![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Організація фінансової роботи з виконання бюджетів
Фінансова робота на підприємствах здійснюється спеціальною чи службою бухгалтерією. Призначення фінансової служби: · забезпечення безперервності виробничо-торгового процесу фінансовими ресурсами, тобто платоспроможності підприємства і ліквідності його балансу; · забезпечення росту прибутковості активів, власного капіталу, продажів і інвестицій; · здійснення розрахунків і виконання фінансових зобов'язань перед державою і партнерами (персоналом, постачальниками, кредиторами, акціонерами і т.д.); · розробка оперативних (поточних) і довгострокових фінансових планів; · участь у розробці системи управління бюджетами на підприємстві і складання фінансових бюджетів; · контроль за раціональним використанням грошових ресурсів (потоків готівки). Керівник фінансової служби (фінансовий директор) несе відповідальність за фінансовий стан підприємства, управління усіма видами фінансової роботи, включаючи і регулювання грошових потоків (припливу і відтоку готівки). Фінансова служба тісно взаємодіє з провідними виробничими і комерційними підрозділами підприємства. Фінансова робота на підприємстві проводиться по трьох основних напрямках: 1. фінансове планування (бюджетування грошових потоків, активів і пасивів балансу); 2. оперативна (поточна) діяльність по управлінню грошовим обігом; 3. контрольно-аналітична робота. Фінансова служба активно бере участь у розробці консолідованого бюджету доходів і витрат, а також фінансових бюджетів (бюджету руху грошових коштів, бюджету по балансовому листу і капітальному бюджету) на майбутній період (рік, квартал, місяць). Оперативні фінансові бюджети складають по підприємству в цілому і по окремих підрозділах (центрах фінансового обліку) у рамках обраної структури управління фінансами. Оперативна фінансова робота полягає в забезпеченні регулярних грошових взаємин з партнерами підприємства і державою. До складу оперативної фінансової роботи входить також вибір найбільш ефективних способів фінансування підприємства. До них відносять: · самофінансування (головним чином за рахунок власних коштів); · фінансування переважно за рахунок короткострокового банківського кредиту (агресивна фінансова політика); · фінансування переважно за рахунок довгострокових кредитів і позик (консервативна фінансова політика); · хеджування (компенсація активів зобов'язаннями за різного терміну їхнього погашення); · фінансування за рахунок відстрочки виплат по зобов'язаннях (наприклад, постачальникам); · комбіноване (змішане) фінансування (за рахунок власних, позикових і притягнутих коштів) – помірна фінансова політика. У випадку використання кредитного фінансування підприємство в стані підтримувати забезпеченість отриманих позичок наступними методами: · збільшенням частки найбільш ліквідних активів (коштів і короткострокових цінних паперів); · подовженням термінів, на які надаються банківські кредити (їхньої пролонгації). Необхідно враховувати, що ці методи приводять до зниження прибутковості позичальника в першому випадку – через вкладення коштів у низькодоходні активи (необоротні і оборотні активи); у другому – за рахунок можливості виплати відсотків по кредитах при наявності власних коштів. У процесі оперативної фінансової роботи здійснюють систематичний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості (за даними квартальної чи звітності головної книги) з урахуванням запропонованих значень цих показників (див. табл. 2.2.). За результатами такого аналізу можуть бути прийняті наступні рішення: 1. заміна негрошової форми чи розрахунків визначення їх оптимального критичного рівня (наприклад, 30-40%); 2. складання плану-графіка поступової ліквідації заборгованості з оплати праці; 3. можлива реструктуризація заборгованості перед бюджетною системою; 4. повна інвентаризація заборгованості з метою її взаємного погашення або чи реструктуризації списання безнадійних боргів і незатребуваних сум; 5. визначення штрафних санкцій і звертання в арбітражний суд. Фінансовій службі доцільно проаналізувати і заборгованість, виражену у векселях, розглянувши при цьому дисконтні суми по них як для одержання, так і для сплати. Ця робота виконується разом з бухгалтерією. Контрольно-аналітична робота полягає в здійсненні систематичного контролю за виконанням локальних і консолідованих бюджетів, структурою капіталу, ефективністю використання основних і оборотних коштів, платоспроможністю і ліквідністю балансу підприємства. Організує контрольну роботу на підприємствах різних форм власності фінансовий директор чи головний бухгалтер. Важливим об'єктом фінансового контролю є фінансові показники бюджетів підприємства. Для здійснення контролю за виконанням бюджетів рекомендують використовувати дворівневу систему. Нижній рівень – контроль за виконанням бюджетів структурних підрозділів підприємства. Такий контроль здійснюють їхні керівники. Верхній рівень – контроль за виконанням бюджетів усіх структурних підрозділів (включаючи контроль складових їхніх бюджетів по видах і елементах витрат, по центрах фінансового обліку). Його проводить фінансово-економічна служба і бухгалтерія підприємства. Ключовими елементами системи фінансового контролю є: 1. об'єкти контролю – бюджети структурних підрозділів (філій, дочірніх фірм і т.д.); 2. предмети контролю – окремі показники бюджетів (дотримання лімітів фонду оплати праці, витрат сировини, матеріалів і енергії, нормативів оборотних коштів і т.д.); 3. технологія контролю бюджетів – здійснення процедур, необхідних для визначення відхилення фактичних показників бюджетів від планових в абсолютних сумах і у відносному вираженні (у відсотках); 4. суб'єкти контролю – керівники структурних підрозділів і економічних служб підприємства. Контроль за виконанням дохідної частини зведеного бюджету покликаний забезпечити безперебійність фінансування поточної й інвестиційної діяльності. Його здійснює фінансова служба разом з економічним відділом. Контроль за дотриманням видаткової частини консолідованого бюджету є важливою проблемою, від рішення якої залежить ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства, включаючи і досягнення прибуткової роботи. Для успішного рішення даної проблеми рекомендується встановлювати чіткий порядок проведення управлінських процедур, що забезпечує: 1. оперативний аналіз фактичних відхилень від планових параметрів функціональних і зведених бюджетів за місяць, квартал і т.д.; 2. розробку заходів щодо усунення непродуктивних витрат і втрат, а також удорожающих факторів, виявлених у ході аналізу; 3. оформлення і передачу керівництву підприємства аналітичних матеріалів по виконанню зведеного і функціонального бюджетів з метою коректування їх дохідної і видаткової частин. Рекомендують використовувати метод перегляду витрат бюджету, заснований на прийнятій системі пріоритетів фінансування (оплати) поточних витрат підприємства. У якості пріоритетних пропонують наступні витрати бюджету: · оплата праці працівників у розрахунку на виробничу програму; · виплата податків у державний і місцеві бюджети; · внески в державні цільові фонди; · оплата закупівель матеріальних ресурсів і енергії. Доцільно створювати і впроваджувати на кожнім підприємстві комплексну автоматизовану систему бюджетного планування і управління (на базі локальної комп'ютерної мережі), що дозволяє оперативно (щодня) одержувати інформацію про виконання бюджетів і вчасно вносити корегування в прибутковий і видатковий розділи з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності економічних суб'єктів. 10. ВİДПОВİДАЛЬНİСТЬ ТА МОТИВАЦİЯ В БЮДЖЕТУВАННİ
![]() |