за ознакою кількості. Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості способом перелічування предметів у новоутвореній множині у межах 3. Сприймання запитання: «Скільки всього стало?». Практичні вправи на вилучення за будь­-якою ознакою частини предметів у межах 3 і визначення кількості способом перелічування предметів, що залишились. Сприймання запитання: «Скільки залишилося?».       Порівняння величин предметів (великий ~ маленький, довгий ~ короткий, високий ~ низький). Практичне розрізнення, упорядкування й позначення у мові відповідними словами величин однакових і різних за розміром предметів.   Геометричні фігури. Розрізнення круга і квадрата, кулі й куба. Порівняння геометричних фігур з предметами, схожими за формою. Групування предметів за ознакою форми.   Визначення просторового розміщення предметів відносно себе: вгорі - там, де голова; внизу - там, де ноги; попереду - рух обличчям до предмета; позаду - рух спиною до предмета. Про­сторові відношення: над, під, на, за, поруч, високо, низько. Визначення напрямків: вперед - назад, вгору - вниз.   Частини доби (ранок, день, вечір, ніч); часові відношення (тепер - пізніше, спочатку - потім, учора - завтра).  
Вікова група Число і цифра Множина, лічба Додавання та віднімання Величина предмету Геометричні фігури Орієнтація в просторі Орієнтація в часі
Середня група Форми роботи: заняття, побутов діяльність, дидакт. Ігри та вправи, спілкування Лічба предметів у межах 5. Називання чисел у межах 5 у прямому і зворотному порядку. Утворення чисел шляхом додавання 1 до попереднього числа. Визначення місця кожного числа в ряді чисел від 1 до 5. Засвоєння термінів між, стоїть перед (за). Кількісна і порядкова лічба. Ігри з цифрами в межах 10 на кубиках, картках тощо. Співвіднесення цифри з числом і числа з цифрою в межах 5. Упорядкування числових карток у межах п’яти (у порядку збільшення і у порядку зменшення). Обведення контурів цифр, клітинок пальчиком, олівцем. Порівняння груп предметів за кількістю (більше, менше, стільки ж). Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості за допомогою перелічування усіх предметів (у межах 5). Засвоєння термінів однаково, порівну, стільки, скільки. Практичні вправи на вилучення частини предметів за будь-якою ознакою із множини, вилучення кількості предметів в остачі способом перелічування (у межах 5).     (товстий – тонкий, широкий – вузький). Упорядкування предметів за товщиною, шириною і називання параметрів упорядкованих предметів. (трикутник, чотирикутник, квадрат, круг). Практичне розрізнення геометричних фігур із словесним поясненням. Засвоєння їх назв. Визначення форми реальних предметів на основі співставлення з геометричними фігурами. Серіація предметів за формою.   Засвоєння понять між, посередині, усередині, поза; зліва направо, справа наліво.   Засвоєння понять доба, ранок, день, вечір, ніч, відношень швидше - повільніше.
Старша група Форми роботи: заняття, побутова діяльність, дидакт. Ігри та вправи, спілкування Лічба предметів у межах 10 (розміщення предметів хаотичне, лінійне, по колу). Порядкова і кількісна лічба. Загальні властивості чисел натурального ряду: не тільки дане, а будь-яке число можна утворити додаванням 1 до попереднього; будь-яке число більше, ніж кожне з попередніх чисел, і менше кожного з наступних. Називання чисел від 1 до 10, від будь-якого числа до 10, від 10 до будь-якого. Ознайомлення з цифрами від 0 до 9. Встановлення відповідності між цифрою та її назвою (числом), між числом і гру предметів, що позначаються цим числом. Порівняння чисел на основі попереднього встановлення відношень між предметними множинами, упорядкування числових карток (у сторону збільшення чи зменшення) у зростаючому та спадаючому порядку. Вивчення у межах 10 за допомогою розкладання предметних множин на дві частини. Засвоєння понять усі, кожний, будь-які, останній. Практичні дії з множинами: операції об'єднання і вилучення частини з множини за певною ознакою. Збільшення або зменшення на 1. Порівняння двох множин кількістю і визначення відношень «на скільки більше?» «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж».   Задачі. Складання прикладів на додавання і віднімання за малюнками, практичними діями, використовуючи сюжети найпростіших казок, різні життєві ситуації. Викладання прикладів на додавання і віднімання в межах 5 за допомогою цифрових карток. Знаки «+» (додати), « —» (відняти), « = » (дорівнює), «≠» (не дорівнює). Читання прикладів. Прийоми прилічування і відлічування по 1. Додавання і віднімання в межах 5 за допомогою шкали лінійки. Задачі на знаходження суми і остачі. Складання та розв'язування задач за допомогою малюнків та практичних дій з фішками.   Порівняння предметів за висотою, шириною, товщиною, довжиною, загальною величиною. Побудова упорядкованих послідовних рядів: великий, маленький, найменший та ін. Використання еталонних, та інших способів вимірювання. Використання в мові у різних життєвих ситуаціях слова – терміни, що означають різні параметри величини.   Трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, круг, квадрат та їх особливості. Розпізнавання геометричних фігур, їх властивостей. Серіація геометричних фігур за певною ознакою (величина, висота, товщина, колір) та за двома ознаками (величина і колір або товщина і колір тощо). Заохочення мовленнєвої активності. Розміщення предметів на таблиці прямокутної форми із зображенням двох-трьох рядків і стовпчиків. Визначення розміщення предметів за двома координатами — назвою рядка і стовпчика. Визначення розташування предмета відносно іншого. Просторове розміщення на площині (на столі, в зошиті). Проміжні напрямки (верхній правий кут, нижній лівий тощо). Використання в мові термінів, що означають різні напрямки і просторові відношення між предметами. Схеми, плани як моделі просторового розміщення. Ознайомлення зтижнем як проміжною одиницею вимірювання часу між добою. Встановлення послідовності днів тижня з опорою на порядкові числівники («Сьогодні четвертий день тижня – четвер»). Назва поточного місяця, попереднього і наступного. Ознайомлення з різними видами календарів та користування ними.  

 



Просмотров 2303

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2024 год. Все права принадлежат их авторам!