Лікувально-оздоровчий туризм

Традиційний лікувально-оздоровчий туризм на кліматичних бальнеологічних і грязевих курортах розвинутий погано. Іноземних туристів приваблює східна, зокрема, тібетська медицина – традиційні для місцевого населення способи діагностики і лікування – голковколювання, фітотерапія, масаж, лікувальна гімнастика. Виділяються Китай, Таїланд, Філіпіни.

Бальнеологічними ресурсами виділяються Японія, Китай, Австралія, Нова Зеландія. Із-за віддаленості і високого внутрішнього попиту бальнеологічні курорти в міжнародному туризмі майже не задіяні. Найкращу курортну базу має Японія.

Релігійний туризм.

Конфесійна різнорідність визначає розвиток релігійного туризму. В Східній Азії переважає буддизм, конфуціанство, синтоїзм; у Південно-Східній Азії – буддизм, іслам, християнство; Австралія, Нова Зеландія і Філіпіни – зони християнства. В Океанії широко поширені місцеві релігії.

Центрами буддійського паломництва служать Лхаса (монастир, палац Далай-лами); статуї Будди (статуя бронзового Будди в японському місті Нара, в Бангкоку – Смарагдовий Будда), храм Борободур в Індонезії, храм неба в Пекіні.

Пізнавальний туризм.

Східна культура дуже самобутня, різко відрізняється від європейської. В регіоні є як і древні найбагатші культури світу, так і культури племен, що знаходяться в кам’яному віці. Найбільший інтерес викликає історія, архітектура, звичаї, кухня Китаю. Вражає своєю грандіозністю Велика Китайська стіна.

Для Східної Азії характерна незвичність архітектурного стилю з багатоярусними дахами, багато палаців. Китай відомий своїми парками. Багато особливостей культури Японії поширилися по всьому світу: сад каменів, вирощування карликових садів (бонсай), караоке.

В цілому Азіатсько-Тихоокеанський регіон відрізняється найбільш динамічним розвитком туризму в світі і розглядається як самий перспективний. За прогнозами АТР збереже за собою лідерство в темпах розвитку туристських показників.

ПІВДЕННА АЗІЯ

Регіон включає: Індію, Пакистан, Бутан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланку, Мальдівську республіку. Географічне положення регіону можна охарактеризувати як відносно сприятливе для розвитку туризму. Регіон омивається водами Індійського океану, але Бутан і Непал мають внутрішньоконтинентальне розташування. В регіоні переважають сухопутні кордони, які проходять по високогір’ям, ізолюючи сусідні держави одна від одної. Крім того, суміжні райони Азії не відносяться до числа значних постачальників туристів. Самі південно-азіатські країни мають низький рівень економічного розвитку, серед населення переважають бідні люди з дуже скромними доходами. Тому, не дивлячись на значну кількість жителів, країни Південної Азії не є постачальниками туристів. Низький рівень соціально-економічного розвитку визначає відповідну якість туристської інфраструктури і сервісу.

Регіон має значні перспективи для розвитку туризму. Для нього характерним є надзвичайна різноманітність ландшафтів: пустелі, тропічні ліси із самим вологим місцем на планеті, гірські ліси, гірські тундри і льодовики. Тут розташовані найвищі гори планети – Гімалаї, де є чудові умови для альпінізму, трекінгу, екологічного туризму. Для Непалу гірський туризм став одним із головних джерел валютних доходів. Самою престижною у світі вершиною для альпінізму є Джомолунгма, розташована на кордоні Непалу і Китаю.

Для Мальдівських островів основний вид туризму і джерело доходів – купально-пляжний туризм.

Міжнародний туризм в Індію - переважно пізнавальний, а також релігійний і діловий. Місце, що займає Індія на туристському ринку, не відповідає її рекреаційному потенціалові. Тут зародилася і розвинулася одна із самих самобутніх культур світу – індійська, звідси почалося поширення буддизму. Саме в Індії знаходиться більшість пам’ятників культури регіону (мавзолей Тадж-Махал в Агрі).

Варанасі – місце зародження буддизму. Золотий храм в Амрітсарі – головному релігійному центрі сикхів, печерні храми.

