Військово-патріотичному вихованню молоді – належну увагу

Молоду незалежну українську державу мають будувати, оберігати і захищати національно свідомі, віддані Батьківщині патріоти.

Процес становлення держави проходить з великими труднощами. помилками. Саме недостатня чисельність політично і фахово підготовлених патріотів у владних структурах всіх рівнів породила негаразди у нашому суспільстві, призвела до нехтування допризовною підготовкою, системою військово-патріотичного виховання молоді.

Поступово приходить розуміння пріоритетності цих напрямків роботи, але 10 років ''експериментів" позначилися на стані навчально-матеріальної бази закладів освіти, Міністерських навчальних планах, ставленні керівників та педагогічних працівників шкіл до військово-патріотичного виховання.

Духовна порожнеча, розмитість і невизначеність ідейних орієнтирів, незадовільна фізична підготовка, низький рівень соціальних мотивів готовності боронити свою Вітчизну — ось що ми маємо в результаті недооцінки цих вагомих напрямків роботи з молоддю.

З метою координації дій, спрямованих на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 року № 1897 "Про затвердження національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності, зміцнення моральних засад суспільства”, доручення Кабінету Міністрів від 17.06.1999 року № 29 щодо розробки спільних заходів стосовно надання конкретної допомоги у військово-патріотичному вихованні учнівської молоді, Кіровоградський обласний військкомат в особі військового комісара Данчука В. І. та управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації в особі начальника управління Гайдука C. M. уклали угоду про спільну діяльність з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді (січень 2001 р.).

Підготовлено і направлено в районні (міські) відділи (управління) освіти наказ управління освіти і науки облдержадміністрації від 08.01.2002 р. № 94/115 “Про заходи щодо підвищення рівня військово-патріотичного виховання та викладання ДПЮ у загальноосвітніх навчальних закладах області", в якому ставляться конкретні завдання:

- запровадити у кожному навчальному закладі гурткову роботу з ВПВ учнівської молоді;

- домогтися виконання кожним навчальним закладом вимог державної програми ДПЮ (140 годин на рік);

- триденні навчально-польові збори юнаків-допризовників проводи в одній з підшефних військових частин або на базі однієї із шкіл району з обов'язковим виконанням навчальних стрільб;

- в кожному районі мати 2-3 базові школи для проведення методичної роботи.

Крім цього, було підготовлено план спільної діяльності облвійськкомату та управління освіти і науки ОДА з питань ВПВ, в якому намічено конкретні кроки щодо його покращення; план основних заходів по організації і удосконалення ДІІ молоді у закладах освіти Кіровоградської області на 2001-2002 роки.

Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу", "Положення про допризовну підготовку юнаків”, програми з допризовної підготовки юнаків відділи (управління) освіти, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, викладачі допризовної підготовки працюють над вирішенням проблеми ВПВ та підготовки юнаків-допризовників до служби в Збройних Силах України.

Так, в школах Знам’янського району, м. Знам’янки, м. Світловодська допризовна підготовка викладається за програмою на 100% (140 годин). В школах м. Світловодська та м. Знам’янки виділяються кошти на гурткову роботу з військово-патріотичного виховання (м.Світловодськ – від 4 до 9 годин; м.Знам’янка – в кожній школі – 9 годин, Новоукраїнський район – 9 годин).

Педагогічними колективами області широко застосовуються словесні та практичні форми військово-патріотичного виховання:

- в кожній школі проводяться бесіди та тематичні вечори на патріотичні теми;

- проводяться свята та спортивні змагання до Дня Збройних Сил України, Дня Перемоги;

- школи області закріплені за військовими частинами, які допомагають у здійсненні цієї роботи.

Заслуговує на увагу проведення Свята призовника в Бобринецькому, Знам’янському районах та м. Знам’янка, в деяких інших районах.

Разом з тим, в більшості районів області склалася хибна думка, що допризовна підготовка юнаків втратила свою актуальність, і, як наслідок певна кількість керівників, які діють нині при школах, не відповідають державним вимогам щодо оформлення, мови, змін у структурі ЗСУ.

Наочна форма військово-патріотичного виховання знаходиться у вкрай незадовільному стані:

- стенди не відповідають вимогам - застарілі як морально, так і фізично;

- викладачі ДПЮ не мають військової форми або мають форму Збройних Сил Радянського Союзу, що негативно впливає на виховання учнів-допризовників, імідж Збройних Сил України;

- навчально-виховний процес з ДПЮ не забезпечується новими посібниками, інформацією від військових структур щодо законодавчого забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, позитивних змін у військових частинах, різноманітних плакатів, буклетів щодо нової техніки та озброєння.

Не виконується наказ Міністерства освіти України щодо ведення гурткової роботи з військово-патріотичного виховання (0,5 ставки): військово-патріотична робота в школі не оплачується взагалі, тому вона в більшості закладів освіти ведеться епізодично, безсистемно.

Викладачі ДПЮ вимушені викладати й інші предмети, зокрема: фізкультуру, ОБЖД, трудове навчання тощо. У зв’язку з цим, спеціалістів з військовою освітою залишилось тільки 20%.

Крім цього, викладачі ДПЮ займаються роботою з обліку допризовників, цивільною обороною в школі та іншими питаннями на добровільно-примусових засадах.

ВПВ – комплекс заходів щодо формування в учнів особистісних якостей, необхідних для захисту Вітчизни, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати українську державу, її територіальну цілісність, інтереси народу України.

Якщо сьогодні в нашій державі немає єдиної програми ВПВ та її Концепції, то це намагаються робити безпосередньо в регіонах (приклад Івано-Франківська область). Доцільно було б створити Кіровоградщині обласний комітет з ВПВ молоді, скоординувати зусилля державних і громадських організацій з даного питання.

Крім цього на сьогодні необхідно:

1. Активізувати пропагандистську роботу з питань ВПВ, переходу ЗСУ на контрактну основу в засобах масової інформації; організувати видання буклетів, посібників для учнівської молоді, передбачивши кошти з обласного і місцевих бюджетів.

2. Обласні семінари голів методичних об’єднань вчителів ДПЮ проводити за участі відповідальних працівників відділів (управлінь) освіти та військкоматів на базі одного з районів, завчасно погодивши це з керівництвом району.

3. Спільними зусиллями домогтися реалізації наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.1996. № 264 про проведення гурткової роботи (0,5 ст.) з ВПВ (стрілецький гурток, гурток основ захисту Вітчизни тощо).

4. Придбати відповідну форму для викладачів ДПЮ, залучивши можливості всіх зацікавлених сторін.

5. Започаткувати проведення обласного конкурсу з ВПВ і н його основі огляд роботи кращих навчальних закладів.

6. Перевірку роботи з ВПВ у районах здійснювати спільною комісією облвійськкомату, управління освіти і науки, ОІППО за результатами перевірки обов’язково проводити підсумкову нараду з керівництвом району, включаючи перших осіб.

7. Не витрачати кошти на обладнання кабінетів ДПЮ у всіх закладах, а створити один базовий навчально-методичний кабінет для проведення засідань, нарад, семінарів. Для виконання цих робіт встановити конкретний термін: до 25.08. і жорстко контролювати його дотримання органами влади та обласними структурами.

8. Враховуючи, що програма ДПЮ це не догма, маючи власний досвід людини, що пройшла війну, пропоную рекомендувати викладачам області акцентувати свої зусилля на підготовці морально-вольових якостей учнів. Належну увагу слід приділити вивченню гімну України, військової присяги, основ медичних знань само і взаємодопомоги, історії розвитку ЗСУ. Варто організувати проведення комплексних уроків з ДПЮ ігровим та змагальним методом. Спланувати роботу на новий навчальний рік відповідно до вищевикладених пропозицій. Розробити рекомендації з цього питання спільно обласним військкоматом та управлінням освіти і науки ОДА, ОІППО.

Перечислені пропозиції абсолютно реальні і стануть першими кроками відновлення системи ВПВ на Кіровоградщині.

Нашу молоду незалежну державу недостатньо просто любити, про неї потрібно дбати, вчити молоде покоління боронити її. І тільки глибоко переконані патріоти всіх рівнів владних структур, які присутні в цій залі, можуть спільними зусиллями вирішувати ці надзвичайно важливі завдання.

Тисленко Е.Є., психолог