КОНСУЛЬТАЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА

Миколаївської міської ради

Науково-методичний центр

Дошкільний навчальний заклад № 5

М.Миколаїв, 2014р

КОНСУЛЬТАЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА

"Елементарні математичні уявлення: ключові питання методики та організації занять."

· Що на сьогодні є державним стандартом дошкільної освіти України?

· Цей стандарт реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти.

· У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років.

- Це Базовий компонент дошкільної освіти України

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ» складається з таких розділів (Додаток 1):

· Сенсорні еталони;

· Пізнавальна активність;

· Сенсорно-пізнавальна компетенція;

· Елементарні математичні уявлення;

Ці розділи об'єднуються і узагальнюються в розділі "Математична компетенція".Так дитина в 6-7 років виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Практичні настанови навчального процесу закріплені у принципах навчання.Дидактичні принципи виникли з узагальнення практики навчання і глибокого теоретичного осмислення її результатів.

Загальнодидактичні принципи вивчення основ математики(Додаток2):

Принципи (від лат. ргіпсіріиm— початок, основа) — це основні вихідні положення, якимислід керуватися в різних галузях діяльності.

Як і кожна наука, математика має свої основні поняття, якими вона оперує: множина, число, лічба, , цифра, розмір, величина, геометричні фігури, орієнтація в просторі, орієнтація в часі та ін.

Уявлення про ці поняття даються дітям у такому обсязі й на такому рівні, щоб це було їм доступно, відповідно віку дітей, особливостям сприйняття, пам'яті, уваги, мислення і закріплені програмою «Дитина» у Змісту педагогічної роботи та у "Створенні фонду ХОЧУ" прграми "Дитина в дошкільні роки"(Додаток 3)

Серед завдань формування елементарних математич них уявлень і понять слід виділити основні, а саме:

1. Набування знань про множину, число, розмір, фор му, простір і час.

2. Формування широкої початкової орієнтації у кількісних, просторових та часових відношеннях навколишньої дійсності.

3. Формування навичок і вмінь з лічби, вимірювання, обчислення.

4. Оволодіння математичною термінологією.

5. Розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, розумовий розвиток дитини в цілому.

Ці завдання розв'язуються вихователем одночасно на кожному занятті з математики, а також у процесі організації різних форм роботи: дидактичних ігор і вправ, спілкування, побутової діяльності, самостійної дитячої діяльності. Математичні вправи і завдання виконуються і під час занять з внших розділів програми. Особливе місце у організації навчання математики займає планування навчально-виховної роботи на заняттях і поза ними.

Розглянемо орієнтовний перспективний план:

У практиці роботи дитячих садків найпоширеніші заняття комбінованого виду (на одне заняття виносяться два-три програмних завдання; поєднання занять із математики з іншими видами діяльності — конструюванням, образотворчою діяльністю, фізичним вихованням екскурсіями в природу тощо). Ефективними є заняття, що грунтуються на інтеграції різних видів дитячої діяльності (ігрової, конструктивної, рухової, зображувальної, пізнавальної).

Пропнуємо вам пригадати, пофантазувати і навести приклади дидактичних ігор та вправ для ФЕМУ дітей на прогулянці і в груповому приміщенні - по1 прикладу, та проіграти її з комндою. На допомогу вам будуть листи зі Змістом педагогічної роботи

Ступень розвитку дитини залежить від змісту навчання, форми та методів навчальної роботи.

Метод (грецькою «шлях», «спосіб поводження») — це спосіб спільної діяльності вихователя і вихованців, внаслідок якої у дітей формуються знання, вміння і навички, а також розвиваються пізнавальні здібності. У методі навчання відображується характер діяльності вихователя і дітей. Однією з основ класифікації методів є класифікація за джерелами, з яких діти здобувають знання. Такими джерелами є слово, наочний образ, практична діяльність.

Знання, що засвоюються на заняттях з математики під керівництвом вихователя, глибоко усвідомлюються дітьми сприяють інтелектуальному розвитку дитини. На початку року (І квартал) у молодшій групі (четвертий рік життя) доцільно провадити заняття з підгрупами з 10—12 осіб.

Відповідно до психофізіологічних даних про найбільшу розумову працездатність і стомлюваність дитячого організму рекомендуються заняття з математики провадити у вівторок, середу або четвер. Оскільки програмовий зміст занять з математики передбачає досить значне розумове навантаження, ці заняття провадяться першими.(Додаток 5)

Друге заняття у цей день доцільно планувати і проводити з фізкультури, музики або образотворчої діяльності.

Тривалість і зміст кожного заняття визначають, виходячи з принципу доступності та врахування вікових особливостей і можливостей дітей.

