Частка основних засобів в активах

Частка основних засобів в активах (Чоз) характеризує: яка частка коштів інвестована в основні засоби. Розраховується за формулою:

Чоз = ОЗ_ЗВ / А , (3.1)

де ОЗ_ЗВ – залишкова вартість основних засобів, А - активи (підсумок балансу).

Коефіцієнт зносу основних засобів

Коефіцієнт зносу основних засобів (Кз) характеризує рівень фізичного і морального зносу основних фондів. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

Кз = Зоз / ОЗ_ПВ, (3.2)

де Зоз - знос основних засобів; ОЗ_ПВ - первісна вартість основних засобів.

Зменшення цього показника є позитивним для підприємства.

Коефіцієнт оновлення основних засобів

Коефіцієнт оновлення основних засобів (Кон) характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів, розраховується за формулою:

Кон= ∆ОЗ_{ПВ (з)} / ОЗ_ПВ, (3.3)

де ∆ОЗ_{ПВ (з)} – збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів;

Позитивним є збільшення цього показника за умов відсутності інфляційного фактора.

Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах

Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах (Ч_ДФІ) показує: яка частка фінансових (портфельних) інвестицій у валюті балансу. Цей показник розраховується за формулою:

Ч_ДФІ = ДФІ/ А, (3.4)

де ДФІ– довгострокові фінансові інвестиції.

Збільшення цього показника є позитивним тільки за умов збільшення доходів від фінансових інвестицій.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах (Ч_ОВФ) характеризує: яка частка обігових коштів використовується у виробництві і розраховується за формулою:

Ч_ОВФ = ОВФ /ОА, (3.5)

де ОВФ – оборотні виробничі фонди (виробничі запаси + незавершене виробництво); ОА - оборотні активи.

Частка оборотних виробничих фондів в активах

Цей показник визначає частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу. Частка оборотних виробничих активів (Ч_ОВА) розраховується за формулою:

Ч_ОВА = ОВФ / А, (3.6)

де ОВФ – оборотні виробничі фонди.

Коефіцієнт мобільності активів

Коефіцієнт мобільності активів (К_МОБ) визначає скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових. Розраховується за формулою:

К_МОБ = ОА / НА, (3.7)

де ОА – мобільні активи (сума розділу ІІ “Оборотні активи”),

НА – немобільні активи ( сума розділу І “Необоротні активи”).

На основі вихідних даних необхідно розрахувати та проаналізувати всі показники майнового стану на початок та на кінець звітного періоду, створивши табл. 2.1 в електронному вигляді.

Таблиця 3.1

Показники майнового стану

Лабораторна робота №4

Тема: “Аналіз ділової активності підприємства”

Мета роботи: На основі аналізу теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо оцінки ділової активності підприємства за допомогою електронних таблиць EXCEL.

Завдання роботи: На основі балансу та звіту про фінансові результати (Додатки А, Б, Д, Е) розрахувати показники ділової активності двох підприємств, дати економічний зміст даним показникам та охарактеризувати напрямок їх змін, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки, та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.

Зміст лабораторної роботи:

Розрахунок показників:

1. Коефіцієнт трансформації (оборотність активів, ресурсовіддача).

2. Фондовіддача.

3. Коефіцієнт оборотності обігових коштів.

4. Період одного обороту обігових коштів.

5. Коефіцієнт оборотності запасів.

6. Період одного обороту запасів.

7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

8. Період погашення дебіторської заборгованості.

9. Коефіцієнт оборотності готової продукції.

10. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

11. Період погашення кредиторської заборгованості.

12. Період операційного циклу.

13. Період фінансового циклу.

14. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Послідовність виконання лабораторної роботи

Вхідні дані для виконання лабораторної роботи знаходяться в Додатках А, Б, Д, Е..

Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску __________________________________ _________________ \ Lab4.xls.

Аналіз ділової активності підприємства дозволяє оцінити наскільки активно воно використовує свої ресурси (кошти).

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту коштів підприємства. Критерієм ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємтсва, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності тощо.

Для оцінки ділової активності необхідно розрахувати наступні показники.

Коефіцієнт трансформації, оборотність активів, ресурсовіддача (Кт)

(4.1)

Характеризує, скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання. Позитивним є збільшення значення даного показника.

Фондовіддача (Фо.ф.)

(4.2)

Характеризує скільки виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) припадає на одиницю основних виробничих фондів підприємства. Позитивним є збільшення значення даного показника.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Ко)

(4.3)

Відображає кількість оборотів обігових коштів за період, скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів. Позитивною тенденцією є збільшення значення даного показника.

Період одного обороту обігових коштів (Чо)

(4.4)

Визначає середній період від витрачення коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Позитивним є зменшення даного показника.

Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з.)

