При якому патологічному стані виявляється поліурія?

А. Пневмонія

В. Цистит

С. Холецистит

D. Цукровий діабет

Е. Виразкова хвороба

При якому патологічному стані виявляється низька відносна щільність сечі?

А. Прийом сечогінних препаратів

В. Асцит

С. Набряки

D. Блювота

Е. Діарея

При якому з перерахованих станів спостерігається ізостенурія

A. Гостра ниркова недостатність

B. Гострий цистит

C. Гострий нефрит

D. Гострий пієлонефрит

E. Зморщена нирка

Для якого з перерахованих захворювань характерна сеча у вигляді «м'ясних помиїв»?

A. Пієлонефрит

B. Гломерулонефрит

C. Полікістоз нирки

D. Уретрит

E. Цистит

Для якого патологічного стану характерна висока протеїнурія?

А. Сечовий синдром

В. Синдром артеріальної гіпертензії

С. Гострий пієлонефрит

D. Гострий цистит

Е. Нефротичний синдром

Для якого з перерахованих станів характерна виражена уробіліногенурія?

A. Хронічний гломерулонефрит

B. Нирково-кам'яна хвороба

C. Інфаркт нирки

D. Гемолітична жовтяниця

E. Механічна жовтяниця

Які елементи осаду сечі характерні для хронічного гломерулонефриту?

А. Незмінені еритроцити

В. Вилужені еритроцити

С. Воскоподібні циліндри

D. Лейкоцити

Е. Епітелій

Які елементи осаду сечі характерні для хронічного пієлонефриту?

А. Незмінені еритроцити

В. Вилужені еритроцити

С. Воскоподібні циліндри

D. Лейкоцити

Е. Епітелій

Які елементи осаду сечі характерні для амілоїдозу нирок?

А. Незмінені еритроцити

В. Вилужені еритроцити

С. Воскоподібні циліндри

D. Лейкоцити

Е. Епітелій

11. При зниженні концентраційної функції нирок розвивається:

А. Гіпостенурія

В. Ізостенурія

С. Ізогіпостенурія

D. Відносна щільність сечі не змінюється

Е. Відносна щільність сечі висока

Для проведення проби за Зимницьким необхідно досліджувати

А. 200,0 мл ранкової сечі

В. Добову сечу

С. Середню порцію сечі

D. 8 порцій за добу кожні 3 години

Е. Вечірню порцію

13. Виражена протеїнурія характерна для:

А. Гіпертонічної хвороби

В. Пієлонефриту

С. Гломерулонефриту

D. Амілоїдозу нирки

Е. Сечокам’яної хвороби

Хворий Н., 19 років, слюсар, скаржиться на тупий біль у поперековій ділянці праворуч, часте сечовипускання, підвищення температури до 37,8 °С. Стан погіршився 2 дні тому після переохолодження. Набряки відсутні. Симптом Пастернацького позитивний праворуч. Ваш попередній діагноз?

А. Гострий пієлонефрит

В. Гострий гломерулонефрит

С. Гострий цистит

D. Міжреберна невралгія

Е. Нефротичний синдром

Хвора Е., 22 років, скаржиться на набряклість обличчя, повік, загальну слабість, підвищення температури тіла до 37,2 °С. Анамнез: занедужала гостро, 2 тижня тому перенесла ангіну. При огляді: обличчя бліде, набряклість повік, гомілок і пальців рук. АТ 140/100 мм рт.ст. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Ваш попередній діагноз?

А. Гострий пієлонефрит

В. Гострий гломерулонефрит

С. Гострий цистит

D. Сечокам’яна хвороба

Е. Інфаркт нирки

Хворий 17 років госпіталізований у лікарню зі скаргами на лихоманку 40,6 °C протягом 2-х днів. Клінічний аналіз сечі: сеча мутна, еритроцити – 5-10 у п/з, лейкоцити – 100 у п/з, багато лейкоцитарних циліндрів і клітин перехідного епітелію. Діагностичне припущення?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Гострий пієлонефрит

C. Хронічний гломерулонефрит

D. Сечокам’яна хвороба

E. Хронічний пієлонефрит

Після перенесеної ангіни в 19-літнього хворого з'явилася набряклість повік ранком, задишка і сеча кольору м'ясних помиїв. в аналізі сечі: 2,3 г/л білка і мікрогематурія. Діагностичне припущення?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Гострий пієлонефрит

C. Хронічний гломерулонефрит

D. Сечокам’яна хвороба

E. Хронічний пієлонефрит

Хворого 30 років непокоїть спрага, слабкість, головний біль, нудота. Хворіє 5 років. Об’єктивно: суха шкіра, набряки повік. Добовий діурез – 300 мл. Ваше діагностичне припущення?

