Вогнегасні категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень та буді­вель визначаються для найбільш несприятливого у відношенні можливості виникнення пожежі або вибуху періоду.

Категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці приймаються по таблиці 1 ОНТН 24-86.

До вибухопожежної категорії “А” відносяться приміщення, в яких обертаються горючі гази, ЛЗР з температурою спалаху до 28° С в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні біля 5 кПа. Речовини та матеріали, які здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем або один з одним, в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні більше 5 кПа.

До вибухопожежонебезпечної категорії “Б” відносяться приміщення в яких обертаються горючі пили або волокна, ЛЗР з температурою спалаху більше 28° С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилеповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні більше 5 кПа.

До пожежонебезпечної категорії “В” відносяться приміщення в яких обертаються горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини та матеріали, речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем або один з одним тільки горіти, при умові, що приміщення, яких вони є в наявності або обертаються, не відносяться до категорії “А” і “Б”.

До категорії “Г” Відносяться приміщення в яких обертаються негорючі речовини та матеріали в горячому, розжареному, розплавленому стані, процес обробки котрих супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум`я, горючі гази, рідини та тверді речовини, які зпалюються або утилізуються в якості палива.

До категорії “Д” відносяться приміщення, в яких обертаються негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, у яких перебувають горючі рідини в системах змащення, охолодження й гідроприводу обладнання, у яких не більше 60 кг на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предметі меблів на місцях.

94. Вогнегасні речовини і матеріали. Речовини і матеріали, за допомогою яких досягається припинення процесів горіння, називаються вогнегасними засобами. Найпоширенішими з них є: вода в рідкому і пароподібному стані, різні піни, вуглекислий газ, пісок, хімічні сполуки у вигляді порошків і емульсійних сумішей.

Як вогнегасні засоби широко використовують хімічну і повітряно-механічну піну.

Хімічна піна складається з бульбашок вуглекислого газу, повітряно-механічна– містить бульбашки повітря. Її застосовують для гасіння рідин, які загорілися, і твердих речовин, а також для захисту їх від нагрівання та займання.

Піна непридатна для гасіння пожеж в електроустановках, що знаходяться під напругою, і тих речовин (натрій, калій, сірковуглець та ін.), з якими вона вступає в реакцію взаємодії.

Для гасіння вогню використовують вуглекислоту, яка не проводить електричний струм і не підтримує горіння. Під час гасіння пожежі вуглекислий газ створює навколо вогнища горіння зону з пониженим вмістом кисню, завдяки чому високотемпературні процеси в ньому припиняються.

Для ліквідації вогнищ горіння, що не піддаються гасінню водою або іншими вогнегасними засобами, застосовують спеціальні порошки. Гасіння пожежі порошком досягається завдяки вогнеперегородженню, уповільненню екзотермічних реакцій, охолодженню поверхні речовини, що горить, та ізоляції її від атмосферного повітря в'язкими плівками.

Протипожежне водопостачання підприємств. Протипожежне водопостачання підприємств забезпечується системою протипожежного водопроводу, який об'єднується з господарським – питним або виробничим водопроводом. Водопровідні мережі влаштовуються, як правило, кільцями..

Пожежні гідранти розташовують узодовж дороги на відстані не більше 2,5 м від краю проїжджої частини, не далі 20 м і не ближче 5 м від стін будівлі. На відстані менше 5 м від пожежного гідранта не допускається стоянка автотранспорту.

Необхідність обладнання внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях і приміщеннях, а також витрати води на пожежогасіння визначаються залежно від їх призначення, об'єму і висоти.

Автоматичні установки пожежогасіння. Автоматичне гасіння пожежі в місці його виникнення і подачу сигналу пожежної тривоги забезпечують спринклерні і дренчерні установки, а також установки газового (аерозольного) і порошкового пожежогасіння.

Спринклерна система є сукупністю водоживильників, мережі труб, розташованих усередині приміщення під стелею, спринклерних головок (зрошувачів), контрольно-сигнального клапана і сигнальних апаратів.

Дренчерні установки є системою трубопроводів, на яких розташовані спеціальні головки-дренчери. Дренчерні установки використовуються як для гасіння пожежі, так і для створення водяних завіс з метою ізоляції осередків вогню і запобігання його розповсюдженню.