(4.5)

Даний коефіцієнт іноді називають показником інтенсивності використання запасів. Він характеризує кількість оборотів коштів, що інвестовані у запаси. Позитивною тенденцією є його збільшення. В даному випадку до запасів відносять виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію та товари.

Період одного обороту запасів (Чз)

(4.6)

Визначає період, упродовж якого запаси трансформуються в кошти. Позитивним є зменшення даного показника, але за умови, що це не перешкоджає нормальному процесу виробництва і не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кд.з.)

(4.7)

Показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. Позитивним є збільшення даного показника.

Період погашення дебіторської заборгованості (Чд.з.)

(4.8)

Характеризує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивною тенденцією є його зменшення, особливо в умовах інфляції, але якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації, позитивним є його збільшення.

Коефіцієнт оборотності готової продукції (Кг.п.)

(4.9)

Показує у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції. Позитивною тенденцією є збільшення значення даного показника.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ккз.)

(4.10)

Період погашення кредиторської заборгованості (Ч_КтЗ)

(4.11)

Відображає середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості. Позитивним є зменшення даного показника.

Період операційного циклу (Чо.д.)

(4.12)

Характеризує тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові. Позитивним є зменшення періоду операційного циклу.

Період фінансового циклу (Чф.ц.)

(4.13)

Визначає період обороту коштів підприємства. Позитивною тенденцією є зменшення тривалості цього періоду, але від’ємне значення показника свідчить вже про нестачу коштів (підприємство живе „в борг”).

Таблиця 4.1

Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Кв.к.)

(4.14)

Показує скільки чистої виручки від реалізації продукції підприємства припадає на одиницю власного капіталу, тобто характеризує швидкість обороту власного капіталу. Збільшення значення коефіцієнту свідчить про підвищення оборотності, зростання ділової активності.

Необхідно розрахувати показники ділової активності на початок періоду і на кінець періоду. Також, необхідно розрахувати показники ділової активності за середньорічними значеннями (на кінець періоду). При цьому значення показників зі звіту про фінансові результати беруться на кінець періоду, а показники з балансу беруться за середньорічним значенням. Середньорічне значення показника:

, (4.15)

де П_КП , П_ПП – значення показника відповідно на кінець і на початок періоду.

На основі вихідних даних необхідно розрахувати та проаналізувати всі показники майнового стану на початок, на кінець звітного періоду, та за середньорічними значеннями двох підприємств, створивши табл. 4.1 в електронному вигляді. Провести порівняльний аналіз підприємства №1 з середньогалузевими показниками (прийнявши, що показники підприємства №2 є середньогалузевими).

Лабораторна робота № 5

Тема: “Аналіз руху елементів оборотних активів”

Мета роботи: На основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо оцінки руху елементів оборотних активів та розрахунку їх середньорічних значень.

Завдання роботи: На основі даних про рух виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованостей (Додаток В) розрахувати рух грошових коштів та загальної величини оборотних активів, середньорічні значення усіх показників, відобразити графічно їх зміну у часі, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки, та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.

Зміст лабораторної роботи:

1. Відобразити графічно рух виробничих запасів.

2. Розрахувати середньорічне значення обсягу виробничих запасів.

3. Відобразити графічно рух незавершеного виробництва.

4. Розрахувати середньорічне значення обсягу незавершеного виробництва.

5. Відобразити графічно рух готової продукції.

6. Розрахувати середньорічне значення обсягу готової продукції.

7. Відобразити графічно рух дебіторської заборгованості.

8. Розрахувати середньорічне значення обсягу дебіторської заборгованості.

9. Відобразити графічно рух кредиторської заборгованості.

10. Розрахувати середньорічне значення обсягу кредиторської заборгованості.

11. Розрахувати рух грошових коштів.

12. Відобразити графічно рух грошових коштів.

13. Розрахувати середньорічне значення обсягу грошових коштів.

14. Розрахувати рух оборотних активів.

15. Відобразити графічно рух оборотних активів як суми їх елементів.

16. Розрахувати середньорічне значення обсягу оборотних активів.

17. Проаналізувати отримані результати.

Послідовність виконання лабораторної роботи

Вхідні дані для виконання лабораторної роботи знаходяться в Додатку В.

Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску __________________________________ _________________ \ Lab 5.xls.

Для розрахунку показників оборотних активів (виробничих запасів, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості) варто брати не ті показники, які відображені в балансі (на певну дату), а усереднені показники за відповідний період (рік).

Така потреба у використанні середніх величин пов’язана з періодичною зміною структури оборотних активів з часом. Тобто, наприклад, сьогодні на складі наявна партія готової продукції на велику суму, а на наступний день її продали і у балансі наявна вже велика сума дебіторської заборгованості, а вартість готової продукції дорівнює нулю.

В лабораторній роботі припускається, що підприємство використовує лише один вид сировини який закупляє лише у одного постачальника, випускає лише один вид продукції, який продає лише одному покупцю.

Усі графіки у лабораторній роботі будуються на період 100 днів. Для спрощення приймається що підприємство працює без вихідних, а тривалість кожного місяця становить 30 днів.

Загальна формула для знаходження середнього (середньоарифметичного) значення будь-якого показника:

, (5.1)

де П_і – значення показника в і-й день, n - кількість днів.

Виробничі запаси підприємство закуповує однаковими партіями (відповідно вартість партій однакова) обсягом ВЗ_п (тис. грн.) через рівні проміжки часу Т_ВЗ (днів). Виробничі запаси поступають у виробництво (тобто зменшуються) рівномірно протягом періоду між поставками, так що за цей час повністю використовується уся партія сировини. Крім того, на підприємстві завжди присутній страховий запас сировини ВЗ_ст (тис. грн.). Відповідно до цих даних графічно відображаємо рух виробничих запасів у вартісному виразі.

Таким чином, середньорічна величина виробничих запасів розраховується за формулою:

ВЗ_С = ВЗ_ст. + ВЗ_п / 2 (5.2)

Для побудови графіка прийняти, що в початковий момент часу підприємство закупило сировину, тобто виробничі запаси становлять (ВЗ_п + ВЗ_ст).

Обсяг незавершеного виробництва на підприємстві вважається постійним, тобто завжди дорівнює НЗВ.

Підприємство відвантажує готову продукцію партіями ГП_к кожні Т_ГП днів. Тобто на початковий момент часу на складі підприємства відсутня готова продукція, протягом Т_ГП днів вона нагромаджується на складі, і на Т_ГП-й день її вартість становить ГП_к тис. грн., в цей же день сформована партія готової продукції відвантажується і її запас на складі становить 0. Припускається, що у вартість готової продукції входять лише матеріальні витрати (витрати виробничих запасів) і витрати на оплату праці, при чому витрати на оплату праці становлять ЗП_%ГП відсотків від вартості готової продукції, тобто

(5.3)

Відповідно середньорічна вартість готової продукції становить:

ГП_С = ГП_к / 2 (5.4)

Для побудови графіка прийняти, що в початковий момент часу підприємство тільки починає виробляти нову партію готової продукції, продавши перед цим повну партію, тобто готова продукція в початковий момент часу дорівнює 0.

Оплату за відвантажену продукцію підприємство отримує двома частинами. При чому частку ГП_%1 від вартості продукції підприємство отримує через Т_ДтЗ1 днів після її відвантаження, а решту через Т_ДтЗ2 днів після оплати першої частини. Отже, середньорічна величина дебіторської заборгованості підприємства становить:

. (5.5)

В початковий момент часу, як вже було зазначено раніше, підприємство щойно відвантажило готову продукцію, відповідно, дебіторська заборгованість становить ГП_к.

За отриману сировину (виробничі запаси) підприємство розраховується з відтермінуванням платежу Т_КтЗ днів. Отже, середньорічна величина кредиторської заборгованості підприємства становить:

, (5.6)

Оскільки в початковий момент часу підприємство купило партію сировини (виробничі запаси), то кредиторська заборгованість становить ВЗ_п.

В початковий момент часу на рахунку підприємства знаходиться ГК_п тис. грн. Підприємство виплачує заробітну плату працівникам двома частинами: аванс ЗП_%1 відсотків від місячної зарплати на Т_зп1 - день місяця і решту в останній день місяця. Величина місячної зарплати становить:

, (5.7)

Необхідно розрахувати скільки грошових коштів знаходиться на рахунку підприємства в кожен момент часу:

ГК = ГК_п + Д_ГП – (В_ВЗ + В_ЗП) , (5.8)

де Д_ГП – надходження коштів за готову продукцію, В_ВЗ – витрати на купівлю сировини (виробничих запасів), В_ЗП – витрати на виплату зарплати.

Середні грошові кошти на підприємстві становлять:

, (5.9)

де ГК_і – грошові кошти в і-й день, n - кількість днів.

Загальний обсяг оборотних активів в будь-який день (і-й день) дорівнює сумі їх складових: виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та грошових коштів:

, (5.10)

де ВЗ_і – виробничі запаси в і-й день, НЗВ_і – незавершене виробництво в і-й день, ГП_і – готова продукція в і-й день, ГК_і – грошові кошти в і-й день. Середньорічний обсяг оборотних активів можна розрахувати за формулою:

(5.11)

На основі вихідних даних табл. 5.1 (додаток В, табл. В.1) необхідно розрахувати показники, заповнити табл. 5.2 (додаток В, табл. В.2) та відобразити графічно зміну елементів оборотних активів, кредиторської заборгованості та загальної величини оборотних активів, та розрахувати їх середні значення.

Приклад

Розглянемо приклад руху оборотних активів на підприємстві (даний приклад наведено для загального ознайомлення без належного оформлення, відповідно при виконанні лабораторної роботи оформляти звіт необхідно належним чином).

Отже, нехай підприємство закупляє запаси партіями вартістю по ВЗ_п = 100 тис. грн. кожні Т_ВЗ = 20 днів, при цьому страховий запас (мінімальний наявний запас на складі) ВЗ_ст = 10 тис. грн. Тоді в перший день, коли підприємство закупляє сировину, вартість її запасів становить 110 тис. грн. (точка А) Протягом 20 днів сировина рівномірно надходить (витрачається) у виробництво таким чином, що на 20-й день на складі знаходиться лише страховий запас вартістю 10 тис. грн. (точка Б). У цей же день підприємство купляє нову партію сировини (точка В), і вартість виробничих запасів становить 110 тис. грн. Далі цикл повторюється з початку.

Рис. 5.1. Виробничі запаси

Середньорічний обсяг виробничих запасів становить ВЗ_с = 10+100/2 = 60 тис. грн.

На підприємстві відбувається неперервний процес виробництва – в обробці постійно знаходяться матеріали і напівфабрикати (незавершене виробництво) вартістю НЗВ=10 тис. грн.

Рис. 5.2. Незавершене виробництво

Підприємство продає готову продукцію партіями вартістю ГП_к = 75 тис грн. кожні Т_ГП = 10 днів. Тобто на початковий момент часу на складі підприємства відсутня готова продукція (точка А), протягом 10 днів вона нагромаджується на складі, і на 10-й день її вартість становить 75 тис. грн. ( точка Б), в цей же день сформована партія готової продукції продається і її запас на складі становить 0 (точка В). За 10 днів у виробництво витрачається виробничих запасів на суму 50 тис. грн. (точка Д на рис. 5.1) а вартість виготовленої за цей час готової продукції становить 75 тис. грн., тобто на 25 тис. грн. більше. Ці 25 тис. грн. складаються з нарахованої працівникам зарплати 25 тис. грн. за 10 днів.

Рис. 5.3. Готова продукція

Середній обсяг готової продукції становить ГП_с =75/2 = 37,5 тис. грн.

Підприємство продає продукцію з відтермінуванням в оплаті. При цьому ГП_%1 = 50% від вартості підприємство отримує через Т_ДтЗ1 = 4 дні, а решту ще через Т_ДтЗ2 = 2 дні. Тобто дебіторська заборгованість виникає на 0-й день (оскільки в цей день було відвантажено готову продукцію, виготовлену до початку звітного періоду) і становить 75 тис. грн., на такому рівні вона тримається 4 дні, і на 4-й день, коли підприємство отримує 50% коштів за продукцію вона зменшується до 37,5 тис. грн. а на 6-й день падає до нуля. На 10-й день повторюється все знову.

Рис. 5.4. Дебіторська заборгованість

Середній обсяг дебіторської заборгованості становить ДтЗ_с=(75×4+37,5×(6-4))/10=37,5 тис. грн.

За отриману сировину (виробничі запаси) підприємство розраховується через Т_КтЗ = 8 днів після отримання, тобто кредиторська заборгованість на 0-й день становить 100 тис. грн., а на 8-й падає до нуля, і на 20-й день (після отримання сировини) знову зростає з 0 до 100 тис. грн.

Рис. 5.5. Кредиторська заборгованість

Середній обсяг кредиторської заборгованості становить КтЗс=100×8/20=40 тис. грн.

Тепер розглянемо рух грошових коштів на рахунку підприємства. В початковий момент часу на рахунку підприємства знаходиться 50 тис. грн. (точка А). На 4-й день підприємство отримує 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції = 75×0,5) за продану продукцію (точка Б) і кошти на його рахунку становлять 87,5 тис. грн. (точка В), на 6-й день підприємство отримує решту 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції = 75×0,5) за продану продукцію (точка Г) і кошти на його рахунку становлять 125 тис. грн. (точка Д). На 8-й день підприємство платить за отриману сировину 100 тис. грн. (точка Е) в результаті кошти на його рахунку становлять 25 тис. грн. (точка Є).

На 14-й день (точка Ж) підприємство отримує 37,5 тис. грн. (50% від 75 тис. грн.) за партію продукції відвантаженої на 10-й день і залишок коштів на рахунку становитиме 62,5 тис. грн. (точка З). На 16-й день (точка И) підприємство отримає решту плати 37,5 тис. грн. за відвантажену продукцію на 10-й день, а також заплатить частину зарплати (аванс) працівникам на загальну суму 30 тис. грн. (40% від 75 тис. грн. – місячної зарплати) і залишок коштів на його рахунку становить 70 тис. грн. (точка І) (62,5 + 37,5 - 30) (в даному прикладі підприємство виплачує аванс 40% від місячної зарплати 75 тис. грн.=30 тис. грн. на 16-й день місяця і решту 60% від 75 тис. грн. = 45 тис. грн. в останній - 30-й день місяця).

На 24-й день (точка Ї) підприємство отримує 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції на 20-й день = 75×0,5) за продану продукцію і кошти на його рахунку становлять 107,5 тис. грн. (точка Й), на 26-й день підприємство отримує решту 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції = 75×0,5) за продану продукцію (точка К) і кошти на його рахунку становлять 145 тис. грн. (точка Л). На 28-й день підприємство платить за отриману на 20-й день сировину 100 тис. грн. (точка М) в результаті кошти на його рахунку становлять 45 тис. грн. (точка Н). На 30-й день (точка О) підприємство платить решту зарплати працівникам на загальну суму 45 тис. грн. (60% від 75 тис. грн. – місячної зарплати) і залишок коштів на його рахунку становить 0 тис. грн. (точка І).

На 34-й день підприємство (точка Р) отримує 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції на 30-й день = 75×0,5) за продану продукцію і кошти на його рахунку становлять 37,5 тис. грн. (точка С), на 36-й день підприємство отримує решту 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції = 75×0,5) за продану продукцію (точка Т) і кошти на його рахунку становлять 75 тис. грн. (точка У).

На 44-й день підприємство (точка Ф) отримує 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції на 40-й день = 75×0,5) за продану продукцію і кошти на його рахунку становлять 112,5 тис. грн. (точка Х). На 46-й день (точка Ц) підприємство отримає решту плати 37,5 тис. грн. за відвантажену продукцію на 40-й день, а також заплатить частину зарплати (аванс за 2-й місяць) працівникам на загальну суму 30 тис. грн. (40% від 75 тис. грн. – місячної зарплати) і залишок коштів на його рахунку становить 120 тис. грн. (точка Ч) (62,5 + 37,5 - 30). На 48-й день підприємство платить за отриману на 40-й день сировину 100 тис. грн. (точка Ш) в результаті кошти на його рахунку становлять 20 тис. грн. (точка Щ). На 54-й день підприємство (точка Ю) отримує 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції на 50-й день = 75×0,5) за продану продукцію і кошти на його рахунку становлять 57,5 тис. грн. (точка Я), на 56-й день підприємство отримує решту 37,5 тис. грн. (50% від вартості проданої продукції = 75×0,5) за продану продукцію (точка Ь) і кошти на його рахунку становлять 95 тис. грн. (точка А1). На 60-й день (точка Б1) підприємство платить решту зарплати за другий місяць працівникам на загальну суму 45 тис. грн. (60% від 75 тис. грн. – місячної зарплати) і залишок коштів на його рахунку становить 50 тис. грн. (точка В1).

Далі цикл повторюється, тобто точка В1 відповідає точці А, точка Г1 відповідає точці Б і так далі.

Рис. 5.6. Грошові кошти

Середній обсяг грошових коштів становить

ГК_с = (4×50+2×87,5+2×125+6×25+2×62,5+8×70+2×107,5+2×145+2×45+4×0+ +2×37,5+8×75+2×112,5+2×120+6×20+2×57,5+4×95)/60 = 63,5 тис. грн.

Середній обсяг оборотних активів становить

ОК_с=60+10+37,5+37,5+63,5=208,5тис.грн.

Тобто, як бачимо, елементи оборотних активів можуть значною мірою коливатися протягом розглянутого періоду, і тому для аналізу необхідно брати їх середні значення.

Загальний рух оборотних активів відображено на рис. 5.7.

Рис 5.7. Оборотні активи

На практиці рух оборотних активів набагато складніший. Підприємство ще отримує прибуток, сплачує податки, не працює у вихідні дні, вартість сировини і готової продукції змінюється під впливом різних факторів, та ін.

Лабораторна робота № 6

Тема: “Аналіз фінансової стійкості підприємства”

Мета роботи: На основі аналізу теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо оцінки фінансової стійкості підприємства.

Завдання роботи: На основі балансу та звіту про фінансові результати розрахувати показники фінансової стійкості підприємства, дати економічний зміст даним показникам та охарактеризувати напрямок їх змін, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки, та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.

Зміст лабораторної роботи:

1. Розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості;

2. Визначення типу фінансової стійкості за абсолютними показниками;

3. Розрахунок відносних показників фінансової стійкості;

3.1 Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами;

3.2 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів;

3.3 Маневреність робочого капіталу;

3.4 Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

3.5 Коефіцієнт фінансової залежності ;

3.6 Коефіцієнт фінансової стійкості;

3.7 Коефіцієнт фінансового важеля;

3.8 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

3.9 Коефіцієнт довгострокових зобов’язань;

3.10 Коефіцієнт поточних зобов’язань;

3.11 Коефіцієнт страхування бізнесу;

3.12 Коефіцієнт стійкості фінансування;

4. Визначення фінансової стійкості підприємства та її зміна.

