Який матеріал необхідно брати у хворого на ранніх етапах захворювання черевним тифом для бакте-ріологічного дослідження з метою виділення збудника?

А. Кров з ліктьової вени (5 мл) посіяти у середовище Рапопорт.

В. Випорожнення посіяти на середовище Ендо.

С. Сечу посіяти на середовище Чáпека[8].

D. Сироватку крові хворого для реакції Відáля.

Е. Мазок зі слизової оболонки носоглотки.

Під час бактеріологічного дослідження промивних вод шлунка хворого з харчовим отруєнням бактеріолог висіяв чисту культуру бактерії, яка мала такі властивості: грамнегативні рухливі палички, на середовищі Ендо виросли у вигляді безбарвних колоній. До якого роду відносять збудник захворювання?

А. Salmonella.

В. Shigella.

С. Yersinia.

D. Escherichia.

Е. Citrobacter.

У реакції пасивної гемаглютинації, яку було поставлено з еритроцитарним черевнотифозним Vi-діагностикумом, бактеріолог виявив антитіла у титрах сироватки пацієнта до 1:80, що вище діагностичного титру. Про що свідчить отриманий результат?

А. Про можливе носійство збудника черевного тифу.

В. Про гострий перебіг черевного тифу.

С. Про рецидив черевного тифу.

D. Про інкубаційний період при черевному тифі.

Е. Про реконвалесценцію хворого на черевний тиф.

У хворого на черевний тиф на 2-му тижні захворювання бактеріолог виявив антитіла проти збудника захво-рювання. Який механізм їх захисної дії?

А. Опсонізація, активація системи комплементу.

В. Нейтралізація екзотоксинів.

С. Активація ЦТЛ (цитотоксичних Т-лімфоцитів).

D. Активація В-лімфоцитів.

Е. Активація Т-супресорів.

У зв’язку зі спалахом черевного тифу виникла не обхід-ність обстеження працівників кафе. Яку серологічну реакцію застосує бактеріолог для діагностики бактеріо-носійства?

А. Реакцію непрямої Vi-гемаглютинації.

В. Реакцію непрямої гемаглютинації.

С. Реакцію латекс-аглютинації.

D. Реакцію гальмування гемаглютинації.

Е. Реакцію зворотної гемаглютинації.

У хворого з гастроентеритом бактеріолог виділив збудник, який за особливостями морфології, культуральними та біохімічними властивостями є представником роду Salmonella. Які діагностичні препарати необхідно застосувати для ідентифікації збудника за антигенними властивостями?

А. Монорецепторні аглютинуючі О- та Н-сироватки.

В. Полівалентні сироватки.

С. Аглютинуючі діагностичні сироватки.

D. Сальмонельозні О- та Н-діагностикуми.

Е. Монорецепторні сироватки О9 та О4.

З організму хворого на гострий гастроентерит бакте-ріолог виділив збудник захворювання. Його необхідно ідентифікувати за антигенною структурою. Яку реакцію застосує бактеріолог?

А. Реакцію аглютинації.

В. Реакцію зв’язування комплементу.

С. Реакцію нейтралізації.

D. Реакцію преципітації.

Е. Реакцію опсонізації.

Хворому з попереднім діагнозом “черевний тиф” (3-й день захворювання) лікар призначив бактеріологічне дослідження крові. Досліджуваний матеріал бакте-ріолог посіяв у МПБ з додаванням жовчі. З якою метою до живильного середовища додають жовч?

А. Для пригнічення росту супутньої мікрофлори.

В. Для стабілізація рН середовища.

С. Як фактор росту для сальмонел.

D. Як джерело мікроелементів.

Е. Для виявлення біохімічної активності збудника.

Під час повторної постановки реакції Відаля бакте-ріолог виявив зростання титру антитіл у сироватці хворого до О-антигенів S. typhi з 1:100 до 1:400. Як можна характеризувати отриманий результат?

А. Пацієнт хворий на черевний тиф.

В. Пацієнт є гострим носієм черевнотифозних мікроорганізмів.

С. Пацієнт є хронічним носієм черевнотифозних мікроорганізмів.

D. Пацієнт раніше хворів на черевний тиф.

Е. Пацієнт раніше був щеплений проти черевного тифу.

У деяких бактерій, наприклад сальмонел черевного тифу, резистентність до фагоцитозу та патогенність пов’язані з наявністю поверхневого антигену, який є різновидом К-антигену. Як його називають?

А. Vi-антиген.

В. Н-антиген.

С. О-антиген.

D. А-антиген.

Е. М-антиген.

В анотації до препарату зазначено, що він містить антигени збудника черевного тифу, які адсорбовані на стабілізованих еритроцитах барана. З якою метою використовують цей препарат?

А. Для виявлення антитіл у реакції непрямої гемаглютинації.

В. Для виявлення антитіл у реакції зв’язування компле-менту.

С. Для виявлення антитіл у реакції Відаля.

D. Для виявлення антитіл у реакції гальмування гемаглютинації.

Е. Для серологічної ідентифікації збудника черевного тифу.

Під час обстеження працівників шкільної їдальні на бактеріоносійство збудника черевного тифу у сироватці крові кухаря бактеріолог виявив антитіла до Vi-антигену. Яку серологічну реакцію застосував бакте-ріолог?

А. РНГА.

В. РЗК.

С. Реакцію Відаля.

D. РІФ.

Е. ІФА.

До лікаря-інфекціоніста звернувся хворий зі скаргами на гарячку, яка триває три дні, загальну слабість, безсоння, погіршення апетиту. Лікар поставив пацієнту попе-редній діагноз “черевний тиф”. Яке дослідження найдо-цільніше призначити хворому для підтвердження діагнозу?

А. Дослідження гемокультури.

В. Дослідження копрокультури.

С. Дослідження уринокультури.

D. Дослідження білікультури.

Е. Дослідження мієлокультури.

Для серологічної діагностики бактеріоносійства бактеріолог використав діагностикум, який являє собою оброблені таніном еритроцити барана, на яких адсорбований Vі-антиген Salmonella typhi. Для постановки якої реакції бактеріолог застосує цей препарат?

А. РПГА.

В. РГГА.

С. РГА.

D. РП.

Е. РЗК.