Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Опорні поняття: формація, цивілізація, дикунство, варварство, реформа, революція



Мета: Дати критику формаційної теорії К.Маркса та на цьому фоні розкрити особливості цивілізаційного підходу до поділу історії людства. Охарактеризувати цивілізаційні періоди історії. Виховати впевненість у тому, що історія має майбутнє.

 

План

Критика формаційної теорії К.Маркса.

Сутність цивілізаційного підходу.

Характеристика цивілізацій.

Література: Старовойт І.С. “Філософія”, с.109-115

Опорні поняття: формація, цивілізація, дикунство, варварство, реформа, революція

1. Критика формаційної теорії К.Маркса.

Формаційний підхід, який запровадив К.Маркс, історично був
виправданий. До XX століття суспільство розвивалось саме так.

• Проте не збулась ідея Маркса про комунізм як саму передову і
таку, що буде вічно, формацію.

• Не витримана єдина прогресивна лінія розвитку. На прикладі України, яка в радянські часи будувала соціалізм, ми бачимо регрес, адже наша країна зараз будує капіталізм.

• Маркс вважав, що рушійною силою розвитку суспільства може
бути лише революція. Історія довела, що це може бути і реформа, яка
приводить не до заміни однієї формації іншою, а до зміни існуючої
(капіталістична формація є прикладом).

2. Сутність цивілізаційного підходу.

Термін "цивілізація" може використовуватись в різних значеннях. Іноді він означає рівень культури (кажуть "китайська цивілізація", маючи на увазі: китайська культура).

Нерідко цивілізація означає рівень розвитку народів,

вищий від дикунства. І, нарешті, під цивілізацією розуміють певні відрізки (періоди) історії людства.

 

• Якщо марксівська формація характеризує лише економічну
сторону життя людей, то цивілізація характеризує суспільство більш широко.
Вона враховує і економічний розвиток, і культуру, і суспільні відносини.

• Цивілізаційні періоди триваліші в часі і можуть охоплювати
декілька формацій.

• Широко використовувати термін "цивілізація" стали з XIX
століття. Американець Л.Морган цим терміном позначив епоху, що йшла
після дикунства і варварства.

Дикунство: стадне життя, збиральництво, замість житла
природні схованки-печери, кам'яні знаряддя праці.

Варварство: родове життя, використання вогню, приручення
тварин, землеробства, побудова житла.

• А далі йде епоха цивілізації, її ознаками є:

 

- виникнення та розвиток міст;

- обробка металу;

- виникнення письма;

- поява держави;

- виникнення сім'ї.

Отже, цивілізація - це такий злет культури, який впливає на більш високий рівень розвитку економіки та вищу організацію суспільного життя.

Прихильниками поділу людського суспільства на цивілізації є Тойнбі, Шпенглер, Данилевський.

Данилевський: його заслуга в тому, що він виступив з критикою західноєвропейської теорії, яка вважала що цивілізація – це означення вищого рівня розвитку західноєвропейської у порівнянні з навколишніми відсталими народами:

- вперше став говорити про множинність цивілізацій;

- твердив, що людське суспільство пройшло ряд етапів в своєму розвитку і вище етапи називав цивілізаціями;

Він називає декілька видів цивілізації:

1. Єгипетська

2. Китайська

3. Асиро-вавілоно-фінська

4. Індійська

5. Іранська

6. Європейська

7. Грецька

8. Римська

9. Аравійська

10.Германо-романська

 

Тобто це історичні періоди окремих країн, які досягли такого рівня, що їх вже називають цивілізація.

 

(До речі слов’янській тут місця не знайшлось, бо вона не досягла зрілості).

Шпенглер: означує цивілізацію не як підйом розвитку, а навпаки омертвіння (тобто відживші культури).

Це:

1. китайська;

2. вавилонська;

3. єгипетська;

4. антична(грецько-римська);

5. західна;

6. майя;

7. російська.

 

Тойнбі: називає більше 30 цивілізацій (серед них розвинуті 21, а найбільш розвинені 12);

- лише 6 з них збереглися до сьогодні: західна, візантійська, російська, арабська, індійська, китайська;

 

 

- якщо у Данилевського – цивілізації це короткі (400-500 років) періоди (це наче певні злети вгору в розвитку народів; культурний розвиток), то у Шпенглера: це не розквіт, а омертвіння. Вмираючи, культура перетворюється на цивілізацію.

У Тойнбі: це суспільства, які виходять за межі держав, кордонів, довгочасні в тривалості.

В цілому у всіх проявляється головне : не має такої наступності як у К.Маркса; між цивілізаціями може не бути зв’язку, або є періоди без цивілізаційні.

Такий цивілізаційний підхід став панувати з ІІ половини ХХ століття.

 

 

3. Характеристика цивілізацій.

Отже, виділяють традиційну, техногенну (індустріальну) та постіндустріальну цивілізації.

Традиційна: охоплює період первіснообщинного ладу, рабовласництва. Для неї характерні та феодалізму. Такі риси:

- головним заняттям було землеробство;

- велика залежність сільського господарства від
природних умов;

- життя в сім'ях, родах, племенах побудоване на суворому
дотримуванні норм моралі;

- віра в багатобожжя;

- економіка розвивається примітивно: забезпечує лише
споживання, а розширення немає;

- залежність людей від тих, хто править;

- жорстока експлуатація людини людиною;

• боязнь всього нового;

- інтереси колективу вище особистості.

 

Техногення (індустріальна) : характерна середньовіччю, або ж кінцю феодальної і початку капіталістичної формації, її риси:

- екстенствний шлях розвитку змінюється інтенсивним

- в розвитку економіки, культури відбувається прогрес

- з'являється техніка, розвивається наука

- людина не залежить від природи, а підкоряє її собі

- прагнення до всього нового

- високо цінується індивід, свободи, демократія

- менше стали витримуватись традиції

- людиною керує користь.

Постіндустріальна: їй перш за все характерно:

- високий рівень техніки (автоматизація, роботизація,
комп'ютеризація);

- велике значення в житті інформаційних технологій;

- в суспільних відносинах характерним є відмова від
насильства, сили, панування одних над іншими;

- толерантне ставлення до релігії;

- різноманітні прояви культурних течій і напрямів; панує
ідея єдності людства;

- вільний розвиток особистості, який не вступає в
конфлікт з суспільством.

Особливістю цивілізаційного підходу (на відміну від формаційного) є те, що характеризуються лише ті періоди людської історії, які були, або є. Майбутня цивілізація прогнозується, але чітко не означується.

Сьогодні йде процес створення глобальної цивілізації (однакове за культурою, мисленням, досягненнями).

Але ще зберігається економіка, політика, культура, нерівність.

Виник ряд проблем глобального характеру, який стоїть на заваді створення глобальної цивілізації.

Що ж це буде за цивілізація?

Навіть назви точної не має: постіндустріальне суспільство, суспільство третьої хвилі, технотронне, споживацьке, трансформаційне ...(але найчастіше інформаційна цивілізація)

Риси:

1.Головним буде не розвиток техніки, а людина і її потреби (все менш матеріальні, все більш духовні);

2.Інші цінності: відмова від насильства і культу сили, толерантне ставлення до моди, культури, традицій;

3.Гуманне ставлення до природи;

4. Виникнуть нові типи зв’язків між людьми – (досі – це рід, плем’я ...) світова конгломерація;

5. Нові технології: біороботи, думаючі комп’ютери; Чи реалізуються ці ідеї?

 

Це залежить від того, як людство вирішить глобальні проблеми.

Запитання для бесіди:

1. В чому недоліки формаційної теорії К.Маркса?

2. Чим від неї відрізняється цивілізаційна теорія?

3. Охарактеризуйте:

 

- традиційну;

- техногенну;

- постіндустріальну цивілізації.

4. Які, на вашу думку, риси мають бути характерні майбутній цивілізації?



Просмотров 1038

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!