Послідовність виконання лабораторної роботи

Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №6 знаходяться в Додатках А і Б (аналогічно до лабораторної роботи №1).

Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску __________________________________ _________________ \ Lab6.xls.

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими коштами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Основне завдання аналізу фінансової стійкості полягає у визначенні спроможності підприємства протистояти негативній дії різних факторів (зовнішніх, внутрішніх та непередбачуваних), що впливають на його фінансовий стан.

Для оцінки фінансової стійкості необхідно розрахувати наступні абсолютні показники фінансової стійкості:

Наявність власних оборотних коштів (робочого капіталу) визначається як різниця між власним капіталом і необоротними активами підприємства (цей показник характеризує чистий оборотний капітал підприємства):

ВОК = ВК – НА = ОА + ВМП – ЗНВП – ДЗ – ПЗ – ДМП, (6.1)

де ВК – власний капітал (підсумок першого розділу пасиву); НА – необоротні активи (підсумок першого розділу активу), ОА – оборотні активи, ВМП – витрати майбутніх періодів, ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів, ДЗ – довгострокові зобов’язання, ПЗ – поточні зобов’язання, ДМП – доходи майбутніх періодів.

Наявність власних і довгостроково позичених джерел формування оборотних коштів:

ВД = ВОК + ДЗ , (6.2)

де ДЗ – довгострокові зобов’язання.

Загальна величина основних джерел формування оборотних коштів:

ЗД = ВД + ККБ + ПЗДК, (6.3)

де ККБ – короткострокові кредити банків, ПЗДК – поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.

Наявні джерела формування запасів і витрат розраховуються відповідно до трьох попередніх показників:

Забезпечення запасів власними оборотними коштами:

ΔВОК = ВОК – ВЗ , (6.4)

де ВЗ – виробничі запаси

Якщо даний показник зі знаком (+), то це показує надлишок власних оборотних коштів, знак (-) вказує на недостачу власних оборотних коштів.

Аналогічно розраховують показники зайвої величини чи недостатньої величини власних і довгострокових джерел формування оборотних коштів:

ΔВД = ВД – ВЗ (6.5)

Та показники зайвої величини чи недостатньої величини загальних джерел формування оборотних коштів:

ΔЗД = ЗД – ВЗ , (6.6)

Для характеристики фінансового стану на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Таблиця 6.1

Типи фінансової стійкості

Знак (+) означає надлишок відповідного показника (додатне значення), знак (-) його недостача (від’ємне значення).

Абсолютна фінансова стійкість задається умовою:

ВОК > ВЗ , (6.7)

Нормальна фінансова стійкість задається умовою:

ВД > ВЗ , (6.8)

Нестійкий фінансовий стан характеризується порушенням платоспроможності:

ЗД > ВЗ , (6.9)

Нестійкий фінансовий стан вважається нормальним або допустимим, якщо величина залучених для формування запасів короткострокових кредитів і позичкових коштів не перевищує суми вартості сировини, матеріалів і готової продукції, тобто, якщо виконуються наступні нерівності:

ВЗ + ГП + ТВ ³ ККБ , (6.10)

НЗВ + ВМП £ ВД , (6.11)

де ВЗ – виробничі запаси, ГП – запаси готової продукції, ТВ – товари, НЗВ – незавершене виробництво, ВМП – витрати майбутніх періодів.

Кризовий стан - підприємство знаходиться на межі банкрутства:

ВЗ > ВОК + ДЗ +ККБ + ПЗДК , (6.12)

На основі вихідних даних необхідно розрахувати та проаналізувати абсолютні показники фінансової стійкості та визначити її тип, і якщо фінансовий стан нестійкий, то визначити чи допустимий він. Результати розрахунків на початок та на кінець звітного періоду звести в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Визначення типу фінансової стійкості

Відносні показники фінансової стійкості:

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами (Ко.з.)

, (6.13)

Нормативне значення цього коефіцієнта >0,1.

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів (Кзап.)

Даний показник характеризує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

, (6.14)

де ВОК – власні обігові кошти

Позитивним є збільшення значення цього показника.

Маневреність робочого капіталу (Км.вк.)

Характеризує частку запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах обмежує свободу маневру власними коштами.

, (6.15)

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (Кавт.)

(6.16)

Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення Кавт >0,5.

Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз)

, (6.17)

Цей показник показує, яка сума загальної вартості майна припадає на 1 грн. власних коштів. Нормативне значення Кфз < 2.

Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.)

, (6.18)

Коефіцієнт фінансової стійкості має бути більшим за 1.

Плече фінансового важеля (Кф.в.)

Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

, (6.19)

Збільшення Кф.в. свідчить про підвищення фінансового ризику. Нормативне значення цього показника < 0,5.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (Кп.к.)

Характеризує частку позикового капіталу в загальній сумі капіталу підприємства.

(6.20)

Нормативне значення цього показника <0,5.

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань (Кд.з.)

Визначає частину довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел формування.

, (6.21)

Коефіцієнт поточних зобов’язань (Кп.з.)

Визначає частку поточних зобов’язань в загальній сумі джерел формування.

, (6.22)

Коефіцієнт страхування бізнесу (Кс.б.)

Показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна.

, (6.23)

Коефіцієнт стійкості фінансування (Кс.ф.)

Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел.

(6.24)

На основі вихідних даних необхідно розрахувати та проаналізувати всі відносні показники фінансової стійкості на початок та на кінець звітного періоду, створивши табл. 6.3 в електронному вигляді.

Таблиця 6.3

Відносні показники фінансової стійкості

Лабораторна робота № 7

Тема: “Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства”

Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо проведення аналізу фінансової сфери підприємства, зокрема, методів оцінки ліквідності активів підприємства та його платоспроможності.

Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних (відповідно до варіанта лабораторної роботи) провести аналіз фінансової сфери підприємства, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки, та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.

Зміст лабораторної роботи

1. Поділ активів підприємства на групи за ступенем ліквідності;

2. Поділ пасивів підприємства на групи за ступенем терміновості;

3. Визначення показників ліквідності;

4. Розрахунок та аналіз відносних показників ліквідності.

Послідовність виконання лабораторної роботи

Вихідні дані для виконання лабораторної роботи №7 знаходяться в Додатках А та Б.

Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи №6 необхідно створити власний файл на диску __________________________________ _________________ \ Lab7.xls.

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов’язань підприємства його активами.

Усі активи підприємства, в залежності від ступеня ліквідності (швидкості перетворення в гроші), поділяються на види:

I група: Найбільш ліквідні активи (А1): сума по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для виконання негайних розрахунків.

А1 = ГК + ПФІ , (7.1)

де ГК – грошові кошти, ПФІ – поточні фінансові інвестиції.

II група: швидкореалізовані активи (А2): Активи, для обігу яких і для перетворення яких в готівку вимагаються певні затрати часу (дебіторська заборгованість, інші види оборотних активів)

А2 = ДтЗ + ДтЗр + ІДтЗ + ВО , (7.2)

де ДтЗ – дебіторська заборгованість (чиста реалізаційна вартість), ДтЗр – дебіторська заборгованість за розрахунками, ІдтЗ – інша дебіторська заборгованість, ВО – векселі одержані.

ІІІ група: повільно реалізовані активи (А3): найменш ліквідні активи, до яких відносяться запаси і дебіторська заборгованість, надходження платежів по яких очікуються лише через 12 місяців:

А3 = З +дДтЗ = ВЗ + НЗВ + ГП + ТВ + дДтЗ + ВМП , (7.3)

де З = ВЗ + НЗВ + ГП + ТВ, ВЗ – виробничі запаси, НЗВ – незавершене виробництво, ГП – готова продукція, ТВ – товари, дДтЗ – довгострокова дебіторська заборгованість, ВМП – витрати майбутніх періодів.

IV група – важкореалізовані активи (А4): Активи, які призначаються для використання, насамперед, в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу (необоротні активи):

А4 = НА – дДтЗ , (7.4)

де НА – необоротні активи.

Пасив балансу підприємства поділяється за ступенем зростання терміну погашення зобов’язань на чотири групи. Таким чином:

I група: Найбільш термінові зобов’язання (П1): Кредиторська заборгованість, розрахунок по дивідендах, інша кредиторська заборгованість і позики, які не погашені в строк:

П1 = КтЗ + ПЗр+ ДМП , (7.5)

де КтЗ – кредиторська заборгованість, ПЗр – поточні зобов’язання за розрахунками, ДМП – доходи майбутніх періодів.

IІ група: Короткострокові пасиви (П2): короткострокові позики банків, та інші зобов’язання які мають погашатись протягом 12 місяців після звітної дати:

П2 = ПЗ – (КтЗ + ПЗр) , (7.6)

де ПЗ – поточні зобов’язання.

IІІ група: Довгострокові пасиви (П3): довгострокові позики та інші довгострокові пасиви, які ввійшли в статті ІІІ розділу пасиву:

П3 = ДЗ+ ЗНВП , (7.7)

де ДЗ – довгострокові зобов’язання, ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів.

IV група: Постійні пасиви (П4): повністю власні кошти, доходи майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів:

П4 = ВК, (7.8)

де ВК – власний капітал.

