Сутність, призначення та структура бюджету держави

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему: «Бюджетна система та бюджетний устрій України»

Студентки 2-го курсу групи ВЕ-12-1

напряму підготовки міжнародна економіка

спеціальності міжнародна економіка

Горпинич О. О.

Керівник к. е. н., доц. кафедри міжнародної економіки та світових фінансів Михайленко О.Г.

Кількість балів________________

Національна шкала____________

Оцінка ECTS_______________

Члени комісії: __________ _________________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

__________ _________________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

__________ _________________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

м. Дніпропетровськ, 2014 р.

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

I. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ...................................................................5

1.1 Сутність, призначення та структура бюджету держави...............................5

1.2 Бюджетний устрій і бюджетна система..........................................................9

1.3 Теоретичні аспекти бюджетного устрою України.......................................13

1.4 Нормативно – правове забезпечення бюджетної системи України............16

II. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН.....................................................................19

2.1 Аналіз бюджетних систем провідних країн світу........................................19

2.2 Оцінка витрат уряду України та порівняння з іншими країнами...............33

2.3 Проблеми функціонування бюджетної системи України...........................36

III. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ...............................................................................................41

3.1 Можливі шляхи подолання проблем функціонування бюджетної системи України...................................................................................................................41

3.2 Альтернативні шляхи наповнення доходної частини державного бюджету..................................................................................................................45

ВИСНОВКИ...............................................................................................................48

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.............................................................................................50

ВСТУП

Бюджет, бюджетна система та бюджетний устрій відноситься до сфери суспільного життя, яка стосується кожного. Всі економічні, соціальні та політичні проблеми життя населення відображаються в бюджеті кожної країни.

В умовах ринкових відносин бюджетна система є найважливішим регулятором економіки. В залежності від того, наскільки точно і раціонально побудована бюджетна система, можна сказати, залежить функціонування народного господарства країни, її зовнішніх відносин та добробуту населення.

Бюджетна система показує економічну, соціальну,зовнішньоекономічну політику. Тому побудова ефективної бюджетної системи є досить важливим питанням, через ланки системи відбувається перерозподіл національного доходу. Це обумовлює створення фонду грошових коштів з метою забезпечити суспільні потреби та досягненням державою своїх функцій.

Бюджет – це основний фінансовий план держави за допомогою якого можна прослідити ефективність діяльності держави та місцевих органів. Важливою частиною в діяльності держави є бюджет, оскільки він:

· відображає можливості та пріоритети держави;

· визначає шляхи, форми реалізації функцій держави;

· показує соціально – економічну, міжнародні, управлінську, фінансову, і оборонну політку країни.

Для своєчасного і повного надходження доходів і цільового використання коштів, зважаючи на постійний рух та завдання бюджету,стає необхідною система управління ним. Бюджет, який затверджений на рівні закону надає органам виконавчої влади обов’язки та зобов’язує їх виконувати.

Протягом останніх років майже стала проблемою незбалансованість бюджету, тобто частина видатків значно перевищує частину доходів чи навпаки. Тому держави докладає всіх зусиль для досягнення збалансованості.

Особливості набуває проблема створення ефективної, функціональної бюджетної системи в країнах світу.

Дослідження та вивченням бюджетної системи займались такі вчені(вітчизняні) як О.Д. Василик, О.І. Демідків, В.М. Опарін, А.І. Мярковський, особливу наукову цінність представляють роботи таких вчених як Андрущенко В., Ємельянов Н., Зайчикова В. та інші. Серед наукових досліджень зарубіжних вчених можна назвати праці Дж.Б`юкенена, Дж.Кейнса, А.Парето, Д.Рікардо. Але незважаючи на кількість досліджень у цій сфері, залишаються невирішеними досить значна частина питань.

Отже, об’єктом роботи є бюджетні системи України та низка інших провідних країн світу; предметом забезпечення та досягнення ефективного функціонування бюджетної системи України.

Мета: оцінка бюджетного устрою та бюджетної системи України.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання:

- розкрито сутність, призначення та структуру бюджету держави;

- визначено поняття «бюджетний устрій» та «бюджетна система»;

- проаналізовано бюджетні системи Україні та провідних країн світу;

- досліджено проблеми та шляхи досягнення ефективного функціонування бюджетної системи;

- розроблено ряд рекомендацій щодо удосконалення бюджету та шляхів вирішення проблем бюджетної системи.

I Бюджетна система держави

Сутність, призначення та структура бюджету держави

Бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві.

