Релігійне життя на межі тисячоліть
Відродження релігійності.
1. Відродження релігійності.
• В умовах комуністичного атеїзму церква і релігія в Україні притіснялись. З появою демократії поняття свободи совісті відродилось.
• Рубіжним у зміні ставлення до церкви і релігії вважають 1988 рік це рік, коли відзначали 1000 -ліття хрещення Русі, (свята відбувались і в Києві, і в Москві). Навіть ООН визнала цю дату визначною.
• За короткий час релігійне життя в Україні відчутно змінилось: у 1997 році вже діяло 64 конфесії, 100 монастирів, 40 релігійних навчальних закладів, видавалось 50 релігійних періодичних видань.
• Проголошення незалежності України православні віруючі сприйняли як поштовх до боротьби за відокремлення православної церкви від Московського патріархату і передачі Київському. Це мотивували тим, що в 988 християнство було прийняте саме в Києві, а не в Москві.
• Частина духовенства УПЦ та УАПЦ (виникла в 1919, в 1930 рр. Припинила своє існування, в 1991 відродилась) вирішили об'єднатись. Об'єднавчий собор відбувся в 1992 році. Спільну церкву назвали УПЦ-КП. Патріархом обрали Мстислава.
• Проте єдина церква не склалась. Москва заявила свій протест, бо не хотіла втрачати влади над українською церквою, що була найвпливовіша і найбагатша. Вона й привела до утворення УПЦ-МП, на чолі з митрополитом Володимиром.
• Не визнав об'єднання і сам Мстислав, відокремивши УАПЦ.
• 3 1993 року (92 річний Мстислав помер) УПЦ-КП очолив Володимир (Романюк), а згодом Філарет.
Отже, українське православ'я вийшло розколотим на 3 гілки:
70% - МП 20%- КП 10% - автокефальна
• Крім УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ в Україні ще є Православна старообрядницька церква (55 парафій), Українська православна апостольська церква, Українська реформаторська православна церква.
• В західних регіонах став зростати вплив греко-католицької (уніатської церкви - 1596 рік Брестська унія). А по всій Україні діють римо-католицькі громади.
• Діють в Україні і давньосхідні церкви. У Ніжині діє церква ассирійських християн - послідовники несторіанства (Несторій - патріарх Візантії у У столітті). Є вірменська апостольська церква (Вірменія була І
. християнською державою).
• Відкрито стали діяти і масово зростати протестантські течії: євангелісти-християни - баптисти, свідки Єгови, п'ятдесятники, адвентисти сьомого дня і т.п.
• Частина людей в Україні сповідує іудаїзм та іслам.
• В Криму існують мусульманські громади. Є й нелегальні об'єднання: Біле братство, сатанізм, секта Муна.
• З-за кордону в Україну проникла РУН-віра (рідна українська національна віра), її заснували українці-емігранти. Вона основана на дохристиянських язичеських віруваннях.
• Разом з відродженням вірувань активно стали відбудовуватись і заново будуватись культові споруди: церкви, храми, собори, костьоли, молитовні будинки.
• Зараз в Україні діє 40 монастирів, 10 духовних семінарій, 2 духовні академії.
2. Релігійне життя на межі тисячоліть.
• Серед усіх церков підтримкою влади користувалась УПЦ-КП. (Вважалось, що саме вона відповідає утвердженню незалежності). До інших церков держава ставилась толерантно.
У 1994 році Кравчук зустрівся з главою УПЦ-МП Володимиром і показав, що влада визнає її.
• Кучма ж більші симпатії проявив до московської церкви, і менші до київської. Це проявилось під час похорону глави київської церкви Володимира.
Влада не дозволила поховати його біля Софіївського Собору. День похорон ввійшов в історію під назвою «чорного вівторка».
• В Західній Україні зростає роль греко-католицької церкви, їй Л.Кравчук дав вказівку повернути Собор Юра у Львові. Проте вона майже не має своїх громад в Східній, Центральній, Південній Україні.
• Римо-католики і греко-католики в червні 2001 року шанували візит до України папи римського Іоанна Павла II.
• В Україні стали піднімати питання про створення єдиної церкви. Але це не можливо. Ось чому стаття 35 Конституції стверджує: «Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова».
• Сучасному розвитку релігії притаманні такі риси і особливості помітне зростання релігійного фактора в суспільному житті; посилення релігійності населення; глибокий розкол у православ'ї; політизація релігійної сфери; між церковні конфлікти; відродження та активізація діяльності церков національних меншин.Отже, майбутнє українського суспільства - в релігійному плюралізмі і мирному співіснуванні різних віросповідань.
|