![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
XІІІ. Аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції
13.1. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні гнійно-запальні інфекції проводиться лікарем-епідеміологом ЗОЗ (або іншим спеціалістом з інфекційного контролю) та фахівцями епідеміологічного відділу установ та закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України. 13.2. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні інфекції необхідно проводити за анатомічної локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу, до яких належать: інфекції центральної нервової системи; інфекції ока та придаткового апарату; інфекції вуха та соскоподібного відростка; інфекції серцево-судинної системи; інфекції органів дихання; інфекції органів травлення; інфекції кістково-м’язової системи і сполучної тканини; інфекції органів сечовивідної системи; інфекції репродуктивних органів; інфекції шкіри та підшкірної клітковини; інфекції м’яких тканин; інфекція черевної порожнини; інфекція ампутованої кукси; інфекції та запальна реакція, зумовлені серцевими та судинними протезами, імплантатами та трансплантатами; інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у сечовій системи; інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у статевому тракті; інфекції та запальна реакція, зумовлені внутрішніми ортопедичними протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами; інфекції та запальна реакція, пов’язані з іншими внутрішніми протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами. 13.3. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції проводиться на підставі епідеміологічного діагнозу з урахуванням: клінічної форми післяопераційних інфекцій; терміну виникнення захворювання; етіології захворювання; видового спектра збудників післяопераційної інфекції; біологічних властивостей, зокрема антибіотикорезистентності збудників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, виділених як з клінічного матеріалу, так і з проб епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ; ендогенних та екзогенних факторів ризику (у тому числі: тривалість операції, клас рани за мікробною контамінацією області хірургічного втручання, стан пацієнта як фактор ризику); АМП, які застосовувалися; тривалості антибіотикотерапії із зазначенням найменувань препаратів; складу хірургічної бригади; дати хірургічної операції; дати виписки пацієнтів або переведення їх в інший ЗОЗ; переміщення пацієнтів у межах ЗОЗ (з однієї палати в іншу, з одного відділення в інше); тривалості перебування у хірургічному стаціонарі; тривалості антибіотикопрофілактики (антибіотикотерапії) із зазначенням найменування АМП, дози та способу введення.13.4. Ретроспективний епідеміологічний аналіз післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами УПМ, проводиться з метою виявлення закономірності розвитку епідемічного процесу та його особливостей у конкретній ситуації, надання оцінки ефективності проведених заходів, і на цій основі розробляється адекватний комплекс заходів щодо стримування появи та поширення резистентних мікроорганізмів у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ. За результатами ретроспективного аналізу встановлюють:багаторічну (не менше 3-5 років) динаміку захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізація);порівняльну характеристику захворюваності на післяопераційні інфекції;структуру післяопераційних інфекцій за анатомічною локалізацією патологічного (гнійно-запального) процесу;резистентність до АМП, штамів мікроорганізмів, які виділяються від хворих з післяопераційними гнійно-запальними інфекціями та епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;летальність від післяопераційних інфекцій з урахуванням локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу.13.5. Внесення корективів у систему профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, здійснюють у таких випадках: виявлення змін у спектрі домінуючих видів резистентних мікроорганізмів, що є причиною гнійно-запальних інфекцій, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності;зростання частоти висіву УПМ з епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;при превалюванні в етіологічній структурі післяопераційних інфекцій та серед колонізуючих агентів певного виду резистентних штамів УПМ;при виникненні спалаху післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами;при виявленні штамів стафілокока із стійкістю до метициліну чи ванкоміцину, або ентерококів із стійкістю до ванкоміцину, ентеробактерій із стійкістю до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь, або неферментуючих бактерій із стійкістю до цефалоспоринових антибіотиків ІІІ – ІV поколінь.Начальник Управління
![]() |