Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; 2 часть

- здійснює контроль за організацією в підпорядкованих митницях зберігання та застосування посадовими особами вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та військово-технічного майна;

- організує та забезпечує здійснення в підпорядкованих митницях, спеціалізованих митних установах і організаціях заходів щодо виявлення, попередження та припинення корупції, інших протиправних дій з боку працівників;

- контролює виконання працівниками підпорядкованих митниць, спеціалізованих митних установ і організацій Закону України “Про державну таємницю” та інших нормативних актів з питань охорони державної таємниці;

- контролює в підпорядкованих митницях, спеціалізованих митних установах і організаціях роботу з розгляду скарг, заяв та клопотань юридичних і фізичних осіб, вживає заходів до усунення причин, що призвели до порушення законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності й громадян.

У відповідності із завданнями, викладеними у Положенні, визначається структура, штатна чисельність регіональної митниці, кошториc доходів і видатків на її утримання, що затверджуються керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Положення про структурні підрозділи регіональної митниці та посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником регіональної митниці.

Місце розташування та зона діяльності регіональної митниці визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Регіональній митниці підпорядковуються розташовані в зоні її діяльності митниці та спеціалізовані митні установи й організації, за винятком митниць та спеціалізованих митних установ і організацій, підпорядкованих безпосередньо спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи. Регіональна митниця організує, координує та контролює їх діяльність у межах повноважень, визначених Положенням про регіональну митницю.

Окремими нормативно-правовими актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи можуть бути визначені специфічні особливості діяльності окремих регіональних митниць.

Регіональна митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, гербову печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням, штампи, бланки, рахунки в банку.

Регіональна митниця, як юридична особа, має право бути позивачем та відповідачем у судах і укладати в межах наданих повноважень та виділених коштів з юридичними та фізичними особами договори, пов"язані з господарською діяльністю і т.п.

Регіональну митницю очолює начальник, який призначається та звільняється з посади наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Регіональна митниця та її посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством (ст. 26 цього Кодексу).

	до ст. 14 Митного кодексу України Перелік діючих регіональних митниць станом на 01.10.2003

Стаття 15. Митниця

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

На початку 90-х років XX століття більшість пунктів митного контролю розміщувались на прикордонній території. Лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків надміру посилила навантаження на прикордонні митниці. Для вдосконалення митної інфраструктури були створені внутрішні митниці. Збільшення їх кількості обумовлено тим, що прикордонні митниці технічно не могли оперативно вирішити цілий ряд важливих питань (встановлення країни походження товару, необхідність проведення товарознавчих експертиз і т.п.).

Митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, наказами регіональної митниці та наказами митниці.

Митниця здійснює свою діяльність під загальним керівництвом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи і безпосереднім керівництвом регіональної митниці. Окремі митниці можуть бути безпосередньо підпорядковані спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи (Бориспільська, Севастопольська, Центральна енергетична, Оперативна митниці).

Митниця здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення про митницю.

Положення про митницю розробляється на підставі Митного кодексу України, Положення про спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, Примірного положення про митницю, погоджується начальником регіональної митниці, якій вона підпорядкована, начальниками відповідних управлінь спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, та затверджується наказом цього органу.

У Положенні про митницю визначені докладно її основні завдання та повноваження.

Митниця здійснює повноваження, що випливають із покладених на митницю завдань, у тому числі ті, що делеговані їй спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Окремими нормативно-правовими актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи можуть бути визначені специфічні особливості діяльності окремих митниць (Центральна енергетична, Оперативна митниці).

У відповідності із завданнями, викладеними у Положенні, визначається структура, штатна чисельність митниці, кошториc доходів і видатків на її утримання, що погоджуються керівником регіональної митниці та затверджуються керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Положення про структурні підрозділи митниці та посадові інструкції працівників затверджуються начальником митниці.

Місце розташування та зона діяльності митниці визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, гербову печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням, штампи, бланки, рахунки в банку.

