Основні вихідні дані на розробку проекту

ТАБЛИЦЯ 0

РОЗДІЛ 1. Аналіз та вибір джерел водопостачання з урахуванням

економічних факторів

1.1.Визначення розрахункового водовідбору Q_{в ,} м³/с і можливості його покриття.

ТАБЛИЦЯ 1

Висновок: Всі три річки можуть бути самостійними джерелами водопостачання.

Баланс водопостачання

ТАБЛИЦЯ 2

БРС – без регулювання стоку

СЕЗ – сезонне регулювання стоку

МАСШТАБ 1см = 2м³/с

Балансові схеми водоспоживання та джерела його покриття з річки І – 2 для першої /І/, другої /ІІ/ черг будівництва та на перспективу /ІІІ/ для прямоточної /А/ та оборотньої /Б/ систем водопостачання в промисловості.

МАСШТАБ 1см = 2м³/с

Балансові схеми водоспоживання та джерела його покриття з річки ІІ – 2 для першої /І/, другої /ІІ/ черг будівництва та на перспективу /ІІІ/ для прямоточної /А/ та оборотньої /Б/ систем водопостачання в промисловості.

МАСШТАБ 1см = 2м³/с

Балансові схеми водоспоживання та джерела його покриття з річки ІІІ – 2 для першої /І/, другої /ІІ/ черг будівництва та на перспективу /ІІІ/ для прямоточної /А/ та оборотньої /Б/ систем водопостачання в промисловості.

Таблиця 3

ПОРІВНЯННЯ

Перевірка №1

Річка ІІ-2: 11 „+”

Річка ІІІ-2: 6 „+”

Висновок: річка ІІ-2 має переваги за 11-ма показниками над річкою ІІІ-2, проти 6-ти переваг річки ІІІ-2 над ІІ-2.

Перевірка №2

Обидві річки відповідають нормам за всіма показниками крім F – для річки ІІ – 2.

Перевірка №3

1) Речовини органолептичного ЛПВ: (ОР) /Cu, Fe, Cr, Cl, SO₄/

- річка ІІ – 2:

- річка ІІІ – 2:

2) Речовини санітарно-токсикологічного ЛПВ: (СТ) /Mo, As, St, F, N/

- річка ІІ – 2:

- річка ІІІ – 2:

Висновок: обидві річки задовольняють по ЛПВ вимогам нерівності /9/.

Якісний аналіз:

Приймаємо за джерело водопостачання річку ІІІ – 2, як таку що більш повноводна ніж річка ІІ – 2.

Порівняння та вибір остаточного варіанту балансової схеми.

1) І – й варіант схеми:

2) ІІ – й варіант схеми:

Висновок: ІІ – й варіант балансової схеми не має суттєвих переваг та не є економічно доцільнішим тому приймаємо І – й варіант.

Розрахунок показників якості води після об”єднання потоків.

1) Завислі речовини_сум =

=(220(1,42+0,01+0,06+0,05)+50(0,08+0,19+0,27)+30(0,01+0,03+0,05))/2,17=

=(220*1,54+50*0,54+30*0,09)/2,17=368,5/2,17=169,8 мг/л;

2) БСК_сум=(200*1,54+100*0,27+5*0,08+20*0,19+1,5*0,09)/2,17=156,37 мг/л;

3) СІ_сум=(91*1,54+300*0,27+600*0,08+100*0,19+70*0,09)/2,17=135,68 мг/л;

4) SO_{4 сум}=(65*1,54+200*0,27+800*0,08+40*0,19+50*0,09)/2,17=106 мг/л;

5) Cu_сум=(0,02*1,54+0,5*0,19+0,05*0,09)/2,17=0,06 мг/л;

6) Mo_сум=(0,05*1,54+0,02*0,09)/2,17=0,0363 мг/л;

7) Zn_сум=(0,8*0,19+0,06*0,09)/2,17=0,0725 мг/л;

8) As_сум=(0,07*0,09)/2,17=0,000029 мг/л;

9) Pb_сум=(2*1,54)/2,17=1,42 мг/л;

10) Fe_сум=(0,2*0,27+0,07*0,09)/2,17=0,0278 мг/л;

11) St_сум=(0,3*0,09)/2,17=0,0124 мг/л;

12) Se_сум=0 мг/л;

13) F_сум=(0,8*0,09)/2,17=0,033 мг/л;

14) N_сум=(20*1,54+8*0,27+0,35*0,09)/2,17=15,2 мг/л;

15) Cr_сум=(0,7*1,54+0,08*0,09)/2,17=0,403 мг/л;

16) Ni_сум=(0,2*0,19)/2,17=0,0175 мг/л.