Тривалість заняття

За змістом кожне заняття — це частина (ланка) програми і має певну дидактичну мету. На кожному з них матеріал вивчається невеликими частинами й обов'язково повторюється, закріплюється на наступних заняттях.

План-конспект заняття з математики містить такі структурні компоненти: тема заняття; програмні завдання; активізація словника дітей; дидактичний матеріал; хід заняття (методичні прийоми, використання їх в різних частинах заняття). Вихователь проводить заняття відповідно до плану. Проте, в разі потреби, в нього можна вносити зміни.

На кожному занятті в будь-якій групі передбачається самостійна практична робота дітей з різноманітними роздавальними матеріалами.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Кожне заняття, незалежно від його тривалості і форми проведення,— це організаційно, логічно та психологічно завершене ціле.

Список літератури:

1. Дошкільна педагогіка : Підручник / Під ред. В.І.Ядишко, Ф.А.Сохина. - 2-і ізд, іспр. і доп. - М., 1986

2. Ерофєєва т.І., і ін. Математика для дошкільників: Кн. для вихователя подітий. саду. - М., 1992

3. Обухова л.Ф. Дитяча психологія: теорія, факти, проблеми. - М., 1995 Панова е.П. Розвиток пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку // Початкова школа. - 2002.

4. Петерсон л.Г., Кочемасова е.Е. Ігралочка: Практічеськ. курс математики для дошкільників. - М., 2001

5. Петерсон л.Г., Холіна н.П. Раз - сходинка. два - сходинка: Метод. рекомендації. - М. 2002

6. Поддьяков н.Н. Мислення дошкільника. - М. 1977

7. Сербіна е.В. Математика для малюків: Кн. для вихователя подітий. саду. - М., 1992

8. К.Й. Щербакова, Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників, К., 2005.

Додаток 1

Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

Додаток 2

Принцип розвиваючого навчання. Під впливом навчання набуваються знання, формуються уміння, розвиваються усі пізнавальні психічні процеси, пов'язані з відчуттям, сприйняттям, пам'яттю, увагою, уявленням, мовою і мисленням, тобто розвивається особистість дитини в цілому.

Принцип виховуючого навчання виражає потребу забезпечення в навчальному процесі найсприятливіших умов виховання дитини, її ставлення до життя, до знань, до самої себе.

Виховання і навчання — дві сторони єдиного процесу формування особистості, характеризуються безперервною розумовою і практичною роботою дітей, яка прищеплює їм самостійність і звичку до систематичної прац і, інтерес до знань і прагнення до активного застосування їх.

Принцип гуманізації педагогічного процесу. В основі цього принципу лежить особисто-орієнтовна модель виховання і навчання. При цьому головним у навчанні має стати не передача знань, умінь, а розвиток самої можливості набути знання й уміння і використовувати їх у житті, забезпечення почуття психологічної захищеності дитини, врахування його можливостей і потреб, створення умов для становлення дитини як особистості.

Принцип індивідуального підходу до дітей передбачає організацію навчання на основі глибокого знання індивідуальних особливостей дітей, створення умов для активної пізнавальної діяльності всіх дітей групи і кожної дитини зокрема.

Одним з головних факторів індивідуалізації навчально-виховного процесу є врахування індивідуально-типологічних властивостей дитини: типу темпераменту, характер перебігу розумових процесів; рівень знань і умінь; працездатність; рівень самостійності й активності; ставлення до навчання; характер пізнавальних інтересів; рівень вольового розвитку

Принцип науковості навчання та його доступності означає, що у дітей дошкільного віку формуються елементарні, достовірні математичні знання. Уявлення про кількість, розмір, форму, простір і час даються дітям у такому обсязі й на такому рівні конкретності та узагальненості, щоб це було їм доступно, а ці знання водночас не перекручували б змісту. Матеріал, який вивчають, розклада ється відповідно до правил: від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого.

Принцип свідомості й активності в засвоєнні та застосуванні знань передбачає організацію навчання на такому рівні, коли найкраще поєднуються активність педагога і кожної дитини.

Принцип систематичності й послідовності передбачає такий логічний порядок вивчення матеріалу, щоб нові знання спиралися на раніше здобуті.

Принцип наочності. Мислення дитини має переважно наочно-образний характер. Необхідно подавати інформацію для сприймання почуттями, а саме: видиме—для сприймання зором,почуте — слухом, запахи — нюхом, те, що належить смакові, — смаком, доступне дотикові,— дотиком

Додаток 3

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

з формування елементарних математичних уявлень за програмою «Дитина»