Митниця, як юридична особа, має право бути позивачем та відповідачем у судах і укладати в межах наданих повноважень та виділених коштів з юридичними та фізичними особами договори, пов"язані з господарською діяльністю і т.п.

Митницю очолює начальник, який призначається та звільняється з посади наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця та її посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством (ст.26 цього кодексу).

Митниці прямого підпорядкування

Миколаївська

Херсонська

Бориспільська

Севасто-пільська

Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань, визначених цим Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости.

Митий пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Типове положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та інших завдань, покладених на митну службу України.

Митний пост у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а також наказами відповідної регіональної митниці, митниці яким він підпорядковується.

Окремими наказами спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати специфічні особливості діяльності окремих митних постів.

Митний пост підпорядковується регіональній митниці або митниці та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення про митний пост.

Положення про митний пост розробляється на підставі Митного кодексу України, Типового положення про митний пост та затверджується керівником митного органу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У Положенні про митний пост докладно визначені його основні завдання та повноваження.

Митний пост здійснює інші повноваження, що випливають з покладених на митний пост завдань, в тому числі ті, що делеговані йому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, регіональною митницею, митницею.

Місце розташування та зона діяльності митного поста визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням митного органу, якому він безпосередньо підпорядковується.

Штатна чисельність митного поста, кошторис доходів та видатків на його утримання визначає та здійснює митний орган якому від підпорядковується.

Пункти пропуску через державний кордон України розташовуються, в основному, за межами населених пунктів, тому вони повинні працювати автономно і мати на своїй території такі споруди:

-службовий блок, у якому розміщуються митні і прикордонні служби, а також інші служби;

-павільони митників та прикордонників;

-навіси;

-на в”їзді та виїзді спеціальні бар’єри і шлагбауми;

-бокси для ретельного догляду легкових і вантажних автомобілів;

-склад для конфіскованих вантажів;

-стоянки для затриманого транспорту;

-комплекс будинків і споруд господарського, технічного та інженерного призначення- гаражі, склади, мережі інженерного забезпечення, трансформаторні підстанції, котельні,насосні, споруди водопостачання ( артезіанська свердловина, резервуари), місцеві очисні споруди, дизельгенератор та ін.;

-споруди кінологічної служби.

Кошторис доходів та видатків на утримання митного поста погоджується з керівником відповідної регіональної митниці, митниці та затверджуються наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митний пост не є юридичною особою, тобто не має самостійного балансу, поточних рахунків, інших рахунків у банках, гербової печатки, штампів, бланків, не має права оперативного управління відносно до закріпленого за ним майна, яке є державною власністю.

Митний пост очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Начальник митного поста може мати заступників. Повноваження заступників визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням митниці та погодженням з регіональною митницею (для митних постів, підпорядкованих митницям) і за поданням регіональної митниці (для митних постів, підпорядкованих регіональній митниці).

Рішення та доручення начальника митного поста є обов’язковими для виконання всіма працівниками митного поста.

Митний пост та його посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством (ст. 26 цього Кодексу).

Стаття 17. Спеціалізовані митні установи та організації

У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до цього Кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних установ та організацій здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах повноважень, визначених цим Кодексом та законами України.

На теперішній час, для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, створені такі спеціалізовані митні установи: Центральна митна лабораторія, Господарсько-експлуатаційне митне управління, Інформаційно-аналітичне митне управління, Кінологічний центр Держмитслужби України, Постачальне митне господарство, Автотранспортне митне господарство та такі освітні організації: Академія митної служби України, Київський центр підвищення кваліфікації, Хмельницький центр підвищення кваліфікації.

Спеціалізовані митні установи та організації є державними органами, які входять в єдину систему митних органів України, здійснюють комплексний контроль за діяльністю підпорядкованих відділів митних органів України в межах визначених для них завдань та обов’язків.

Cпеціалізовані митні установи та організації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та своїми наказами.

Зазначені органи здійснюють свою діяльність під загальним керівництвом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Спеціалізовані митні установи та організації здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про них, яке розробляється на підставі Митного кодексу України, Положення про спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи та затверджується наказом цього органу.

У положеннях про спеціалізовані митні установи та організації визначені докладно їх основні завдання та повноваження.

У відповідності із завданнями, викладеними у положеннях, визначається структура, штатна чисельність цих органів, кошториc доходів і видатків на їх утримання, що затверджуються керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Положення про структурні підрозділи спеціалізованих митних установ та організацій, а також посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником відповідного органу.

Місце розташування та зона діяльності зазначених органів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Спеціалізовані митні установи та організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, гербову печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням, штампи, бланки, рахунки в банку, мають право бути позивачем та відповідачем у судах і укладати в межах наданих повноважень та виділених коштів з юридичними та фізичними особами договори, пов"язані з господарською діяльністю і т.п.

Спеціалізовані митні управління та організації очолює начальник, який призначається та звільняється з посади наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Спеціалізовані митні установи та організації та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством (ст. 26 цього Кодексу).

	до ст. 17 Митного кодексу України Спеціалізовані митні установи та освітні організації

Стаття 18. Митні лабораторії

У митній службі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць.

Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.

Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.

Створення, реорганізація та ліквідація Центральної митної лабораторії і митних лабораторій здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Положення про Центральну митну лабораторію та положення про митні лабораторії затверджуються наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Створення митних лабораторій в Україні обумовлено об’єктивними умовами розвитку митної системи в цілому, швидко розвиваючоюся зовнішньою економічною діяльністю держави, частиною її митної політики. При здійсненні експортно-імпортних операцій суб’єкти ЗЕД вдаються до різних способів приховування справжнього найменування, фізико-хімічних характеристик, складу та призначення товарів з метою ухилення від сплати митних платежів. Саме митні лабораторії і є тим інструментом, на який покладено виконання функцій експертування вантажів, якщо така потреба виникає.

В період, з 1994 року і по теперішній час, створені Центральна митна лабораторія (ЦМЛ м.Київ 1994р.) і сім регіональних митних лабораторії (РМЛ) (м.Харків 1994р.; м.Львів 1995р.; м.Одеса 1995р.; м.Дніпропетровськ 1995р.; м.Донецьк 1999р.; м.Сімферополь 1999р.; м.Ужгород 1999р.).

ЦМЛ являється спеціалізованою митною установою у системі Державної митної Служби України (ДМСУ). ЦМЛ має статус юридичної особи, має свої печатки, штампи, бланки, рахунки у банку. ЦМЛ проводить науково-методологічне керівництво регіональними митними лабораторіями, проводить навчання та стажування працівників регіональних лабораторій, займається розробкою методик досліджень та експертиз.

Мережа регіональних митних лабораторій сформована при Східній, Західній, Кримській, Дніпропетровській, Донбаській, Чорноморській та Карпатській регіональних митницях. В подальшому, планується створення митних лабораторії у всіх десяти зонах діяльності регіональних митниць.

Регіональні митні лабораторії являються структурними підрозділами регіональних митниць ДМСУ. Регіональні митні лабораторії мають статус відділу митних досліджень регіональних митниць. Регіональні митні лабораторії мають свою печатку, штамп та індивідуальний номер на пломбувальному пристрої.

У своїй діяльності ЦМЛ та РМЛ керуються Конституцією України, Митним Кодексом України, Законом України “Про Державну Службу”, нормативними документами ДМСУ, іншими діючими нормативно-технічними та законодавчими документами, методиками досліджень та експертиз товарів.

Центральна митна лабораторія обслуговуває зону діяльності, яка знаходиться під оперативним управлінням Київської РМ, Північної РМ, Центральної енергетичної митниці, Житомирської, Черкаської, Чернігівської, Новгород-Сіверської, Бориспільської митниць. Крім того, в ЦМЛ проводяться найбільш складні, спірні і повторні експертизи з усіх регіонів України і РМЛ.

Митна лабораторія Східної регіональної митниці обслуговує зону діяльності, яка знаходиться під оперативним управлінням Східної регіональної митниці та підвідомчих митниць – Магістральної, Сумської, Полтавської, Куп’янської, Глухівської.