II. Вимоги безпеки перед початком роботи. 1. Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба екранувати дротяним екраном; під час роботи обов'язково користуватися захисними

1. Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба екранувати дротяним екраном; під час роботи обов'язково користуватися захисними окулярами.

2. У вакуумних установках і приладах застосовувати плоскодонний посуд не дозволяється.

3. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробовуванням посудину треба обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням.

4. Щоб не порізати рук, кінці скляних трубок і паличок, що застосо­вуються для розмішування розчинів та інших цілей, повинні бути оплавлені.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

1. Під час роботи на установці зі скла, якщо є хоч невелика ймовірність аварії, розривання посудин тощо, обов'язково треба обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом.

2. Усі види механічної ймовірності термічної обробки скла треба виконувати з використанням захисних окулярів.

3. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, доки вона не охолоне.

4. Переносячи посудини з гарячою рідиною, треба брати їх руками, захищеними рушником; велику посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою - за шийку.

5. Для змішування або розбавлення речовин, з яких виділяється тепло, треба користуватися фарфоровим або термостійким хімічним посудом.

6. Великі хімічні склянки треба піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї склянки спиралися на вказівні й великі пальці.

7. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, треба спочатку постукати по краях пробки знизу вгору дерев'яним молоточком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілася пробка; нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум'ям спиртового пальника, безперервно обертаючи посудину навколо осі, не доторкаючись до полум'я. Не можна підігрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні та отруйні речовини.

8. При складанні скляних приладів з'єднанням окремих їх частин за допомогою гумових трубок, а також при інших роботах із склом необхідно захищати руки рушником.

9. Забороняється користуватися скляним посудом або приладами, які мають хоча б невеликі тріщини, пошкодження.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Після закінчення роботи учні повинні прибрати своє робоче місце, результати дослідів злити у відповідний посуд, помити пробірки.

2. Після закінчення роботи ретельно вимити руки з милом.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. У випадку виявлення учнем тріщин та пошкоджень скляного посуду чи приладів учень повинен негайно повідомити про це вчителя.

3. При травмуванні учень повинен повідомити вчителя. Вчитель надасть першу медичну допомогу, а при необхідності викличе швидку допомогу за телефоном 03.

Розроблено:

Учителем хімії

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказом директора школи від «__.»____200_р., №___

Директор:

(підпис)

(прізвище. Ініціали)

Інструкція №.

Правила зберігання хімічних реактивів

І. Загальні положення

1. Хімічні реактиви зберігаються у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Пра­вилами.

2. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому ж відве­деному для нього місці.

3. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з при­тертими пробками, тверді - у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.

4. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис "вогненебезпечне".

5. Зберігати хімічні речовини без етикеток, із нерозбірливими напи­сами не дозволяється.

II. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин.Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабіне­тах хімії, за правилами спільного зберігання, можна поділити на такі

групи:

1) речовини, що можуть утворювати суміші: калій азотнітрот, барій азотнітрот, кальцій азотнітрот, натрій азотнітрот та інші нітрати;

2) самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, карбід кальцію, пероксид натрію, пероксид барію, алюмінієвий пил, цинковий пил та інші;

3) легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я. До них належать:

а) рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, толуол. ксилол, гас, спирти (етиловий, бутиловий та інші), діетиловий

б) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;

4) речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна та сульфатна кислоти, хромовий ангідрид та інші;

5) горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

1. Кожна з перелічених груп хімічних речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.

2. У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогнене­безпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, а стінки й дно яких викладають аркушевим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі віддалік від проходів і нагрівальних приладів.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватись додаткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному й темному місці, бо при зберіганні його на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;

б) металевий калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються корко­вою пробкою, під шаром сухого гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;

в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках із залізними кришками, які щільно закриваються, або в товстостінних скляних банках з притертими пробками. Пероксид натрію - окислювач. У суміші з горючими речовинами - вибухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігати від зволо­ження, пилу і світла;

г) сірковуглець, у зв'язку з підвищеною леткістю і вогненебезпечністю, треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не взаємодіє і в ній не розчиняється; д) пероксид натрію, пероксид водню, хлорну кислоту (концент­ровану) та інші окислювачі не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з бромом і йодом;

е) при зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температурі спалахує внаслідок стикання з порошком калій перманганату; від змочування порошка калій перманганату утворюється неміцний продукт (Мп,О₇), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку калій перманганату з сіркою або фосфором відбувається вибух.

4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких Речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість велика, його поміщають у герметичний металевий футляр.

5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла ^банці з притертою пробкою.

6. У приміщені, де зберігаються хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекислотний вогне­гасник, ящик або інший резервуар з піском.

Розроблено:

Учителем хімії

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, Ініціали/

(підпис) (прізвище, ініціали]

Затверджено:

Наказом директора школи від «__»____200_р., №___

Директор:

(підпис)

(прізвище, ініціали)

Інструкція №_

Правила електробезпеки в кабінеті хімії

I. Загальні положення

Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує великої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.

1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівальне та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення та закритого типу.

При експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.

2. Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу і з боку стін.

Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити, аркушевий азбест та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі.

4. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється.

5. Подачу струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуговує електромережу школи.

6. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.

7. Після закінчення експериментів подача струму негайно припи­няється. Шафи з розподільними щитами замикають на замок.

II. Електрична мережа

Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустановок (ПЕУ). Крім того:

1. Усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють.

2. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно приєднувати до рубиль­ників (закритого типу) або розподільних щитів.

3. Розподільні щити вміщують у шафах, виготовлених з незго-раючих матеріалів.

4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях які зручні для спостереження і обслуговування.

5. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти.

6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.

7. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця.

8. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосо­вувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з ураху­ванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.

9. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори у стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.

10. У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, а при необхідності викликати пожежну службу за телефоном 01.

Розроблено:

Учителем хімії________________

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали}

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказом директора школи від «__»____200_р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №_