Основи педагогічного оцінювання

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра прикладної математики, інформатики та

освітніх вимірювань

ЗАТВЕРДЖУЮ

ректор університету

_____________ О.Д.Бойко

"____" ____________20__ р.

Програма

Державного екзамену з освітніх вимірювань

Для магістрів спеціальності 8.18010022

«Освітні вимірювання»

Ніжин-2013

Програма державного екзамену з освітніх вимірювань для магістрів спеціальності 8.18010022 «Освітні вимірювання». – НДУ ім. М.Гоголя, 2013. – 16 с.

Укладачі програми:

кандидат фізико-математичних наук, доцент Ковальчук Ю.О.,

кандидат фізико-математичних наук, доцент Лісова Т.В.,

кандидат економічних наук, доцент Фетісов В.С.,

старший викладач Канівець Т.М..

Рекомендовано кафедрою прикладної

математики, інформатики та освітніх

вимірювань, протокол № __ від ______ 2013 р.

Завідувач кафедри _______________

Схвалено вченою радою фізико-математичного

факультету, протокол № __ від ________ 2013 р.

Голова вченої ради _________________

ÓНіжинський державний університет

ім. М.Гоголя, 2013 р.

Пояснювальна записка

Державний екзамен студентів спеціальності 8.18010022 «Освітні вимірювання» здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «магістр» для встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Програма державного екзамену включає предмети професійної та практичної підготовки (вимірювання в освіті, основи педагогічного оцінювання, основи конструювання тестів, комп’ютерні технології у тестуванні, моделі та методи IRT, моніторинг якості освіти).

Державний екзамен має виявити фахові знання студентів. Державний екзамен проводиться у комбінованій (усній та письмовій) формі за білетами, затвердженими кафедрою прикладної математики, інформатики та освітніх вимірювань. Кожен білет містить три завдання: завдання 1 та 2 – з переліку питань, що передбачені програмою, завдання 3 – практичне комплексне кваліфікаційне завдання, зміст якого орієнтується на діагностику рівня опанування магістрами професійних компетенцій, що визначені у освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра.

Вимірювання в освіті

Метою є перевірка сформованості професійної компетентності магістрів з питань загальної теорії вимірювань в освіті.

Відповідь магістра повинна засвідчити ґрунтовні знання та вміння відповідно до таких вимог:

знати:

- поняття психологічного конструкту та його вимірювання, особливості вимірювання психологічних конструктів та тесту як інструменту вимірювання;

- базові статистичні поняття для опрацювання результатів тестування;

- етапи та особливості процесу конструювання тесту;

- поняття валідності вимірювання, основні види валідності та методи їх дослідження, поняття валідизації вимірювання як системи практичної аргументації;

- базові положення класичної теорії тестової оцінки, надійності тесту та стандартної похибки вимірювання, методи оцінки коефіцієнта надійності тесту;

- психометричні характеристики тестових завдань та методи їх отримання;

- поняття шкалювання, типи шкал, методи поєднання із шкалою норм та інформації про точність вимірювання, змістової інтерпретації балів шкали;

вміти:

- визначати базові описові статистики сукупності результатів вимірювання, досліджувати кореляційні зв’язки між сукупностями результатів, виконувати одновимірний лінійний регресійний аналіз;

- здійснювати комплексне дослідження валідності тесту;

- оцінювати коефіцієнт надійності тесту при повторному та одноразовому тестуванні, визначати стандартну похибку вимірювання;

- будувати шкали із заданими властивостями лінійними та нелінійними методами;

- порівнювати результати різних вимірювань конструкту.

Поняття психологічного конструкту та його вимірювання. Поняття риси та теоретичного конструкту, операційне визначення конструкту. Тест як інструмент вимірювання конструкту. Поняття шкали вимірювання, типи шкал.

Базові методи статистичного опрацювання результатів тестування. Міри положення, мінливості та форми розподілу первинних оцінок. Кореляція. Регресія. Властивості первинних оцінок як суми.

Валідність вимірювання. Поняття валідності. Комплексне дослідження валідності вимірювання як система практичної аргументації. Інтерпретативний аргумент та аргумент валідності для вимірювання риси та теоретичного конструкту.

Основні види валідності вимірювання та методи їх дослідження. Змістова валідність. Критеріальна валідність. Особливості дослідження прогностичної валідності. Конструктна валідність, метод Multitraits-Multimethods дослідження конструктної валідності.

Надійність вимірювання. Постулати класичної моделі тестової оцінки. коефіцієнт надійності. Методи оцінки коефіцієнта надійності: ретестовий, розщеплення тесту на дві еквівалентні половини; формула Спірмена-Брауна. Дослідження внутрішньої узгодженості тесту: формули К’юдера-Річардсона та альфа Кронбаха. Стандартна похибка вимірювання, її властивості.

Характеристики тестових завдань. Поняття трудності та роздільної здатності завдання. Коефіцієнт дискримінації, точково-бісеріальний та бісеріальний коефіцієнти. Аналіз дистракторів MCQ методом контрастних груп.

Шкалювання. Основні завдання шкалювання. Типи шкал завдань. Первинні тестові бали, їх трансформація в бали шкали. Додавання до шкали інформації про норми. Пов’язування поділок шкали із точністю вимірювання. Методи пов’язування порогових балів шкали з цільовою областю вимірювання.

Порівняння результатів різних вимірювань. Випадки порівняння результатів вимірювання: вирівнювання, пряме прирівнювання. Дизайни збору даних для порівняння результатів вимірювань в залежності від гомогенності груп опитуваних та наявності якірної інформації. Еквіпроцентильне порівнння та еквіпроцентильна нормалізація.

Основи педагогічного оцінювання

Метою є перевірка сформованості компетентностей майбутніх педагогічних працівників з питань оцінювання в навчальному процесі, ознайомлення з методиками, необхідними для планування та досягнення освітніх результатів певного рівня, створення та використання тестового інструментарію для оцінки рівня навчальних досягнень, з сучасними програмами та результатами національних і міжнародних порівняльних досліджень якості освіти.

Відповідь магістра повинна засвідчити ґрунтовні наукові усвідомлені знання відповідно до таких вимог:

знати:

- науковий понятійний апарат педагогічного оцінювання;

- види, функції, принципи та психолого-педагогічні аспекти оцінювання;

- таксономії освітніх цілей;

- форми та методи педагогічного оцінювання;

- нормативні документи, що регламентують оцінювання навчальної діяльності;

- історію, сучасний стан та тенденції розвитку систем оцінювання в освіті;

- уміти:

мати уявлення про:

- сучасні тенденції розвитку освіти у світі і проблеми оцінювання її якості;

- становлення і розвиток теорії та практики психологічних і педагогічних тестів;

- відмінності нормативно-орієнтованих і критеріально- орієнтованих тестів;

- характер тестів;

- способи розв’язання проблеми постановки мети навчання у вітчизняній та зарубіжній (таксономія Б. Блума) педагогіці;

- можливості побудови педагогічних тестів за аналогією з відомими психологічними;

- проблеми, пов’язані з використанням тестів;

- способи використання педагогічних тестів у зарубіжній вищій школі.

Основи теорії тестових завдань та тестів. Історія розвитку тестування. Світовий досвід, сучасний стан розвитку тестування навчальних результатів в Україні.

Зміст та етапи створення тесту.Схема педагогічних цілей, класифікація когнітивної сфери за Блумом, Безпалько, Скаткіни. Види тестування. Нормативно орієнтовані та критеріально-орієнтовані тести, особливості їх конструювання та застосування. Класифікація за метою та за способом проведення. Дистрактор, претестове завдання. Якість тесту. Проблеми складання тестових завдань.

Проектування стандартизованого тесту.Етапи розробки педагогічного тесту: визначення мети тестування, аналіз змісту навчальної дисципліни, відбір змісту, визначення структури тесту, розробка специфікації.

Створення завдань у тестовій формі. Форми тестових завдань. Створення тестових завдань різних когнітивних рівнів, залежність видів і форм тестів від специфіки навчальної дисципліни. Етапи робіт по створенню критеріально- та нормативно-орієнтованих тестів, варіативність змісту тестів, паралельні варіанти тестів, фасет.

Розширений аналіз тестових завдань у закритій формі. Оцінювання таких завдань. Валідність та надійність дистракторів. Експертний аналіз форми та змісту завдань у тестовій формі. Стійкість тесту, шкалювання, репрезентативність тесту, значущість, дискримінантність, достовірність, науковість, несуперечність тесту.

Аналіз та представлення результатів тестування.Статистичні характеристики тесту, етапи системи комплексної експертизи якості тестових матеріалів. Інструкція до тесту, стандартизація процедури та умов тестування.