Дайте загальну характеристику нормативно-правовим актам з ОП

Нормативно-правові акти про охорону праці(НАОП) — це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

НПАОП розробляються під керівництвом та за участі фахівців Державного комітету з нагляду за охороною праці, різними установами і організаціями. НПАОП затверджуються: Кабінетом Міністрів України; Державним Комітетом України із нагляду за охороною праці; органами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України; органами державного пожежного нагляду Міністерства внутрішніх справ України; Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійснює Держгірпромнагляд» за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та за погодженням із іншими органами державного нагляду за охороною праці НПАОП переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. НПАОП поширюються також і на сферу трудового і професійного навчання. НПАОП підлягають обов’язковій реєстрації згідно із НПАОП 0.00-4.03-04“Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці”.

Реєстр НПАОП – це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Включенню до Реєстру НПАОП підлягають нормативно-правові акти з охорони праці, що затверджуються Держгірпромнаглядом України, та нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, які діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 за № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

У Реєстрі НПАОП кожному нормативному акту присвоєно відповідне позначення (код) – для можливості машинного обліку, ефективного зберігання і зручності користування ним. Кодове позначення складається із абревіатури НПАОП і трьох груп цифр.

Державні, галузеві стандарти з питань охорони праці реєструються у порядку, установленому Держстандартом України. Ці нормативні документи можуть включатися до Реєстру НПАОП із збереженням позначень (шифрів), які їм були надані при реєстрації в Держстандарті України.

7. 1

Нормування освiтлення

Вибiр нормованих параметрiв, проектування та розрахунок освiтлення здiйснються згiдно СНіП II-4-79. Згiдно яким всi роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робiт.
Розряд зорових робiт залежить вiд мiнiмального розмiру об'єкта розглядання. Першi п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), якi визначаються фоном та контрастнiстю об'єкта з фоном.

Внаслідок непостiйностi природного освiтлення протягом дня та пори року, кiлькiсна оцiнка цього виду освiтлення здiйснюється у залежності вiд розряду зорових робiт по коефiцiєнту природного освiтлення (КПО, е).
КПО визначається відношенням (у вiдсотках) освiтленостi в данiй точцi у серединi примiщення Евн до одночасно виміряної зовнiшньої горизонтальної освiтленостi Езов, що створюється свiтлом вiдкритого небосхилу:
Прийнято роздiльне нормування КПО для бокового та верхнього освiтлення. В примiщеннi, що освiтлюється тiльки боковим свiтлом, нормується мiнiмальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечено у точках, найбiльш вiддалених вiд вiкон. В примiщеннi з верхнiм або комбiнованим освiтленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони.

Для штучного освiтлення нормується абсолютне значення рiвня освiтленостi на робочих поверхнях у виробничих примiщеннях, також залежно вiд розряду зорових робiт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освiтлення. Так для обчислювальних центрiв величина штучної освiтлення при виконаннi робiт високої зорової точностi (розряд III, підрозряд "г") при одному загальному освiтленнi повинна бути не нижче 200 лк..
При визначеннi норми освiтленостi необхiдно враховувати ряд умов, викликаючих необхiднiсть пiдвищення або зниження рiвня освiтленостi. Норми освiтленостi слiд пiдвищувати, наприклад, при виконаннi робiт I-IV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освiтленостi слiд знижувати, наприклад, у примiщеннях де виконуються роботи малої та середньої точностi, при короткочасному перебуваннi людей.

Природне освітлення підрозділяється на бокове, верхнє і комбіноване (поєднання верхнього та бокового освітлення). Розстановку обладнання слід проводити з урахуванням розташування світлових прорізів, домагаючись максимальної освітленості панелей, пультів, клавіатур ПЕОМ та іншої оргтехніки.

Штучне освітлення підрозділяється на загальне, місцеве і комбіноване (місцеве і загальне).Система загального освітлення дає рівномірне світло всьому приміщенню. При комбінованому освітленні на частку загального освітлення припадає приблизно 10%, а найбільший світло дають лампи місцевого освітлення.

Штучне освітлення ділиться на три види:а) робоче; б) аварійне (забезпечує не менше 10% від норми освітленості); в) охоронне і чергове.

Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне. Освітлення безпеки слід передбачати у випадках, якщо відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення обслуговування устаткування і механізмів може викликати:

· Вибух, пожежа, отруєння людей;· Тривале порушення технологічного процесу; · Порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіо-і телевізійних передач і зв'язку, установки вентиляції та кондиціонування повітря для виробничих приміщень тощо; · Порушення режиму дитячих установ.