Німецька геополітична школа (К. Хаусхофер, К. Шмітт)

Реферати

1. Географічний детермінізм в античній та середньовічній думці.

2. Німецькі геополітичні ідеї та нацистська геополітика.

3. Цивілізаційні теорії геополітики.

Література

1. Андрианова Т. В. Геополитические теории XX в. (Социально-философское исследование) / Андрианова Т. В. – М., 1996.

2. Гаджиев К. С. Введение в геополитику: Учеб. [для вузов]; Изд. 2-е, доп. и перераб. / Гаджиев К. С. – М.: Логос, 2001. – 432 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://uchebnik-online.com/soderzhanie/textbook_195.html

3. Геополитика: Хрестомат. / Авт.-сост. Н. М. Голунов. – Новосибирск: СибАГС, 2004. – 238 с.

4. Ден В. Э. Учение Рудольфа Челлена о предмете и задачах геополитики / Ден В. Э. // Известия Русского географического общества. – 1997. – Т. 129. – Вып. 1; 1997. – Вып. 2.

5. Дергачев В. А. Цивилизиционная геополитика (геофилософия): Учеб. [для вузов] / Дергачев В. А. – К., 2004. – 672 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://dergachev.ru/book-geof/

6. Дністрянський М. С. Геополітичні доктрини і підходи: критичний аналіз методології: Моногр. / Дністрянський М. С. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка. 2003. – 114 с.

7. Кузь О. М. Геополітика. Консп. лекц. / О. М. Кузь, Д. С. Коротков. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2008. – 180 с.

8. Маккіндер X. Дж. Географична вісь історії / Маккиндер X. Дж. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://www.ji.lviv.ua/n39texts/makkinder.htm

9. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.

10. Мэхен А. Т. Влияние морской силы на историю: 1660-1783 / Мэхен А. Т. – М.: СПб.: АСТ Terra Fantastica, 2002. – 196 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://militera.lib.ru/science/mahan1/index.html

11. Нартов Н. А. Геополитика = Geopolitics: учеб. [для вузов] / Н. А. Нартов; [под ред. В. И. Староверова]. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Единство, 2004. – 544 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/nart/

12. Стоян В. С. Классические и современные геополитические схемы и модели / Стоян В. С. // Вопросы гуманит. наук. – 2004. – №1. – С.332-335.

18. Тихонравов Ю. В. Геополитика: Учеб. Пособ. / Тихонравов Ю. В. – М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. – 368 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://uchebnik-online.com/soderzhanie/textbook_169.html

13. Туренко В. Геополітика і націонал-соціалізм / Туренко В. // Нова політика. – 2001. – №5. – С. 44-46.

14. Хаусхофер К. О геополитике: работы разных лет / Хаусхофер К. [пер. с нем. И. Г. Усачева]. – М.: Мысль, 2001. – 426 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://grachev62.narod.ru/haushofer/content.htm

15. Челлен Р. О политической науке, ее соотношении с другими отраслями знания и об изучении политического пространства [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://grachev62.narod.ru/hrest/chapt30.htm

16. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622 с.

17. Шмитт К. Планетарная напряженность между Востоком и Западом и противостояние Земли и Моря / Шмитт К. // Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://ryadovoy.ru/geopolitika&war/geopolitika/napryagennost%20(Shmitt).htm

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування того, що геополітика як самостійна наука є порівняно молодою, втім використання її ідей в практиці відносин між політичними системами відоме з найдавніших часів. Відтак, у цьому питанні необхідно розглянути ці основні геополітичні ідеї та уявлення мислителів Стародавнього Сходу, доби Античності, Середньовіччя, Нового часу. Особливу увагу слід приділити розгляду передумов, що на кінець XIX ст. сприяли формуванню в рамках політичної науки теоретичної бази, спрямованої на пояснення впливу природного оточення на розвиток людства, з’ясування причин диференціації держав і народів за ступенем суспільного розвитку та прогнозу подальших шляхів їхньої еволюції [3; 7; 9; 11; 13; 17].

У другому питанні увагу слід сконцентрувати на особливостях виникнення геополітичної науки наприкінці XIX – на початку XX ст., пов’язаного з початком нового етапу розвитку міжнародних відносин – завершенням територіального розподілу планети між великими державами та з боротьбою за її переділ. У даному питанні необхідно розглянути геополітичні погляди основоположника органістичної парадигми геополітичної науки – Фрідріха Ратцеля, насамперед його розуміння держави як живого організму, який бореться за своє існування, виділені ним сім «законів» експансії тощо. У другому питанні необхідно також розглянути ідеї шведського ученого Юхана Рудольфа Челлена – мислителя, що і ввів у науковий обіг термін «геополітика». Доцільно з’ясувати, з яких складових, на думку Р. Челлена, складається геополітика як частина політичної науки – загальної науки про державу. У рамках цього питання також необхідно визначити вплив на формування та розвиток геополітичної науки ідей таких вчених, як Л. Гумплович, Ф. Науманн, П. Відаль де ла Блаш та ін. [1; 3-4; 6-7; 9; 11-13; 16-17].

Третє питання присвячене розгляду геополітичних ідей американського адмірала Альфреда Тайєра Мехена, що у своїх працях проаналізував досвід морських, у тому числі торговельних війн та підкреслював особливе значення в цих війнах військово-морського флоту як знаряддя захоплення колоній та колоніальної торгівлі. Необхідно проаналізувати, у чому вбачав А. Мехен могутність держави, які чинники, на його думку, творили її морську силу. У рамках третього питання необхідно також проаналізувати геополітичні позиції професора Єльського університету Ніколаса Спайкмена, зокрема, щодо визначення ним критеріїв геополітичної могутності держави, виділення центрів планетарної могутності. Доцільно розглянути політичні та ідеологічні передумови формування формули Н. Спайкмена: «Хто контролює рімленд, той панує над Євразією; хто панує над Євразією, той контролює долю світу». У рамках розгляду американської геополітичної школи також доцільно розглянути ідеї таких вчених, дипломатів та ідеологів як І. Боумен, Г. Вайджерт, Р. Страус-Хюпе, В. Стефенссон, О. Латімор, Д. Вілсі, А. Шлезінґер, Д. Кеннан, Д. Майнінґ, І. Юрк та ін. [1; 3; 6-7; 9-13; 17].

Розкриваючи у четвертому питанні геополітичні ідеї британця Хелфорда Джона Маккіндера, необхідно звернути увагу на значення геополітичного дуалізму, визначення ним пріоритетності серединного, центрального положення держави, формування етапів геополітичної історії планети тощо. Необхідно проаналізувати чинники формулювання головної геостратегічної формули Х. Маккіндера: «Хто управляє Східною Європою, той управляє хартлендом. Хто управляє хартлендом, той командує Світовим островом. Хто командує Світовим островом, той панує над усім світом» [1; 3; 6-9; 11-15; 17; 18].

У п’ятому питанні слід розглянути ідеї основоположника німецької геополітичної думки – Карла Хаусхофера. Зокрема, необхідно проаналізувати ідеї вченого щодо майбутньої організації глобальної системи, що мала ґрунтуватись на так званих панідеях, виділення ним «панрегіонів» тощо. У рамках цього питання необхідно також проаналізувати ідеї іншого представника німецької геополітики – Карла Шмітта, зокрема, його концепцію «номосу» як форми організації буття, що встановлює найгармонійніші відносини всередині «соціальних ансамблів» та між ними, ідею про протистояння Номосів Землі та Моря, теорію «Великого простору», яка розглядає розвиток держави як прагнення до максимального розширення її території [1; 3; 6-7; 9; 11-15; 17-18].

Перший реферат присвячений розгляду зародження геополітичних ідей у Європі часів Античності та Середньовіччя. У рефераті необхідно проаналізувати протогеополітичні думки мислителів Античності (Фукідід, Геракліт), які шукали відповіді на запитання щодо першопочатку (arche), яке всім керує та з якого виникли всі речі. Увагу слід зосередити на обґрунтуванні західними мислителями Середньовіччя імперської ідеї, що пов’язане із становлення германської імперської державності та боротьби проти неї з боку її васалів і папства. Особливу увагу у рефераті необхідно зосередити на концепції «Москва – Третій Рим» [1-3; 6-7; 9; 11-13; 17].

Другий реферат є доповненням до п’ятого питання та присвячений впливові геополітичних ідей К. Хаусхофера на формування курсу нацистської агресивної зовнішньої політики. Тут необхідно проаналізувати трагічність життєвого шляху К. Хаусхофера, що брав активну участь у формуванні такої німецької зовнішньої політики. У рефераті також слід проаналізувати, чому саме погляди цього ідеолога зумовили затаврування геополітики як «агресивної лженауки» [1; 3; 6-7; 9; 11-15; 17].

На думку частини мислителів, цивілізація є певною історичною соціально-культурною спільнотою, що склалась в результаті територіальної, економічної та духовної спільності соціального розвитку певного суспільства. Відтак, у третьому рефераті слід визначити основні ознаки цивілізацій, через які вона трактується як найширша сфера, з якою людина себе ідентифікує. Окремо слід проаналізувати цивілізаційні теорії М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі. У контексті геополітики особливо цікавим тут буде розгляд концепції «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона [1; 3; 5; 7; 9; 11-13; 17].

Тема 3.