Охарактеризуйте загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів

Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. Кінці валів, махові колеса, які виступають, відкриті передачі ( шківи, ремені тощо) закриваються суцільним кожухом.
Елементи верстатів, швейних машин, що виступають та обертаються, обладнуються гладкими круглими укриттями або наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими кожухами, каретками, що міцно прикріплені до станини або до іншої нерухомої частини машини.
Чищення, змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється.

Неправильна експлуатація досконалих за конструкцією та справних машин, механізмів і апаратів може бути причиною аварій та нещасних випадків. Наприклад, на підприємствах торгівлі нещасні випадки можуть виникати внаслідок порушення правил переміщення вантажу підйомними механізмами. У зв’язку з цим необхідні розробка і виконання правил безпеки щодо технологічного обладнання.

Безпека виробничого процесу– це властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпечної праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Безпеку виробничих процесів регламентує ГОСТ 12.3.002-75 «ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки» (СТ СЭВ 1728-89). Зміни 1980; 1991 - , інші стандарти безпеки праці за видами технологічних процесів і робіт. На підприємствах необхідно дотримуватись вимог санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування.

Технологічні процеси виконуються з використанням різних видів машин, механізмів і апаратів, тому в деяких розділах курсу «Охорона праці», в чинних правилах та інструкціях розглядаються комплексні питання забезпечення безпеки виробничого устаткування і забезпечення безпеки технологічних процесів. При цьому враховуються вимоги розділу «Вказівки щодо безпеки», які викладені в керівництвах чи паспортах на обладнання.

Забезпечення безпеки технологічних процесів у торгівлі з використанням немеханічного устаткування, інвентаря та інструментів слід розглядати окремо. Робоча поверхня устаткування для виконання робіт стоячи (прилавки, столи) повинні знаходитися на висоті 850 мм, для виконання робіт сидячи – на висоті 630 мм (для жінок) чи 655 мм (для жінок і чоловіків).

Пристінне устаткування повинно мати загальну висоту не більше 2200 мм. Причому нижні полички повинні знаходитись на висоті не менше 250 мм, а верхні – не більше 1700 мм від рівня підлоги. Острівне устаткування може мати висоту 1160 мм. Ширина основних видів острівного устаткування 1160 мм, пристінного устаткування, прилавків, столів – 750 мм. Стелажі, підтоварники мають бути міцними і стійкими. Полички стелажів повинні мати нахил всередину.

Робочий запас товарів слід розташовувати на прилавку і за продавцем в середній частині пристінного устаткування в радіусі зони максимальної досяжності на рівні від 0,5 до 1,8 м від підлоги і від 1,5 до 1,65 по ширині. Порожню тару складують у спеціально відведені для цього місця.

Контейнери, тару, піддони експлуатують відповідно до вимог нормативних документів. Вимоги безпеки праці під час експлуатації тари викладено в ГОСТ 12.3.010-82. «ССБП. Тара виробнича. Вимоги безпеки при експлуатації».

Ручна обробка товарів і продукції проводиться на столах чи в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

· відкривати ящиків можна тільки з торцевої сторони з використанням цвяходерів чи кліщів;

· бочки слід відкривати обойниками;

· під час розпорювання мішків лезо ножа повинно переміщуватися в напрямку від працівника;

· правити ніж об мусат слід на відстані від робітників, зайнятих на інших операціях;

· гострі, ріжучі, колючі інструменти можна переносити тільки в чохлах чи ножнах;

· роликові ломи при переміщенні вантажу слід підводити під опорну поверхню у двох місцях позаду і в одному місці попереду за напрямком його руху.

Безпека під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт залежить від групи, класу та категорії вантажу. В залежності від небезпеки, яка виникає під час навантажування, транспортування та розвантажування, всі вантажі поділяються на чотири групи:

· 1 - малонебезпечні (будматеріали, продукти харчування тощо);

· 2 - небезпечні за своїми розмірами;

· 3 - пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт, бітум і т. ін.);

· 4 - небезпечні за своїми властивостями (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини тощо). Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вантажами третьої та четвертої груп необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Вантажі, які є небезпечними за своїми властивостями відповідно до ГОСТ 19433-81 поділяються на дев'ять класів:

· 1 - вибухові речовини;

· 2 - стиснені, зріджені та розчинені гази під тиском;

· 3 - легкозаймисті рідини, суміші рідин, які виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 °С і нижче;

· 4 - легкозаймисті речовини та матеріали, які здатні займатися внаслідок тертя, нагрівання, поглинання вологи, самочинних хімічних перетворень;

· 5 - окиснювальні речовини, які легко виділяють кисень;

· 6 - отруйні та інфекційні речовини;

· 7 - радіоактивні речовини;

· 8 - їдкі та корозійно активні речовини;

· 9 - речовини з відносно низькою небезпекою, під час перевезення та зберігання яких необхідно дотримуватись певних вимог безпеки.

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, необхідно нанести знак небезпеки. Цей знак має форму квадрата, окантованого чорною рамкою, що повернений на кут і поділений на два однакових трикутники. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки, а у нижньому роблять напис про небезпечність вантажу та номер класу (рис. 3.5).

За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії: 1 - масою менше ніж 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні й такі, що перевозять навалом; 2 - масою від 80 до 500 кг; 3 - масою понад 500 кг.

Відповідними нормативно-правовими актами регламентовані граничні норми підіймання та переміщення важких речей (вантажів) одним працівником вручну:

· для чоловіків, старших 18 років, - 50 кг (допускається перенесення вантажу масою до 80 кг на відстань по горизонталі не більшу ніж 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники);

· для жінок, старших 18 років, - 10 кг при чергуванні з іншою роботою та 7 кг при постійній роботі з вантажами протягом зміни;

· для юнаків та дівчат 16- 17 років при короткочасній роботі відповідно 14 та 7 кг, а 17-18 років - 16 та 8 кг.

Якщо маса вантажів понад 50 кг, а також у разі підіймання вантажів на висоту понад 3 м, обов'язково необхідно застосовувати механізований спосіб проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використовуючи при цьому механічні пристосування та підіймально-транспортні механізми. Виконанню таких робіт передує складання карт технологічних процесів на вантажно-розвантажувальні роботи, визначення маршрутів руху транспортних засобів і т. ін.