На першій стадії відповідні групи активів і пасивів співставляються. Баланс вважається ліквідним при виконанні наступних умов:

А1 ≥ П1 , А2 ≥ П2, А3 ≥ П3 , А4 ≤ П4. (7.9)

Необхідно активи поділити на групи за ступенем ліквідності, а пасиви за ступенем терміновості та звести отримані результати в табл. 7.1

Таблиця 7.1

Співвідношення груп ліквідних активів та пасивів

На основі вихідних даних необхідно проаналізувати ліквідність балансу підприємства на початок звітного періоду, створивши табл. 7.1 і та на кінець звітного періоду, створивши табл. 7.1.1 аналогічну до табл. 7.1.

При аналізі ліквідності активів підприємства використовують наступні відносні показники:

1. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (К_кд):

К_кд = КтЗ / ДтЗ , (7.10)

де КтЗ - кредиторська заборгованість; ДтЗ – дебіторська заборгованість.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кла)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. Значення цього показника має бути в межах від 0,2 до 0,35.

Кла = А1 / (П1 + П2)=( ГК + ПФІ)/(ПЗ+ДМП) , (7.11)

де ПЗ - поточні зобов’язання.

3. Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт критичної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття) (Клш)

Клш=(А1+А2)/(П1+П2)=(ГК+ПФІ+ДтЗ + ДтЗр + ІДтЗ + ВО)/ (ПЗ+ДМП), (7.12)

Нормативне значення знаходиться в межах 0,7-0,8.

4. Коефіцієнт поточної ліквідності (загальної ліквідності, коефіцієнт покриття) (Клп)

Клп = (А1 + А2 + А3) / (П1 + П2)=(ОА + дДтЗ)/ (ПЗ+ДМП) , (7.13)

де ОА – оборотні активи.

Нормативне значення більше за 1.

Після проведення відповідних розрахунків заповнюється табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Відносні показники ліквідності

Лабораторна робота №8

Тема: “Аналіз та оцінка ринкової вартості підприємства ”

Мета роботи: на основі теоретичних знань дати практичні навички студентам щодо проведення аналізу власного капіталу підприємства.

Завдання роботи: на основі запропонованих вихідних даних (відповідно до варіанта лабораторної роботи) провести аналіз фінансової сфери підприємства, здійснивши необхідні економіко-математичні розрахунки, та скласти звіт про виконання лабораторної роботи у електронному та письмовому вигляді.

Зміст лабораторної роботи

1. Розрахувати показники, які характеризують позицію підприємства на ринку цінних паперів та його ринкову вартість;

2. Розрахунок мультиплікаторів;

3. Розрахунок ринкової ціни підприємства методом мультиплікаторів.

Послідовність виконання лабораторної роботи

Вихідні дані для виконання лабораторної роботи № 8 знаходяться в Додатках А, Б та Д, Е.

Для проведення розрахунків та формування звіту про виконання лабораторної роботи необхідно створити власний файл на диску __________________________________ _________________ \ Lab8.xls.

Аналіз власного капіталу служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування.

Для оцінки позиції підприємства на ринку цінних паперів існує ряд показників:

Дохiд на акцію – відображає скiльки чистого прибутку припадає на одну просту акцію (відображається в звіті про фінансові езультати).

Дивiденд на акцію - сума оголошених дивiдендiв, що припадає на одну акцію.

Дивiдендний вихiд:

Дв = Да / Va , (8.1)

де Да – дивіденд на акцію; Va – дохід на акцію.

Коефіцієнт котирування акцій:

Показує відношення ринкової ціни акції до номінальної:

Кка = Цра / Цна , (8.2)

де Цра – ринкова ціна акції (за даними котирування акцій на біржі); Цна – номінальна вартість акції:

Цна = СК / N , (8.3)

де СК – статутний капітал, N – кількість акцій.

Коефіцієнт ціни акції:

Кца = Цра / Да (8.4)

Цей коефіцієнт відображає інвестицiйну привабливiсть акцii та умовний термiн окупностi поточної вартостi акцii. Темпи пiдвищення ринковоi цiни мають випереджати темпи збiльшення дохідності.

Дивiдендна дохiднiсть акцii:

Дд = Да / Цра , (8.5)

Даний показник відображає поточну рентабельність інвестованого в акцію капіталу. Позитивним є його збільшення за умов одночасного збільшення ринкової ціни акції.

Період окупності власного капіталу:

Даний показник відображає період, протягом якого власний капітал буде компенсований чистим прибутком:

, (8.6)

Ринкова ціна підприємства:

Розраховується як:

Црп = Цра × N , (8.7)

де Цра – ринкова ціна акції; N – кількість акцій.

За результатами проведених розрахунків (на основі даних з додатків А та Б) заповнюється табл. 8.1 і робляться відповідні висновки.

Таблиця 8.1

Показники ринкової вартості підприємства