Период военной демократии в Афинах

Верховним органом влади в Стародавній Греції були Народні збори (еклезія),що збиралися чотири рази на місяць. До роботи в них допускалися лише чоловіки (народжені від афінянина й афінянки), що досягли 20 років. Особи, народжені від мішаних шлюбів, іноземці, жінки та раби такого права не мали. Зібрання вважалося легітимним, якщо участь у ньому взяли не менше 6000 осіб. За участь у зборах платили гроші. До компетенції Народних зборів належали: прийняття законів, вибори посадових осіб і контроль за їх діяльністю, вирішення питань війни та миру й інші важливі питання.

Іншим важливим органом Афін була Рада 500(буле) - уряд, до складу якого входило по 50 громадян від кожної з 10 територіальних філ. Вони обиралися щорічним жеребкуванням з-поміж громадян, яким виповнилося ЗО років. Засідання Ради 500 відбувалися щоденно. Члени Ради (булевти) за свою службу отримували винагороду. До повно­важень цієїРади належали: фінансові питання, дипломатичні відносини, контроль за службовими особами, попередній розгляд справ, які ви­носилися на Народні збори. У складі Ради діяло 10 комісій.

Геліея— вищий судовий орган, який складався з 6000 членів, котрі щорічно обиралися від кожної філи жеребкуванням з повноправних громадян, які досягли 30-літнього віку.

У складі геліеї діяло 10 колегій - дикастерій,- кожна з яких викону­вала свої безпосередні функції протягом одного місяця (місяців у греків було 10).

Важливе місце в управлінні державою посідали певні посадові особи,що обиралися відкритим голосуванням на Народних зборах або жеребкуванням строком на один рік і за свою службу (крім стратегів) отримували винагороду. Такими посадовими особами були: стратеги (десять членів), архонти (перший архонт, архонт-епонім, архонт-базилевс, архонт-полемарх і ще шість архонтів), ареопаг, астиноми, агораноми, метрономи та ін.

Основними принципами діяльності посадових осіббули такі: посади, зазвичай, були платними; посади були колегіальними (крім стародавніх - архонта, базилевса, полімарха); між посадами не існувало ієрархічної градації (окрім військового управління); всі посадові особи 42

(>ули підзвітні; не можна було поєднувати дві посади одній особі; попередньо кандидатів на посаду перевіряли (докімасія).

У Греції сформувалася така форма правління, як рабовласницька Демократична республіка.

Реформы царя Тесея в Афинах.

Важным этапом в длительном процессе образования государства в Афинах были реформы, связанные с именем легендарного героя Тесея (Тезея), который жил в VIII в. до н.э. Одной из таких реформ было объединение (синойкизм) племен, населявших Аттику, в единый афинский народ. В результате синойкизма в Афинах был создан Совет,

Управляющий делами всех четырех племен. По родоплеменной организации был нанесен первый удар.

Население было разделено на три группы не по кровнородственному признаку:эвпатриды (родовая знать), геоморы (крестьяне-земледельцы) и демиурги (ремесленники,торговцы).

Эвпатриды постепенно ограничивали власть базилевса. Его функции перешли кновым, выборным из эвпатридов должностным лицам – архонтам. Поначалу должностьархонта была пожизненной, затем ее ограничили десятилетним сроком. С VII в. до н.э.стали избираться девять архонтов сроком на один год.При Тесее перестало созываться народное собрание, которое заменил Ареопаг.

Ареопаг избирал и контролировал архонтов, осуществлял высшую судебную власть. В его состав входили все бывшие действующие архонты.

Реформы Тесея имели огромное значение. Во-первых, было создано центральное управление, которое стало рассматривать дела, ранее бывшие прерогативой племен. Во- вторых, была предпринята первая попытка разорвать кровнородственные узы путем разделения населения на родовитых и знатных (эвпатриды) и непривилегированных (геоморы и демиурги). В-третьих, возникло общее афинское право, возвысившееся над правовыми обычаями и традициями племен.

Одновременно развивается и другой процесс, характерный для возникновения государства – зарождаются зачатки территориального деления населения. В VII в. до н.э. страна была разделена на округа – навкрарии. Свободные афиняне были разделены «не по родственным группам, а по проживанию на одной территории».