Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПСОВИХ ЗВ’ЯЗНИХ РЕЧОВИН



Гіпсовими зв’язними речовинами називають тонкоподрібнені матеріали, які складаються переважно з напівводного гіпсу (CaSO4*0,5H2O) чи ангідриту (CaSO4), які після замішування з водою тверднуть на повітрі, перетворюватись в камінь. Їх отримання базується на здатності двоводного гіпсу (CaSO4*2H2O) під час нагрівання частково чи повністю дегідратуватись:

CaSO4*2H2O = CaSO4*0,5H2O + 1,5H2O, або

CaSO4*2H2O = CaSO4 + 2H2O.

Гіпсові зв’язні є повітряними зв’язними речовинами, які ділять на три групи:

- Низьковипалені зв’язні. Швидко тужавіють і тверднуть. Складаються з напівводного гіпсу (CaSO4*0,5H2O), отриманого термообробкою гіпсового каменю (CaSO4*2H2O) при температурі 130-180 оС. Реакція дегідратації відбувається з поглинанням теплоти. Щоб отримати 1 кг напівводного гіпсу, теоретично необхідно затратити 580 кДж. До низьковипалених зв’язних відносяться будівельний, формовочний, медичний і високоміцний (технічний) гіпс. Їх використовують для виготовлення усіх видів будівельних виробів, проведення будівельних робіт, виготовлення форм і моделей у керамічній та інших галузях промисловості.

- Високовипалені зв’язні. Повільно тужавіють і тверднуть. Складаються з безводного сульфату кальцію (CaSO4), отриманого випалом при температурі 600-1000 оС. До них відносяться ангідритове зв’язне (ангідритовий цемент), високовипалений гіпс (естріхгіпс) і опоряджувальний гіпсовий цемент. Використовують для будівельних робіт, виготовлення безшовних гіпсових підлог, штучного мармуру.

- Невипалені зв’язні. Отримують розмелюванням природного ангідриту разом з активаторами тверднення (повітряне вапно, доменний шлак, сульфати лужних металів).

 

До гіпсових зв’язних відносять також змішані композиції, основною складовою яких є півгідрат сульфату кальцію, а додатковою - вапно, цемент, мелені гранульовані доменні шлаки. В залежності від виду додаткової складової розрізняють гіпсовапняні, гіпсоцементні, гіпсошлакові та інші зв’язні.

Велику перспективу мають гіпсоцементопуцоланові (ГЦПВ) зв’язні, за рахунок низьких енергетичних затрат для отримання і добрих експлуатаційних властивостей: низька теплопровідність, гарні естетичні та добрі акустичні властивості.

СИРОВИННІ МАТЕРІАЛИ

Природний гіпсовий камінь – є основною сировиною для отримання гіпсових зв’язних. Це мінерал від білого до сіруватого чи жовтуватого кольору з твердістю за шкалою Мооса 2 і густиною 2,2-2,4 г/см3. Розчинність у воді – 2,05 г/л. Теоретичний хемічний склад, мас. %: CaO – 32,56; SO3 – 46,51; Н2O – 20,93. Як домішки містить вапняк, доломіт, глинисті речовини. Для гіпсу 1-4-го сортів в сировині допускається відповідно не більше 5, 10, 20 і 30 % домішок.

Важливе значення має характер кристалізації двохводного гіпсу. Дрібнокристалічний гіпс зневоднюється швидше і при меншій температурі.

Кристалізується CaSO4*2H2O у вигляді призм моноклінної сингонії. Його просторова решітка складається з елементарних комірок з чотирма молекулами CaSO4*2H2O. Кожен іон Са2+ оточений шістьма атомами кисню і двома молекулами води. Шаруватий мотив створюється завдяки пошаровому розподілу молекул Н2О, між якими діють слабі гідрооксильно-водневі сили. Гіпс має досконалу спайність і вода легко виділяється при нагріванні. Є декілька мінералогічних різновидів гіпсового каменю:

- дрібнозернистий білий щільний гіпс – алебастр (нагадує мармур);

- прозорий кристалічний гіпс – гіпсовий шпат;

- волокнистий гіпс з ниткоподібних кристалів – селеніт.

Ангідрит (CaSO4) – як сировина використовується рідше. В багатьох родовищах залягає разом з гіпсовим каменем. Твердість за шкалою Мооса 3-3,5; густина 2,9-3,1 г/см3; розчинність у воді – 1 г/л. В природі зустрічається рідко. Кристалізується в ромбічній сингонії.

Гіпс і ангідрит є осадовими породами. В природі також розповсюджені гіпсовмісні породи: глиногіпс, гажа, ганч (суміш гіпсу з глиною, піском, вапняком).

Гіпсовмісні відпадки виробництв – широко використовуються в останні часи. Найбільш поширеним є фосфогіпс, який отримують сірчано-кислотною переробкою природних апатитів і фосфоритів в фосфорну кислоту, суперфосфат. Фосфогіпс утворюється згідно реакції:

Ca5F(РO4)3 + 5Н2SO4 = 5CaSO4¯ + НF + 3Н3РO4.

При отриманні 1 т фосфорної кислоти утворюється 4 т фосфогіпсу. Домішки Р2О5 і фтору у фосфогіпсі погіршують властивості зв’язного, сповільнюють процеси тверднення і зменшують міцність. Фосфогіпс має дуже високу дисперсність.

Також використовують борогіпс (відпадки виробництва борної кислоти) і фторогіпс (відпадки виробництва HF).



Просмотров 995

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!