Бюджет є розписом джерел наповнення і напрямів витрачання ресурсів( фінансів,часу тощо) за визначений період. У державному управлінні бюджет є централізованою формою утворення і використання фонду грошових ресурсів для фінансового забезпечення виконання завдань і функцій, що покладені на державу.[21]

За економічним змістомбюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. [2]

Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права держави в його розподілі ґрунтуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб’єктів його створення, будучи власником засобів виробництва у державному секторі, тоб­то виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежать від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджетної централізації ВВП визначають той чи інший вид моделі.[2]

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення — задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.[3]

Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв’язку. Важливим чинником збільшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб’єктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення частки ВВП на споживання й виробничі потреби.[2]

За формою проявубюджет є основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план бюджет являє собою баланс доходів і видатків. Водночас це не просто розпис доходів і видатків держави — це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики. Це форма прояву розглянутої вище сукупності перерозподільних відносин у суспільстві. Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою.[2]

За матеріальним змістомбюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюється фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів та раціонального й ефективного використання його коштів.[2]

До функцій бюджету належать:

· управлінська(державне управління, судова влада і прокуратура, правоохоронні органи і служба безпеки, фінансові і митні органи, міжнародні відносини);

· оборонна(національна оборона);

· соціальна(соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна сфера);

· економічна(економічна діяльність держави, фундаментальні дослідження);

· фінансова діяльність( обслуговування державного боргу).[21]

Бюджетне фінансування показує процес перерозподілу доходів у суспільстві. У випадку коли видатки бюджету в частині державного споживання відшкодовуються суспільству у вигляді відповідних послуг з боку держави, то бюджетне фінансу­вання є або поверненням суспільству, або суспільним споживанням, частини централізованого у бюджеті ВВП. Бюджетне фінансування видатків відображається у формуванні вторинних, а в окремих випадках, і первинних доходів юридичних і фізичних осіб. Воно може мати прямий і непрямий характер. Прямий характер має формування доходів конкретних отримувачів бюджетних асигнувань — розпорядників бюджетних коштів, непрямий характер — споживачів суспільних благ, які забезпечуються за рахунок бюджету.[2]

Форми здійснення бюджетного фінансування:

— бюджетні інвестиції;

— державні трансферти;

— бюджетні кредити;

Стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, а й характеризує багато в чому фінансову ситуацію країни загалом і тому цікавить усіх громадян та кожну підприємницьку структуру. [2]

Характеризується:

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення доходів над видатками;

— перевищення видатків над доходами.

Урівноваженість доходів і видатків є найбільш природним та доцільним станом, що випливає зі схеми фінансової діяльності держави: доходи видатки. При цьому фінансовий результат діяльності держави не визначається, адже, з одного боку, держава має збирати стільки доходів, скільки їй потрібно для забезпечення видатків бюджету, а з іншого — вона може профінансувати стільки видатків, скільки збирає доходів. Відтак будь-яке відхилення від цієї врівноваженості є порушенням засад фінансової діяльності держави і недоцільне.[2]

Перевищення доходів над видатками загалом відображає стабільну фінансову ситуацію, хоча і не є метою діяльності держави. Воно може проявлятися в різних формах. По-перше, це можуть бути свого роду бюджетні резерви: заплановане перевищення використовується на фінансування непередбачених видатків у поточному році, а фактично отримане за підсумками бюджетного року — переходить у доходи наступного року, за рахунок чого можуть бути або збільшені видатки, або скорочені доходи. По-друге, перевищення доходів над видатками може виникати внаслідок надмірної дохідної бази окремих бюджетів. В Україні таке перевищення має форму “бюджетного надлишку” і підлягає вилученню до бюджету вищого рівня. По-третє, таке перевищення може мати форму бюджетного про­фіциту, за умов збалансування бюджету в межах не одного, а кількох років. В ок­ремі роки встановленого періоду формуються бюджетні профіцити, а в окремі — дефіцити. Обсяги бюджетних дефіцитів і профіцитів при цьому збалансовані.[2]

Перевищення видатків над доходами, тобто бюджетний дефіцит,є найбільш складним явищем. Насамперед, дефіцит зовсім не означає незбалансованості бюджету, адже це перевищення видатків тільки над постійними доходами бюджету. Крім того, дефіцит бюджету треба оцінювати з позицій як окремо держави, так і фінансової системи у цілому. Для держави це завжди небажане і досить часто негативне явище. Теоретично вирішити проблему дефіциту досить просто — збільшити податки чи інші доходи або скоротити видатки. Однак насправді все набагато складніше: збільшувати податки або недоцільно, або неможливо, а скорочувати видатки теж неможливо, бо вони досягли критичного мінімуму. Тому система дефіцитного фінансуван­ня державних потреб є досить звичною практикою у країн з різними фінансовими можливостями.[2]

Структура бюджету показує склад доходів та видатків. Вона є стабільною, але можна спостерігати певні зміни кожного року. Структура зведеного бюджету України постійно змінюється.