А. Гострий гломерулонефрит

В. Гострий пієлонефрит

С. Сечокам’яна хвороба

D. Хронічний гломерулонефрит

Е. Інфаркт нирки

Розділ 6

Методи дослідження Системи крові

Система крові – це функціонально нерозривно зв'язана система кровотворних органів і крові, що здійснює важливі життєві функції організму.

Органи кровотворення

Кровотворними органами людини є: кістковий мозок, загруднинна залоза, селезінка, лімфатичні вузли, скупчення лімфоїдної тканини. Головна функція органів кровотворення полягає в утворенні кліток периферичної крові в процесі клітинних диференціювань.

Кістковий мозок знаходиться в епіфізах довгих трубчастих кісток (стегно, гомілка, плече) і в плоских кістках (ребра, грудина, хребці, череп, таз). В червоному кістковому мозку відбувається утворення еритроцитів, гранулоцитів, моноцитів, тромбоцитів, В-лімфоцитів і попередників Т-лімфоцитів. Кістковий мозок бере участь в руйнуванні еритроцитів, в фагоцитозі, в синтезі гемоглобіну.

Загруднинна або зобна залоза (тимус) – центральний орган лімфоцитопоезу і імуногенезу. З кістковомозкових попередників Т-лімфоцитів в загруднинній залозі відбувається диференціювання їх в Т-лімфоциті, що здійснюють реакції клітинного імунітету.

Селезінка – важливий кровотворний орган, що бере участь в елімінації відживаючих або патологічних еритроцитів в зв'язку з тим, що має здатність знижувати осмотичну стійкість клітин, тому селезінка вважається “цвинтарем еритроцитів”. Макрофаги червоної пульпи поглинають зруйновані еритроцити, в яких розщеплюється гемоглобін. Таким чином, селезінка бере участь в утворенні і виділенні в кровообіг білірубіну і заліза у вигляді трансферину. В селезінці депонується кров і руйнуються тромбоцити. Селезінка виконує захисну функцію, очищає кров від мікроорганізмів, антигенних часток, імунних комплексів, відіграє активну роль в утворенні гуморального і клітинного імунітету і є джерелом ранньої імунної відповіді.

Лімфатичні вузли розташовуються по ходу лімфатичних судин. Здійснюють лімфоцитопоез і імунологічний захист.

Скупчення лімфоїдної тканини в стінках порожнинних органів шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів виконує локальний імунний захист.

Кровотворення або гемоцитопоез являє собою процес фізіологічної регенерації крові, що компенсує фізіологічне руйнування диференційованих клітин крові (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Схема кровотворення.

Першим ступенем або вихідними клітинами формених елементів крові є стовбурні клітини, що морфологічно подібні до великих лімфоцитів. Ці клітини здатні до самостійного існування і відносяться до популяції клітин, що самопідтримується. В зв'язку з їхньою здатністю до диференціюванню по всіх окремих паростках кровотворення, вони є попередниками всіх клітин крові. Така вихідна потенційна багатофункціональна здатність стовбурних клітин за їхніми можливостями позначається терміном “поліпотентність”. Кожна стовбурна клітка утворює колонію і називається колонієутворюючою одиницею (КУО).

Другий ступінь розвитку формених елементів крові представлений двома лініями диференціювання. Ці проміжні клітини позначають як “напівстовбурові”, “комітовані”, тобто клітини-попередники, відповідальні за визначений напрямок диференціювання. Перша лінія поліпотентної стовбурової клітини є попередницею мієлопоезу і дає початок гранулоцитарному, еритроцитарному, моноцитарному і мегакаріоцитарному ряду гемопоезу. Друга лінія поліпотентної стовбурової клітини служить попередницею лімфопоезу.