Розділ 3. Визначення та аналіз умов скиду стічних вод у водні об”єкти.

1.Оцінка об”єктів скиду стічних вод.

Приймаємо до розгляду в якості об”єкта скиду стічних вод річки І – 2 та ІІ – 2, як такі, що найближче розташовані.

Річка І – 2, для господарсько - питних цілей; річка ІІ – 2, для розведення цінних порід риби.

2.Змішування стічних вод з водою водойми.

ТАБЛИЦЯ 4

Необхідний ступінь очищення стічних вод за кількістю завислих речовин.

Гранично допустимий вміст завислих речовин у очищених стічних водах:

Річка І – 2:

Річка ІІ – 2:

Ефективність очищення:

Річка І – 2:

Річка ІІ – 2:

Річка І – 2:

Необхідний ступінь очищення за БСК_повн.

Т = L / v_сер•86400 = 500 / 1•86400 = 0,00578 доби.

К₁(зим./літня) = 0,048 / 0,105;

К₂ = 0,5;

Перевірка достатньості визначеного ступеню очищення за БСК з урахуванням концентрації кисню у воді водойми.

Дефіцит кисню:

O(літ)=8,89 мг/л; O_р1(літ)=7,95 мг/л

O(зим)=13,13 мг/л; O_р1(зим)=10,6 мг/л

Значення БПК_повн у місці випуску:

Час руху води від випуску стічних вод до пункту, де вона буде мати найменшу кількість розчиненого кисню:

Оскільки аргумент логарифму має від”ємний знак, то вираз є математично невизначеним, а Т_кр ≈ 0.

Оскільки аргумент логарифму має від”ємний знак, то вираз є математично невизначеним, а Т_кр ≈ 0.

Дефіцит кисню у критичній точці:

Вміст розчиненого кисню в моментТ_кр:

Таким чином, кисневий режим в річці не буде порушений навіть у критичних точках.

Визначаємо максимально допустимі значення БСКповн скидаємих стічних вод з урахуванням впливу на концентрацію розчиненого кисню:

Зимовий період:

В знаменнику першого члена відбувається ділення на нуль, тому вираз є математично невизначеним.

Літній період:

В першому члені ділення на нуль – число невизначене математично.

Визначаємо найменше значення П_бск:

Річка ІІ – 2:

Необхідний ступінь очищення за БСК_повн.

Т = L / v_сер•86400 = 500 / 0,9•86400 = 0,00643 доби.

К₁(зим./літня) = 0,0525 / 0,09;

К₂ = 0,5;

Дефіцит кисню:

O(літ)=9,64 мг/л; O_р1(літ)=5,5 мг/л

O(зим)=12,48 мг/л; O_р1(зим)=7,9 мг/л

Оскільки аргумент логарифму має від”ємний знак, то вираз є математично невизначеним, а Т_кр ≈ 0.

Оскільки аргумент логарифму має від”ємний знак, то вираз є математично невизначеним, а Т_кр ≈ 0.

Перевірка достатньості визначеного ступеню очищення за БСК з урахуванням концентрації кисню у воді водойми.

Вміст розчиненого кисню в моментТ_кр:

<6 мг/л

Таким чином, кисневий режим в річці буде порушений у літній критичній точці.

Визначаємо максимально допустимі значення БСК_повн скидаємих стічних вод з урахуванням впливу на концентрацію розчиненого кисню:

Зимовий період:

В знаменнику першого члена відбувається ділення на нуль, тому вираз є математично невизначеним.

Літній період:

В першому члені ділення на нуль – число невизначене математично.

Визначаємо найменше значення П_бск: