Юридичні ознаки та визначення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відповідно до цієї статті можна визначити наступні юридичні ознаки об'єкта підвищеної небезпеки: 1) на об’єкті підвищеної небезпеки використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин; 2) такі речовини досягають кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси; 3) на таких обєктах є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру

У доктрині екологічного права під об’єктами підвищеної екологічної небезпеки розуміють предмети матеріального світу та технології, які створюють реальну (потенційну) загрозу негативного впливу на довкілля, наслідком якого може бути виникнення надзвичайної екологічної ситуації, що потребує застосування надзвичайних заходів з боку держави

Характерними ознаками об'єкта підвищеної екологічної небезпеки, що відрізняють їх від інших об’єктів екологічної небезпеки, є: 1) речовий та технологічний вираз об'єкта підвищеної екологічної небезпеки; 2) екологічний ризик об'єкта підвищеної екологічної небезпеки; 3) підвищена екологічна небезпека об'єкта підвищеної екологічної небезпеки; 4) негативний вплив, який можуть створювати об'єкта підвищеної екологічної небезпеки на довкілля; 5) перехідний характер екологічного ризику об'єкта підвищеної екологічної небезпеки.

Зокрема, відповідно до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки відносять:у сфері теплової енергетики: теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ), устатковання для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива; у сфері гідроенергетики: гідроелектростанції на річках незалежно від їх потужності (включаючи малі гідроелектростанції), гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС); у галузі атомної енергетики і атомної промисловості: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, уранові об’єкти; об’єкти машинобудування і металообробки, за винятком підприємств, на яких відсутні цехи хімічного оброблення; електричні лінії (повітряні, кабельні) та підстанції напругою 330 кВт і більше, тощо.

На таких об’єктах ризик досягає такого ступеня, з яким можуть бути пов'язані певні правові наслідки, що належать: а) до суб'єктивної сторони фактичного складу, а саме до обов'язку передбачати, намічати особливі заходи запобігання, і б) до об'єктивної сторони, коли приписані або дозволені особливі дії, поєднані з особливим ризиком, або коли така діяльність дозволена як така, що є корисною для суспільства, і немає альтернативи на даному етапі. Прикладом такої діяльності є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням ядерної енергії.

Сьогодні в Україні нормативно-правовим порядком визначено основні види ризикованої діяльності та відповідних об'єктів, що ста­новлять підвищену екологічну небезпеку, зокрема розвиток атомної промисловості та енергетики, функціонування виробництв хімічної, нафтохімічної і переробної промисловості, біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво, знешкодження, утилізація та різні види поводження з промисловими і побутовими відходами тощо. Передбчена можливість відносити до екологічно ризикованих видів діяльності й інші виробництва та процеси, об'єкти яких можуть справляти негативний вплив на стан довкілля. Екологічно небезпечні види діяльності залежно від їх характеру, особливостей фізичного, хімічного, біологічного складу використовуваних речовин характеризуються різним ступенем екологічного ризику.