Для значної частини регіону характерна висока ступінь «окультуреності». Уже в третьому тисячолітті до нашої ери в регіоні розвивається землеробство. В результаті тривалого періоду господарської діяльності людини близько 60 % території регіону зайняті дуже зміненими антропогенними ландшафтами.

СЕРЕДНІЙ СХІД

Включає всі арабські країни, розташовані в Південно-Західній Азії, Афганістан, Іран, а також дві держави Північної Африки, населені арабами – Єгипет і Лівія. Регіон охоплює значну і дуже строкату в географічному, історичному і соціально-економічному відношенні територію.

Регіон розташований на стику між трьома частинами світу – Європою, Африкою і Азією, є перехрестям найважливіших комунікацій. Він має широкий вихід до морів і крупним затокам Атлантичного і Індійського океанів, а також до Каспійського моря. Однак, вигідне географічне приморське положення одних районів (Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати) поєднується з віддаленістю і ізольованістю інших (Йємен, Афганістан). До того ж порти в регіоні мало чисельні і в своїй більшості не мають об’єктів, цікавих для відвідувачів.

Рельєф різноманітний, переважають нагір’я, плато і високі рівнини. Основні низини – Нільська і Месопотамська – стали в Древні часи колискою перших цивілізацій.

Розташування регіону в субтропічному і тропічному кліматичних поясах обумовлює велика кількість сонця, високі температури, сухість повітря, дефіцми води. Ландшафтний образ регіону формують пустелі.

Середній Схід багатий багато чисельними історичними, культурними і релігійними пам’ятниками. Краще всього збереглися пам’ятники древньоєгипетської культури (піраміди, храми, сфінкси).

Є пам’ятники древньоримської (Баальбек в Лівні) і серелньовічної арабської культур, багато чисельні пам’ятники, пов’язані із зародженням ісламу.

В цілому Близький Схід є одним із самих перспективних в туристському відношенні районів світу. Поєднання природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів сприяє залученню туристів із інших регіонів, а також туристському обміну між країнами регіону. Широким внутрішньо регіональним зв’язкам сприяє і те, що більшість населення сповідує іслам, а для арабських країн – ще й спільність мови, історії, побуту і культури.

Існують і фактори, що негативно впливають на розвиток туризму. Природні умови обширних безводних пустельних просторів не сприяють масовому відпочинку. Для регіону в цілому характерний слабкий розвиток транспортної мережі; нерівномірний економічний розвиток, що впливає на рівень розвитку індустрії гостинності. Відсутність політичної стабільності: в 1980 -90-і рр.. тут неодноразово розгоралися локальні конфлікти між країнами (війна між Іраном і Іраком, агресія Іраку проти Кувейту). Останні події – терористична операція США проти Афганістану. Однак, самий головний, що існує багато десятиліть конфлікт, що обумовлений непростими відносинами, які склалися між Ізраїлем (ВТО відносить його до Європейського туристського регіону) і арабськими країнами. Тероризм, захоплення заложників, використання армії в державній політиці створюють імідж небезпечного для туризму регіону в цілому. Не можна не назвати і негативний вплив сучасної хвилі кольорових революцій в Єгипті, Сирії, Тунісі тощо.

Середній Схід відіграє другорядну роль на ринку відпочинку і розважального туризму. Його розвиток відрізняється нерівномірністю в межах регіону. Найбільш розвиненими країнами на ринку міжнародного туризму є Єгипет і ОАЕ. Тут створені умови для комфортного купально-пляжного відпочинку у поєднанні з пізнавальним туризмом. В цілому основною метою відвідування туристами з інших районів світу є знайомство з визначними історичними пам’ятками, культурою, паломництво. В Єгипті сформувалася мережа приморських і кліматичних курортів, відомих у всьому світі: Хургада, Шарм-еш-Шейх, Дахаб, Нувейба. Добре прогріті води Червоного моря, багатий тваринний світ, поширення коралових рифів створюють ідеальні умови для дайвінгу. Поїздки з діловою метою обмежені і направлені, в основному, у нафтодобувні країни регіону (Саудівська Аравія, Кувейт), а також Єгипет.

Саудівська Аравія виділяється масштабами паломництва. На її території розташовані головні центри релігійного притягання мусульман – Мекка і Медіна, де, відповідно до релігійного учення народився (Мекка), проживав і похований (Медіна) пророк Мухамед. Святині Мекки і Медіни мають загально ісламське значення.