Третій ступінь або третій клас клітин – це уніпотентні попередниці елементів кісткового мозку, тому що кожна з них є родоначальницею строго визначеного паростка кровотворення. Їхня діяльність здійснюється через рідкі середовища (кров, лімфу і тканинну рідину) за допомогою специфічних факторів, що називаються “поетини”. Саме на рівні цих клітин здійснюється кількісна регуляція кровотворення. Серед поетинчутливих клітин частина клітин, що розмножуються, досягає 60-80 і навіть 100 %. Методом колонієутворення визначені уніпотентні попередники моноцитів (КОЕ-М), нейтрофільних гранулоцитів (КОЕ-Г), еозинофілів (КОЕ-ЭО), мегакаріоцитів (КОЕ-МГЦ), еритроцитів (КОЕ-Э), базофілів (КОЕ-Б). В лімфопоетичному ряді є уніпотентні клітини-попередниці В-лімфоцитів і Т-лімфоцитів.

Четвертий клас клітин – це бластні клітинні елементи, що дають початок відособленим клітинним пулам, що ще дозрівають, представленими гемопоетичними клітинами, що ідентифікуються морфологічно. Для В-лімфоцитів вихідною клітиною клітинного пула, що дозріває, служить плазмобласт, для Т-лімфоцитів – лімфобласт, для моноцитів – монобласт, для гранулоцитів – мієлобласт, для еритроцитів – еритробласт, для тромбоцитів – мегакаріобласт.

П'ятий клас клітин – клітинні елементи, що дозрівають, які в процесі диференціювання проробляють неоднакову кількість мітозів, тому з одної клетини-попередниці може утворюватися різна кількість клітин.

Шостий клас – це зрілі, диференційовані клітки, що струмом крові вимиваються з кісткового мозку в циркулюючу кров.

Эритропоез

Розвиток еритроцитів відбувається в такий спосіб: стовбурова клітина ® напівстовбурова клітина (колониєутворююча одиниця мієлопоезу, колоніє утворююча одиниця нейтрофільних гранулоцитів і еритроцитів або колонієутворююча клітина мегакаріоцитів і еритроцитів) ® уніпотентні попередники (колонієутворююча одиниця еритроцитів) ® проеритробласт ® еритробласт (базофільний, поліхроматофільний, оксіфільний) ® ретікулоцит ® еритроцит.

Гранулоцитопоез

Стовбурова клітина ® напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) ® уніпотентні попередники (колонієутворююча одиниця базофілів, колонієутворююча одиниця еозинофілів, колонієутворююча одиниця гранулоцитів) ® мієлобласний промієлоцит ® мієлоцит ® метамієлоцит ® паличкоядерний гранулоцит і сегментоядерний гранулоцит.

Тромбоцитопоез

Стовбурова клітина ® напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) ® уніпотентний попередник (колонієутворююча одиниця мегакаріоцитів) ® мегакаріобласт ® промегакаріоцит ® мегакаріоцит ® тромбоцити.

Моноцитопоез

Стовбурова клітина ® напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) ® уніпотентний попередник (колонієутворююча одиниця моноциту) ® монобласт ® промоноцит ® моноцит.

Лімфопоез та імуноцитопоез

Стовбурова клітина ® напівстовбурова клітина (колонієутворююча одиниця мієлопоезу) ® уніпотентний попередник лімфоциту ® лімфобласт ® пролімфоцит ® лімфоцит.

З уніпотентних попередників лімфоцитів В загруднинній залозі утворюються Т-бласти, що поділяються і диференціюються в двох напрямках, при цьому надходячи в спеціальні тимусзалежні зони в периферичних лімфоїдних органах. Відповідно до імунологічної характеристики виділяють Т-кілери, що здійснюють клітинний імунітет, Т-хелпери і Т-супресори, що регулююче продукцию В-лімфоцити.

Стовбурові клітини і клітини-попередники В-лімфоцитів утворяться в кістковому мозку, де відбувається їхнє диференціювання і наступне надходження в периферичні лімфоїдні органи: селезінку, лімфатичні вузли, лімфатичні вузлики травного тракту. В цих органах лімфоцити спеціалізуються в В-клітки пам'яті і через ряд перетворень (плазмобласти, проплазмоцити) у плазмоцит.